Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту 7 грудня.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 524800 [position] => 342796 [adate] => 1701934239 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701934239 [changed] => 1701934239 [userid] => 49 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту на 7 грудня.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 49 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1760374295 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(156).jpg","crop":{"x":"0","y":"473","w":"900","h":"480"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(156).jpg","crop":{"x":"0","y":"478","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(156).jpg","crop":{"x":"0","y":"375","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(156).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"1426"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681069] => article Object ( [absnum] => 681069 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-shtab-kvartiri-oon-pokazali-film-frantsuzkoho-zhurnalista-pro-rosijsku-vijnu-proti-ukrajini- [title] => У штаб-квартирі ООН показали фільм французького журналіста про російську війну проти України [title_short] => [meta_title] => У штаб-квартирі ООН показали фільм французького журналіста про російську війну проти України [meta_keywords] => ООН фільм Бернара-Анрі Леві , ООН фільм французського журналіста [meta_description] => Який фільм французького журналіста Бернара-Анрі Леві показали в штаб-квартирі ООН. Про що фільм. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Документальний фільм "Слава героям" французького філософа і журналіста Бернара-Анрі Леві про російську війну проти України вперше показали у штаб-квартирі ООН. Організатором допрем’єрного показу було постпредставництво Франції при ООН. Подію відвідало багато представників дипломатичного корпусу різних країн, повідомила агенція «Укрінформ».
Це третій фільм Леві, присвячений російському вторгненню в Україну. У стрічці знято його візит до України у червні 2023 року, включаючи Торецьк, Краматорськ, Покровськ, села поблизу Бахмута, а також Херсон, Миколаїв та Одесу.
Фільм побудований як репортажі, зняті Леві на лінії фронту, в затоплених населених пунктах, колишніх місцях утримання заручників, зруйнованих містах поблизу фронту, а також включає інтерв'ю з військовими, волонтерами та місцевими мешканцями. Його планується показати на великому екрані у США.
Леві висловив своє захоплення відвагою та героїзмом України та наголосив на важливості фільму як свідчення страждань та величі.
Фільм розповідає про події через два роки після початку російського вторгнення та включає відзняті Леві та співрежисером Марком Русселом зруйновані місця після акту екоциду у червні 2023 року, коли була зруйнована Каховська гребля.
На питання про мотивацію створення трьох фільмів про війну в Україні, Леві відповів, що його надихнуло захоплення відвагою України та відродженням цінностей героїзму.
Фільм буде випущено з метою протидії втомі громадськості, бюрократичному цинізму та "тягарю мовчання", що спустився на Україну. Леві висловив надію передати світу і журналістам як жахи війни, так і надію українців на тлі руйнації.
Цільові кошти від показу стрічки будуть передані на підтримку проєктів Фундації Олени Зеленської.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342809 [adate] => 1701932280 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701932339 [changed] => 1701934512 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Фільм побудований як репортажі, зняті Леві на лінії фронту, в затоплених населених пунктах та колишніх місцях утримання заручників
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ukrinform.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1414986993 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"12","w":"630","h":"336"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(4).jpg","crop":{"x":"0","y":"22","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpeg","crop":{"x":"76","y":"0","w":"479","h":"360"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681068] => article Object ( [absnum] => 681068 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => markarova-i-danilov-vidreahuvali-na-proval-holosuvannja-za-dopomohu-ukrajini-u-senati-ssha [title] => Маркарова і Данілов відреагували на провал голосування за допомогу Україні у Сенаті США [title_short] => [meta_title] => Маркарова і Данілов відреагували на провал голосування за допомогу Україні у Сенаті США [meta_keywords] => голосування за допомогу Україні у Сенаті США [meta_description] => Україна сподівається, що до Різдва Конгрес США підтримає пакет допомоги Україні на 2024 рік, заявила посол України в США Оксана Маркарова у своєму фейсбуці після того, як законопроєкт про надання міжнародної допомоги, зокрема Україні, не пройшов процедурне голосування у Сенаті США [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Україна сподівається, що до Різдва Конгрес США підтримає пакет допомоги Україні на 2024 рік. Про це заявила посол України в США Оксана Маркарова у своєму фейсбуці після того, як законопроєкт про надання міжнародної допомоги, зокрема Україні, не пройшов процедурне голосування у Сенаті США.
- Ми продовжуємо активну роботу з нашими колегами і на основі дуже продуктивних зустрічей днями, сподіваємося, що ще до Різдва Конгрес підтримає узгоджений пакет, в якому буде оборонна, бюджетна, гуманітарна та енергетична допомога для України на 2024 рік, - написала вона.
За словами Маркарової, провал голосування у Сенаті не позбавляє можливості повторного внесення законопроєкту найближчим часом.
- Що це значить для України? На всіх зустрічах сенатори запевняли нас у тому, що сьогоднішнє голосування це не голоси проти України. Що внутрішньополітичні події, які відбуваються в Конгресі США, не матимуть впливу на продовження підтримки нашої держави, яку буде продовжено завдяки двопартійній підтримці, - додала посол.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив на своїй сторінці, що “Сили оборони України є і залишаються нашим найкращим гарантом безпеки, надійною страховкою від загрози стати заручниками мінливої політичної конʼюнктури та невиконання взятих міжнародних безпекових зобовʼязань”.
- Спокій і твердість. У незалежності від того, хто, де і як проголосував у будь-якій країні світу ми не припинимо захищати нашу державу, ми не відмовимося від жодного клаптика нашої землі та не пробачимо жодного вбитого або скаліченого. Ми зосередимося, зробимо висновки, перезарядимо зброю і будемо далі нищити російську потвору. З кожним днем, з кожним важким, але потрібним уроком, ми дорослішаємо та стаємо більш міцними. Ми зрозуміли, що не зважаючи на людський прогрес у світі, знову пріоритетом стає сила… - написав він.
У ніч на 7 грудня по Києву законопроєкт про надання міжнародної допомоги у розмірі $106 млрд не пройшов процедурне голосування у Сенаті США. Пакет включає $61 млрд Україні, а також допомогу Ізраїлю, Тайваню та державам Індо-Тихоокеанського регіону. Представники Республіканської партії не підтримали законопроєкт через відсутність питання зміцнення кордону США з Мексикою.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342797 [adate] => 1701931560 [publication_date] => 1701931560 [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701931295 [changed] => 1701934685 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Посол запевнила, що допомога Україні з боку США не припиниться, а секретар РНБО закликав довіряти тільки ЗСУ.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/oksana.markarova [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3362331013 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/383001576_6672569959486402_8536713988568251349_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"638","w":"1170","h":"624"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/383001576_6672569959486402_8536713988568251349_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"638","w":"1170","h":"611"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/383001576_6672569959486402_8536713988568251349_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"528","w":"1170","h":"878.7662337662338"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681067] => article Object ( [absnum] => 681067 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-fronti-za-dobu-stavsja-91-bij-zsu-znishchili-bilshe-1120-rosijan- [title] => На фронті за добу стався 91 бій, ЗСУ знищили більше 1120 окупантів [title_short] => [meta_title] => На фронті за добу стався 91 бій, ЗСУ знищили більше 1120 росіян [meta_keywords] => Генштаб зведення, зведення 7 грудня [meta_description] => Яка ситуація на фронті станом на ранок 7 грудня. Скільки росіян знищено за добу. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Розпочалася 652 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Протягом минулої доби на фронті стався 91 бій, знищено близько 1120 ворогів, повідомили у Генштабі ЗСУ.
В зоні відповідальності ОСУВ “Північ” на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка залишається без суттєвих змін.
На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить активну диверсійну діяльність, щоб не допустити перекидання наших військ на загрозливі напрямки, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в бєлгородській області.
В зоні відповідальності ОСУВ “Хортиця” на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 7 атак ворога в районі Синьківки Харківської області.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 6 атак ворога в районах Тернів, Веселого, Роздолівки Донецької області.
На Бахмутському напрямку наші воїни відбили 12 атак ворога в районах Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Сили оборони України продовжують штурм південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.
В зоні відповідальності ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Сили оборони успішно відбили 34 атаки противника в районах східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного, Тоненького, Первомайського Донецької області.
На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де нашими захисниками відбито 17 атак. На Шахтарському напрямку нашими захисниками відбита одна атаку ворога в районі північніше Новодонецького Донецької області.
На Запорізькому напрямку Сили оборони відбили 6 атак противника в районах західніше Вербового, Новопрокопівки та Роботиного Запорізької області. Водночас, на Мелітопольському напрямку Сили оборони України продовжують активно завдавати окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту.
В зоні відповідальності ОСУВ “Одеса” на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника.
Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 удар по пункту управління та 3 удари по зенітно-ракетних комплексах противника. Підрозділами ракетних військ нанесено ураження по 1 вертольоту, 1 зенітно-ракетному комплексу, 3 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 складу боєприпасів та 2 артилерійських засобах противника.
Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року:
- особового складу ‒ близько 336230 (+1120) осіб,
- танків ‒ 5618 (+18) од,
- бойових броньованих машин ‒ 10482 (+26) од,
- артилерійських систем – 8045 (+21) од,
- РСЗВ – 919 (+0) од,
- засоби ППО ‒ 605 (+0) од,
- літаків – 324 (+0) од,
- гелікоптерів – 324 (+0) од,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6116 (+33),
- крилаті ракети ‒ 1571 (+1),
- кораблі /катери ‒ 22 (+0) од,
- підводні човни - 1 (+0) од,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10561 (+29) од,
- спеціальна техніка ‒ 1156 (+3).
Генштаб оприлюднив дані щоденного зведення.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2016426596 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"271","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"295","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"116","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680872] => article Object ( [absnum] => 680872 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => -lesja-hasidzhak-muzej-holodomoru-pokazuje-shcho-bude-z-natsijeju-jaka-ne-maje-svojeji-derzhavi-ta-armiji [title] => Леся Гасиджак: Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії [title_short] => [meta_title] => Леся Гасиджак: Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії [meta_keywords] => Леся Гасиджак про музей голодомору [meta_description] => Як живе Національний музей Голодомору-геноциду сьогодні. Коли добудують другу чергу комплексу, як поповнилась колекція музею та які він має плани на майбутнє - розповідь в.о генерального директора музею Лесі Гасиджак. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Цьогоріч в останню суботу листопада Україна та світ вшановували 90-і роковини Голодомору 1932-1933 років. Геноцид забрав життя мільйонів українців, але точну цифру науковці не можуть назвати і нині. Щоб вшанувати пам’ять замордованих страшною смертю співвітчизників, ще у 2009 році в Києві створили Меморіальний комплекс пам’яті жертв голодоморів. Проте не добудований він і досі - цьому завадило повномасштабне вторгнення РФ.
Як живе музей сьогодні, коли врешті добудують другу чергу комплексу, про поповнення колекції та плани на майбутнє, розповіла в інтерв'ю KP.UA в.о генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.
Будівництво розтягнулося на десятиліття
- Пані Лесю, чим є Музей Голодомору на сьогодні: з яких приміщень складається, що вже експлуатується, а що почато, але не завершено?
- У 2008 році почали проєктувати і будувати меморіальний комплекс, у листопаді 2009 року відкрили першу чергу. Процес будівництва довелося поділити на дві черги у зв'язку з великим масштабом, вартістю і необхідністю відкрити бодай щось до 75-х роковин Голодомору. Власне, тоді відкрили першу чергу, де ми зараз працюємо. Вона складається з найвпізнаванішого елементу - "Свічки". Це також вуличний простір, насичений різноманітними символами і малими архітектурними об'єктами - площа "Жорна долі", скульптура "Пам'ять дитинства" - дівчинка з п'ятьма колосками, яку також всі чудово знають. Також є "зала пам'яті" - це підземний простір. Його завданням було дати відвідувачам певні емоції для того, аби пізнавати зміст теми Голодомору - передумови, причини, механізм вчинення, перебіг, закінчення.
Потім планувалося відкриття другої черги, де, власне, мала постати будівля самого музею. Проте влада змінилася, президент Янукович заперечував Голодомор як акт геноциду українців, він прирівнював його до всесоюзного голоду, і, звісно, не могло бути мови про будь-яке продовження будівництва музею.
Повернулася держава до цього процесу у 2017 році, адже громадськість та музейники неодноразово зверталися, що музей має бути добудований. З 2018 року держава приступила до проєктування і будівництва другої черги. Партнером у проєктуванні стала польська дизайнерська компанія, яку було залучено за недержавні кошти для підсилення роботи української команди, оскільки на той момент жодна українська архітектурна компанія не мала досвіду проєктування музейних будівель. За всі роки Незалежності в Україні музеї, по суті, не будували, в основному усі вони розташовані в пристосованих приміщеннях.
Будівництво другої черги проводиться за державні кошти, фінансується Міністерством культури України. Замовником є державні підприємства з будівництва.
- Що має бути у тій другій черзі?
- На сьогодні будівельні роботи виконані на 70%. Особливу увагу привертає її архітектура. Оскільки будівництво проводиться в ареалі пам'ятки ЮНЕСКО, маю на увазі Києво-Печерську лавру, тож є певні вимоги. Тому було обрано такий скандинавський стиль - будівля має чотири поверхи, але вони припасовані до схилу гори, яку попередньо укріпили. Тому візуально їх не видно, вони ніби сховані під землею.
Загальна площа будівлі 20 тисяч квадратних метрів. Основна композиція буде на площі в 3,5 тисячі квадратних метрів. Також там буде окрема зала для тематичних творчих виставок, фондосховище (бо наразі наша колекція зберігається у непристосованих окремих приміщеннях), конференц-зал, кінозал. Там можна буде проводити різноманітні презентації, конференції, форуми, обговорення тощо.
Окрім того, буде кілька освітніх просторів, бо вже ми маємо багато занять для школярів і студентів. Сьогодні доводиться їх проводити паралельно з екскурсіями і майстер-класами. Звичайно, буде сувенірна крамниця, кафе. Будівля буде повністю інклюзивною, тож туди без проблем зможуть потрапити і люди з інвалідністю.
Грошей на добудову другої черги немає
- Ви кажете, що гроші на це будівництво були виділені з держбюджету. Мова йде про ті 573 млн гривень, через які влітку була дискусія щодо їх доцільності?
- Частково. Вартість будівництва другої черги була офіційно оприлюднена, здається, у 2019 році - це 1,6 млрд гривень. Гроші, про які ви кажете, це частина цієї великої суми. Наскільки мені відомо, на сьогодні держава виділила близько мільярда гривень. Саме за ці гроші були проведені проєктувальні роботи та ті 70% будівництва, про які я говорила. Гроші, через які виник скандал, це був, можливо, останній транш для завершення будівництва.
- То чим все закінчилося?
- Їх не виділили, президент наклав вето на закон. Потім ця сума була в проєкті Держбюджету на 2024 рік, але за поправкою одного із нардепів ці гроші переспрямували нібито на реабілітацію військових. Тож у бюджеті на наступний рік на будівництво коштів немає.
- На вашу думку, доцільно виділяти таку суму на будівництво музею під час війни?
- Моя думка є двоїстою. Як громадянка України, вважаю, що наше життя і щоденна робота має бути переформатована на перемогу. З будівництвом воєнних заводів, виготовленням боєприпасів тощо, якщо ми хочемо перемогти Росію і залишитися незалежною країною.
З іншого боку, як музейник, я вважаю, що Музей Голодомору - особливий. Це не просто музей мистецтва чи краєзнавчий з опудалами мамонта і свині. Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії, що може її захистити. Тоді цю націю окуповують і чинять з нею геноцид, як це було в 1932-1933 роках. Так само музей розповідає про те, хто є нашим одвічним ворогом і чому цей ворог постійно постає як Фенікс з новою і новою силою, тому що жодного разу не був покараний. Як за злочини російської імперії, так і за злочини Радянського Союзу, так і за злочини РФ.
У нас зараз дуже багато заходів. Відвідувачі приходять з чітким запитом: хочемо дізнатися, що таке геноцид і в чому він полягає. Тому цей музей сьогодні надважливий.
"Точну цифру загиблих від голоду навряд чи колись дізнаємося"
- Репутація Музею Голодомору постраждала у 2021 році, коли музей оприлюднив дослідження з новими даними про кількість жертв (10,5 млн). Як ви владнали цей конфлікт і яка все ж таки кількість жертв вважається найбільш достовірною?
- Так, було таке. За цим стояли тодішня директорка Олеся Стасюк, науковці, які вже звільнилися, і взагалі частина незрозумілих працівників. Тоді були оприлюднені неправдиві цифри, сформовані на основі неправдивих даних. Жодних досліджень та експертиз тоді ніхто не проводив. Фактично на коліні були намальовані результати цих так званих експертиз і оприлюднені.
Олеся Стасюк вже не працює в музеї, люди, які ставили підписи під результатами цих нібито експертиз, звільнилися буквально впродовж двох тижнів після мого призначення на цю посаду (у липні 2022. - Авт.).
Ми продовжуємо працювати і робити свою наукову роботу, спираючись на наукові дослідження, які характеризують втрати українців у роки Голодомору. За різними даними, це від 3,9 млн до 7 млн осіб. Вважаю, що говорити про цифри можуть ті, хто їх досліджував, бо не кожен історик-демограф може робити такі оцінки. Я довіряю тим, хто цим займався.
Окрім того, тема Голодомору настільки складна, адже десятиліттями про неї взагалі було заборонено говорити, вже не кажучи про дослідження. Тому не знаю, чи ми колись знатимемо поіменно кожного загиблого і остаточну цифру. Тодішня влада зробила все можливе, аби приховати і знищити сліди свого злочину. До того ж багато архівів зберігається у Росії, а вони закриті з 1994 року.
Книга, яка викликає особливі емоції
- Розкажіть, будь ласка, про експозицію вашого музею.
- Наша колекція налічує понад 1300 предметів. Комусь може здатися, що вона невелика, але ще раз наголошую - ми є особливим музеєм, і кожен наш предмет має за собою конкретну історію, чиюсь долю, трагедію, це не топологічні речі. Усі вони будуть представлені в експозиції другої черги музею.
Експозиція розташована у "Залі пам'яті". Її центральним місцем є вівтар пам'яті, бо це найбільш емоційний простір. Головний експонат у ньому - Національна книга пам'яті жертв Голодомору з усіма обласними томами (19 томів). У кожному представлений мартиролог - перелік поіменно усіх, хто помер внаслідок Голодомору 1932-1933 років. Там на сьогодні є 805 тисяч імен. Це найемоційніший експонат, бо кожен, хто заходить до "Зали пам'яті", обов'язково йде до книги пам'яті, до тому, який представляє область, звідки походить його коріння. Людина може бути киянином у третьому поколінні, але якщо знає, звідки були бабуся чи дідусь, обов'язково шукає своє село і своє прізвище. Треба бачити, як змінюється вигляд людини, її емоції, коли вона знаходить своє прізвище.
Також зараз в "Залі пам'яті" експонується виставка, якою ми показуємо схожість у злочинів Голодомору і злочинів, які росіяни чинять зараз. Серед цих експонатів є щоденник Лавра Нечипоренка, який пережив Голодомор і записав все, що бачив тоді на Київщині та Житомирщині, це унікальні предмети українських устроїв, які були єдиним, що залишалося від померлих членів родини. Однією із технологій порятунку тоді від голоду був обмін одягу чи прикрас на їжу. От в нас є сорочка жінки з Сумщини, яка померла, а її чоловік та доньки виміняли всі її речі на їжу, залишили лише весільну сорочку. Її зберігали в родині і передавали з покоління в покоління як згадку про бабусю. Минулого року її передали до нашого музею.
Окрім того, в рамках цієї виставки впродовж трьох місяців ми експонуємо оригінал щоденника дитячого письменника Володимира Вакуленка, вбитого росіянами під час окупації Харківщини 2022 року. Цей щоденник виданий завдяки письменниці Вікторії Амеліній, яка теж загинула під час обстрілу Краматорська. Його кожен можна придбати і прочитати. А от оригінал є частиною фондової колекції Харківського літературного музею. Нам його дали на експонування.
Архівні документи про канібалізм вивчатимуть науковці
- Хто ваші відвідувачі і чи багато їх зараз під час війни?
- У листопаді ми прийняли рекордну кількість груп, але не пам'ятаю точно цифру. Звіт, зазвичай, готуємо, він буде в кінці місяця. Також цього року було багато онлайн-уроків для школярів, які живуть за кордоном. Взагалі за рік у нас в середньому 200 тисяч відвідувачів.
Коли почалося вторгнення, ми, звісно, закрилися, але вже в серпня 2022 року почали потроху працювати, хоча Київ тоді ще був відносно порожній. Спочатку працювали по чотири дні на тиждень. В нас така специфіка, що в експозиції багато техніки та електроніки, щоб зацікавити дітей, тож в умовах постійного відключення світла працювати було непросто. А потім почали збільшувати об'єми. І от вже зараз, перед річницею Голодомору, ми зрозуміли, що треба працювати сім днів на тиждень, бо дуже багато відвідувачів, екскурсій.
- Напередодні 90-ї річниці Голодомору-геноциду ваш музей отримав від МВС понад тисячу архівних справ часів геноциду. Більшість кримінальних справ стосувалися канібалізму. Ви вже ознайомилися з ними і чи будуть вони виставлення в експозиції?
- Не буду вас обманювати, але ще не мала часу. Скажу лише, що ми їх отримали, аби наші науковці-історики їх опрацювали і писали наукові праці. Власником цих документів залишається Міністерство внутрішніх справ. Ми права на їх оприлюднення не маємо, це може зробити лише архів МВС. І вони це вже обговорюють. Ці справи відскановані ще влітку, і ось лише тепер ми отримали їх у користування. Колеги розповідали, що там дуже цікава інформація, можна робити висновки про побут того часу. Всі знають, що їсти не було нічого, а як люди тоді проводили дні, картинки немає. Частина справ є з фотографіями обвинувачених у канібалізмі, сюжетні фото тощо. Це дозволить більше дізнатися про той час.
Легендарний фотоапарат Вінербергера може стати частиною експозиції
- Що у планах на наступний рік?
- Плани в нас наполеонівські. Найголовніше - попри те, що на добудову другої черги музею у бюджеті грошей немає, ми продовжимо працювати над наповненням експозиції, активніше досліджувати нашу колекцію, бо в нас є унікальні предмети і епістолярні зразки, які стосуються Голодомору. Продовжимо також оцифровувати нашу колекцію усних свідчень, а це понад 5 тисяч записів. Адже деякі з них записані давно і зберігаються на касетах або просто записані на папері. Проте найцікавіші проєкти завжди з'являються спонтанно.
У 2023 році ми консультували режисерку Марину Ткачук під час зйомок фільму "Сімейний альбом" про австрійського інженера Олександра Вінербергера, який жив у Харкові в 1933 році і зробив ті відомі на весь світ фотографії Голодомору. У Великій Британії живе його правнучка Самара Пірс, яка теж фотограф і приїжджала в Україну кілька разів. У рамках цього фільму вона поїхала на лінію розмежування і зробила фото про злочини росіян.
Так от у Самари досі зберігається фотоапарат Leiсa, яким її прапрадід знімав ті історичні фото у Харкові у 1933 році. Минулого року ми на п'ять днів привозили той фотоапарат та альбом оригінальних фото Голодомору в наш музей. І у нас є домовленість з Самарою Пірс, що коли буде збудована друга черга музею, вона нам подарує ці експонати. Головне, аби швидше була перемога, тоді всі ці плани здійсняться.
Гендиректорка розповіла про майбутнє музею та виклики, які перед ним стоять.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/HolodomorMuseum /VOGUE UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object ( [params] => Array ( [absnums] => Array ( [0] => 680872 [1] => 680891 [2] => 679340 [3] => 679015 [4] => 678889 [5] => 678255 [6] => 678127 [7] => 677970 [8] => 677568 [9] => 677069 [10] => 676606 [11] => 675507 [12] => 672167 [13] => 672153 [14] => 671057 [15] => 670896 [16] => 670278 [17] => 669800 [18] => 669643 [19] => 667745 [20] => 667245 [21] => 666839 [22] => 666892 [23] => 665353 [24] => 665290 [25] => 664492 [26] => 664267 [27] => 664094 [28] => 662304 [29] => 661106 ) [langid] => 2 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-4264251147 [articles] => Array ( [680872] => article Object *RECURSION* [680891] => article Object ( [absnum] => 680891 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => bilja-lutska-znajshli-hilzu-z-frahmentami-knihi-pro-istoriju-ukrajini [title] => Біля Луцька знайшли гільзу з фрагментами книги про історію України [title_short] => [meta_title] => Біля Луцька знайшли гільзу з фрагментами книги про історію України [meta_keywords] => Луцьк, гільза. історія України [meta_description] => На околицях Луцька знайшли гільзу зі сторінками книги про історію України. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У Волинському краєзнавчому музеї з'явився новий експонат - артилерійська гільза, в якій були заховані сторінки книги про історію України. Її знайшли на околицях Луцька. Про це йдеться на Facebook-сторінці музею.
- Волинський краєзнавчий музей має у своєму надбанні ще один цікавий артефакт – доказ того, як змінні окупаційні режими вели боротьбу з українською ідентичністю. На зораному полі в околицях Луцька була знайдена артилерійська гільза із національною символікою та українськими друкованими виданнями. На понищеному часом папері все ж таки впізнаємо герб – Тризуб, часопис «Орлятко», фрагменти сторінок із книги про історію України, - йдеться у повідомленні.
Музейники зазначають, що вміст гільзи був герметично закритий спеціально виготовленим корком. Той, хто її закопав заради своєї безпеки, міг усе знищити, але, вочевидь, мав намір зберегти українське слово для себе та нащадків, вірив, що Україна знову відродиться.
[sun_gallery_680891]
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342764 [adate] => 1701699240 [publication_date] => [adate_day] => 1701648000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701699258 [changed] => 1701702071 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>На понищеному часом папері все ж таки зберігся герб – Тризуб.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/volynkraymus.at.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1301347679 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/3(265).jpg","crop":{"x":"0","y":"77","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/3(265).jpg","crop":{"x":"0","y":"82","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/3(265).jpg","crop":{"x":"122","y":"0","w":"1805","h":"1356"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [679340] => article Object ( [absnum] => 679340 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-lvovi-taki-demontuvali-skulpturnu-kompozitsiju-kosmonavtika [title] => У Львові таки демонтували пам'ятник радянській космонавтці [title_short] => [meta_title] => У Львові таки демонтували скульптурну композицію "Космонавтика" [meta_keywords] => Пам'ятник, "Космонавтика", музей "Територія Терору" [meta_description] => Пам'ятник "Космонавтика" у Львові демонтували і перенесуть до музею. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Скульптурну композицію "Космонавтика", що стояла на вулиці Виговського, демонтували. Вона переїжджає до музею "Територія Терору". Про це повідомив заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Пам’ятник радянській космонавтці встановили у Львові у 1980-х роках. Раніше вулиця, на якій стоїть монумент, носила ім’я радянської космонавтки Валентини Терешкової. Тож у народі пам'ятник називають Валентині Терешковій. Зараз ця вулиця має ім'я Івана Виговського.
Композиційно пам’ятник був встановлений у 80-х роках XX століття у сквері на вулиці Виговського (колишня назва – Терешкової) у Львові. Скульптура складається із трьох променів-зірок та людини у скафандрі. Оскільки пам'ятник ідеологічно нейтральний, то у 1990-х роках його так і не демонтували.
Питання про демонтаж цієї скульптури кілька разів порушували у 2015 та 2017 роках. Тоді його навіть хотіли перевезти до Ярославля (РФ), звідки родом Терешкова. Проте далі розмов справа так і не пішла.
Валентина Терешкова – не лише перша у світі жінка-космонавт, але й депутат Державної думи РФ від партії «Єдина Росія», яка у 2014 році проголосувала за анексію Криму та низку дотичних до цього законів.
[sun_gallery_679340]
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342380 [adate] => 1699447980 [publication_date] => [adate_day] => 1699401600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1699448011 [changed] => 1699451789 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Декомунізовану скульптуру перенесуть до музею "Територія Терору".
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => Суспільне Львів [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 145510673 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/0d0b516354fac4d5.jpg","crop":{"x":"0","y":"15","w":"1040","h":"555"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/0d0b516354fac4d5.jpg","crop":{"x":"0","y":"21","w":"1040","h":"543"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/0d0b516354fac4d5.jpg","crop":{"x":"131","y":"0","w":"779","h":"585"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [679015] => article Object ( [absnum] => 679015 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => muzej-istoriji-ukrajini-proponuje-ukrajintsjam-vzjati-na-vikhovannja-kotikiv [title] => Музей історії України шукає новий дім для котів, які живуть на його території [title_short] => [meta_title] => Музей історії України пропонує українцям взяти на виховання котиків [meta_keywords] => [meta_description] => Котиків пропонує Музей історії України. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Музей історії України запропонував громадянам забрати додому котів, які наразі мешкають на території комплексу. Про це пише пресслужба музею.
- Ні, ми зараз не про експонати чи сувеніри, а про справжніх котів. Ці пухнастики особливі – дуже люблять військову техніку, знають усі музейні секрети та на власні очі бачили процес зміни символіки на щиті скульптури «Батьківщина-мати»! Проте найбільша їхня мрія – знайти власний дім та дбайливих господарів. Якщо вам потрібен пухнастий друг і ви готові взяти на себе відповідальність – ласкаво просимо до музею! - зазначили в установі.
У черн
Національний музей історії України у Другій світовій війні, який від початку повномасштабного вторгнення був закритий для відвідувачів, відкрився 20 жовтня. Музей відкрив усю територію для відвідувачів. Фахівці презентували експозицію "Перевизначення", де показують демонтований радянський герб. Також є виставка соціальних ініціатив та благодійних акцій, втілених Державною казначейською службою України, "Наша скарбниця".
У червні енергетики показали кішку Азу, яка пережила на одній із підстанцій України дев'ять ударів російських військ. Тварину приніс до музею один із працівників у 2014 році, відтоді вихованець там і живе.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342304 [adate] => 1698936000 [publication_date] => [adate_day] => 1698883200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1698936042 [changed] => 1698940941 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Якщо вам потрібен пухнастий друг – звертайтесь до музею.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3579267713 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1303).jpg","crop":{"x":"0","y":"182","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1303).jpg","crop":{"x":"0","y":"146","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1303).jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [678889] => article Object ( [absnum] => 678889 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => hendirektorka-zapovidnika-nelja-kukovalska-na-svjatij-sofiji-vstanovljat-novi-khresti-a-makivki-zolotitimut-pislja-vijni [title] => Гендиректорка заповідника Неля Куковальська: На "Святій Софії" встановлять нові хрести, а куполи золотитимуть після війни [title_short] => [meta_title] => Гендиректорка заповідника Неля Куковальська: На Святій Софії встановлять нові хрести, а маківки золотитимуть після війни [meta_keywords] => Софія Київська. реставрація, нові хрести [meta_description] => Реставрація Софії Київської - чому виникла необхідність відновлювати пам'ятку саме під час війни, що планують відремонтувати та за чий кошт. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Софійський собор у Києві готується до реставрації. Згідно з інформацією на сайті “Прозоро” загальна вартість робіт перевищуватиме 79 мільйонів гривень. Йдеться про відновлення покрівлі, конструктивних систем та позолоту куполів головної української святині. Знову чути голоси “не на часі нам оте золото”, але не поспішайте з висновками.
Чому виникла потреба в реставрації, які роботи не можна відкласти, а які – можна, KP.UA розповіла генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.
А через 40 днів війна...
Либонь, всі пам’ятають, як 14 січня 2022 року страшний вітер зірвав трьохметровий хрест з одного купола Софійського собору. Новина змусила здригнутися навіть атеїстів, бо чутки про російську навалу ширилися і міцніли. А через 40 днів це таки сталося...
- Тоді в січні я одразу звернулася до Мінкультури з проханням виділити фінансування на відновлення хреста. Там розвели руками: грошей немає. Тоді я знайшла меценатів, і за їх кошти ми почали робити новий хрест, - згадує Неля Куковальська. - Та закінчити не вдалося – почалася велика війна. У нас був готовий хрест, який призначався для "Теплої Софії" (трапезної церкви. – Ред.), тож прийняли рішення тимчасово поставити його.
Роботи з виготовлення хреста відновилися у травні 2022-го. Хрест освятили 26 липня – на День Державності, а встановили на початку листопада. Неля Михайлівна каже, що перед тим фахівці обстежили геть всі хрести на "Софії".
- Знизу не видно, а на куполи дуже давно ніхто не піднімався. Як подивилися – просто жахнулися, в якому хрести були стані. Вони не старовинні, виготовлені у 50 – 80-ті роки минулого століття. Зроблені з чорного металу, ззовні оббиті міддю. Через таку технологію утворилася термопара, всередині метал просто згнивав, - пояснює директорка заповідника. – В поганому стані виявилися і конструкції, які тримають хрести.
Коштом меценатів і мерії Лісабона
Минулоріч у листопаді і було вирішено зробити комплексний проєкт реставрації хрестів і куполів.
- Ми виготовили проєктну документацію, зробили експертизу. Але на всі хрести нам знову не дали ні копійки, знову довелося шукати меценатів. Слава Богу, знайшли – на 3 мільйони з лишком. Гроші ми до заповідника не брали, спонсори напряму платили виробникам, - продовжує розповідь Неля Куковальська. – Просити гроші ще й на встановлення хрестів, вибачте, уже не могли. Наші меценати на армію також працюють. Тут уже міністерство дало 2 мільйони гривень. За ці кошти ми і збираємось встановити нові хрести і всі конструктивні елементи кріплення.
Роботи планують завершити до кінця цього року. Договір підписано з ТОВ “Металева Покрівля груп”, яка виготовляла хрести.
- Окрім того, підписали угоду з мерією Лісабона про те, що центральний хрест, а він не такий, як інші, буде відреставровано і встановлено за їхній кошт. У травні наступного року мер Лісабона особисто має приїхати на подію, цей візит уже заявлений.
Що не аварійне, то не нагальне
Левова частки з отих 79 мільйонів гривень має піти на позолоту куполів, каже Неля Михайлівна. Але тих грошей поки і в проєкті немає.
- Позолота дуже застаріла, її робили в 70-х роках минулого століття. Нормативний термін служби 25 років, а вже більше як вдвічі пройшло. Особливо сумно дивитися на центральний купол. Просто чорні плями, останній рік покриття особливо розлазиться. Але це не аварійна, тому не нагальна проблема. Плануємо вирішувати її тільки після війни. Ми до грудня 2027 року оголосили тендер. Я поки гадки не маю, звідки візьмуться кошти. Щось, може, знову дадуть меценати, щось самі заробимо, десь буде державна підтримка, - розповіла Неля Михайлівна.
Зараз, за словами директорки заповідника, є нагальна потреба ліквідувати аварійний стан з хрестами.
- Бо в цьому вже є якась містика. Перший хрест упав за 40 дній до війни, тимчасовий ми ставили в перших числах березня, коли літали бомби, була загроза ворожої авіації. Але ми його поставили, і ворог відступився від столиці. В минулу суботу, коли Києвом гуляв страшний буревій, я весь день молилася, щоб нічого не впало. Слава Богу, пронесло, - каже Ніна Куковальська.
І додає: може, пронесло в останній раз...
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4226 [position] => 342272 [adate] => 1698759420 [publication_date] => [adate_day] => 1698710400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1698759279 [changed] => 1698821004 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Скоро почнеться реконструкція головної святині.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => st-sophia.org.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 294892860 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0441\u043e\u0444\u044b\u044f \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435(2).jpg","crop":{"x":"220","y":"0","w":"881","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0441\u043e\u0444\u044b\u044f \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435(2).jpg","crop":{"x":"206","y":"0","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0441\u043e\u0444\u044b\u044f \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435(2).jpg","crop":{"x":"468","y":"0","w":"625.7636887608069","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [678255] => article Object ( [absnum] => 678255 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-lvovi-do-muzeju-peredali-40-metrovij-prapor-iz-pidpisami-tisjach-ditej-ta-vijskovikh-z-usijeji-krajini [title] => У Львові до музею передали 40-метровий прапор із підписами тисяч дітей та військових з усієї країни [title_short] => [meta_title] => У Львові до музею передали 40-метровий прапор із підписами тисяч дітей та військових з усієї країни [meta_keywords] => прапор України, Львів, музей [meta_description] => Найцінніший прапор України - у Львові до музею передали 40-метровий прапор із підписами бійців із 30 різних бригад та тисячі дітей із Львівської області. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У Львові до військово-історичного музею в Будинку офіцерів передали прапор, який протягом шести місяців передавали з рук в руки по бригадах ЗСУ. На ньому є підписи не лише військових, а й медиків, волонтерів, капеланів, благодійників, зірок шоу-бізнесу. Не зневажали взяти його в руки і громадські діячі, а також вчителі та школярі, які також залишили підписи. За цей час на прапорі з'явилися тисячі автографів.
– Прапор був на позиціях понад 30 бригад ЗСУ, а влітку його піднімали на найвищу точку України – гору Говерлу, – повідомляють у пресслужбі Львівської обласної ради. – Також на ньому є підписи Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного.
Цьому проєкту його організатори дали назву «Найцінніший прапор України».
– Ми розділили блакитне та жовте полотнище прапора: блакитне передавалося за позиціями наших бригад ЗСУ, а другу частину підписували діти 50 різних навчальних закладів Львівщини, – розповідає ініціатор проєкту Ірина Климович. – Усі зібрані кошти, а це 1 мільйон гривень, ми передали військовим.
Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод зазначив - він вірить, що цей прапор замайорить не лише над Говерлою, а й на Ай-Петрі в Криму та у відбудованому Маріуполі.
Прапор виставлять у музеї в Будинку офіцерів. На ньому ще залишається місце, і хто захоче, зможе залишити свій підпис – за пожертву для ЗСУ. Також 40-метровий прапор із підписами дітей та військових готуються внести до Книги рекордів.
Нагадаємо, львівський центр «Незламні матусі» номінували на найпрестижнішу архітектурну премію ЄС.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342089 [adate] => 1697712300 [publication_date] => [adate_day] => 1697673600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1697712270 [changed] => 1697714155 [userid] => [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Прапор пів року мандрував позиціями ЗСУ.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => lvivoblrada.gov.ua/news/naicinnishii-prapor-z-tisyachami-pidpisiv-ditei-i-viiskovih-z-usijeji-ukrajini-peredali-u-muzei-lvivskogo-budinku-oficeriv [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 884499226 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/6b7221e7d856d18860187828a2b8d5b9.png","crop":{"x":"0","y":"102","w":"999","h":"533"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/6b7221e7d856d18860187828a2b8d5b9.png","crop":{"x":"0","y":"119","w":"1000","h":"522"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/6b7221e7d856d18860187828a2b8d5b9.png","crop":{"x":"112","y":"0","w":"888","h":"667"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [678127] => article Object ( [absnum] => 678127 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => v-kijevi-vidkrijut-muzej-vijni-shcho-ne-pratsjuvav-z-pochatku-povnomasshtabnoho-vtorhnennja-rf [title] => У Києві відкриють Музей війни, що не працював з початку повномасштабного вторгнення РФ [title_short] => [meta_title] => В Києві відкриють Музей війни, що не працював з початку повномасштабного вторгнення РФ [meta_keywords] => Музей війни, батьківщина-мати, Музей при Батьківщині-мати [meta_description] => Коли запрацює музей війни при Батківщині-мати. Що відомо про музей [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У п’ятницю, 20 жовтня, в Києві відкриють Меморіальний комплекс «Батьківщина-матір». Як повідомив Національний музей історії України, для відвідування буде відкрита не лише вся територія комплексу, а й двері головного корпусу Музею війни.
- Від дня початку широкомасштабного вторгнення російських військ головний корпус Музею було зачинено, а частину експонатів евакуйовано. Більш ніж за півтора року музейники облаштували й відкрили нові виставкові площі, реалізували десятки міжнародних виставкових проєктів, ініціювали й поступово втілюють у життя процес переозначення всього комплексу, - зазначили в музеї.
Також вони нагадали, що в серпні поточного року було замінено комуністичний символ на щиті скульптури «Батьківщина-мати» на тризуб.
- Увесь цей час експозиційні площі під скульптурою були зачинені... (З 20 жовтня ) ви можете вільно пройти скульптурною галереєю, алеєю повз головний прапор і помилуватися краєвидами лівого берега з головної площі. І звісно ж, на власні очі побачити встановлений знак княжої доби – Тризуб на щиті «Батьківщини-матері», - додали у музеї.
Національний музей історії України заснували 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від нацистських загарбників. Зібрання у фондах є одним з найбільших в Україні. Музейні колекції постійно поповнюються. На території музею розташований монумент "Батьківщини-мати". Він був споруджений у 1981 році і є пам'яткою науки і техніки місцевого значення. Монумент вважається найвищою монументальною скульптурою в Європі.
1 серпня у Києві з монумента "Батьківщина-мати" зняли герб колишнього СРСР. Демонтаж та встановлення тризуба завершили до Дня Незалежності України. Вартість робіт становить 22 млн 940 тис. грн, які виділив бізнес. Раніше КР.UA писала про те, що у майбутньому монумент переіменують на "Україну-мати".
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342063 [adate] => 1697533680 [publication_date] => [adate_day] => 1697500800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1697533711 [changed] => 1697535306 [userid] => 58 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Відвідувачі зможуть відвідати не тільки Меморіальний комплекс, а й головний корпус музею.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/warmuseum.kyiv.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 725752655 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/000HTEE3Q6OVGLOL-C116-F4(7).jpg","crop":{"x":"0","y":"201","w":"939","h":"501"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/000HTEE3Q6OVGLOL-C116-F4(7).jpg","crop":{"x":"0","y":"190","w":"940","h":"491"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/000HTEE3Q6OVGLOL-C116-F4(7).jpg","crop":{"x":"75","y":"179","w":"811","h":"609"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [677970] => article Object ( [absnum] => 677970 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => lehendarnoho-pivnika-z-borodjanki-peredali-do-pershoho-v-ukrajini-muzeju-portseljanovikh-fihur [title] => Легендарного півника з Бородянки передали до першого в Україні музею порцелянових фігур [title_short] => [meta_title] => Легендарного півника з Бородянки передали до першого в Україні музею порцелянових фігур [meta_keywords] => Бородянка, півник, музей [meta_description] => До музею порцелянових фігур передали півника з Бородянки. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Порцелянового півника, який вцілів на шафі після ракетного удару по Бородянці (Київська область), передали до першого в Україні музею порцелянових фігур. Його встановили біля центрального входу - над рештками той самої ракети, яка вдарила по місту. Про це повідомляє журналіст Олександр Швець у Facebook.
- Відсьогодні центральний вхід до ShvetsMuseum, першого в Україні музею порцелянових фігур, "прикрашатимуть" незвичайні на перший погляд речі. Які часи - такі й прикраси, - написав Олександр Швець.
Саме йому свого часу спало на думку зібрати такі речі у музеї.
- Ще з минулої весни, коли одразу після звільнення Київщини від фашистської орди ми з моїм старим другом генералом Анатолієм Макаренком їздили населеними пунктами очищеної від ворога Житомирської траси, вивчаючи жахіття, залишені російськими варварами. Звідти ми тоді привезли до нашого музею уламки мін і снарядів, порцелянову карету, створену руками кращих тюрінгських майстрів близько ста років тому. Тепер на вході до нашого музею зʼявилися ще дві символічні речі, безпосередньо повʼязані зі страшними подіями війни, яка триває. Зліва ми виставили уламки російської крилатої ракети, яка прилетіла на сусідню з нами вулицю у самому центрі Києва, а поруч із залишками крилатої ракети ми розмістили те, що залишилося від двох російських авіабомб, скинутих на багатоквартирний будинок у Бородянці. Вони розірвали будинок буквально навпіл. Але на стіні зруйнованої споруди на маленькій кухонній шафці залишився стояти відомий тепер на увесь світ півник виробництва Васильківського майолікового заводу. Тепер майоліковий півник гордо височіє біля входу до нашого музею над залишками тих самих ракет, що зруйнували житловий будинок у Бородянці.
Шафка в одній зі зруйнованих висоток звільненої у квітні 2022 року від російських окупантів Бородянці на Київщині стала символом незламності українського духу перед російськими загарбниками. Про вцілілу полицю світ дізнався завдяки світлині Єлизавети Серватинської. Особливо уважні користувачі мережі вгледіли на шафі під стелею декоративного півника, припиленого, але також вцілілого. Згодом його разом із шафою передали до музею Революції Гідності.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342027 [adate] => 1697203320 [publication_date] => [adate_day] => 1697155200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1697203330 [changed] => 1697204645 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Його поставили над залишками крилатої ракети, скинутої на Бородянку.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/profile.php?id=100016627337297 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2665504326 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(227).jpg","crop":{"x":"0","y":"10","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(227).jpg","crop":{"x":"0","y":"8","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/2(227).jpg","crop":{"x":"17","y":"0","w":"867","h":"651"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [677568] => article Object ( [absnum] => 677568 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => junesko-planuje-stvoriti-pershij-u-sviti-virtualnij-muzej-vikradenikh-artefaktiv [title] => ЮНЕСКО планує створити перший у світі віртуальний музей викрадених артефактів [title_short] => [meta_title] => ЮНЕСКО планує створити перший у світі віртуальний музей викрадених артефактів [meta_keywords] => ЮНЕСКО, музей, викрадені артефакти [meta_description] => ЮНЕСКО з Інтерполом планує створити перший у світі музей викрадених артефактів. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>ЮНЕСКО спільно з Інтерполом планують створити перший у світі віртуальний музей викрадених культурних артефактів. Про це пише The Gurdian. У такий спосіб музей планує підвищувати обізнаність громадськості про незаконну торгівлю цінними артефактами.
Віртуальний музей вартістю 2,5 млн доларів, розроблений спільно з міжнародною поліцейською організацією Інтерпол, чия база даних культурних цінностей, викрадених з музеїв, колекцій та археологічних розкопок по всьому світу, налічує понад 52 000 артефактів, має відкритися у 2025 році. Його відвідувачі зможуть пересуватися рядами віртуальних просторів з 3D-зображеннями різних артефактів. До кожного з них буде пояснення культурного значення разом з історіями та свідченнями місцевих громад. ЮНЕСКО назве предмети початкової колекції лише незадовго до відкриття музею.
Проте дані неурядової організації Antiquities Coalition (Коаліції давностей) вказують, що сьогодні є декілька відомих викрадених артефактів. Серед найбільш значущих - алебастровий напис ІІІ століття, викрадений з храму Аввам в Ємені між 2009 і 2011 роками. Також до цього списку входять: рельєф зі слонової кістки VII століття до н.е. із зображенням лева, що нападає на нубійця, викрадений з Багдадського музею в 2003 році; зелена кам'яна маска, викрадена у 1970-х роках з поселення майя в Ріо-Асуль, Гватемала; статуетка Вараха V-VI ст., викрадена з храмового комплексу в індійському Раджастані в 1988 році.
Найскладнішим у проєкті поки що залишається створення 3D-зображень артефактів. Адже багато з них не мають жодних фізичних записів, крім невеликих чорно-білих фотографій.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 341917 [adate] => 1696590960 [publication_date] => [adate_day] => 1696550400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1696590986 [changed] => 1696592503 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Створити його мають спільно з Інтерполом, чия база даних викрадених культурних цінностей налічує понад 52 000 артефактів.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Kéré Architecture [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 990792124 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1028).jpg","crop":{"x":"0","y":"133","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1028).jpg","crop":{"x":"0","y":"143","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1028).jpg","crop":{"x":"42","y":"0","w":"816","h":"613"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [677069] => article Object ( [absnum] => 677069 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => volinjanin-na-horodi-teshchi-znajshov-pisanku-xi-xii-stolit [title] => Волинянин на городі тещі знайшов писанку XI-XII століть [title_short] => [meta_title] => Волинянин на городі тещі знайшов писанку XI-XII століть [meta_keywords] => Волинська область, писанка, раритет [meta_description] => На Волині чоловік. копаючи город, знайшов стародавню писанку. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Ветеран війни Олександр Міщук, копаючи город тещі у селі Древині Володимирського району (Волинська область), знайшов стародавню глиняну писанку. Чоловік передав знахідку до Волинського краєзнавчого музею. Там, дослідивши експонат, встановили що він датується XI-XII століттями, пише "Суспільне".
- Таких писанок загалом на теренах західної України знайдено десь з десяток. Одну, знаю точно, у 2013 році знайшли біля Хрінницького водосховища, наразі вона зберігається у Рівненському музеї, - розповідає завідувач відділу давньої історії краєзнавчого музею Тарас Верба.
Писанка глиняна, проте зверху ще й покрита поливою, а всередині має калатальце - специфічний камінчик, що видає звуки у порожнині яйця. Зверху яйце розмальоване візерунками рослинного походження
Працівники музею зазначають, що така писанка - це не побутова річ, а швидше сакральна, можливо, використовувалась у ритуальних обрядах, бо полива для того часу - дорога річ. Знайдена писанка теж високо цінується серед приватних колекціонерів.
Напередодні Великодня в Ужгороді на площі Петефі була виставка писанок, що вціліли у зруйнованому Росією «Добропарку». На показ виставили 21 писанку-мальованку із дендрологічного парку села Мотижин Київської області.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 341783 [adate] => 1695817560 [publication_date] => [adate_day] => 1695772800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1695817568 [changed] => 1695820206 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Чоловік передав раритет до Волинського краєзнавчого музею.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Волинський краєзнавчий музей [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2489802107 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(986).jpg","crop":{"x":"0","y":"13","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(986).jpg","crop":{"x":"0","y":"18","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(986).jpg","crop":{"x":"113","y":"0","w":"674","h":"506"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [676606] => article Object ( [absnum] => 676606 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => hutsulski-afini-mistse-sili-lesi-ukrajinki-ivana-franka-ta-mikhajla-kotsjubinskoho [title] => Гуцульські Афіни: місце сили Лесі Українки, Івана Франка та Михайла Коцюбинського [title_short] => [meta_title] => Гуцульські Афіни: місце сили Лесі Українки, Івана Франка та Михайла Коцюбинського [meta_keywords] => гуцульські Афіни, що відомо про Гуцульські Афіни [meta_description] => Що відомо про Криворівну – старовинне високогірне гуцульське село в горах у Верховинському районі Івано-Франківської області. Хтось із письменників, окрім Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, жив у цьому селі. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Криворівня – старовинне високогірне гуцульське село у горах у Верховинському районі Івано-Франківської області. Це місце вже друге століття, як магнітом, приваблює творчу та інтелектуальну еліту.
Їхали не відпочивати, а працювати
Місцеві жителі вважають «своїми» майже всіх сучасних письменників (наприклад, Тараса Прохаська та Сергія Жадана), багатьох учених, філософів, драматургів. А століттям раніше їхні предки приймали у себе Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Михайла Грушевського, Володимира Гнатюка – і це далеко не повний перелік, бували у карпатських гуцулів у гостях і Станіславський та Немирович-Данченко. Один із найвідоміших фактів про Криворівню – саме завдяки поїздкам сюди Михайло Коцюбинський написав повість про гуцулів «Тіні забутих предків». А в 1963-1964 роках сюди приїжджав Сергій Параджанов, який зняв фільм за цією повістю.
Сюди, кажуть місцеві, великі українці їхали, щоб працювати – в оточенні гір біля річки Черемош, навіть виснажені багаторічною копіткою працею чи хворобами, вони швидше відновлювалися – і вперед, за перо. «Робочий кабінет» серед гір сподобався багатьом видатним людям. «Українськими Афінами» називав це важкодоступне село етнограф Володимир Гнатюк, вважаючи його місцем натхнення творчої інтелігенції.
Чим Криворівня приваблює творчу та інтелектуальну еліту та що тут робив Михайло Коцюбинський, Іван Франко та інші великі українці, KP.UA розповів дослідник, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський», мешканець Криворівні Іван Зеленчук.
Сім музеїв в одному селі
Як розповідає Іван Михайлович, є дві основні причини, які притягують людей сюди. Перша – це клімат.
– Тут завжди на п'ять градусів тепліше, ніж у навколишніх селах, – пояснює KP.UA Іван Зеленчук. – У горах вітряно та холодніше, а у Криворівні – ні. Від холодних вітрів ми з трьох боків захищені горами: з півночі горою Ігрець, зі сходу у нас Ігровець, із заходу – Писаний Камінь. Із заходу, із Чорногори, завжди дмуть холодні вітри. Цього року там сніг так і не зійшов. Це кухня погоди. З висоти село виглядає як величезний амфітеатр, розгорнутий на південь усередині гір.
Друга причина – тут навіть вкрай виснажена людина відновлюється дуже швидко. Кажуть, що за одну ніч. Криворівню можна було б назвати місцем сили, але такі порівняння місцеві не люблять.
Зрозумівши, що тут можна скоротити час на відпочинок, зарядившись за лічені години, а то й підлікуватись – навіть повітря тут особливе, сюди поїхала творча інтелігенція.
– «Відкрив» Криворівню не Франко, як усі вважають, а ректор Львівського університету, науковець-філолог Яків Головацький, – наголошує Іван Зеленчук. – Він із поетом Маркіяном Шашкевичем та дослідником Іваном Вагилевичем, відомими як «Російська трійця», став автором першої книги українською мовою – «Русалки Дністрової». У 1839 році він приїхав до нас досліджувати Гуцульщину, жив у місцевого священика, та так захопився, що одружився з його дочкою Марією.
Сьогодні у Криворівні працюють сім музеїв: Івана Франка, Михайла Грушевського, хата-Гражда гуцульської господині, етнографічний музей, музей Параски Плитки-Горицвіт – гуцульської художниці, письменниці, філософа, етнографа з Криворівні, «Дідова аптека» та музей села.
Дочка Гната Хоткевича приїжджала із Франції
Музей Івана Франка у Криворівні облаштувала третя дружина Гната Хоткевича – музиканта, письменника, композитора, уродженця Харкова, який мешкав тут шість років безвиїзно, Платоніда. Будинок, де вона жила на той час, пізніше придбав Іван Зеленчук. Сюди до нього після розвалу Союзу приїжджала дочка Хоткевича Галина. Сама вона мешкала у Франції.
– Галина Гнатівна сумувала за матір'ю – їх війна розлучила, а тут відчувала з нею зв'язок, – згадує Іван Михайлович. – Її матір похована в Івано-Франківську. З Галиною ми до другої ночі, бувало, засиджувалися за розмовами…
Гнат Хоткевич ховався у Криворівні від переслідування російської влади. Спочатку втік із Харкова, а потім і Львова.
Закінчував облаштовувати музей Івана Франка місцевий житель, учень третьої дружини Хоткевича Платоніди - Микола Дзурак.
- Маючи зарплату співробітника музею, він витрачав її не на їжу та одяг, а на оформлення музею, – згадує Іван Зеленчук. – Так він 40 років пропрацював, зібрав величезну кількість експонатів у горах, а потім ще його дружина та донька присвятили життя музею. На жаль, їх уже немає в живих.
Тут, у горах, 2010 року драматург Гнат Хоткевич створив унікальний Гуцульський театр – у ньому грали любителі-актори. Цей народний театр привніс в українську культуру того часу нові та самобутні тенденції. Гастролював і Галичиною, і Польщею, а частина трупи виступала потім у Москві. Щоб переконатися у існуванні цього феномену, до села приїжджав навіть Костянтин Станіславський. Тут Хоткевич написав повість «Кам'яна душа» про життя опришків, учасників повстанського руху на Галичині, Закарпатті та Буковині.
- 1912 року він поїхав від нас, і в результаті його спіймали і таки знищили, - зітхає Іван Зеленчук. (У 1930-х роках Хоткевич, який залишився в радянській Україні, зазнав репресій, а 1938 року його розстріляли).
У Криворівні Хоткевич написав кілька книг про гуцулів, про Олексу Довбуша, ватажка опришків.
«Ось Жаб'є – гуцульська столиця»
Іван Франко вперше потрапив до Криворівні 1889 року – йшов пішки зі Львова, сам вів експедицію. Тоді він написав: «Ось Жаб'є – гуцульська столиця. Нема, кажуть, села понад Жаб'є, і більшого лиха шукати даремно». Жаб'є – стара назва Верховини, районного центру, що за 14 км від Криворівні. Пізніше нову назву селищу дали через те, що воно оточене безліччю «верхів» – «верхами» гуцули називають гори в тисячу метрів. А справжня гора для них – це вже 1500 метрів. 500 метрів підйому - і зовсім не вважається горою.
Чому люди не їдуть із важкодоступного гірського регіону? Відповідь проста, і її наш співрозмовник цитує із 400-сторінкового дослідження етнографа Марії Лаврук: «Земля та люди – речі нероздільні».
– Є квіти, що ростуть лише у степах, є – лише у лісосмугах, а є ті, яким добре в горах, – пояснює Іван Зеленчук.
Пізніше Іван Франко, за словами співрозмовника, потрапив сюди завдяки дружині Ользі. 1900 року вони відпочивали у Косові (27 км від Криворівні), там на базарі Ольга Франко зустрілася з дружиною етнографа, секретаря Наукового товариства імені Тараса Шевченка Володимира Гнатюка – вищезгаданою донькою священника Андрія Бурачинського із Криворівні Марією. Та покликала їх у гості. Після цього щоліта протягом 12 років родина Франка із чотирма дітьми жила у Криворівні. Спочатку у газди Проця Мітчука, а потім – у будинку, де згодом відкрили музей Франка.
Коцюбинському презентували гуцульського коня
Науковим товариством імені Тараса Шевченка керував Михайло Грушевський. Володимир Гнатюк, окрім того, що виконував обов'язки секретаря, був ще й студентом Грушевського. Так Франко познайомився із майбутнім українським президентом, вони тісно співпрацювали. Тож незабаром у гори покликали і Грушевського – він навіть купив тут будинок.
– З його щоденника: «Сьогодні виконав свою норму – написав 15 сторінок. Тричі купався у Черемоші. Вода – 18 градусів», - цитує Іван Михайлович. – Він був атлетом. Писав: «Сьогодні прогулявся до Довбушевих комор (1186 м) та Білої кобили (1477 м)». Ми, місцеві, знаємо, що це не прогулянка, а одноденний та складний похід.
А ось Михайло Коцюбинський приїхав до Криворівні вже тяжко хворим… Завітати до гуцульського краю письменника впросив Володимир Гнатюк – щоб Коцюбинський написав про нього. Вже тоді всім було зрозуміло: якщо щось напише Коцюбинський, то це увійде у історію. Не побувавши там, каже Іван Зеленчук, Коцюбинський писати відмовлявся, а їхати до Карпат замість острова Капрі не дуже хотів… Але пішов на цю «жертву» – і провів у Криворівні три роки. І написав "Тіні забутих предків" - повість, яка прославила гуцулів на весь світ.
Оскільки письменник хворів, йому для пересування запропонували гуцульського коня. Про нього він писав дружині: «Весь день провожу на гуцульському коні, граційному, як балерина».
- Такий кінь дуже зручний для їзди, він дивиться, куди в горах поставити ногу, - пояснює Іван Михайлович. – На цьому коні він піднявся аж на гору Скупову – а це понад 1500 м! Якби ви проїхали цей маршрут горами через чотири села, ви б поважали Коцюбинського як стійкого мандрівника... Туди - швидким ходом на коні пів дня. Ех, все у нас добре, окрім географії – дуже далеко, дуже високо, майже немає інфраструктури... Якщо ви у Львові купите хліб, то вже за пів години родина його їстиме. А якщо я куплю у Верховині, а живу у Бубках, то ще не факт, що сьогодні дістануся додому. Треба 10 км йти верхами (горами. – Авт.) нагору.
Тож серед місцевих гуцулів сьогодні навряд чи знайдеш когось без коня. Без нього тут не впоратися, а транспорт не проїде. На коні – за хлібом і за дітьми до школи.
«Ще Леся Українка – і в церкві був би весь цвіт нації»
1901 року у Криворівні з Франком та Гнатюком зустрічалася Леся Українка. Вона ночувала тут, не встигнувши горами на колясці без ресор за день доїхати з Верховини до Буркута (45 км від Криворівни) на лікування. Сьогодні там уже давно немає людей, це село-примара, а тоді багато хто їхав до мінерального джерела на кшталт Боржомі.
– У Буркуті вона прийняла пропозицію свого коханого Климента Квітки, – зазначає наш співрозмовник. - І вперше в житті, як вона писала, поправилася - погладшала на 3 кг. А також дописала «Одержиму», яку присвятила Франкові. Тож вся еліта того часу в нас була. Якось на службі в церкві 1912 року священник Олекса Волянський сказав: «Якби зараз ще зайшла Леся Українка, то в мене в церкві був би весь цвіт української нації».
ДО РЕЧІ
1969 року тут побував Олесь Гончар. Саме тоді гірське село спіткало лихо - страшний потоп. І ця трагедія надихнула письменника на роман «Циклон» – про протистояння людини водній стихії.
І сьогодні, попри труднощі з транспортною розв'язкою, Криворівня продовжує залишатися одним із центрів української культури. У Верховині та сусідніх населених пунктах проводять гуцульські фестивалі і конференції з участю сучасних письменників.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4257 [position] => 341622 [adate] => 1695276000 [publication_date] => 1695276000 [adate_day] => 1695254400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1695030283 [changed] => 1695363766 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Паломництво відомих письменників, вчених та драматургів у карпатське село Криворівня триває досі.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => karpaty.rocks [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 796534841 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u0440\u044b.jpg","crop":{"x":"0","y":"78","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u0440\u044b.jpg","crop":{"x":"0","y":"84","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u0440\u044b.jpg","crop":{"x":"45","y":"0","w":"935","h":"702"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [675507] => article Object ( [absnum] => 675507 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-kijevi-za-uchasti-oksani-bilozir-vidkrili-muzej-ukrajinskoho-hramzapisu [title] => У Києві за участі Оксани Білозір відкрили Музей українського грамзапису [title_short] => [meta_title] => У Києві відкрили Музей українського грамзапису [meta_keywords] => Музей українського грамзапису [meta_description] => У Києві на Співочому полі за участі Оксани Білозір відкрили Музей українського грамзапису - фото, відео [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У Києві на Співочому полі відкрили Музей українського грамзапису. Про це 27 серпня повідомив Департамент культури КМДА. Музей працює в суботу та неділю з 12:00 до 18:00, вхід вільний.
- Локація музею вибрана не випадково – сцена Співочого поля – сакральне місце для українських музикантів. Багато українських зірок робили тут перші кроки у мистецтві. Експозиція музею розповідає про історію грамзапису. Колекція складається з понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях, — розповіли в КМДА.
Музей відкрили 26 серпня за участі народної артистки України Оксани Білозір. У своєму фейсбуці вона розповіла, що в музеї побачила дві свої платівки, які в неї не збереглися.
Ініціатором створення музею та його керівником став один з піонерів української електронної сцени Іван Москаленко (DJ Derbastler), учасник гуртів Gogol Bordello, Yarn, Foa Hoka та інших. Ідея форми та змісту музею належить директору Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федіру Баландіну. Головним науковим консультантом музею став києвознавець Михайло Кальницький.
Вважається, що перші звукозаписи пісень українською мовою відбулись у Лондоні в 1899 році. Початок ХХ століття відзначився появою платівок з українським оперним співом – сестри Крушельницькі, Олександр Мишуга, Філомена Лопатинська. Важливий імпульс справі звукозапису в Україні надала Леся Українка. Організована нею етнографічна експедиція 1908–1909 років вперше зафіксувала на фонограф кобзарський спів. Осередками звукозапису в Україні були Київ, де ще 1909 року на студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром, а також Одеса, Харків та Житомир.
[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 6 [position] => 340643 [adate] => 1693135920 [publication_date] => 1693135920 [adate_day] => 1693094400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1693135696 [changed] => 1693136104 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Музей працює на Співочому полі в суботу та неділю, вхід вільний.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => kyivcity.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2929460042 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/5(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"170","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/5(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"185","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/5(2).jpeg","crop":{"x":"142","y":"0","w":"1137","h":"854"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/5(2).jpeg","crop":{"x":"0","y":"1","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/5(2).jpeg","crop":{"x":"419","y":"0","w":"698","h":"854"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [672167] => article Object ( [absnum] => 672167 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => muzej-vojennikh-trofejiv-u-hdansku-prodaje-eksponati-dlja-dopomohi-zsu [title] => Музей воєнних трофеїв у Гданську продає експонати для допомоги ЗСУ [title_short] => [meta_title] => Музей воєнних трофеїв у Гданську продає експонати для допомоги ЗСУ [meta_keywords] => військові трофеї, війна з росією, музей трофеїв [meta_description] => Виставка українських військових трофеїв з війни України з росією у Польщі - які експонати можна побачити в офісі Gremi Personal в Гданську, як записатися на екскурсію та чи можна придбати річь, що зацікавила. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Нещодавно у Гданську на базі благодійного фонду «Фундація Gremi Personal» відкрився унікальний музей. Його експонати - трофеї, зібрані військовими ЗСУ під час бойових дій. Всі їх можна купити: кожен експонат - це одночасно лот благодійного аукціону.
Про музей, його експонати, реакцію польських ЗМІ та місцевих жителів на трофеї українських військових KP.UA розповіла менеджерка проєктів фундації Світлана Хачатрян.
Музей почався з уламка “несбиваемого воздушного танка”
- Світлано, чому ви вирішили відкрити музей? З чого все почалося?
- Офіційно музей працює від 6 червня. В цей день ми запросили польських журналістів з радіо та телебачення. Були приємно здивовані величезним інтересом до нашого музею. До речі, в день відкриття було навіть пряме включення. Така зацікавленість з боку Польщі до нас була одночасно несподівана та приємна.
Поки не хочу називати наш музей грандіозним, бо там біля ста експонатів. Але для приватного музею він класний. Якщо порівнювати з музеєм Другої світової війни, який є в Польщі, то ми маленькі. Але ми швидко ростемо.
Наша фундація була заснована при агентстві працевлаштування для українців в Польщі і має два основних напрямки допомоги.
З самого початку ми вирішили допомагати ЗСУ. Тобто частину прибутків компанії рада директорів направляла на допомогу військовим.
З початку повномасштабного вторгнення два-три місяці ми возили рідних наших працівників, тобто займалися гуманітарною допомогою. Паралельно почали допомагати ЗСУ. А потім зосередились саме на військових.
- Чому ви вирішили зосередитись саме на допомозі ЗСУ?
- Бо в Європі є такий момент - тут дуже обережно ставляться до допомоги ЗСУ, закупівлі прицілів, дронів: нібито це розпалює війну.
У нас інша позиція. Ми вважаємо так: чим більше оснащена наша армія - тим швидше ми прийдемо до перемоги - тим менше допомоги буде потрібно саме цивільним. Таку тенденцію ми тримаємо всі 15 місяців.
Більшу частину запитів ми реалізуємо саме для рідних наших співробітників, яких понад 5000 по всій Польщі. Якщо у нашої співробітниці тато, чоловік або брат на фронті, ми шукаємо допомогу для нього.
Щомісяця ми реалізуємо більше ніж 30-40 запитів. Знаємо всіх, кому допомогли. Друкуємо кожну фотографію, яку надсилають військові. Їх в нас вже сотні - в кожному офісі всі стіни завішені реальними фото хлопців та дівчат з фронту.
Десь після трьох-чотирьох місяців після початку повномасштабного вторгнення одна з бригад, якій ми допомагали, телефонує до нас і каже: слухайте, ви стільки для нас зробили! У нас є для вас дуже визначний трофей. Ми такі: супер, а що? Виявилося, що наші хлопці на сході збили російський гелікоптер Ка-25, який в армії РФ називають “танком в повітрі” і кажуть що це “несбиваемый вертолет”.
Казали, що збити їх нереально. Але українська армія їх не просто збила – а збила багато. А саме цей Ка-25 збили ще й “Перуном”, виготовленим в Польщі. Хлопці дісталися до тих уламків і вирішили зробити нам такий подарунок. Звичайно, ми не стали відмовлятися.
Замовили одну поличку, щоб поставити уламок, який важить кілограм 20. Вирішили, що можемо просити всіх хлопців надсилати нам трофеї.
Від цього гелікоптера почалася історія музею, і зараз в нас є вже більше ста експонатів. До речі, всі трофеї в музеї можна придбати. Всі кошти йдуть на допомогу ЗСУ.
- Що ви хотіли розповісти місцевим за допомогою вашого музею?
- В музеї у нас представлена російська частина та українська. Але більше все ж-таки російських експонатів. До нас приходить багато поляків. Їм цікаво. Вони долучаються, дивляться.
За допомогою цих експонатів, ми хочемо показати, що, по-перше, війна триває. І не за тими законами, які були прописані колись. Російська армія використовує заборонені касетні міни. Також ми маємо уламок ракети "Іскандер". А якщо в нас є від неї уламок, то значить, вона розірвалась десь в Україні.
В нас є такі експонати, які доводять, що те, що люди бачать по телевізору, існує не тільки на екрані.
Ще один мотив, який нам хочеться передати - “друга армія світу” не така вже й друга армія світу. І це не про те, що ми недооцінюємо нашого супротивника. Ні, вони роблять багато біди нашій країні. Ми розуміємо, що їх багато, вони мають силу, зброю й тому подібне. Але в той же час нам з різних куточків окупованої і звільненої України надсилають різноманітне оснащення, медичні речі, форму, в якій були російські полонені чи вже збиті російські загарбники. І що ми бачимо? Все в кепському стані.
“Взаємодіяти з експонатами «від росіян» люди готові тільки в рукавичках”
- А хто ваші відвідувачі?
- Музей знаходиться прямо в офісі, де ми працюємо. Тому поки що для гостей з вулиці ми зробили один день відвідувань: працюємо в посиленому режимі, особливо після Каховки та початку контрнаступу.
В планах - записати аудіогід та відеоекскурсію, де за будь-який донат люди зможуть подивитись музей та дізнатися про історію кожного експонату. Всі донати підуть на допомогу ЗСУ. Також в нас немає людини, яка буде займатися відвідувачами музею. Зупинити роботу фундації, щоб розповідати про експонати… Ми не можемо цього собі дозволити.
Гості, які були в нас минулої п'ятниці, - це дорослі поляки 60+, яких тут називають сеньорами. Але після навчального року почнеться хвиля туризму в Гданськ - це місто-порт на березі моря, сюди приїжджає відпочивати багато поляків. Чекаємо на нову хвилю людей. Для них ми будемо робити рекламу.
Українців в нас ще не було, бо п'ятниця - робочий день. Ми плануємо по суботах зробити відкриті дні музею. Та й на українську аудиторію ми поки що не пускали рекламу.
- А що казали відвідувачі, які в вас вже були?
- Для багатьох поляків відбувається зустріч з реальністю, яку вони бачили в телевізорі.
Минулого разу до нас приходили поляки, колишні військові у відставці. Вони розповідали про свою історію, дивились на те, що є, розповідали про взаємовідносини польської армії з російською. Такий цікавий і неочікуваний контингент.
Але російські експонати вони дивилися тільки в рукавичках. В нас лежать поліетиленові рукавички, як в супермаркеті. Взаємодіяти з експонатами "від росіян" люди були готові тільки в рукавичках.
Коли ми кажемо, що будь-який експонат можна придбати, вони відповідають: “Ні-ні, ми краще задонатимо просто так: вдома цього зберігати не хочеться".
Люди в шоці від того, як виглядає газета для російських солдат в 2022 році. Від того, що на російських солдатах був ремінь, який носили ще в Радянському Союзі в 50-х роках. Від парашута, який скидав заборонені касетні міни.
- А які експонати у вас є з української сторони?
- З українські сторони в нас є гільзи. Їх охоче купують, донатять, зберігають у себе, тримають в руках .
- Що ще надсилають з фронта?
- Різне оснащення (росіян. - Авт.) - камуфляжі, сумки, бронежилети тощо. В тотальній більшості це дуже неякісні речі.
Наприклад, з початку війни ми відіслали на фронт більше 20 000 одиниць тактичної медицини - дуже гарно на цьому спеціалізуємося. І коли нам із півдня, сходу та запорізького напрямку надсилали трофейні аптечки, ми побачили, що в кожній аптечці російського солдата - жгут Есмарха, і нема нічого іншого.
Це говорить про те, наскільки плювати владі в Росії на своїх так званих захисників, яких вони всюди піарять та пропагують. Насправді про життя своїх військових вони не турбуються. Цинізм зашкалює.
Ще приклад: ми маємо каску, здається, 1942 року. Вона обгоріла, на неї натягнута дуже неякісна камуфляжна тканиночка. В ній не дихає тіло, дуже некомфорно. І таких речей дуже багато.
І третій пункт, який ми хотіли представити, це те, як процвітає у них пропаганда. Там є газети, на які ти дивишся… Якби ви побачили ці газети, ви б сказали: ну, це з Радянського Союзу. Але там стоїть дата: 2022 рік. Такі газети з деокуповоної Херсонської області були у кожного військового російської армії. І такі речі вражають.
- А чи часто привозять до вас трофеї? Це не складно? На кордоні пропускають?
- Довозити трофеї досить довго: потрібно оформлювати документи при перетині кордону, тому не все так швидко.
Не всі експонати, які забрали хлопці, ми перевезли, але музей поповнюється. Компанія готова під нього виділяти більше приміщення, і ми бачимо надзвичайний інтерес, якого не очікували з боку польських ЗМІ.
В нас немає зброї, немає вибухових чи подібних речей. Камуфляж провозиться просто як одяг. На деякі речі ми робили спеціальні папери. Це треба, щоб довести, наприклад, що балістика - це не зброя.
В Україні є експонати, для яких ми тільки готуємо папери. І це не швидко. Поки експонати знаходяться на території України, займаємося логістикою.
- Які плани у музею на майбутнє? Ви плануєте існувати до кінця війни чи і після?
- 100% музей буде існувати і до перемоги, і після перемоги. Поки працюватиме фундація, буде й музей. Зараз ми працюємо на перемогу, а після перемоги будемо працювати на відбудову України. Думаю, музей буде мати довготривалу історію.
- А чим ще займається ваша фундація?
- Ми робимо найбільші заходи в Польщі для українців. Якщо не рахувати концерти, які збирають тисячі людей, проводимо фестивалі "борщу" в кожному великому місті.
Також в нас є “гастролюючі експонати”, які ми беремо з собою. Це, як правило, тубуси від різноманітної зброї, яку випустили по ворогу під час захисту України. Використовуємо трофеї у вигляді фотозони на заходах, де бажаючі можуть сфотографуватися за донат. Люди роблять фото з цими тубусами за донати. Таким чином ми назбирали більше 15 000 злотих (понад 136 тис. грн. – Ред.) на 5 фестивалях.
За майже півтора роки війни ми надали 40 мільйонів гривень допомоги ЗСУ. Нас запитують: як це можливо? Вас працює тільки двоє! Дійсно, офіційно нас працює у фундації двоє, але ми маємо цілу армію волонтерів. 250 працівників по всій Польщі, в кожному великому місті.
Всі, хто бере участь в роботі фундації, не мають зарплати, бо це - працівники компаній. Якщо нам необхідний приціл і ми знайшли його в Познані, то завжди є люди, які поїдуть, візьмуть і відправлять його нам.
Центральний офіс компанії знаходиться в Гданську. Тому географічно ми тут, але зараз гастролюємо по всій Польщі. Ми ще будемо проводити фестиваль "борщу" в Гданську і Лодзі. До нас приходить дуже багато людей. Більше збирає тільки концерт Вакарчука.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Які є лоти"]
Уламок ударного гвинтокрила Ка-52. Приїхав до Гданська з Донеччини. Десантник 79-ї ОДШБ отримав команду збити ворожий БПЛА "Орлан-10", але “випадково” збив ударний гвинтокрил Ка-52.
Стартова ціна лота - 30 тис. злотих (265,5 тис. грн). Зараз це найдорожчий експонат.
З Бахмута до музею приїхав шматок “Малыша”. Цей нічний оптичний приціл російського виробництва був знайдений розвідниками на позиціях російських окупантів після п`ятигодинного бою.
Стартова ціна лота - 10 тис. злотих (88,5 тис. грн).
Ще один цікавий експонат-лот знайшли на позиціях ППО окупанта у Чорнобаївці - газета “Красная Звезда” від 18 липня 2022. Напередодні українські військові знищили чотири російських склади з боєприпасами. Один якраз був розташований у Чорнобаївці. У газеті окупантам розповідають, що: “Киевский режим коварен и бесчеловечен”.
Стартова ціна лота - 1 тис. злотих (8850 грн).
Є у музеї й казанок російського окупанта. Цікавий він, насамперед, завдяки написаному на ньому позивному. "Демон" - красномовна точна характеристика. Лот був знайдений в селищі на Київщині, де понад місяць жили й мародерили окупанти. Всередині цього казанка знаходились якісь амулети, не схожі на християнські, а ще – магніти-сувеніри: Бахчисарай, Іжевськ, Удмуртія.
Стартові ціна - 500 злотих (4425 грн).
Офіцерський тактичний ніж дістався під час рейду у глибокий тил. Показово, що "еліта" обвішується дешевими китайськими ножами з AliExpress.
І що ж це за “друга армія” без джгута Есмарха, що використовувався під час Першої світової.
Серед експонатів також є радянський шолом зразка 1942 року. Він обгорів на загиблому росіянині. Дуже показово, що той шолом обтягнули новим тканинним чохлом та видали черговому мобілізованому.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="До речі"]
Фонд Gremi Personal підтримує боротьбу за звільнення усіх окупованих українських територій. Наразі він виділив близько 40 млн грн на обладнання для Збройних Сил України, передали на фронт близько 50 систем Starlink, 13 автомобілів підвищеної прохідності, дрони, антени, рації, ноутбуки, метеосистеми, одяг, медикаменти та багато іншого тактичного обладнання.
Музей військових трофеїв знаходиться у Гданську за адресою вул. Wały Piastowskie 1/1416, 14-й поверх (між ліфтами).
Вхід безкоштовний, але за попередньою реєстрацією.
Зареєструватись можна, написавши повідомлення на сторінки Gremi Personal у соцмережах.
Організатори музею не лише допомагають війським, а й допомагають полякам побачити наслідки війни в Україні на власні очі.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => надано Світланою Хачатрян [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1391694236 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0435\u043a\u0441\u043f\u043e\u0437\u0438\u0446\u0456\u044f \u043c\u0443\u0437\u0435\u044e.jpg","crop":{"x":"0","y":"355","w":"960","h":"512"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0435\u043a\u0441\u043f\u043e\u0437\u0438\u0446\u0456\u044f \u043c\u0443\u0437\u0435\u044e.jpg","crop":{"x":"0","y":"355","w":"959","h":"501"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0435\u043a\u0441\u043f\u043e\u0437\u0438\u0446\u0456\u044f \u043c\u0443\u0437\u0435\u044e.jpg","crop":{"x":"0","y":"256","w":"960","h":"721"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [672153] => article Object ( [absnum] => 672153 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pid-zhitomirom-vidremontuvali-bunker-stalina-na-jakij-rosija-skinula-dvi-aviabombi [title] => Під Житомиром відремонтували "бункер Сталіна", на який Росія скинула дві авіабомби [title_short] => [meta_title] => Під Житомиром відремонтували бункер Сталіна, на який Росія скинула дві авіабомби [meta_keywords] => бункер Сталіна, військово-історичний комплекс Скеля, Коростень [meta_description] => У Коростені відремонтували військово-історичний комплекс Скеля, по якому Росія вдарила з літаків у березні 2022 року [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У місті Коростень Житомирської області відремонтували військово-історичний комплекс "Скеля", по якому Росія вдарила з літаків у березні 2022 року. Про це 27 червня повідомило Суспільне.
За словами міського голови Володимира Москаленка, "Скеля" знову працює як музей і як укриття. На ремонт вхідних дверей, вікон та покриття території витратили 350 тисяч гривень.
- За скромними підрахунками ми потратили порядку 350 тисяч гривень на те, щоб провести у сховищі роботи. Сьогодні комплекс вже функціонує: і як музей, і як запасний пункт міста на випадок надзвичайних ситуацій, - розповів Москаленко.
Увечері 6 березня 2022 року, під час авіанальоту, у музейному комплексі ховалися понад 157 людей, згадує його комендант Орест Брезіцький.
- Скинули дві бомби на наш об'єкт. В середині люди, можна сказати, нічого не відчули. Якби не були відчинені броньовані двері з колесом, то вони б геть нічого не відчули. А так, коли вибухова хвиля зайшла всередину, вона підняла пил з підлоги – і більш нічого. Люди залишилися живі, – розповів він.
Військово-історичний комплекс «Скеля» - один з найвідвідуваніших туристичних об'єктів Коростеня, розташован у парку "Древлянський". Військовий об’єкт побудували в 1938 році, це був один із командних пунктів на території тодішнього Київського військового округу.
Тунель на 40-метровій глибині називають одним з найбільш секретних комплексів сталінської епохи. Вважається, що він здатен витримати атомний вибух. У народі “Скеля” відома як “бункер Сталіна”. Після російського авіаудару комплекс перестав бути придатним як укриття, у ньому завалило вхід, травми отримала одна людина.
28 травня під час нічної атаки дронами Росія завдала удару по одному з інфраструктурних об'єктів у Житомирі.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 340493 [adate] => 1687848000 [publication_date] => 1687848000 [adate_day] => 1687824000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1687847802 [changed] => 1687852789 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>На ремонт військово-історичного комплексу "Скеля" витратили 350 тисяч гривень, він знову працює як музей і укриття.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Анжеліка Нестерчук для Суспільне Житомир [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2796511670 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2dd702e426aafc92.jpeg","crop":{"x":"0","y":"29","w":"1040","h":"555"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2dd702e426aafc92.jpeg","crop":{"x":"0","y":"42","w":"1040","h":"543"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2dd702e426aafc92.jpeg","crop":{"x":"162","y":"0","w":"779","h":"585"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [671057] => article Object ( [absnum] => 671057 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => khersonskij-khudozhnij-muzej-uniknuv-pidtoplennja-voda-zupinilasja-za-200-metriv [title] => Херсонський художній музей уникнув підтоплення - вода зупинилася за 200 метрів [title_short] => [meta_title] => Херсонський художній музей уникнув підтоплення - вода зупинилася за 200 метрів [meta_keywords] => музей Шовкуненка у Херсоні, повінь Херсон музей, Херсонський художній музей вода [meta_description] => Музей ім. Олексія Шовкуненка у Херсоні не постраждав від підтоплення через підрив військовими РФ Каховської ГЕС. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Херсонський обласний художній музей ім. Олексія Шовкуненка не постраждав від підтоплення після підриву військовими РФ Каховської ГЕС. Про це музей повідомив у своєму офіційному Facebook.
- Усім, хто хвилювався за долю музею, повідомляємо: вода зупинилася на півдорозі - дійшла до вулиці Богородицької (Червонофлотської). Херсонський художній музей від підтоплення не постраждав, – повідомили музейники. Вони також поінформували, що вода зупинилася за 230 метрів від будівлі.
Працівники музею нагадали, що ще восени минулого року з колекції, яка складалася майже з 14 тисяч предметів, російські окупанти вивезли понад 11 тисяч експонатів. Тим не менш частина з них все ще знаходяться у музеї, а сама будівля також є пам'яткою архітектури.
РФ підірвала греблю Каховської ГЕС у ніч проти 6 червня. Продовжує прибувати вода – упродовж 7 червня очікується, що її рівень збільшиться на метр. У трьох регіонах України вже оголосили про можливий спалах ботулізму та попросили не ловити та не купувати рибу. Вже почався масовий мор риби.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 6 [position] => 340252 [adate] => 1686146760 [publication_date] => [adate_day] => 1686096000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1686146805 [changed] => 1686154860 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Сама будівля також є пам'яткою архітектури.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/art.museum.ks [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 441643367 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/11(7).png","crop":{"x":"0","y":"121","w":"697","h":"371.73333333333335"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/11(7).png","crop":{"x":"0","y":"38","w":"697","h":"523.504329004329"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [670896] => article Object ( [absnum] => 670896 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => shvetsija-peredala-ukrajini-zavirenu-kopiju-konstitutsiji-pilipa-orlika [title] => Швеція передала Україні завірену копію Конституції Пилипа Орлика [title_short] => [meta_title] => Швеція передала Україні завірену копію Конституції Пилипа Орлика [meta_keywords] => копія Конституції Пилипа Орлика, копія Конституції Орлика Швеція, Пилип Орлик документи [meta_description] => Ззавірену копію Конституції Пилипа Орлика передали Україні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Генеральний директор Національного архіву Швеції Астор Іко передала голові Укрдержархіву Анатолію Хромову засвідчену латиномовну копію Конституції Пилипа Орлика. А оригінал цього документа зберігається у Стокгольмі. Про це повідомила Державна архівна служба України.
- Цей екземпляр буде доданий як дублетний варіант до справи № 2236 «Колекція ксерокопій із фондів Національного архіву Швеції щодо історії України 1654-1747 рр.» у Центральному державному історичному архіві м. Київ, – розповіли у відомстві.
Перша українська Конституція була створена гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та датована 5 квітня 1710 року. Її повна оригінальна назва - Contenta Pactorum inter Ducem та Exercitum Conventorum Zaporoviensem, in Compendium brevi Stylo collecta: "Затверджено умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, у короткому огляді зібрано". Оригінал зберігається у Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, у відомій колекції Cosacica.
Раніше стало відомо, що до України прибуде із Франції оригінал щоденника Пилипа Орлика, який буде виставлений на експозиції у Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" у Батурині Чернігівської області. За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, рід Орликів пов'язує Україну та Францію міцними історичними узами, оскільки син гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття.
Оригінал документа зберігається у Національному архіві Швеції.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/archives.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 477161039 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(529).jpg","crop":{"x":"0","y":"189","w":"1473","h":"785.6"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(529).jpg","crop":{"x":"0","y":"226","w":"1473","h":"769"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(529).jpg","crop":{"x":"0","y":"57","w":"1473","h":"1106"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [670278] => article Object ( [absnum] => 670278 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => olena-zelenska-i-koroleva-niderlandiv-zapustili-ukrajinomovnij-audiohid-v-natsionalnomu-muzeji-v-amsterdami [title] => Зеленська і королева Нідерландів запустили україномовний гід в нацмузеї в Амстердамі [title_short] => [meta_title] => Зеленська і королева Нідерландів запустили україномовний аудіогід в національному музеї в Амстердамі [meta_keywords] => Олена Зеленська, королева Нідерландів Максима, Рейксмузей [meta_description] => Олена Зеленська та королева Нідерландів Максима презентували україномовний аудіогід в національному музеї в Амстердамі (Рейксмузеї) - фото [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Олена Зеленська та королева Нідерландів Максима презентували україномовний аудіогід в національному музеї в Амстердамі (Рейксмузеї). Про це повідомили на сайті президента України та на вебсторінці королівської родини Нідерландів. Це ювілейний 65-й аудіогід у межах проєкту дружини президента та третій у Нідерландах.
- Для мене особливо важлива історія про цікавинку вашого музею – «Нічну варту» Рембрандта. Вона кілька разів зазнавала нападів вандалів, але вижила. Надія, що після темряви буде світло, надзвичайно надихає в ці темні часи, – сказала перша леді під час онлайн-події.
Гід озвучила нідерландська актриса українського походження Вікторія Кобленко. Відеоекскурсію українською мовою створила українська режисерка та сценаристка Марія Пономарьова, а гідом стала українська художниця Наталія Владичко, яка працює в цьому музеї.
Напередодні також у Фінляндії було відкрито український аудіогід на одній із найбільших туристичних локацій країни – острові-фортеці Суоменлінна (Свеаборг) у Гельсінкі.
- Коли вона ще була військовим об’єктом, тут служило багато українців, і навіть проживала у якості дружини офіцера видатна українська актриса XIX – початку XX століття Марія Заньковецька, - розповіла Зеленська у своєму фейсбуці.
У 2022 році Рейксмузей щонеділі організовував безкоштовні екскурсії для українців. Постійна експозиція музею включає колекцію шедеврів золотої доби голландського живопису. «Нічна варта» - назва, під якою відома картина Рембрандта «Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенберґа», написана 1642 року.
У лютому королева Нідерландів Максима відвідала Кариби у сукні-вишиванці українського бренду FOBERINI.
Перша леді назвала для себе особливою історію про цікавинку Рейксмузею – картину «Нічна варта» Рембрандта.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/olenazelenska.official [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3180454731 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/349007860_584601743740802_4385921077626801922_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"60","w":"1500","h":"800"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/349007860_584601743740802_4385921077626801922_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"67","w":"1499","h":"783"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/349007860_584601743740802_4385921077626801922_n.jpeg","crop":{"x":"138","y":"0","w":"1331","h":"1000"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [669800] => article Object ( [absnum] => 669800 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => vlasnitsja-kolektsiji-vishivanok-nedavno-robili-paru-sorochok-dlja-pershikh-osib-portuhaliji [title] => Власниця колекції вишиванок: Нещодавно робили пару сорочок для перших осіб Португалії [title_short] => [meta_title] => Власниця колекції вишиванок: Нещодавно робили пару сорочок для перших осіб Португалії [meta_keywords] => вишиванки, старовинні вишиванки, Музей вишиванки [meta_description] => Колекціонер української вишиванки зі Львова Роксоляна Шимчук розповіла про першу свою старовинну вишиванку, а також чим відрізняється вишивка різних регіонів і чому не продає експонати з колекції. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Роксоляна Шимчук зі Львова, інженер-системотехнік за освітою, все життя захоплюється українським традиційним одягом і за 30 років зібрала кількатисячну колекцію старовинних вишиванок. Кожна з них унікальна, а деякі довелось відновлювати буквально з ганчірок – бо господині ними вже мили підлогу.
В гостях у Роксоляни частенько бувають знаменитості та відомі політики – аж до перших осіб держави різних років. В її прикрасах – а Роксоляна Шимчук також є автором намист в етнічному стилі - хизуються колишні перші леді країни Марина Порошенко та Катерина Ющенко. Саме Роксоляна підібрала зі своєї колекції вдалий образ для виступу переможців на минулорічному «Євробаченні» - Kalush Orchestra.
Напередодні Дня вишиванки сайт KP.UA напросився на розмову до знавця традицій української вишиванки, власниці музею старовинних вишиванок та етногалереї вишивки сучасних дизайнерів Роксоляни Шимчук.
Колекцію сховали від війни
- Напевне, перед Днем вишиванки цікавість до вашої колекції збільшується в рази?
- Так, звісно. Помітний інтерес до українського одягу загалом. Відвідувачі галереї зі сходу та півдня здивовані таким розмаїттям. У них вдома, кажуть, такого не було – індустрія національного одягу там не розвинена. А тут вони бачать українські сорочки, виконані на рівні світових брендів.
Галичина і захід України завжди полюбляли такі речі. Прийшов час, коли це віяння поширилось Україною. Вишиванок сьогодні багато і за кордоном – люди брали їх з собою в евакуацію. Є потреба в самоідентифікації, щоб в інших країнах бачили, що ти – з України.
Проте музей наразі не працює на відміну від галереї, де представлені вишиванки сучасних дизайнерів. Перед початком війни ми заховали колекцію – боялись за її безпеку, адже важливо це зберегти для наступних поколінь. Музей переїхав на нову локацію, де зараз завершується ремонт. Відкриємось не раніше ніж через кілька місяців.
- Ви колекціонуєте вишиванки близько 30 років. Наскільки збільшився інтерес до такого одягу за цей час?
- Кожна революція сприяє поширенню кордону українства далі на схід. За кордоном і тут, на заході України, ми завжди мали своїх клієнтів. Але зараз географія розширюється - це важливо. Це стосується не лише вишиванки, але й мови, і української пісні - не секрет, що у нас всюди був російський контент. Багато хто бачив в «старшому браті» друга... А тепер ілюзії розвіялися, ми самі себе переусвідомили. Те, що світ нас побачив, це добре, але ми маємо себе усвідомити і демонструвати це. А що більше це може показати, аніж вишивка…
Шедеври народного мистецтва
- Ви за освітою інженер. Як із цієї професії потрапили в абсолютно іншу галузь - етнографію?
- Я інженер-системотехнік. Вишиванки та загалом вивчення українських традицій були моїм хобі. Я ніколи не мріяла про галерею, про велику колекцію сорочок, проте це захоплення якось мимоволі переросло в роботу... Раніше я працювала на керівних посадах – цю професію довелось залишити після народження трьох дітей. Робота забирала надто багато моєї уваги та часу.
Сумно, проте я вже звикла, що люди не дуже розуміють, як відрізнити вишивку з Буковини від вишивки з Гуцульщини, а гуцульську вишиванку - від подніпровської. Раніше мені важко було сприйняти це, бо для мене це як читати чи їздити на велосипеді. Але я вірю, що Україна лише починається і незабаром будуть знати всі, навіть діти, як відрізняти по ключових характеристиках вишиванки.
- Всі ці тонкощі ви вивчали самостійно - етнографічної ж освіти у вас немає?
- Основну базу знань мені дали етноекспедиції. У студентські часи з кінця 1990-х ми збирали зразки українського одягу і пісень - коли й незалежної України ще не було. Після спілкування з носіями традицій ці знання нашаровуються на ту базу, що отримав раніше, в тому числі з книжок чи видань.
- Скільки всього вам вдалось зібрати унікальних вишиванок та чи є серед них улюблена?
- Я намагаюсь збирати не просто етнографічні зразки, а шедеври народного мистецтва. Я вишліфовую свою колекцію. В мене кілька тисяч екземплярів – всі унікальні, але я беру не кількістю. Я колекціоную найвищу естетику зі всіх регіонів України. Хоча є й більші колекції, ніж в мене, проте там багато простіших сорочок. Але це теж потрібно. Дуже люблю аутентичний дитячий одяг – його дуже мало збереглось.
В мене є кілька улюблених вишиванок. Але це пов’язано не з їхньою неповторністю та майстерністю виконання, а особистою цінністю для мене. Наприклад, моя перша сорочка. Я мріяла про аутентичний костюм, купила цю сорочку на Буковині і відбула в ній всю першу «Червону руту» в 1989 році. Вона простенька порівняно з тими шедеврами, що в мене зараз є. Є сорочки буквально повернуті з небуття. Вони були в такому стані, що коли я брала їх до рук, думала: це тільки я могла гроші за це заплатити. Це ж шмаття! Бувало, що вишиванками вже мили підлогу... Але коли відновлюєш їх і повертаєш до життя, до експозиційного вигляду - вони стають улюбленими. Мені здається, що та жінка, яка її вишивала, може, з неба дивиться - і посміхається.
Ціна культурної спадщини
- Вишиванки з вашої колекції продаються?
- З колекції нічого не продається. Хоча були дуже спокусливі пропозиції - пропонували набагато більше грошей, ніж вишиванка могла коштувати на ринку. Але я вирішила, що не продаю - бо так розійдуться найкращі шедеври.
- За яку вишиванку вам довелось найбільше заплатити та чи вартувала вона цього?
- Питання про вартість - не до мене. Я взагалі вважаю, що сорочки мають коштувати більше, ніж зараз. Борщівська вишиванка внесена до переліку нематеріальної культурної спадщини України… Не може нематеріальна спадщина коштувати ані півтори, ані дві тисячі доларів, тим паче оригінал! Наразі копії коштують більше. Оригінали все рідше потрапляють на ринок, але їх ще можна купити. Вважаю, що ці речі недооцінені. Я цим «хворію», я за це переживаю і радію, коли піднімаються ціни. Коли це починає цінуватись - менше ріжеться, менше нищиться, більше цінується тими, кому пощастило отримати старовинні вишиванки в спадок.
За яку я заплатила найбільше – не пригадую… Одна річ може коштувати кілька тисяч доларів.
Вишиванка «на смерть»
- Наскільки легко власники унікальних старовинних вишиванок з ними розстаються?
- Дуже по-різному - скільки людей, стільки ж історій. Були бабусі, які на Гуцульщині просто так віддавали нам сорочки: «Що, дівчата, ви будете то носити? Та беріть, бо я вже стара…» А бували такі, що сорочку тримали «на смерть». Я кажу: «Та де ж такий шедевр - на смерть?!» - а бабця відповідає: «А в чому я перед Господом Богом стану? Я голод пережила і її не продала. Ні, не продам». Серце краялось… Але якщо вона її вишила і прожила з нею життя, то, мабуть, має право... В деяких регіонах було заведено, щоб ховали у шлюбній сорочці.
- В давнину вишиванки вважались святковим чи повсякденним одягом?
- Є різні. Наприклад, "буденки" - ледь вишиті, але часто дуже естетичні - вдягали до роботи. Є дуже симпатичні лляні сорочки з мінімальною вишивкою – теж на щодень. А святкові, весільні, звичайно, були більш пишні - над ними господині могли сидіти з голкою і ниткою кілька років.
- Ви сама часто одягаєте вишиванку чи для вас це все-таки святковий одяг?
- Часто. Це може бути не тільки вишиванка - може бути прикраса, вибійка (тканина з візерунком, який наноситься шляхом друку. – Авт.). У нас надзвичайна культура - тільки її потрібно знати. Якщо українські елементи вкраплювати в сучасний одяг - це неймовірно стильно виглядає! І це тебе ідентифікує. Одяг говорить про твій світогляд, хто би там що не казав.
В українців так укорінилась вишиванка саме тому, що під час радянської окупації була потреба в ідентифікації «свій - чужий». Тоді вона ввійшла у традицію побутового одягу як ознака спротиву.
Прикраси для перших леді і вишиванка для президента
- Що вас найбільше дратує у відвідувачах чи покупцях вишиванок?
- Я не можу сказати, що дратує… Якщо хтось не розуміє, то це не їхня вина, це їхня біда. В нас викорінювались українська культура і українська естетика. Треба просто розказувати, розказувати, розказувати – і люди зрозуміють.
Що дивує - коли такі вже молодиці чи навіть трохи старші жінки надягають вінки на голову. Хочеться підійти і сказати: слухайте, це був привілей лише молоденьких дівчат! Вінки носили до одруження. Коли вже одружилась, то як би її доля не складалась - навіть якщо овдовіла - жінка вже не мала права вийти на люди з непокритою головою.
- Чи були такі відвідувачі, яких пам’ятаєте досі?
- Мене дуже часто дивували люди, що приходили в музей. Була жінка із Запоріжжя, яка після чотирьох годин оглядання експозиції вийшла розчулена - вся в сльозах… Приїжджала молода заможна жінка із Тернопільської області, гарно вбрана – з музею вона виходила така тиха, зі словами: «Знаєте, мені до сьогодні українська вишиванка здавалась чимось таким смішним»... Людина навіть не з тих земель, де все українське викорінювалось! І от такі речі бувають. Вони зачіпають - після такого відчуваєш, що все це недаремно.
В мене буває дуже багато різних людей, починаючи від перших осіб держави і закінчуючи знаменитостями. Вишивка єднає людей своєю енергетикою.
- Знаю, що ваші прикраси носить Марина Порошенко.
- Не лише - і Катерина Ющенко, якщо говорити про перших леді. До речі, нещодавно робили пару сорочок, чоловічу і жіночу, для перших осіб Португалії. Наша делегація їхала, і було озвучено, що перші особи хочуть українську вишиванку. Робили в стислі терміни, але встигли - будемо чекати на відгуки. Мали ще робити для міністра оборони Португалії, але вже не було часу.
- А для сім’ї президента Зеленського щось робили?
- Поки що ні. До мене хотіли привести Олену Зеленську, але я вважаю, що треба приїжджати, коли буде відкрито музей.
Делікатна полтавська і яскрава гуцульська
- Вишиванки яких регіонів найбільше вражають особисто вас?
- Кожен регіон має свою неповторність і неймовірність, просто є більш "розкручені" регіони - наприклад, борщівська сорочка "розкручена" за рахунок фестивалю борщівської вишиванки. Полтавщина бере своєю делікатністю, неймовірними малюнками, стриманістю. Буковина - яскравістю і самобутністю. Борщівська - це чорна сорочка. Вінниччина, центр Поділля вражають дрібною вишивкою, якої більше ніде немає. Гуцульщина - своєю колористикою і, звичайно, орнаментами на шкірі - так працювати зі шкірою, як гуцули, ніхто більше не вміє. Це все зумовлено способом життя. В степових областях життя було продиктоване збором врожаю. І вони могли вишивати лише взимку. А гуцули виводили отару овець в гори і там пів року випасали. Якщо вовк задер вівцю, то ту шкіру треба було виправити та опрацювати. І пастух, поки вівці щипали травичку, працював руками по дереву чи по шкірі.
В мене є полтавська і борщівська сорочки із однаковими символами - тільки одна вишита чорними, а друга - білими нитками. Ми були під різними імперіями, що диктувало свій вплив на моду. В центрі, на півночі та сході України вишивка більш стриманих кольорів, але там більш кольоровий текстиль і неймовірні вінки. На заході, якщо не виокремлювати, наприклад, Покуття, переважно дуже яскраві вишиванки, але стриманий текстиль. Ці гармонії відшліфовувались століттями. Не те що регіон - та село від села відрізнялось! Наприклад, Космач на Прикарпатті - таких гарячих, жовтогарячих кольорів більше ніде нема. От вся Гуцульщина – кольорова, а Космач - жовтогарячий. Про це можна говорити безкінечно.
- Є щось, що вас дивує у сучасній вишивці? Чи існує «неправильна» вишивка, яку в жодному випадку не можна наносити на сорочку?
- В кожній епосі є талановиті майстри. Я працюю з багатьма дизайнерами і помітила: якщо дизайнер знає основи, якщо цікавиться народною традицією вишивки - він творить щось своє, але виходить таке глибоке, що заслуговує бути надбанням наступних поколінь. Наше покоління теж мусить щось вишити для нащадків. Ми не можемо використовувати лише те, що залишили наші предки. Ми мусимо теж зробити свій внесок в українську вишивку. А якщо людина робить, аби «втулити», то так воно і виглядає. Не все те гарне, що вишите, і не все те, що вишите, гарне.
Українська медитація
- На які вишиванки спостерігається найбільший попит серед покупців?
- Одні хочуть давні, інші - з того регіону, звідки вони походять, а є дуже багато людей, які просто беруть, що подобається, не прив’язуючись до конкретного регіону. І я вважаю, що це правильно.
- А ви вишиваєте?
- Колись я дуже багато вишивала, але зараз в мене немає на це часу. Я вишила сорочки всім похресникам, чоловіку, брату, татові, другому татові – батьку чоловіка. В мене дуже багато замовлень на прикраси, а ще - просвітницька діяльність, діти, сім’я, галерея – це забирає увесь час. Хоча від вишивання важко відмовитись, тому що це - українська медитація.
- А існують ритуали, які проводять з вишиванками?
- Звичайно. Вишиванку, яку передавали в спадок - від свекрухи до невістки, від бабці до внучки, від мами до доньки - прали у річці, де є течія. Після цього нова власниця мала в непримітному місці, яке часто прикривали горбаткою (спідниця. – Авт.), вишити кілька хрестиків чи якусь квіточку – будь що. Вважалось, що вода забирала енергетику попередньої власниці, а нова накладала свою. В мене в колекції є сорочки, де є такі хрестики різними нитками в різних стилях, що свідчить про те, що вишиванка служила кільком поколінням.
- Чим українська вишиванка відрізняється від російської косоворотки крім самого коміра?
- В них не було такої об’ємної вишивки – на косоворотках вишивка ледь-ледь є. В нас багато вишиті сухозолотом, пацьорками (намистини з «дутого» кольорового скла. – Авт.), привезеними з Європи, а у них - лише пару хрестиків. Вишивали не лише українці – надзвичайно багату вишивку мають румуни, болгари, македонці. Росіяни - не мають. Кожен народ має щось своє - хтось робив чоботи, хтось шкіру, хтось вишивку, але вони не створили нічого... Як казав мій товариш: «Поки ти сидиш і вишиваєш сорочку чи малюєш писанку, москаль сидить і думає, як її в тебе забрати». Те, чим вони хизуються, все чуже – і матрьошки, які прийшли до них з Японії, і пельмені, і балалайка, і самовар. Вони не подарували світу нічого.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Це цікаво!"]
Зробили копію дідусевої вишиванки для соліста Kalush Orchestra
Роксоляна Шимчук створювала образ на «Євробачення» для минулорічних переможців – Kalush Orchestra. Кептар (кожух без рукавів. – Авт.) та сердак (верхній одяг із сукна з довгими рукавами. – Авт.), в якому підкорив Європу Олег Псюк, взяли саме в її музеї.
- Для Тимофія (Тимофій Музичук – другий соліст гурту. – Авт.) ми зробили точну копію вишиванки його дідуся, - розповідає KP.UA Роксоляна Шимчук. – Він дуже таку хотів мати і носити. А дідусева зберігається в родині. Родинні я б дійсно радила зберігати. Є категорія вишиванок, які в жодному випадку не можна носити. Якщо це шедевр народного мистецтва - його варто зберегти для наступних поколінь. Проте можна зробити копії.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Виріж та збережи!"]
Поради Роксоляни Шимчук, як зберегти вишиванку на довгі роки
- Вишиванку не можна тримати на денному світлі - вони вигорають;
- не можна тримати на вішаках - полотно витягується, «худне», а потім розлазиться в тих місцях, де висіло на плечиках. Найкраще зберігати в шафі на полиці чи в скрині, в кого є;
- саму вишивку складати не можна – скласти потрібно так, щоб вишивка не заламувалась;
- для деяких сорочок пральна машина – це смерть. Найкраще сорочку віднести для чистки до реставраторів;
- не можна віддавати в хімчистку – річ можуть знищити. Можна прийти до нас (етногалерея Роксоляни Шимчук у Львові. – Авт.), і ми дамо безкоштовну консультацію - аби люди могли зберегти.
Напередодні Всесвітнього дня вишиванки поговорили з експертом про особливості українського національного одягу.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/Роксоляна Шимчук [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 785066276 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/2(25).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1440","h":"768"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/2(25).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1440","h":"752"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/2(25).jpg","crop":{"x":"183","y":"0","w":"1074","h":"807"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [669643] => article Object ( [absnum] => 669643 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-prikarpatti-prezentuvali-kopiju-volokhatoho-nosoroha-jakij-zhiv-40-tisjach-rokiv-tomu [title] => На Прикарпатті презентували копію волохатого носорога, який жив 40 тисяч років тому [title_short] => [meta_title] => На Прикарпатті презентували копію волохатого носорога, який жив 40 тисяч років тому [meta_keywords] => Волохатий носоріг, Парк історії Землі, музей [meta_description] => У Парку історії Землі, що на Прикарпатті, презентували копію волохатого носорога [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У неділю, 14 травня, в Парку історії Землі, що в селі Підгір'я на Івано-Франківщині, відкрили нову унікальну локацію - Музей цивілізації, який охоплює період від неоліту до історії майбутнього. Тут є дев'ять цікавих тем - від історії наших предків і аж до історії майбутнього. Та основним експонатом є ексклюзивна, єдина в Україні копія волохатого носорога, який жив на теренах передгір’я Карпат понад 40 000 років тому. Про це йдеться на Facebook-сторінці Парку.
Як розповіла KP.UA представниця Парку історії Землі Юлія Поясик, волохатого носорога знайшли науковці в 1929 році у селі Старуня, що неподалік. Оскільки тоді Україна була під владою Польщі, його забрали до Кракова, у Природничий музей. Там він зберігається донині.
- Ми розробили точну копію, і вона - перша в Україні. За кордоном, у найвідоміших музеях світу, теж є такі копії цього носорога, - розповідає Юлія. - Це гіпсовий злиток. Відвідувачі можуть подивитися на нього, прочитати інформацію.
Унікальність цього волохатого носорога у тому, що археологи знайшли не кістки, а цілу тушу. Вона законсервувалася у нафті та інших речовинах.
- Там, де його знайшли, було озокеритове родовище. Саме воно й зробило свою справу, тіло наче забальзамувалося, - каже музейниця.
Копію волохатого носорога часів льодовикового періоду презентували у тій же формі, в якій його знайшли науковці - догори ногами. А також тут є екскурсовод, який розповість про історичну цінність цієї знахідки.
Чернігівський обласний історичний музей імені В. Тарновського раніше несподівано поповнився унікальним експонатом часів Другої світової війни. Це чудово збережені коробки, у яких 1945 року у СРСР завозили американські консерви за програмою ленд-лізу.
[sun_gallery_669643]
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 339911 [adate] => 1684137180 [publication_date] => [adate_day] => 1684108800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1684137231 [changed] => 1684138464 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Це єдина в Україні копія носорога, який жив на теренах передгір’я Карпат.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/parkzemli [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1763000403 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(297).jpg","crop":{"x":"0","y":"96","w":"1440","h":"768"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(297).jpg","crop":{"x":"0","y":"104","w":"1440","h":"752"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(297).jpg","crop":{"x":"81","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [667745] => article Object ( [absnum] => 667745 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pratsivniki-muzeju-korolova-mi-rik-ne-pratsjuvali-a-zaraz-vidviduvachiv-stilki-shcho-mistsja-ne-vistachaje [title] => Працівники Музею Корольова: Ми рік не працювали, а зараз відвідувачів стільки, що місця не вистачає [title_short] => [meta_title] => Працівники Музею Корольова: Ми рік не працювали, а зараз відвідувачів стільки, що місця не вистачає [meta_keywords] => музей космонавтики, день космонавтики, експозиція музею, музей Корольова [meta_description] => День космонавтики в музеї Корольова - що цікавого підготували працівники музею та скільки коштує вхідний квиток. Які нові експонати з'явились в музеї Космонавтики у 2023 році. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>12 квітня в Україні відмічається День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день польоту людини у космос. У Національному музеї космонавтики ім. Сергія Павловича Корольова цей день має особливе значення.
Є нові експонати з «Мрії»
- Ми працюємо. Сьогодні ми святкуємо - у музеї день відкритих дверей. Безкоштовний вхід. Ми проводили різні заходи. У нас були і губернатор, і голова обласної ради, і начальник відділу культури міськради, - розповіли нам у Національному музеї космонавтики ім. Сергія Павловича Корольова. - Сьогодні було покладання квітів до пам’ятника Сергія Павловича Корольова біля Національного музею космонавтики. А потім у нас була презентація нових експозицій - з‘явились експонати з «Мрії», наше головне оновлення. І по «Бурану».
А ще проводилась виставка-презентація космічних технологій. Там були інтерактивні уроки - життя на орбіті, робота у відкритому космосі. Це було зроблено саме для дітей.
- Відвідувачів було дуже багато, вони і зараз є. Багато дітей. Охочих прийти до музею сьогодні стільки, що ми навіть не встигаємо всіх зустрічати. Багато людей нам телефонувало, хочуть прийти на екскурсію, але ми не можемо, бо людей просто немає де розмістити, площа музею для цього замала. Ми не могли проводити екскурсії, вже і так є повний зал людей, - говорять у Національному музеї космонавтики ім. Сергія Павловича Корольова.
Сподіваються, що цього року вдасться зробити ремонт фасаду
Нових експонатів у музеї цього року не планується. А от про ремонт фасаду мріють і сподіваються.
- Реставраційні роботи по фасаду музею, сподіваємось, вдасться зробити. У нас є будиночок Корольова, а є музей. То будиночок у нас більш-менш відремонтований. А музей потребує значного ремонту. Цей ремонт планувався до початку війни. Ще перед війною приходили люди, заміряли, скільки чого потрібно, робили розрахунки. І тут війна... Це все призупинилось. Але ми сподіваємось, коли закінчиться війна, нам виділять кошти для оновлення будівлі, - розповіли співробітники музею.
Музей відчинив свої двері для відвідувачів нещодавно. Майже рік він був закритим.
- Ми рік не працювали, відкрились 1 березня. Але працювали дистанційно. Наші співробітники проводили різні заходи для дітей. З моменту відкриття музею відвідувачів у нас дуже багато, особливо вихідними днями. Ми навіть не очікували на таку активність людей, - зазначають у Національному музеї космонавтики ім. Сергія Павловича Корольова.
Скільки зараз коштує квиток?
Ціни в музеї залишились довоєнні - 30 гривень дитячий, 50 гривень коштує дорослий квиток. 1 квиток на два музеї - на будиночок Корольова і сам музей.
Ще доступна послуга екскурсій, причому їх можна замовити не тільки для груп, а й на одну людину. Скористатись послугами екскурсовода можна за 80 гривень дітлахам і за 120 гривень дорослим. А екскурсія англійською мовою обійдеться у 180 гривень.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4257 [position] => 339468 [adate] => 1681305540 [publication_date] => [adate_day] => 1681257600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1681305448 [changed] => 1681367476 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>У Національному музеї космонавтики ім. Сергія Павловича Корольова розповіли, як святкують День космонавтики.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/cosmosmuseum [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2228075671 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043c\u0443\u0437\u0435\u04391(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1292","h":"689"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043c\u0443\u0437\u0435\u04391(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1292","h":"674.7111111111111"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043c\u0443\u0437\u0435\u04391(2).jpg","crop":{"x":"137","y":"0","w":"964","h":"724"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [667245] => article Object ( [absnum] => 667245 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => sud-ponoviv-direktora-muzeju-holodomoru-jaka-vidstojuje-versiju-pro-10-5-mln-zhertv [title] => Суд поновив на посаді директора музею Голодомору, яка відстоює версію про 10,5 млн жертв [title_short] => [meta_title] => Суд поновив на посаді директора музею Голодомору, яка відстоює версію про 10,5 млн жертв [meta_keywords] => Олеся Стасюк, музей Голодомору, число жертв Голодомору [meta_description] => Міністерство культури та інформаційної політики України оскаржуватиме рішення суду щодо поновлення Олесі Стасюк на посаді генерального директора музею Голодомору-геноциду [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Міністерство культури та інформаційної політики України оскаржуватиме рішення суду щодо поновлення Олесі Стасюк на посаді генерального директора музею Голодомору-геноциду. Про це повідомила пресслужба міністерства.
- Наголошуємо, що звільнення Стасюк О.О. з посади генерального директора музею Голодомору-геноциду відбулось на законних підставах, передбачених контрактом та діючим законодавством, - заявили в МКІП.
3 квітня Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області поновив на посаді Стасюк, повідомили в відомстві. Міністерство ознайомиться з аргументацією суду та “неодмінно” подасть апеляційну скаргу.
У МКІП додали, що Олесю Стасюк звільнили через “агресивне” просування наразі недостатньо науково обґрунтованого числа жертв Голодомору 1932 – 1933 років у 10,5 млн українців. За результатами робочої наради 30 листопада 2021 року МКІП просило Стасюк дати пояснення, але вона так і не надала відповіді на поставленні запитання. Відповідно до контракту між МКІП та Стасюк, ненадання інформації на вимогу міністерства є неналежним виконанням умов контракту. Це стало підставою для звільнення.
Олесю Стасюк звільнили у листопаді 2022 року, обовʼязки генерального директора музею Голодомору-геноциду виконує Леся Гасиджак. Національний музей Голодомору-геноциду належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України. Генерального директора оберуть на конкурсній основі після припинення дії "воєнного стану".
Скандал навколо музею почався після презентації у вересні 2021 року наукової збірки "Геноцид українців 1932 – 1933 років за матеріалами досудових розслідувань". З цієї книжки науковці та журналісти дізналися, що нова кількість жертв геноциду – 10,5 мільйона. У грудні 2021 року голова інституту нацпам'яті Антон Дробович сказав в інтерв'ю Суспільне Культура, що прийнята на офіційному рівні цифра жертв Голодомору – 3,9 мільйона загиблих безпосередньо через голод і 4,5 мільйона осіб – сукупні демографічні втрати.
У 2023 році Франція, Ісландія та Бельгія визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців, а за весь час це зробили понад 25 країн.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 339334 [adate] => 1680604500 [publication_date] => 1680604500 [adate_day] => 1680566400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1680604227 [changed] => 1680607135 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Міністерство культури та інформаційної політики України оскаржуватиме рішення щодо Олесі Стасюк.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => uk.wikipedia.org/Ochorona [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1971479929 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/\u0421\u0442\u0430\u0441\u044e\u043a_\u041e\u043b\u0435\u0441\u044f_\u041e\u043b\u0435\u043a\u0441\u0430\u043d\u0434\u0440\u0456\u0432\u043d\u0430.jpeg","crop":{"x":"0","y":"520","w":"1080","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/\u0421\u0442\u0430\u0441\u044e\u043a_\u041e\u043b\u0435\u0441\u044f_\u041e\u043b\u0435\u043a\u0441\u0430\u043d\u0434\u0440\u0456\u0432\u043d\u0430.jpeg","crop":{"x":"0","y":"526","w":"1080","h":"564"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/\u0421\u0442\u0430\u0441\u044e\u043a_\u041e\u043b\u0435\u0441\u044f_\u041e\u043b\u0435\u043a\u0441\u0430\u043d\u0434\u0440\u0456\u0432\u043d\u0430.jpeg","crop":{"x":"0","y":"403","w":"1080","h":"811"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [666839] => article Object ( [absnum] => 666839 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => za-jahuar-ta-mersedes-10-avto-dlja-zsu-ternopoljanin-prodaje-kolektsiju-retroavtomobiliv [title] => За «Ягуар» та «Мерседес» – 10 авто для ЗСУ: тернополянин продає колекцію ретроавтомобілів [title_short] => [meta_title] => За Ягуар та Мерседес – 10 авто для ЗСУ: тернополянин продає колекцію ретроавтомобілів [meta_keywords] => ретроавтомобілі, колекціонер, Тернопіль, допомога ЗСУ [meta_description] => Ретроавтомобілі на допомогу ЗСУ - підприємець із Тернополя розпродає колекцію старовинних машин, щоб купити позашляховики українським воїнам. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Підприємець Тарас Демкура прийняв для себе непросте, але важливе рішення - продати колекцію унікальних ретроавтомобілів, яку він збирав не одне десятиліття. Кожна машина зі своєю історією, відреставрована і на ходу. У рідному Тернополі Демкура навіть створив музей раритетних автомобілів. Але бізнесмен упевнений: сьогодні на фронті потрібні кошти, отримані від продажу раритетних авто. Бізнесмен приєднався до проєкту «Тисяча авто Свободи» і з понад 30 машин уже продав дві.
Про те, як прийшло рішення продавати автомобілі, про унікальну колекцію та допомогу під час війни, підприємець розповів KP.UA.
«Продати автомобілі та допомогти ЗСУ – це краще, ніж вони стоятимуть у гаражі»
- Тарасе, як зважилися продавати свої ретроавто?
– Після початку повномасштабного вторгнення ми почали допомагати армії, переселенцям, донатити ЗСУ. Я вирішив, що мої ретроавтомобілі можуть послужити трохи інакше – хотіли купити хлопцям машини на передову. На отримані кошти з одного раритетного автомобіля можна придбати 10 машин для ЗСУ. Хоча для мене кожна машина як дитина: всі авто відремонтовані та відреставровані, але сьогодні машини потрібніші на фронті. Коли буде перемога, можна буде повернутись до колекціонування. А поки що ефективна допомога для хлопців – це краще, ніж раритетні машини стоятимуть у гаражі.
– Цікаво, хто купує такі автомобілі …
- Своїх покупців ми не розголошуємо: це конфіденційна інформація, як і підсумкова ціна. Однак нам часто дзвонять потенційні покупці ретроекзотики з-за кордону. Дві машини із колекції вже продали. Одна з машин – «Ягуар» 1970 року. Колись президент США Річард Ніксон продав її Брежнєву, а той, у свою чергу, подарував цей автомобіль Герою Соціалістичної праці. Друга продана машина - "Мерседес" (1937), двомісний родстер.
За кошти, одержані від продажу двох автомобілів, уже купили машини на передову. На сьогодні на фронт відправили 10 машин.
Тарас Демкура розповідає, що бере участь у проєкті «Тисяча авто Свободи», мета якого закупити та відправити на передову 1000 повнопривідних автомобілів для військових і гуманітарних цілей та карет швидкої допомоги.
– Проєкт ініціювали голова Львівської ОВА Максим Козицький та мій одноклубник Ігор Дулін. До речі, завдяки одному з проданих мною автомобілів було куплено тисячний «автомобіль свободи». Він уже на передовій, тепер увійде в історію.
– Про покупців не можна говорити, але, мабуть, вони з-за кордону?
– Ні. Це наші покупці, із України. Вони триматимуть автомобілі у музеях. «Ягуар» придбав колекціонер із Києва – приємно думати, що це авто залишиться в Україні.
Єдина машина, яку бізнесмен не хоче продавати, - УАЗ, автомобіль його батька.
- Коли мій батько був головою колгоспу у Гусятинському районі, то їздив на ньому. Я знайшов його машину. Шукав довго. Колись батько садив мене на коліна, і ми їздили полями, – згадує Тарас.
Вишукував ретроавто у різних містах, селах, у базах даних ДАІ
Музей ексклюзивних авто тернопільський підприємець відкрив у 2016 році. Його кортеж брав участь у автопробігах та виставках, ретроавтомобілі використовували для урочистостей та фотосесій. Все це бізнесмен планує поновити після закінчення війни.
- Тарасе, коли ви почали колекціонувати автомобілі? Як виникло таке захоплення?
- У далеких 90-х, коли я торгував дорогими авто з Європи та Парижа, вперше потрапив на фестиваль ретроавтомобілів. Вони зачарували мене своєю елегантністю. Так виникла мрія створити музей авто і в Україні.
З України тоді вивозили багато машин, якісь залишалися. До нас приїжджали колекціонери, за 600 доларів купували машини та продавали їх за кордон. А я вирішив ці машини купувати та залишати в Україні, щоб наші діти бачили такі раритети, знали історію.
– Де знаходили експонати для свого клубу?
- Вишукував авто по різних містах, селах, базах даних ДАІ. Тоді були придбані перші автомобілі, що залишилися після Другої світової війни. Так народився наш клуб «Ретро-Кортеж».
Ми влаштовували фестивалі, їздили до дітей у дитячі будинки, щоб покатати дітлахів, проводили фотосесії на весіллях та днях народження. «Ретро-Кортеж» став візитівкою Тернопільщини.
- До моменту продажу скільки в колекції було автомобілів та яких марок?
- 35 ретроавтомобілів та мотоциклів. Maybach – візитівка нашої колекції – автомобіль із резиденції Гітлера, яка знаходилася у Вінниці, – знаменитій ставці "Вервольф". Один із місцевих жителів при відступі фашистів загнав це авто собі в гараж. Після смерті дідуся онуки збиралися здати машину на брухт. На щастя, не встигли. Maybach - кабріолет 1937 року, таких у Європі всього штук шість. На ринку вони коштують орієнтовно 150 тисяч доларів. Зараз дзвонять, цікавляться ним.
Ще одна наша гордість – вантажний автомобіль часів Другої світової війни «Урал-ЗІС».
А ще є німецький Opel Admiral 1937 року, Lincoln, "Волги 24", "Москвичі 412", "горбаті" «Запорожці».
Є й білий Lincoln Town Car 1975 року – цю машину найчастіше брали на весілля. ЗІС – машина партійної комуністичної еліти. Є кабріолет Mercedes-Benz SL Roadster Jaguar, який випускали в 1965-1960 роках.
Є "Волга", перероблена в кабріолет. 4-метровий американський Dodge – на таких роз'їжджали гангстери у США. Відреставрована вантажівка "Урал ЗІС-355М" з дерев'яним кузовом - нею їздили під час Другої світової. Кабріолет із відкидним верхом Vanderer 1936 року. Його теж любили брати на весілля. Нині цієї марки вже немає.
- А вам відомо, скільки ще колекціонерів є в Україні?
- Є кілька клубів – у Києві, Львові та Запоріжжі. На заході України є наш музей.
«У будинках для переселенців дали притулок 120 особам»
- Говорять, ви ще й переселенцям допомагаєте.
- Так, ми займаємось будівництвом модельних каркасних будинків для тимчасово переміщених осіб. 24 лютого минулого року розпочалася повномасштабна війна, а вже 26 лютого ми облаштували два притулки з усіма зручностями у Тернополі для вимушених переселенців. Наша команда працювала цілодобово, приймаючи людей з гарячих точок.
- І зараз у цих будиночках хтось живе?
- Так, там мешкають люди. Є будинки, які ми подарували. Ми створили фонд «Будинок української родини» для донатів. Перший будиночок передали сім'ї з Ірпеня: їхній будинок був повністю зруйнований.
Рік тому вирішив створити Budmall Center – майданчик з продажу будинків швидкого складання – це спонукало людей приїжджати до Тернополя. Тоді дали притулок 120 особам. Цього виявилося замало. Почали розселяти людей по квартирах – і цього мало. Тоді я познайомився з підприємцем із Чернігівщини, який перемістив свій бізнес – виробництво модульних каркасних будинків – до Тернополя. Він розповідав, що з дерева можна швидко зводити екологічні будиночки, для цього достатньо місяця-двох. Ця ідея мене захопила: сьогодні вона важлива для людей, які постраждали від війни, а в майбутньому стане в нагоді для розвитку туристичної галузі.
Тож ми продовжуємо будівництво, хоча Україна ще не почала відбудовуватись.
За 30 років було зібрано 35 авто та мотоциклів, але перемога сьогодні набагато важливіша, вважає власник унікальних автомобілів.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/tdemkura [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 52262 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2754871905 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0430\u0432\u0442\u043e \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 1.jpg","crop":{"x":"0","y":"100","w":"953","h":"508"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0430\u0432\u0442\u043e \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 1.jpg","crop":{"x":"0","y":"105","w":"953","h":"498"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0430\u0432\u0442\u043e \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435 1.jpg","crop":{"x":"10","y":"0","w":"942.6397694524495","h":"708"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [666892] => article Object ( [absnum] => 666892 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-kvitni-ukrajintsjam-pokazhut-artefakti-iz-zatonuloho-krejsera-moskva [title] => У квітні українцям покажуть артефакти із затонулого крейсера "Москва" [title_short] => [meta_title] => У квітні українцям покажуть артефакти із затонулого крейсера "Москва" [meta_keywords] => артефакти з затонулого крейсера "Москва", музей артефакти "Москва", артефакти з крейсера музей [meta_description] => На річницю потоплення "Москви" українцям покажуть артефакти із крейсера. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На річницю потоплення російського крейсера "Москва" у Національному військово-історичному музеї України відкриють нову експозицію артефактів із затонулого флагмана Чорноморського флоту РФ. Про це пише "АрміяInform".
- На річницю потоплення крейсера «Москва» у Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття нової експозиції, де будуть представлені рятувальний пояс, сигнальний буй із затонулого флагмана російського флоту та багато інших цікавих артефактів, - розповіли представники музею на брифінгу в Києві.
Вони нагадали, що у травні 2022 року вже було організовано виставку знищеної військової техніки російських окупантів просто неба у Києві, а в приміщенні музею відкрили виставку артефактів війни, спеціально для якої київська ТрО передала першу "Стугну", з якої була знищена ворожа бронетехніка. Наразі виставкові проєкти подорожують Європою, де виставляються поблизу російських посольств та диппредставництв.
Крейсер "Москва" був підбитий українськими протикорабельними ракетами "Нептун" 13 квітня. 14 квітня Міноборони РФ визнало втрату флагмана, повідомивши, що він затонув через шторм під час буксирування до порту Севастополя. У Росії раніше заявили про вибух боєзапасу корабля та пожежу, але причину інциденту уперто не називають вголос. Окупанти офіційно визнали загибель на крейсері одного моряка та зникнення безвісти ще 27 членів екіпажу.
У червні перші експонати із затонулого російського корабля урочисто передали до Центрального військово-морського музею. Вчені вже почали їх досліджувати. Першими експонатами стали рятувальний пояс та сигнальний буй – Чорне море викинуло їх на берег.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 339261 [adate] => 1680089700 [publication_date] => [adate_day] => 1680048000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1680089703 [changed] => 1680092117 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Виставку відкриють до річниці потоплення "Москви".
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => armyinform.com.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1743910246 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/23(26).jpg","crop":{"x":"0","y":"80","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/23(26).jpg","crop":{"x":"0","y":"87","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/23(26).jpg","crop":{"x":"68","y":"0","w":"1065","h":"800"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [665353] => article Object ( [absnum] => 665353 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => miskij-muzej-amsterdama-viznav-malevicha-ukrajinskim-khudozhnikom [title] => Міський музей Амстердама визнав Малевича українським художником [title_short] => [meta_title] => Міський музей Амстердама визнав Малевича українським художником [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Казимир Малевич, український художник Казимир Малевич, звідки Казимир Малевич, Казимир Малевич національність [meta_description] => Музей Stedelijk Museum в Амстердамі визнав Малевича українським художником. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Міський музей Амстердама Stedelijk Museum став позначати Казимира Малевича як українського художника-авангардиста польського походження. Таке рішення ухвалили співробітники установи, детально вивчивши його біографію. Малевич народився у Києві, але в музеї був представлений як російський художник. Про це пише видання The Art Newspaper.
Представник Stedelijk Museum заявив, що інформацію про Казимира Малевича вже оновлено під описом експонатів і на сайті музею.
Казимир Малевич – художник-авангардист, насамперед відомий своєю картиною "Чорний квадрат". Він почав малювати у 17 років, а першу виставку робіт зробив у 28. На початку 1900-х переїхав до Москви. Помер у Санкт-Петербурзі. Похований у Росії.
У музеї Stedelijk Museum в Амстердамі зібрано найбільшу колекцію робіт художника за межами колишнього СРСР. Серед них: «Музичний інструмент (Лампа)», «Селянка з відрами та дитиною», «Селянки у церкві», «Мозольний оператор у лазні», «Полотери», «Чоловік з мішком» та інші. Представники музею у 1958 році купили ці картини у спадкоємців архітектора Гуго Гарінга, якому вдалося вивезти полотна з Німеччини.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 338075 [adate] => 1677766980 [publication_date] => [adate_day] => 1677715200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1677766997 [changed] => 1677770046 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>
Інформація про Казимира Малевича вже оновлена під описом експонатів та на сайті музею.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => wikipedia.org [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2673889493 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/\u043c\u0430\u043b.jpg","crop":{"x":"0","y":"224","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/\u043c\u0430\u043b.jpg","crop":{"x":"0","y":"231","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/StedelijkAmsterdam97.jpg","crop":{"x":"4","y":"0","w":"525","h":"394"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/\u043c\u0430\u043b.jpg","crop":{"x":"0","y":"106","w":"1280","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [665290] => article Object ( [absnum] => 665290 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => bez-pushkina-ta-suchasnoho-mistetstva-dva-kijivski-muzeji-zminili-nazvi [title] => Музей Пушкіна у Києві став Садибою на Кудрявці [title_short] => [meta_title] => Без Пушкіна та сучасного мистецтва: два київські музеї змінили назви [meta_keywords] => музеї змінили назви, Київ музеї Пушкін, київ музеї назва [meta_description] => Два київські музеї змінили назви. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Дві філії Музею історії Києва змінюють назви, серед них музей Пушкінана Кудрявській вулиці та Музейно-виставковий центр сучасного мистецтва на Кирилівській. Про це повідомила пресслужба Київської міської військової адміністрації.
- Київський музей Пушкіна відтепер називатиметься Садиба на Кудрявці, а Музейно-виставковий центр сучасного мистецтва тепер просто Музейно-виставковий центр. Рішення ухвалено владою Києва та введено в дію начальником КДВА Сергієм Попком, - зазначили у КДВА.
Музеї перейменували в рамках дерусифікації Києва. З початку повномаштсабного вторгненняя Київрада перейменували сотні вулиць, площ та провулків, пов'язаних з Росією чи радянським минулим.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 338611 [adate] => 1677685020 [publication_date] => [adate_day] => 1677628800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1677685047 [changed] => 1677700329 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Київський музей Пушкіна відтепер називатиметься Садиба на Кудрявці, а Музейно-виставковий центр сучасного мистецтва тепер просто Музейно-виставковий центр.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => Вікіпедія [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3893039629 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/42667.png","crop":{"x":"0","y":"65","w":"999","h":"533"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/42667.png","crop":{"x":"0","y":"70","w":"1000","h":"522"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/42667.png","crop":{"x":"60","y":"0","w":"881","h":"662"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [664492] => article Object ( [absnum] => 664492 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => sud-dozvoliv-znesti-khram-maf-na-teritoriji-natsionalnoho-muzeju-istoriji [title] => Суд дозволив знести "храм-маф" на території Національного музею історії [title_short] => [meta_title] => Суд дозволив знести "храм-маф" на території Національного музею історії [meta_keywords] => "храм-маф", "храм-маф" біля Національного музею, знесуть "храм-маф" у Києві [meta_description] => У Києві знесуть "храм-маф" біля Музею історії. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Господарський суд Києва поставив крапку у справі про незаконний храм, розташований на території Національного музею історії України на Володимирській вулиці. За рішенням суду ця споруда буде знесена. Про це повідомив у фейсбуці міністр культури Олександр Ткаченко.
- Суд зобов'язав звільнити ділянку Національного музею історії України від незаконно збудованого "храму-мафу". Позов музею задоволений. Розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню. Це порушує вимоги пункту "а" частини 1 ст. 91 Земельного кодексу, – написав міністр.
Глава Мінкульту наголосив, що незаконний храм розташований у буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонено нове будівництво.
– Храм-кіоск знаходиться у буферній зоні пам'ятників ЮНЕСКО, де заборонено нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу Десятинна церква, – наголосив Ткаченко.
Йдеться про храм-кіоск, самовільно встановлений представниками Московського патріархату на території Нацмузею історії. Жодних дозволів на будівництво або використання земельної ділянки у релігійної організації не було. 2020 року Національний музей історії подав позов до суду з вимогою знести незаконний маф.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 338461 [adate] => 1676482260 [publication_date] => [adate_day] => 1676419200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1676482311 [changed] => 1676483667 [userid] => 52262 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Суд визнав, що кіоск збудовано незаконно на місці спадщини ЮНЕСКО.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/oleksandr.tkachenko.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4232403670 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/331414787_3594121800818755_1444397123182222531_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"79","w":"1914","h":"1020.8"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/331414787_3594121800818755_1444397123182222531_n.jpg","crop":{"x":"0","y":"89","w":"1914","h":"999.5333333333333"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/331414787_3594121800818755_1444397123182222531_n.jpg","crop":{"x":"173","y":"0","w":"1568","h":"1178"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [664267] => article Object ( [absnum] => 664267 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => muzej-metropoliten-viznav-ajvazovskoho-ta-rjepina-ukrajinskimi-khudozhnikami [title] => Музей "Метрополітен" визнав Айвазовського та Рєпіна українськими художниками [title_short] => [meta_title] => Музей "Метрополітен" визнав Айвазовського та Рєпіна українськими художниками [meta_keywords] => музей метрополітен, Айвазовський українець, Рєпін українець [meta_description] => Художника Івана Айвазовського визнали українцем. Музей визнав українцем митця іллю репіна. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Один із найбільших мистецьких музеїв у світі "Метрополітен", розташований у Нью-Йорку, визнав художників Івана Айвазовського та Іллю Рєпіна українцями. Про це повідомила у своєму Фейсбуці українська журналістка Оксана Семеник.
- Метт визнав нарешті Іллю Рєпіна українцем. Івана Айвазовського теж визнано українцем у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку. Нарешті! За Айвазовського порадуюсь окремо, бо перший мій справжній досвід із мистецтвом – це картинна галерея Феодосії, - написала Семенік.
На офіційному сайті музею опубліковано роботу Івана Айвазовського "Ship by Moonlight". Автором картини вказано Івана Айвазовського - українця. Як відомо, Айвазовський народився у Федосії у 1817 році. Художник навчався у Петербурзькій академії мистецтв, після чого проживав та створював свої роботи в Криму.
До портрета письменника Всеволода Гаршина тепер також змінено підпис. Автором роботи вказано художника Іллю Репіна - українця. Репін народився 1844 року в місті Чугуєві, але навчався і в Петербурзькій академії мистецтв. Художник писав свої роботи натерриторії Росії.
До робіт змінили підписи, в яких зазначається, що автори є українцями.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => ru.wikipedia.org [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 52262 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2026182344 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/\u0440\u0435\u043f\u0438\u043d.jpg","crop":{"x":"0","y":"13","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/\u0440\u0435\u043f\u0438\u043d.jpg","crop":{"x":"0","y":"19","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/\u0440\u0435\u043f\u0438\u043d.jpg","crop":{"x":"131","y":"0","w":"762","h":"572"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [664094] => article Object ( [absnum] => 664094 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => muzej-metropoliten-perejmenuvav-kartinu-deha-rosijski-tantsivnitsi [title] => Музей "Метрополітен" перейменував картину Дега "Російські танцівниці" [title_short] => [meta_title] => Музей Метрополітен перейменував картину Дега "Російські танцівниці" [meta_keywords] => картину Дега "Російські танцівниці" перейменування, Музей Метрополітен картини Дега, "Російські танцівниці" перейменування [meta_description] => Картину Дега "Російські танцівниці" перейменували на Музей Метрополітен [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Музей "Метрополітен" у Нью-Йорку змінив назву картини знаменитого французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні". Про це у Facebook повідомила історик мистецтва та журналістка Оксана Семеник.
- Нарешті Metropolitan прочитав сто моїх листів, почув нас і танцівниці Дега в українському вбранні стали не Russian Dancers, як це було ще кілька днів тому, а Dancers in Ukrainian Dress, - написала вона.
Семеник додала, що "не дуже задоволена назвою, тому що могли і просто назвати Ukrainian Dancers". При цьому історик каже, що в умовах війни це вже невелика перемога. Бо називати українців росіянами під час геноциду просто зневажливо та недозволено.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 338406 [adate] => 1675859400 [publication_date] => [adate_day] => 1675814400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1675859426 [changed] => 1675860525 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Тепер вона називається "Танцівниці в українському вбранні".
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/semenik.oksana [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2632781337 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22.JPG","crop":{"x":"0","y":"21","w":"1463","h":"780"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22.JPG","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1463","h":"764"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22.JPG","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1463","h":"1098.8333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [662304] => article Object ( [absnum] => 662304 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => vivoziti-chi-zakhishchati-jaki-riziki-propozitsij-polshchi-ta-moldovi-shchodo-kulturnikh-tsinnostej [title] => Вивозити чи захищати: які ризики від пропозицій Польщі та Молдови щодо культурних цінностей [title_short] => [meta_title] => Вивозити чи захищати: які ризики пропозицій Польщі та Молдови щодо культурних цінностей [meta_keywords] => культурні цінності, ризики вивезення культурних цінностей [meta_description] => Чим для України може обернутися вивезення за кордон культурних цінностей. Яка небезпека може очікувати українські цінності після того, як вони опиняться за кордоном. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>На початку нового року три сусідні країни оголосили, що хочуть допомогти Україні захистити від війни її культурні цінності. В ефірі “Польского радіо” міністр культури і національної спадщини Польщі Ярослав Селлін заявив, що у бібліотеках, архівах і музеях вже підготовлені склади для пересувних українських колекцій.
Бажання прихистити у себе наші духовні коштовності висловив міністр культури Молдови Сергій Продан у телефонній розмові зі своїм колегою Олександром Ткаченком. А Болгарія вирішила направити в Україну комісію, яка допоможе оцінити завдані руйнування і також порушить питання про захист культурної спадщини.
Про те, чи варто вивозити за кордон культурні цінності, дискутують з початку війни. Прецеденти є, але масово кампанія не проводиться, бо, крім власне захисту, можуть бути ризики.
Росія може поцілити будь-куди
Наприкінці листопада минулого року перша леді Олена Зеленська назвала цифру 500 – саме стільки музеїв, історичних будівель та храмів знищили або пошкодили росіяни за місяці війни. Для будівель, на жаль, немає прихистку від бомб. А от для того, що в них зберігається, можна знайти.
Однак поки що культурні цінності, і це відмітив міністр культури Польщі Ярослав Селлін, Україна переміщує на своїй території. Приміром, колекції з музеїв в Донецькій області давно перекочували в західні регіони. Однак наразі жодну область України не можна вважати безпечною, відмічає голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.
- Я впевнений, що пропозицією дружніх країн треба скористатися. Війна не закінчилась, ворог здатний поцілити своїми ракетами у будь-який куточок України. Ми бачимо, що останній раз росіяни стріляли не по інфраструктурі – по центру Києва, по житлових кварталах. Ми не можемо виключати, що останні дві свої ракети вони випустять по Святій Софіі та Лаврі. Путін чітко назвав причину цієї війни – денацифікація. Це позбавлення нас національної ідентичності, привласнення нашої історичної пам’яті.
Як приклад, Сергій Кролевець наводить останню виставку в Британії, присвячену Скіфії.
- Українські музеї вже не беруть участі у потужньому пулі з цієї теми. На виставці були експонати, які свого часу вивезли з території України. Росіяни привласнили собі скіфів і представляють їх як сибірське плем’я. Так вони хочуть привласнити все.
Музейник вважає, що тему зберігання культурних цінностей за кордоном треба розвивати і налагоджувати співробітництво з тими, хто хоче допомогти.
- Якщо дотримуватися вимог чинного законодавства, в тому числі міжнародного, і оформити все належним чином, я не бачу ніяких ризиків. Будівля будь-якого музею в Україні нині не є надійним прихистком, - каже Сергій Кролевець.
Певні експонати можуть визнати своєю спадщиною
Існує також інша точка зору. Музєєзнавець, головний редактор журналу “Музеї України” Віктор Тригуб звертає увагу на особливості країн, які запропонували допомогу.
- Є ризик, що з Польші ми не все зможемо повернути. У Польщі прийнято багато законів щодо розшуку втрачених цінностей та реституцій. В тамтешньому мистецькому середовищі є досить потужний радикальний рух, а між Україною та Польшею, попри тісне співробітництво і допомогу, існують великі розбіжності у поглядах на історичні події. Певні експонати із музеїв Львова, Тернополя поляки можуть визнати своєю спадщиною, якщо вони будуть пов’язані з епохою Речі Посполитої та католицтвом, - відмічає експерт.
Що стосується Молдови, то Віктор Тригуб звертає увагу на політичну нестабільність.
- Можуть активізуватися дії в Придністров’ї, може статися державний переворот. Якщо до влади прийде черговий Додон (третій президент Молдови, поборник стратегічного партнерства з Росією. - Авт.), угоди можуть бути нівельовані або наше надбання просто розграбують. Я вважаю, що треба шукати допомоги в більш стабільних країнах, де гарантовано не станеться несподіванок.
Віктор Тригуб висуває версію, що Польша, Молдова, а також Болгарія активізувалися саме зараз, бо отримали гранти від міжнародних гуманітарних фондів на допомогу Україні, проте офіційно про таке нічого не відомо.
- Ще мусимо зважити на людський фактор. Переміщення культурних цінностей - це не просто трудомістка, бюрократично ускладнена процедура. Це спокуса “втратити по дорозі”, тобто привласнити, ризик, що оригінали будуть підмінені копіями. Такі історії відомі.
Такі пропозиції були від початку війни
Тим часом частина наших культурних цінностей уже перебуває за кордоном. В Базельському художньому музеї (Швейцарія) експонуються 49 картин, привезених з Києва. Виставка триватиме до кінця квітня, однак не факт, що твори одразу повернуться. Їх можуть лишити на зберігання.
В Польщу вивезені і експонуються в Познані картини Яцека Мальчевського зі львівської колекції.
В Данії зберігаються 106 експонатів тисячолітньої давнини, які були знайдені на Чернігівщині. Виставку під назвою “Русь. Вікінги на сході” в місті Орхус відкрив у січні минулого року Чернігівський обласний історичний музей. На початку війни його філія постраждала від бомбардувань.
Та й скіфські коштовності, виборені Україною в судах з Росією, теж, ймовірно, залишаться в Амстердамі до перемоги.
- Пропозиції взяти наші культурні цінності на зберігання надійшли не зараз, вони лунали від самого початку війни, я це точно знаю, - наголошує археолог Максим Левада. – Причому йшлося про безкоштовне зберігання, хоча насправді це вартісний процес. Треба забезпечити умови, клімат-контроль, охорону. Представники музею мають час від часу приїздити і оглядати колекцію. Я особисто не бачу ніяких проблем і ризиків. Повсякчас ми вивозили виставки за кордон і повертали їх.
Але тоді був хай не стійкий, але мир. А скільки триватиме ця війна, не знає ніхто.
Окрема думка
Юлія Литвинець, головний зберігач фондів Національного художнього музею України:
- Вивозити чи ні – це складне питання. Я сама про це багато думала. Ризики завжди треба прораховувати, розуміти, які предмети в які країни вивозити можна, а в які – ні. Я такої думки, що треба максимально спромогтися берегти все в Україні. Всі наші культурні цінності. Але якщо ситуація буде критичною, то скористати нагодою врятувати наші надбання, звичайно, доведеться. Як мінімум, ми мусимо дякувати за пропозицію і не відкидати такий варіант на крайній випадок.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 161 [position] => 337965 [adate] => 1673249400 [publication_date] => 1673249400 [adate_day] => 1673222400 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1672933791 [changed] => 1673276479 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Є побоювання, що після війни ми не все зможемо повернути.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Немеш Янош / УНИАН [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 18608 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 4035483624 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.JPG","crop":{"x":"0","y":"145","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.JPG","crop":{"x":"0","y":"135","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.JPG","crop":{"x":"134","y":"0","w":"1065","h":"800"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [661106] => article Object ( [absnum] => 661106 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-znamenitomu-parizkomu-luvri-zjavitsja-ukrajinomovnij-audiohid [title] => Українська стала 10-ю мовою, якою доступний аудіогід у Луврі - російської серед них немає [title_short] => [meta_title] => У знаменитому паризькому Луврі з'явиться україномовний аудіогід [meta_keywords] => Лувр, україномовний гід, україномовний гід у Луврі [meta_description] => Олена Зеленська: україномовний гід у Луврі. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>В одному з найбільших у світі музеї – у французькому Луврі, запровадять аудіогід українською мовою. Про це повідомила у своєму Телеграм-каналі перша леді Олена Зеленська.
- Масштаб проекту величезний, адже експозиції музею охоплюють 10 тисяч років історії! Зараз у Луврі доступний аудіогід 9 мовами (російської, до речі, серед них немає), і до них додасться українська. Це знак поваги до нашої країни від музейних інститутів світу, - повідомила Зеленська.
Як зазначила дружина президента, відповідний меморандум було підписано між Лувром, Мінкультом та посольством України в Парижі.
- Сьогодні підписали відповідний меморандум між Лувром, МКІП України та нашим посольством у Парижі. У меморандумі також зафіксовано наміри сторін розширити співпрацю між фахівцями Лувру та музеями України щодо збереження та реставрації об'єктів культурної спадщини, - наголосила перша леді.
Йдеться про Музей Лувру, розташований у центрі столиці Франції - у Парижі. Установа є одним із найбільших та найпопулярніших у світі художніх музеїв. До початку пандемії коронавірусу в Луврі щороку налічувалося близько 10 мільйонів відвідувачів.
[sun_gallery_661106]
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 337724 [adate] => 1670955600 [publication_date] => [adate_day] => 1670889600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1670954368 [changed] => 1670959773 [userid] => [redirect] => [views] => [shares] => [comments] => [header] =>Відповідний меморандум було підписано між українською та французькою сторонами.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 1 [with_video] => [imagealt] => t.me/FirstLadyOfUkraine [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1530444400 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/22\u0433.jpg","crop":{"x":"0","y":"85","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/22\u0433.jpg","crop":{"x":"0","y":"93","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/522\/62\/22\u0433.jpg","crop":{"x":"72","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/tag/295/ */ WHERE a.absnum in (680872,680891,679340,679015,678889,678255,678127,677970,677568,677069,676606,675507,672167,672153,671057,670896,670278,669800,669643,667745,667245,666839,666892,665353,665290,664492,664267,664094,662304,661106) and a.langid = 2 [dictsdata] => Array ( ) ) [childs_total] => 0 [alias32] => 2654290468 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"56","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681066] => article Object ( [absnum] => 681066 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rf-atakuvala-odeshchinu-ta-khmelnichchinu-je-vluchannja-ta-zahiblij- [title] => РФ атакувала Одещину та Хмельниччину, є влучання та загиблий [title_short] => [meta_title] => РФ атакувала Одещину та Хмельниччину, є влучання та загиблий [meta_keywords] => Одещина атака 7 грудня, ППО 7 грудня [meta_description] => Скількома БПЛА РФ атакувала Україну 7 грудня. Скільки збили сили ППО. Що відомо про влучання на Одещині. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У ніч на 7 грудня 2023 року російські окупанти атакували Україну безпілотниками типу «Shahed» із мису Чауда (Крим). Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, усього зафіксовано пуски 18 ударних БпЛА «Shahed-136/131». Основні напрямки удару – Хмельниччина та Одещина.
В результаті протиповітряного бою сили та засоби Повітряних Сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищили 15 ударних БПЛА противника. Залучалась зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи.
За даними голови Одеської ОВА Олега Кіпера, атака на Одещину тривала майже дві години.
- Російські терористи упродовж майже двох годин атакували ударними безпілотниками Ізмаїльський район. Наші сили ППО збили переважну кількість «шахедів», проте, на жаль, є влучання. Окупанти прицільно атакували саме припортову інфраструктуру Подунавʼя. Водій однієї з фур загинув. На місці сталася пожежа, яку оперативно ліквідували співробітники ДСНС, - зазначив Кіпер.
Він додав, що внаслідок удару пошкоджено складське приміщення, елеватор та вантажівки.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8192 [position] => 342794 [adate] => 1701928734 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701928734 [changed] => 1701928734 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Сили ППО знищили 15 з 18 ворожих БПЛА.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/MNS.GOV.UA/?locale=uk_UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2956297459 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"229","w":"1081","h":"576.5333333333333"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"142","w":"1081","h":"564.5222222222221"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"4","y":"0","w":"1073","h":"806"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681065] => article Object ( [absnum] => 681065 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => roman-oleksiv-shcho-stav-zhertvoju-udaru-rf-po-vinnitsi-zustrivsja-z-papoju-rimskim [title] => Роман Олексів, що став жертвою удару РФ по Вінниці, зустрівся з Папою Римським [title_short] => [meta_title] => Роман Олексів, що став жертвою удару РФ по Вінниці, зустрівся з Папою Римським [meta_keywords] => Роман Олексів зустріч з Папою [meta_description] => Коли Роман Олексів зустрівся з Папою Римським. Що відомо про зустріч. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У День святого Миколая в Римі 9-річний Роман Олексів зі Львова, який втратив свою матір під час жахливої ракетної атаки в Вінниці, зустрівся з Папою Римським. У цей особливий момент юний українець вручив Папі Римському пам'ятний браслет та отримав від нього благословення. Про це Роман Олексів повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.
- Це була незабутня і благословенна зустріч, - прокоментував він зустріч з Папою Римським, додавши до поста декілька фото із зустрічі.
Судячи з фото, Роман вирушив до Рима разом із своїм батьком. Під час зустрічі Папа Римський поспілкувався з хлопчиком і надав йому благословення. Хлопець у відповідь подарував Папі Франциску браслет від Національного центру реабілітації "Незламні" (UNBROKEN) та обняв понтифіка.
Роман Олексів та його мати Галина потрапили під ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022 року. Після цього він був госпіталізований і переніс не менше 31 операції, став жертвою численних опіків та травм. Попри тяжкі травми, Роман продовжує боротьбу і росте надзвичайно сильним та витривалим.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342808 [adate] => 1701926880 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701926883 [changed] => 1701933714 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
Хлопець подарував понтифіку браслет від Національного центру реабілітації "Незламні".
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/profile.php?id=100092549480373 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3888920072 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"49","y":"0","w":"803","h":"603"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681064] => article Object ( [absnum] => 681064 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajina-ta-ssha-nalahodjat-spilne-virobnitstvo-sistem-ppo [title] => Україна та США налагодять спільне виробництво систем ППО [title_short] => [meta_title] => Україна та США налагодять спільне виробництво систем ППО [meta_keywords] => ппо, виробництво ППО [meta_description] => Коли Україна та США планують налагодити спільне виробництво систем ППО. Про що йде мова. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Україна та США розширять співпрацю в області оборонної промисловості, запустивши спільне виробництво систем протиповітряної оборони (ППО) та виробництва критичних боєприпасів для Збройних Сил України. Про це було оголошено в ході українсько-американської конференції оборонних індустрій у Вашингтоні, повідомляє Білий дім.
Відзначено, що Україна та США підписали Заяву про наміри стосовно спільного виробництва та обміну технічними даними з метою задоволення нагальних потреб Збройних сил України. Зокрема, обговорюється спільне виробництво систем протиповітряної оборони, ремонтно-технічного забезпечення та виробництва критичних боєприпасів.
Білий дім підкреслив, що такий крок сприятиме посиленню співпраці між країнами і полегшить проходження інвестиційних угод через системи. Уряди обох країн прагнуть розвивати стійку українську оборонно-промислову базу, що самостійно забезпечуватиметься та сприятиме довгостроковій безпеці та економічному успіху України.
На конференції також обговорювалися перші кроки у напрямку інституціоналізації відносин і діалогу між промисловістю та державними партнерами. Попередньо повідомлялося, що США планують надавати допомогу Україні в реформах, розвитку інфраструктури та збільшенні обсягів експорту.
Останнім часом РФ знову активізувала обстріли українських міст та селищ з ударних дронів. Тому Україна збільшила кількість мобільних груп для боротьби з БПЛА.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342796 [adate] => 1701925095 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701925095 [changed] => 1701925095 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Напередодні у Вашингтоні підписали відповідну Заяву про наміри.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3195489853 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpeg","crop":{"x":"0","y":"30","w":"609","h":"325"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpg","crop":{"x":"0","y":"49","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpeg","crop":{"x":"49","y":"0","w":"512.593659942363","h":"385"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681063] => article Object ( [absnum] => 681063 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zakonoprojekt-pro-dopomohu-ukrajini-ta-izrajilju-ne-projshov-holosuvannja-v-senati-konhresu-bajden-nazvav-tse-shantazhem- [title] => Сенат США заблокував допомогу Україні, Байден назвав це шантажем [title_short] => [meta_title] => Сенат США заблокував допомогу Україні, Байден назвав це шантажем [meta_keywords] => допомога Україні голосування, Байден про провал голосування [meta_description] => Чому в Конгресі США не пройшов законопроєкт про голосування щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Як на це відреагував Байден. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Законопроєкт, що передбачав надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, не зміг пройти процедурне голосування в Сенаті Конгресу США, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Для винесення його на голосування, законопроєкт мав отримати принаймні 60 голосів з 100. За його підтримку проголосували лише 49 сенаторів, пише «Українська правда».
На провал голосування вже відреагував президент США Джо Байден. Він заявив, що ставки занадто великі.
- Республіканці в Конгресі погрожують припинити підтримку України, якщо вони не зможуть проштовхнути свою крайню партійну прикордонну політику. Це політичний шантаж, чисто і просто. Ставки надто високі, а наслідки надто значні для політичного вогню, - зазначив він.
Раніше Байден звернувся до Конгресу із проханням схвалити запит, який включає понад 60 млрд. доларів на фінансування допомоги Україні
Крім цього, Джо Байден закликав виділити додатково 14,3 мільярда доларів для Ізраїлю, 2 мільярди доларів для зміцнення безпеки Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону, і 9 мільярдів доларів на гуманітарну допомогу, наголошуючи на важливості допомоги різним країнам у складних сучасних геополітичних умовах.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342795 [adate] => 1701923220 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701923266 [changed] => 1701923486 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>За підтримку документа проголосували лише 49 сенаторів.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3727069128 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"0","y":"110","w":"1648","h":"878.9333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"0","y":"119","w":"1648","h":"861"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"93","y":"0","w":"1463","h":"1099"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681062] => article Object ( [absnum] => 681062 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskoho-zaprosili-na-onlajn-samit-g7-na-jakomu-domovilis-pro-zaboronu-rosijskikh-almaziv [title] => Зеленського запросили на онлайн-саміт G7, на якому домовились про заборону російських алмазів [title_short] => [meta_title] => Зеленського запросили на онлайн-саміт G7, на якому домовились про заборону російських алмазів [meta_keywords] => [meta_description] => Президент України Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із лідерами країн «Великої сімки» (G7) [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Президент України Володимир Зеленський виступив на онлайн- саміті лідерів країн «Великої сімки» (G7), на якій погодили заборону російських алмазів. Про це Зеленський заявив під час вечірнього відеозвернення.
- Взяв участь у засіданні лідерів «Групи семи». І це вже традиція, що Україна представлена на таких самітах...Є й нова потужна заява «Групи семи», зокрема, на підтримку України. Багато важливих речей для нашої держави, для наших людей враховані в заяві, - заявив Зеленський.
У спільній заяві країн G7 йдеться про заборону непромислових алмазів з Росії з 1 січня 2024 року. Російські алмази, які продають треті країни, опиняться під санкціями з березня.
До складу G7 входять Японія, Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Європейський Союз.
Президент України Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із лідерами країн «Великої сімки» (G7)
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2050471896 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"1042","h":"555.7333333333333"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"1042","h":"544"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"59","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681061] => article Object ( [absnum] => 681061 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pjatirichna-divchinka-z-kijivshchini-maje-najdovshe-v-ukrajini-volossja [title] => П'ятирічна дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся серед однолітків [title_short] => [meta_title] => П'ятирічна дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся [meta_keywords] => Рекордсменка. найдовше волосся, книга рекордів [meta_description] => Дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>6 грудня до Національного реєстру рекордів України потрапила п’ятирічна Марія Порожнюк з Броварів, що на Київщині. Дівчинка встановила дитячий рекорд у категорії «Найдовше волосся у віці 5 років». При зрості 110 сантиметрів довжина її волосся сягає 91,5 сантиметрів. Про це повідомила керівник Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова.
- Наша Марія від народження має дуже гарне волосся, - каже мама дівчинки Олександра. - Навіть на фотосесії для новонароджених ми їй причіпляли бантики, бо вже було за що причепити. Як доглядали за волоссячком? Та дуже просто: двічі на тиждень миємо голову дитячим шампунем, жодних вітамінних добавок для росту волосся не давали.
Розкішне волосся маленька Марія успадкувала від матері, бо Олександра також може похвалитися красивими пасмами. У дитинстві також ходила з довгим волоссям, але саме у 5 років їй зробили модну у той час стрижку - каре.
Марія розуміє, що у неї гарне волосся і пишається цим подарунком природи. Любить за ним доглядати, але думки про те, щоб його зрізати навіть не припускає.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342807 [adate] => 1701891540 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701891594 [changed] => 1701893278 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Дівчинка встановила дитячий рекорд у категорії «Найдовше волосся у віці 5 років».
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/profile.php?id=100004665041432 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 104922160 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"19","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"29","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"34","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681060] => article Object ( [absnum] => 681060 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => kiva-dlja-ukrajini-ne-mav-zhodnoji-tsinnosti-v-op-vidreahuvali-na-smert-kolaboranta [title] => Кива для України не мав жодної цінності - в ОП відреагували на смерть колаборанта [title_short] => [meta_title] => Кива для України не мав жодної цінності - в ОП відреагували на смерть колаборанта [meta_keywords] => Ілля Кива, ліквідували Киву, Офіс президента [meta_description] => В Офісі президента прокоментували смерть Іллі Киви [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк прокоментував інформацію про смерть колишнього нардепа Іллі Киви. Подоляк заявив, що він не мав не мав жодної цінності для України, а був персонажем мемного типу.
- Зрадники повинні розуміти, що ця війна інакше розставляє акценти та сховатися не вдасться. У будь-якому випадку ця війна у фіналі для кожного з них матиме свою ціну, - заявив Михайло Подоляк у прямому ефірі телеканалу FREEДІМ.
Він закликав дочекатися офіційного підтвердження інформації про загибель колишнього українського депутата. Подоляк наголосив, що Росія занадто кримінальна країна. І те, що вона почала війну, це різко криміналізувало внутрішні стосунки.
У середу, 6 грудня, підмосковному Одінцові виявили тіло 46-річного екс-депутата Верховної ради Іллі Киви. Згодом Служба безпеки України підтвердила, що ліквідувала Киву, який з початку повномасштабної війни став на бік агресора і перебрався до Росії.
[telegram post="tv_freedom/32375" desc=""]
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1028 [position] => 342793 [adate] => 1701889500 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701889506 [changed] => 1701928748 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Колишнього нардепа знайшли мертвим у Підмосков'Ї.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3031905230 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"0","y":"12","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"115","y":"0","w":"671","h":"504"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/tag/295/ */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701848380 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
