Завантажити ще

У Києві за участі Оксани Білозір відкрили Музей українського грамзапису

У Києві за участі Оксани Білозір відкрили Музей українського грамзапису
Фото: kyivcity.gov.ua

У Києві на Співочому полі відкрили Музей українського грамзапису. Про це 27 серпня повідомив Департамент культури КМДА. Музей працює в суботу та неділю з 12:00 до 18:00, вхід вільний. 

- Локація музею вибрана не випадково – сцена Співочого поля – сакральне місце для українських музикантів. Багато українських зірок робили тут перші кроки у мистецтві. Експозиція музею розповідає про історію грамзапису. Колекція складається з понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях, — розповіли в КМДА.

Музей відкрили 26 серпня за участі народної артистки України Оксани Білозір. У своєму фейсбуці вона розповіла, що в музеї побачила дві свої платівки, які в неї не збереглися.

Ініціатором створення музею та його керівником став один з піонерів української електронної сцени Іван Москаленко (DJ Derbastler), учасник гуртів Gogol Bordello, Yarn, Foa Hoka та інших. Ідея форми та змісту музею належить директору Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федіру Баландіну. Головним науковим консультантом музею став києвознавець Михайло Кальницький.

Вважається, що перші звукозаписи пісень українською мовою відбулись у Лондоні в 1899 році. Початок ХХ століття відзначився появою платівок з українським оперним співом – сестри Крушельницькі, Олександр Мишуга, Філомена Лопатинська. Важливий імпульс справі звукозапису в Україні надала Леся Українка. Організована нею етнографічна експедиція 1908–1909 років вперше зафіксувала на фонограф кобзарський спів. Осередками звукозапису в Україні були Київ, де ще 1909 року на студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром, а також Одеса, Харків та Житомир.