У 2018-му Вероніка Дідусенко отримала корону «Міс Україна» і мала представляти країну на конкурсі «Міс Світу», одначе невдовзі красуню дискваліфікували, а титул забрали. Як з’ясувалося згодом, Вероніка не повідомила комітет, що була одружена і має сина.
Дідусенко назвала ці правила дискримінаційними і організувала рух RightToBeAMother, щоб змінити закони чотирьох найбільших конкурсів краси у світі – «Міс Світу», «Міс Всесвіт», «Міс Земля» та «Міс Інтернешнл».
Ми поговорили з Веронікою Дідусенко про нові правила конкурсу «Міс Всесвіт», її роль у цьому процесі, поцікавилися, чи готова вона знову позмагатися за корону, та розпитали, як їй тимчасово живеться в Америці.
- Вероніко, оргкомітет «Міс Всесвіт» неочікувано змінив цього року правила конкурсу. Ви працювали над цим питанням з Глорією Оллред, її називають одним із найкращих адвокатів Америки. Це ваша перемога?
- Ви сказали неочікувано, але це було дуже очікувано. Так, ми почали працювати з Глорією Оллред ще у листопаді минулого року, і ця наша боротьба у Лос-Анджелесі тривала вісім місяців. Тому для нас це було очікувано. Я веду кампейн RightToBeAMother вже чотири роки, у нас є юридична команда в Україні, Британії і США.
Глорія Оллред – одна з найтитулованіших адвокаток, яка займається захистом громадянських прав, пов’язаних із сексуальними домаганнями, правами жінок, незаконним звільненням та дискримінацією при прийнятті на роботу. Вона – легенда у таких справах.
Ми з нею подали скаргу в Департамент справедливої зайнятості та житла в Каліфорнії, що є частиною Департаменту з прав людини в Каліфорнії. Там розглядають саме дискримінаційні випадки, коли роботодавець дискримінує людину за будь-якою ознакою при прийомі на роботу. Що, в принципі, і роблять «Міс Всесвіт» і «Міс Світу», коли не дозволяють мамам, розлученим, вагітним, дівчатам з дітьми або які пережили викидень, брати участь у конкурсі краси.
- Справа до суду ж не дійшла, так?
- До «Міс Світу» і «Міс Всесвіт» можна апелювати двома способами. Можна робити так, як ми зробили в Україні – подали позов до суду на оргкомітет конкурсу, справа розглядається досі.
В Америці і Британії є ж спеціальні комісії, які розглядають скарги щодо дискримінаційних випадків. Тобто процес такий: ти спочатку подаєш справу в комісію, і якщо вони ніяким чином не реагують чи не розглядають її, тоді ти подаєш справу до суду. У нашому випадку схвалили нашу вимогу на рівні комісії.
- А ви подавали скаргу лише до «Міс Всесвіт»? Бо на «Міс Світу» правила лишилися такими, як і були.
- Ми подавали скаргу проти всіх чотирьох найбільших конкурсів краси – «Міс Всесвіт», «Міс Світу», «Міс Земля» та «Міс Інтернешнл». На жаль, інші конкурси ще не змінили правила. І мені уже просто смішно, бо вони самі собі псують репутацію, це дуже непрофесійно з їхнього боку. Що ж до «Міс Всесвіт», мені дуже приємно, що вони першими змінили дискримінаційні норми і стали лідерами. Це великий крок у становищі прав жінок в усьому світі. Пишаюся, що це сталося завдяки нашій з Глорією Оллред роботі. «Міс Всесвіт» вирішили змінити правила самостійно якраз напередодні вердикту комісії.
- Чому, на вашу думку, важливо зрівняти саме ці чотири конкурси? Бо, наприклад, є ті, хто каже, що у світі є багато конкурсів краси для різних категорій дівчат.
- Я навіть не знаю, хто таке може казати, напевно, ці люди просто не ерудовані. Поділ людей за будь-якою ознакою – це дискримінація. Поділ конкурсів на «Міс» і «Місіс» – це дискримінація жінок. У чоловіків, наприклад, є просто «Містер» – і немає значення, містер одружений чи містер має дитину. А у жінок є міс і місіс, і цей поділ було придумано у XVII сторіччі. Це маркування нині ненормальне, неприроднє, дискримінаційне, архаїчне, для цього немає місця у XXI столітті.
Так, є конкурси для міс, є конкурси для місіс, але, по-перше, місіс - це вже є дискримінація, а по-друге, погодьтеся, конкурси місіс не є такими масштабними і впливовими у світі.
В моїй ситуації, до речі, в чому ще була проблема? Я була неодружена, але я маю сина. Тобто я – і не міс, і не місіс. І що робити дівчатам, які опиняються в такій ситуації? Якщо місіс - значить, ти маєш бути заміжня, а я була незаміжня, тому не мала змоги брати участь у конкурсі місіс.
Тому ми хочемо, щоб не було дискримінації і поділу жінок за будь-якою ознакою. Жінка має право народжувати дітей, виходити заміж, професійно розвиватися, і ніхто не може їй вказувати, що вона може робити, а що ні. А «Міс Світу», як роботодавець, каже тобі: якщо в тебе є дитина, якщо в тебе був викидень, якщо ти вдова чи розлучена, ти не можеш з нами працювати. Нині це не припустимо. Ми в печері живемо чи що?
Ці правила треба змінювати. Ці конкурси дивиться величезна аудиторія, і жінка не має думати, що з народженням дитини чи заміжжям вона втратить свою мрію. Обмежень не має бути.
- А що стосується позову до українського комітету – що ви від цього процесу очікуєте? Що вони могли вдіяти, коли такі світові правила?
- Тут трішки інша історія. Так, комітет «Міс Україна» володіє лише франшизою «Міс Світу», вони правила не встановлюють, вони їх дотримуються. Але там була неправомірна дискваліфікація і, дискваліфікувавши мене, вони порушили закон.
Тому мій позов - проти неправомірного позбавлення титулу. Вони не можуть за законом це зробити. За контрактом, який ти підписуєш, переможницю «Міс Україна» неможливо дискваліфікувати з будь-якої причини. Тим паче тому, якщо у неї є син.
- Виходить, одне суперечить іншому. З одного боку – порушені правила, з іншого – дискваліфікувати вас не можуть.
- А знаєте, чому так? Бо якщо, не дай боже, вони підпишуть зі мною договір, у якому могла би йти мова про те, що у мене не повинно бути дітей чи щось таке подібне, і я піду до суду, все – компанію б закрили.
Навіть якщо зайдете на сайт «Міс Світу», або декілька місяців тому на сайт «Міс Всесвіт», то на жодному з цих сайтів немає цього переліку дискримінаційних обмежень жінок для участі в конкурсі. Це внутрішня інформація і не публічна. Поки ти не почнеш заповнювати анкету і вводити свої дані, ти не побачиш ці правила. Вони не можуть офіційно навіть представити їх на сайті, бо вони дискримінаційні.
Тому договір, який підписуєш із комітетом, також їх не містить. Якщо б вони були прописані у договорі, було б уже мільйон позовів і проти «Міс Світу», і проти «Міс Всесвіт».
- Коли оголосили цю новину, багато хто у коментарях писав, що тепер це ваш шанс. Не хотіли б знову взяти участь у конкурсі?
- Насправді я думала про це. Я ще можу це зробити і, можливо, в наступному році буду представляти Україну на конкурсі «Міс Всесвіт». Нині ми тільки переїхали в Нью-Йорк, в пошуках житла, школа у сина. Зараз багато проблем, які треба вирішувати. А далі – подивимося.
Родинне фото ще до війни. Вероніка та Геннадій на святкуванні дня народження сина Алекса. Фото: Instagram.com/veronika_didusenko/
- Вирішили з сином поки лишатися в Америці?
- Поки так. Алекс пішов в Америці в дуже хорошу приватну школу, йому дали стипендію на навчання. Я, сподіваюся, найближчим часом прилечу до Києва у справах. Дитину мені ще страшно везти до Києва, в країні поки небезпечно, я не можу ризикувати життям сина.
- Він нормально адаптувався?
- Англійська у сина ідеальна. Ми багато подорожували, до того ж він навчався у білінгвальній школі (білінгвальне навчання – це різні програми, що викладаються англійською й українською мовами. – Авт.). Тому проблем немає. Йому більше подобалося у Лос-Анджелесі, але, сподіваюся, у Нью-Йорку йому теж сподобається.
- А чому ви обрали саме Америку? Там, кажуть, набагато складніше прожити, ніж у Європі.
- Я завжди хотіла отримати дипломатичну чи політичну освіту в Америці. І Америка – це єдине місце, де я можу повноцінно працювати як модель. Я наразі роблю документи, щоб мати змогу тут працювати.
У нас дуже багато планів – навчання, робота і обов’язково підтримка України, залучення американської допомоги. В Нью-Йорку і так український прапор на кожному будинку, але щоб перемогти, ми маємо усіма силами зробити так, щоб Україна постійно була в інформаційному просторі США якнайбільше. І це найважливіше. Бо люди в Україні вже понад 6 місяців переживають жахи. Ці люди – герої, і ми всі маємо максимально допомагати.
- Ваш чоловік Геннадій Курочка лишився в Україні?
- Так, він в Україні, працює на державу, щоб наблизити нашу перемогу.
- Чи змінилися якось ваші стосунки на відстані?
- Я на зв’язку з чоловіком постійно, можна сказати - нон-стоп. Мені здається, нічого не змінилося. У нас насправді таке життя було і до війни – постійно хтось у від’їздах, перельотах, але ми увесь час на зв’язку одне з одним. Наприклад, він знає про кожен мій крок. За кожен його крок я не можу ручитися (сміється). Але я постійно ділюся з ним навіть якимись дрібничками.
Так, пів року – це затяжна розлука, але це війна, слава богу, всі живі, здорові, і це найважливіше. Як я вже сказала, планую приїхати в Україну. Але головне - хай він робить все можливе, щоб Україна перемогла. Побачення – це вже нині другорядне, зараз на першому місці Україна. Я розумію, що треба розставляти пріоритети.
- Хто у вас з рідних ще лишився в Україні?
- Моя сім’я у Києві – батьки, бабуся, я завжди з ними на зв’язку. Я за них переживаю, вони - за мене, бо я з сином в Америці сама.
- Що ви зробите якнайперше, коли ми переможемо?
- Я точно знаю, що перемога за нами. Можливо, не так скоро, як всі сподіваються, але точно вона буде наша. Якщо буду за кордоном, точно одразу ж полечу до Києва. Зустрінуся з усіма рідними, близькими, друзями. Просто буду насолоджуватися думкою, що Україна перемогла, що ми змогли відстояти свою незалежність. Будемо обійматися, їсти борщ, сало.
- А моделі таке їдять?
- Звичайно. А тим паче в День Перемоги! Але найголовніше - бути всім разом, радіти і відбудовувати нашу країну.
Модель не виключає можливості, що наступного року візьме участь у конкурсі «Міс Всесвіт». Фото: прес-служба Вероніки Дідусенко