articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701163050 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-997483342 [articles] => Array ( [680558] => article Object ( [absnum] => 680558 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => bjudzhet-rosiji-2024-usi-hroshi-na-vijnu-meditsina-z-osvitoju-zachekajut [title] => Бюджет Росії-2024: усі гроші – на війну, медицина з освітою зачекають [title_short] => [meta_title] => Бюджет Росії-2024: усі гроші – на війну, медицина з освітою зачекають [meta_keywords] => російський бюджет, війна з україною [meta_description] => Російський військовий бюджет 2024 - скільки планують витратити в рф на армію наступного року, звідки візьмуть гроші і чи залишаться кошти на соціальні програми. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Днями в Росії було затверджено бюджет на 2024 рік. І це не хвилювало б нас взагалі, якби у витрати не було внесено колосальних цифр на війну. З Україною (або, як вважають у тій же Росії – з НАТО та колективним Заходом, оскільки не можуть усвідомити, що "другій армії світу" втирає ніс армія «молодшого брата»). І тут цікаво заглянути в цей документ хоча б на мить, щоб переконатися: ми правильно трактуємо ці цифри у трильйони рублів, які підуть на спробу знищити нас та нашу країну.

Оборона… на території України

Верстаючи торішній бюджет, російська влада поставила до графи найбільших видатків соціальну політику (25,3% бюджетних витрат).

На 2024-й заплановано засунути "соціалку" подалі і віддати 40% на «оборону»: 2023-го на неї виділили у півтора рази менше, ніж на "соціалку", як і на «національну оборону». Економіку цього року поставили на четверте місце за видатками бюджету, а освіта та охорона здоров'я - там, десь за обрієм. Для порівняння: якщо на «соціальну політику» пішло 7,3 трильйони рублів, то на охорону здоров'я – 1,4 трильйони.

Тобто Росія дала зрозуміти, що скоріше готова виплачувати допомогу за своїх поранених в Україні вояк, ніж витрачати гроші на їхнє лікування. І платити вдовам білими "ладами". Відмінний соціальний бюджет, як казав тоді Путін.

На 2024 рік соціальні витрати вирішено урізати, поставивши, як уже було сказано, на перше місце «оборонку», зате збільшили видаткові статті на військові пенсії, протезування військових інвалідів та збільшення зарплат співробітників ядерного сектору, зокрема, спеціалістам з ядерної зброї. І це вже дзвіночок.

А ось дзвін дзвонить «громадянам, які втратили житло і майно першої необхідності»: їм додали майже 20 мільярдів рублів, а в наступні роки планують збільшити цю суму вдвічі. Це означає, що уряд РФ щось знає, але громадянам не говорить? Особливо жителям Білгородської, Воронезької, Курської областей, окупованих українських регіонів, Криму… Передбачається, що втрати майна та житла зростуть – цікаво, чому ж?

Не забуватимемо і про те, що в березні, можливо, росіяни знову переобиратимуть когось собі у президенти. Тож у "соціалку" заклали якісь передвиборчі «плюшки».

До речі, ось деякі з них. На 2024 рік у скарбницю буде закладено 134,8 млрд рублів на допомогу «корінним народам РФ»: Туві – 19,3 млрд, Дагестану – 69,2 млрд, Інгушетії – 11,6 млрд, Чечні – 34,7 млрд.

І зазвичай має місце «закрита частина бюджету РФ» - 27% (приблизно 9 трлн рублів). Куди вони підуть? Запитання.

Не вистачить грошей – залізуть у заначку ФНБ

Тепер про війну. На «оборонку» виділять майже 40% бюджету (разом із видатками на фінансування силових структур). Якщо порівняти із бюджетом-2023, то це більше на 70%.

У цифрах це виглядає так: всього видатків на «національну оборону» - 10 трлн 775 млрд рублів (це трохи більше 112,7 млрд доларів). За день на війну з Україною Росія витрачає близько 300 млн доларів. І за період із січня по червень 2023 року витратила більше, ніж планувала на весь рік. І не лише не оборону, а й взагалі на все, що змушує засумніватися у профпридатності російських економістів, фінансистів, аналітиків.

Витратить і цього разу. А хто ж потім фінансуватиме «захист Росії» від «злих українців», які планували напасти одразу із шести місць, а також виплати за вбитих «героїв СВО»? Будь ласка – Фонд національного добробуту, створений у "жирні" нафтогазові «...десяті» роки. Через провальний дефіцит держбюджету руку туди запускали не раз. Запустять і наступного року - бюджет затверджено дефіцитний, витрат більше, ніж доходів. Планується вибрати звідти щонайменше половину.

Куди йтиме оборонний бюджет? Або на закупівлю озброєння і техніку, або на розширення можливостей військово-промислового комплексу, або і на те, і на те. Тобто заводи з випуску снарядів, танків, дронів, ракет працюватимуть уже не в чотири, а в п'ять змін, виробляючи смертоносну для України продукцію.

Позичити у народу 4 трильйони

Водночас у російській Думі свято вірять у зростання доходів наступного року. Причому наголос зроблено не на нафтогазові доходи (їм відведено навряд чи третину надходжень до скарбниці), а саме на «не нафтогазові» - збільшити продаж у хімічній галузі (добрива), металів та металопродукції, сільгосппродукції (насамперед пшениці – явно розраховують продати те, що вродило на окупованих українських теренах).

Оптимістичні прогнози, на яких будується річний бюджет РФ, - це саме прогнози, а не сувора аналітика. Останнім часом точність цих прогнозів настільки невисока, що, як ми вже говорили, Росія примудрилася витратити річний бюджет за пів року, дякуючи її економістам, які не прорахували ні реальний курс рубля, ні рівень його девальвації, ні інфляцію.

Крім податків (а податкова політика в РФ посилюється так, що "лихі" 90-ті вже здаються срібним століттям російського бізнесу) і спустошення схованок ФНБ, влада Росії планує позичити у народу, продаючи облігації федеральної позики. Вважали, що це принесе близько 4 трлн рублів бюджет і нове зростання державного боргу Російської Федерації, який треба обслуговувати і зрештою повертати. Попередили, що таку суму навряд чи потягне Центробанк. Схоже, це єдиний прогноз, який точно здійсниться – не потягне.

Також зараз активно пресують бізнес у «нових регіонах», викачуючи з нього всі можливі податки та збираючи мита. Та й взагалі, законодавці вважають, що непогано б усім цим «народним республікам» самим себе забезпечувати та платити гроші до держбюджету РФ, а не тягнути з нього по 85-95% до свого бюджету. Очевидно, на Чечню вже не вистачає.

Заберуть у медицини – додадуть космонавтам

Військовий бюджет (а новий російський бюджет саме військовий) не врятував свого часу СРСР, який в останній рік свого існування заклав майже 30% на військові цілі, після чого тихо та мирно розпався. 2024-го він не врятує і Росію, яка, схоже, покаже світові нові рекорди "ненавчання". Незважаючи на запевнення депутатів Думи, що бюджет на освіту та медицину збільшено, насправді він скорочений – через реальну інфляцію, яку вперто не визнає Центробанк.

Майже вдвічі скорочені витрати на розвиток дитячої медицини, на 20% - розвиток первинної медичної допомоги (дадуть майже 8 млрд рублів, на Дагестан і то більше виділено), на федеральні проєкти по боротьбі з онкозахворюваннями дадуть на 8% менше, ніж у 2023 -М.

Зате на фінансування державних ЗМІ рукою, що не здригнулася, відписали 121 млрд рублів. На підтримку Центру підготовки космонавтів (за ініціативою депутата Держдуми Валентини Терешкової) спрямують 5 млрд рублів. На 1,5 млрд рублів збільшать фінансування фонду "Сколково".

Що зрештою?

Резюмуючи основні статті нового бюджету, зробимо висновок: Росія має намір воювати всупереч зниженню рівня життя її ж громадян. Напередодні заходу «Вибори» чиновники не втомлюватимуть народ негативом, а запропонують йому «теплу ванну» з обіцянок, запевнень, присяг, красивих цифр і графіків, що "летять" вгору. Нічого спільного із реальністю усі ці слова та графіки не матимуть уже до літа, а може, й раніше, коли бюджет вибереться до копійки і в скарбничці з'явиться дно. Росія вперто не бажає визнавати свого падіння у всіх сферах, і ніякі космонавти-депутати вже не зможуть його зупинити.

[category] => 2883 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342183 [adate] => 1701249287 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701188477 [changed] => 1701249287 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Кремлівські чиновники збираються навіть позичити кілька трильйонів у свого народу.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => focus.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1742628674 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0443\u0441\u043d\u044f(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1299","h":"693"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0443\u0441\u043d\u044f(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1300","h":"679"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0440\u0443\u0441\u043d\u044f(2).jpg","crop":{"x":"161","y":"0","w":"999","h":"750"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 3 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680584] => article Object ( [absnum] => 680584 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zatrimali-blohera-jakij-zasvitiv-robotu-ppo-pid-chas-ataki-rf-na-odesu-5-listopada [title] => Затримали блогера, який «засвітив» роботу ППО під час атаки РФ на Одесу 5 листопада [title_short] => [meta_title] => Затримали блогера, який «засвітив» роботу ППО під час атаки РФ на Одесу 5 листопада [meta_keywords] => СБУ, блогер, робота ППО [meta_description] => В Одесі затримали блогера, який виклав в інтернет роботу ППО 5 листопада [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

СБУ викрила зловмисника, який поширив інформацію про масовану повітряну атаку РФ на Одесу в ніч на 5 листопада цього року.  Блогер відзняв на камеру мобільного телефону роботу української протиповітряної оборони та розмістив відповідні медіафайли на власній сторінці в Тік-Ток, повідомляє пресслужба відомства.

Окрім того, в описі під відео він вказав точний час та місце зйомки. Вже за лічені хвилини ролик могли побачити багато користувачів соцмережі, серед яких і представники спецслужб РФ. Отриману таким чином інформацію окупанти могли використовувати для коригування повторних ударів по місту із застосуванням ракетного озброєння та дронів-камікадзе типу «Шахед».

- Співробітники СБУ встановили особу та місцезнаходження фігуранта і затримали його. За даними слідства, зловмисником виявився 35-річний одесит, який раніше відбував покарання за крадіжку та пограбування. Під час обшуків у його помешканні виявлено мобільний телефон, який він використовував для незаконної зйомки та поширення відео про бойову роботу Сил оборони, - йдеться у повідомленні СБУ.

На підставі зібраних доказів слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших військових формувань). Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу - тримання під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмиснику загрожує до восьми років тюрми.

5 листопада росіяни вчинили масивну атаку ударними дронами типу Shahed-131/136 по припортовій інфраструктурі Одеси. Тоді 15 дронів знищили сили протиповітряної оборони. Але були і влучання - пошкоджені складські приміщення, розвантажувальну спецтехніку, автівки із збіжжям.  П'ятеро людей отримали поранення.

Фото: t.me/SBUkr/10506

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342626 [adate] => 1701248220 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701248246 [changed] => 1701248444 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Він відзняв роботу української протиповітряної оборони та розмістив відео в Тік-Ток, вказавши точний час та місце зйомки.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/SBUkr/10506 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3759178279 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1367).jpg","crop":{"x":"0","y":"169","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1367).jpg","crop":{"x":"0","y":"184","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1367).jpg","crop":{"x":"6","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680582] => article Object ( [absnum] => 680582 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => mapa-bojovikh-dij-v-ukrajini-29112023 [title] => Мапа бойових дій в Україні: 29.11.2023 [title_short] => [meta_title] => Мапа бойових дій в Україні: 29.11.2023 [meta_keywords] => війна в україні, бойові дії в україні, мапа бойових дій, мапа бойових дій в україні сьогодні [meta_description] => Війна в Україні – мапа бойових дій на 29 листопада 2023 року. Ситуація на сході та півдні України – мапа бойових дій сьогодні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту 29 листопада.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 524800 [position] => 342625 [adate] => 1701244862 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701244862 [changed] => 1701244862 [userid] => 49 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Актуальна мапа бойових дій та лінії фронту на 29 листопада.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 49 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1029122279 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(150).jpg","crop":{"x":"0","y":"473","w":"900","h":"480"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(150).jpg","crop":{"x":"0","y":"478","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(150).jpg","crop":{"x":"0","y":"375","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/49\/\u043a\u0430\u0440\u0442\u0430(150).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"1426"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680581] => article Object ( [absnum] => 680581 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => u-krimu-cherez-shtorm-vpav-shakhed-jakij-rosija-zapustila-po-pivdnju-ukrajini [title] => Через шторм у Криму впав “шахед”, який Росія запустила по півдню Україні [title_short] => [meta_title] => У Криму через шторм впав шахед, який Росія запустила по Україні [meta_keywords] => Шторм у Криму [meta_description] => Унаслідок шторму в Криму впав шахед, який Росія запускала по півдню Україні, заявили Сили оборони півдня України - відео [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Унаслідок шторму в Криму впав “шахед”, який Росія запускала по півдню Україні. Про це повідомили Сили оборони півдня України у телеграм-каналі.

- Навіть негода нам підіграє... проти окупантів. Внаслідок шторму в окупованому Криму впав ударний БпЛА типу "Shahed-131/136", який русня запускала по підконтрольному Україні півдню країни. Відправлене зло повернулося до злодіїв, — прокоментували відео в ЗСУ.

Шторм у Севастополі також міг зруйнувати загородження, які російські військові побудували для захисту від наступу ЗСУ. Про це повідомили Крим.Реалії з посиланням на супутникові знімки, які опублікував аналітик відділу досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Африк.

Напередодні OSINT-дослідник Brian з посиланням на супутникові знімки заявив, що бонові загородження біля Керченського мосту могло змити або ж російська влада навмисно прибрала їх через шторм, який вирує в Криму останні кілька днів.

27 листопада спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив в ефірі телемарафону, що сильний вітер здатен здути російські ударні безпілотники. 

У Криму 26 листопада розпочався шторм. Назначений Росією так званий “глава” півострову Сергій Аксьонов заявив про запровадження режиму «Надзвичайна ситуація» на території десяти муніципальних утворень. Через шторм у Криму вже зіткнулися три російські судна і затонув російський військовий катер.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 4 [position] => 342635 [adate] => 1701244860 [publication_date] => 1701244860 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701244459 [changed] => 1701246966 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Про це повідомили Сили оборони півдня України.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/SJTF_Odes [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2972789708 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-11-29 10.00.04.jpeg","crop":{"x":"120","y":"0","w":"1044","h":"557"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-11-29 10.00.04.jpeg","crop":{"x":"105","y":"0","w":"1055","h":"551"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-11-29 10.00.04.jpeg","crop":{"x":"217","y":"0","w":"732","h":"550"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [679883] => article Object ( [absnum] => 679883 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => serial-pereviznitsja-shouraner-jevhen-tunik-pro-ideju-aktor-ihor-koltovskij-pro-rol-zradnika [title] => Серіал «Перевізниця»: шоуранер Євген Тунік – про ідею, актор Ігор Колтовський – про роль зрадника [title_short] => [meta_title] => Серіал Перевізниця: шоуранер Євген Тунік – про ідею, актор Ігор Колтовський – про роль зрадника [meta_keywords] => Серіал Перевізниця, шоуранер Євген Тунік, Анастасія Карпенко, Ігор Колтовський [meta_description] => Шоуранер серіалу Перевізниця Євген Тунік про ідею фільму та як відбирав акторів на ролі в сералі. Головні актори Анастасія Карпенко та Ігор Колтовський про своїх героїв та чому зрада - це завжди зрада. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

За сюжетом, з початком повномасштабної війни психологиня Лідія залишається в Україні та стає перевізницею для людей, які змушені покинути свої домівки у гарячих точках та їхати у безпечніші місця. Так розпочинається 10-серійна українсько-європейська стрічка «Перевізниця», головну роль в якій грає Анастасія Карпенко.

KP.UA побувала на знімальному майданчику воєнної драми, прем’єру якої ми чекаємо у лютому 2024 року на СТБ.

Ідея серіалу народилася в дорозі

Шоуранер Євген Тунік, який кілька років тому зняв успішний серіал «Перші ластівки», прискіпливо спостерігає за грою акторів в монітор. Каже, що намагається дуже обережно торкатися теми війни у кіно.

- У кожному герої є часточка мене, моїх знайомих, рідних, близьких, друзів. В першій серії прототипами героїв стали мої знайомі, у четвертій – мій близький друг, - розповідає нам Євген. - Але все-таки герої «Перевізниці» - це художні образи. Наша історія про те, як змінюються люди під час війни, як їх змінюють події, в яких ми зараз всі живемо. Ми живемо в реальності, про яку потрібно говорити на весь світ, але важливо знайти шляхи і способи, як про це говорити правильно. Я не ставив за ціль відображати події, які ще надто болючі, мені здається, ще не час. Ми не акцентуємося на тому, щоб занурити глядача у страшні трагедії. Ми розповідаємо історії про людей, які живуть в Україні під час війни.

Ідея серіалу «Перевізниця» з’явилася у шоуранера ще у квітні 2022 року.

- Мені допомагали з переїздами, я когось перевозив, - згадує режисер. - І одного дня, коли я їхав забирати маму з Чернівецької області, в мене й народилася така ідея. Також я багато радився із професійною психологинею, про що з допомогою нашої стрічки можу зараз говорити з глядачами.

Виконавиця головної ролі Анастасія Карпенко розповідає, що багато сцен знімаються саме в авто: тут відбуваються своєрідні сеанси психотерапії для попутників Лідії.

- Насправді такі зйомки – це дуже цікаво, - ділиться Анастасія. - І мені набагато ближче саме такий підхід, бо ти можеш максимально сконцентруватися на партнерах, тексті, меседжі, який хочеш донести, а не на якихось інших деталях. Це дає можливість максимально наповнити простір собою. От знімаємо ми сцену і чуємо справжню сирену. І в цей момент ти починаєш ще й переживати за свою дитину і маму, як вони та де. Думаю, це додавало справжності в усьому – у грі, відчутті страху, переживаннях. Це йшло на користь і персонажам, і нашому проєкту. Тут багато драми, сумних історій, але вони правдиві, і кожна у фіналі отримує надію на зміни, на щось краще. Є й гумору достатньо. Мені здається, він допоможе глядачеві легше сприйняти наше кіно. Адже дивитися про себе під час війни – це ще те випробування!

- Це невід'ємні жанри, - додає Тунік. - Звісно, «Перевізниця» - це драма, але щоб краще зрозуміти драму, треба вчасно усміхнутися. Іноді потрібно видихати.

Шоуранер Євген Тунік з виконавицею головної ролі Анастасією Карпенко. Фото: Starlight Media

Анастасію Карпенко запросили на кастинг після фільму «Як там Катя?»

Від роботи Анастасії Карпенко на майданчику в захваті всі. Режисер зізнається: запримітив Настю ще після перегляду стрічки Крістіни Тинькевич «Як там Катя?». 

- Ще до початку кастингів мені пощастило подивитися стрічку «Як там Катя?», - розповідає Євген. - Тоді ж одразу подумав, що в першу чергу маємо спробувати Настю, хоча й мав перестороги. Знаєте, буває, щось собі нафантазуєш, а потім розчаровуєшся. Але не в цьому разі. На кастингу я тільки впевнився, що роль Лідії має втілити саме Настя.

А от французьких акторів довелося пошукати. В одній із серій, за сюжетом, французька родина опиняється в Україні. Коли починається повномасштабна війна, чоловік з дружиною розшукують сина, аби разом виїхати, проте події, які стаються з ними далі, змушують їх не тільки залишитися на якийсь час, а й змінити ставлення до деяких подій.

- Оскільки це копродукція, ми хотіли зробити одну із серій, присвячену французам, - продовжує Тунік. - Ми підходили до кастингу насамперед з погляду того, хто готовий на цей крок. Адже ми живемо в цій реальності вже давно і пристосувалися до неї. А іноземці, навіть розуміючи, що ми дотримуємося правил безпеки, можуть боятися. Тому шукали тих, хто готовий приїхати в Україну. І знайшли чудових акторів - Антуана Ербе, Катерину Бут Орр та Андрієна Роба. Ми їм пояснили, як буде відбуватися увесь процес, де вони будуть жити, як ми їх будемо доставляти на знімання, як діятимемо, якщо починається повітряна тривога, і так далі, і їхні перестороги зникли. На щастя, в ті п'ять днів, поки вони були в Києві, не було повітряних тривог. Але колеги зізнались, що для них це був вражаючий досвід.

Анастасія Карпенко каже, що зйомки в авто дають змогу максимально сконцентруватися на меседжі, який хочеш донести, а не на якихось інших деталях. Фото: Starlight Media

Зрада завжди залишається зрадою

Одну зі сцен – флешбек у події 2014 року - знімають у Жовтневому палаці у Києві. За сюжетом, це Луганський драматичний театр. У кадрі – актор Ігор Колтовський, який грає чоловіка головної героїні. 

- Історія Лідії тісно пов'язана з Донбасом, вона звідти родом, - пояснює нам Євген Тунік. - Тому фінальна серія буде безпосередньо присвячена їй, ми побачимо, що ж її так сильно тригерить в теперішньому часі, що саме змусило її стати перевізницею і яка насправді загадка криється в її минулому.

В перерві між зйомками заводимо розмову з Ігорем Колтовським про його героя.

- Я граю Дмитра, це чоловік головної героїні Лідії. Це людина, яка зрадила свою батьківщину, - розповідає актор. - Хоча й причина, чому він так вчинив, по-людськи достатньо вагома. Не можу сказати, яка саме, бо це розкриває сюжет. Як актор, адвокат своєї ролі, я маю якось виправдовувати для себе свого героя. Але зараз, чим більше ми граємо, тим більше розумію, що зрада завжди залишається зрадою. Тут вже ніякі виправдання не працюють. До речі, акторка Катерина Григоренко, яка грає тут мою доньку, сказала: «Якби в мене був такий батько, не знаю, чи змогла б я повернутися в Україну, знаючи, що він зробив, навіть маючи таку причину».

- Але є зрада свідома, коли ти стаєш колаборантом, а є ситуації, коли в окупації ти мусиш підлаштовуватися під якісь обставини, щоб вижити. Як у Дмитра? – намагаємося зрозуміти героя Ігоря.

- Це історія про зраду, але такі запропоновані обставини цього персонажа. Мені здається, тут більше історія про людську слабкість. Потрібна сила, щоб опиратися або зупинитися. Він не зміг зупинитися. Це людська слабкість, та він все одно залишається зрадником. І це його хрест.

- Зрадників і навідників важко взагалі називати людьми. Грати таких персонажів не гидко?

- Мені цікаво. У мене така фізіономія, що мені часто якихось бандюків пропонують грати, - продовжує Колтовський. - Я вже почав відмовлятися від таких ролей. Потім в якийсь момент пішли більш людяні ролі, як я собі їх називаю, коли не лише вбивати треба. Зараз знову негативний персонаж, але я намагаюсь знайти у ньому залишки людяності, адже є певні причини, чому він такий.

Ігор – родом із Луганщини. Зараз актор знову ввійде в кадр і відтворюватиме у кіно події 2014 року.

 - Я народився в Краснодоні, це місто недалеко від Луганська. З дому поїхав ще в 15 років, коли вступив в театральне училище у Дніпрі. Та до 2014-го кожного року у серпні приїжджав туди до батьків, - розповідає свою історію Колтовський. - З 2014 року я батьків не бачу – вже десять років. До повномасштабного вторгнення з ними ще був телефонний зв'язок, зараз немає. Лише подекуди якісь есемески прориваються. Іноді в мене виникає питання, чи побачу я їх взагалі, чи встигну, вони вже старенькі. Батько дуже хворіє, мама ще якось тримається. Я їм пропонував виїхати, але батько сказав: «Я тут народився, я тут і здохну». І я його розумію. Мама готова була виїхати, але сказала, що без батька нікуди не поїде. Це болить вже дуже давно. Для когось війна почалася у 2022-му, для мене – з 2014-го. В мене просто вкрали дім, просто вкрали дім…

Розмірковуючи про ролі, Колтовський, як і деякі його колеги, зізнається: сьогодні зіграти українського військового не зміг би.

- По-перше, думаю, сьогодні я не маю права грати військового. А по-друге, це не в моїй природі - бігати зі зброєю, вбивати героїчно, - пояснює Ігор. - У військовій історії я можу, наприклад, зіграти якогось вчителя. У мене вже були «Погані дороги» Наталки Ворожбит, і та ситуація мені знайома, я знав таких вчителів, вони в нас в школі були. Або – бандюка. У «Перевізниці» ми не показуємо бойові дії, наша історія відбувається в тих обставинах, в яких ми живемо. Думаю, час народить і сюжети, і сценарії цікаві, але нам потрібно всім осмислювати, що з нами відбувається, з кожним із нас.

Міжнародна прем’єра «Перевізниці» відбудеться у лютому 2024 року. Українські глядачі побачать її в ефірі телеканалу СТБ. Для європейської аудиторії серіал вийде під назвою In Her Car. Драму знімають Starlight Media спільно з французькою кінокомпанією Gaumont, 7 європейськими партнерами-мовниками з Франції, Німеччини, Швеції, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, Швейцарії та партнером з міжнародних продажів компанією Beta Film.

Чоловіка головної героїні грає Ігор Колтовський. Фото: Starlight Media

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12291 [position] => 342204 [adate] => 1701244800 [publication_date] => -1701244800 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1700222628 [changed] => 1701189112 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Триває робота над завершальним епізодом 10-серійної драми.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Starlight Media [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 91337124 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"0","y":"91","w":"1348","h":"719"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"0","y":"98","w":"1348","h":"704"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"401","y":"0","w":"600","h":"900"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"76","y":"0","w":"1198","h":"900"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"0","y":"1","w":"1349","h":"899"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u043f\u0435\u0440\u0435\u0432\u0456\u0437\u043d\u0438\u0446\u044f_\u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0430.jpg","crop":{"x":"307","y":"0","w":"736","h":"900"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 4 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680571] => article Object ( [absnum] => 680571 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => kendall-dzhenner-dzhenna-orteha-ta-noa-shnapp-potrapili-do-spisku-forbes-30-do-30 [title] => Кендалл Дженнер, Дженна Ортега та Ноа Шнапп потрапили до списку Forbes «30 до 30» [title_short] => [meta_title] => Кендалл Дженнер, Дженна Ортега та Ноа Шнапп потрапили до списку Forbes «30 до 30» [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Forbes, список Forbes 30 до 30, Кендалл Дженнер, Дженна Ортега, Ноа Шнапп [meta_description] => Forbes опублікував список найвпливовіших молодих людей планети «30 до 30» [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Журнал Forbes опублікував 13-й щорічний список найвпливовіших молодих людей планети «30 до 30». Автори та редактори видання за допомогою незалежних експертів оцінили понад 11 000 кандидатів за такими чинниками, як дохід, соціальний вплив, винахідливість та потенціал.

Всього до списку увійшло 600 представників з 20 галузей: мистецтва та стилю, Голлівуду та розваг, роздрібної торгівлі та електронної комерції, споживчих технологій, спорту, маркетингу та реклами, енергетики, науки, ЗМІ, музики, соціальних медіа, виробництва та промисловості, соціального впливу, фінансів, венчурного капіталу, виробників їжі та напоїв, освіти, корпоративних технологій, ігор.

Серед помітних імен - зірка реаліті-шоу "The Kardashians" Кендалл Дженнер, чия компанія з виробництва текіли 818 Tequila минулого року продала понад 123 тисячі пляшок; 25-річна реперша Алісса "Latto" Стівенс, яка заробила 12 мільйонів доларів завдяки музичним гонорарам, туру з Lizzo та зйомкам у ситкомі "Дорослі"; блогер Ділан Малвені (Dylan Mulvaney), який заробив близько 2 мільйонів доларів у Tiktok, де розповідає про свій трансгендерний перехід, зірки проєктів Netflix "Венздей" Дженна Ортега та "Дивні дива" Ноа Шнапп.

Мистецтво та Стиль

  • Кендалл Дженнер - модель та бізнесвумен, зірка реаліті-шоу "The Kardashians"
  • Джейком Вебстер - зірковий фотограф Doja Cat, SZA, Хлої Бейлі
  • Гізела Макденіел - художниця
  • Ендрю Гельвікс - стиліст Сари Джессікі Паркер, Кетрін О'Харі

Голлівуд та Розваги

  • Майтреї Рамакрішнан - зірка серіалу Netflix "Я ніколи не"
  • Джордан Купер – наймолодший американський драматург в історії театру на Бродвеї.
  • Ендрю Фельдман - зірка фільму "Без образ", у якому зіграв разом Дженніфер Лоуренс
  • Моллі Гордон - актриса фільму "Книгарня" та серіалу "Ведмідь"
  • Емма Селігман – режисер фільму "Шива Бебі"
  • Дженна Ортега - зірка серіалу Netflix "Венздей"
  • Метт Райф - стендап-комік та блогер
  • Хейлі Лу Річардсон – зірка серіалу HBO "Білий лотос"
  • Рейчел Сеннотт - актриса фільму "Шива Бебі" та серіалу HBO "Ідол"
  • Ноа Шнапп – зірка серіалу Netflix "Дивні дива"

Музика

  • Latto
  • Грейс Абрамс
  • Bktherula
  • Boygenius
  • Етель Кейн
  • Домінік Файк
  • Рене Репп
  • Стів Лейсі
  • Лора Ліс
  • Peso Pluma
  • Ice Spice
  • Ліззі Макелпін
  • Trippie Redd
  • Kali Uchis

За версією українського Forbes, 2023 року до списку «30 до 30» увійшли представники армії, волонтерського руху, науки, бізнесу, креативних індустрій, громадянського суспільства та держінституцій. Серед них дизайнер Іван Фролов, інфлюєнсери Іван Кришталь та Тетяна Парфільєва, комік Антон Тимошенко та репер Skofka.

Фото: instagram.com/kendalljenner

[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342592 [adate] => 1701243300 [publication_date] => 1701243300 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701215654 [changed] => 1701249335 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Загалом до списку увійшло 600 представників 20 галузей.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Stefania M. D'Alessandro/Matt Winkelmeyer/MG23/ Frazer Harrison/Variety/Getty Images [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 947198911 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-29T014537.201.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1400","h":"747"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-29T014537.201.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1400","h":"731"},"action":"none","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/photo_2023-11-29_01-47-38.jpg","crop":{"x":"85","y":"0","w":"853","h":"1280"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-29T014537.201.jpg","crop":{"x":"35","y":"0","w":"1331","h":"1000"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-29T014537.201.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1400","h":"933"},"action":"none","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/MyCollages - 2023-11-29T014537.201.jpg","crop":{"x":"74","y":"0","w":"818","h":"1000"},"action":"none","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680519] => article Object ( [absnum] => 680519 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => jak-ukrajinskim-pensioneram-projti-identifikatsiju-onlajn-povna-pokrokova-instruktsija [title] => Як українським пенсіонерам пройти ідентифікацію онлайн: повна покрокова інструкція [title_short] => [meta_title] => Як українським пенсіонерам пройти ідентифікацію онлайн: повна покрокова інструкція [meta_keywords] => ідентифікація пенсіонерів, інструкція [meta_description] => Фізична ідентифікація пенсіонерів – як пройти ідентифікацію онлайн, повна покрокова інструкція. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Новини про те, що українським пенсіонерам потрібно пройти ідентифікацію, продовжують доводити українських людей похилого віку до нервових зривів, але чиновники не поспішають давати вичерпну інформацію. У Пенсійному фонді вкотре KP.UA дали офіційну відповідь, кому ж потрібно пройти верифікацію, але після прочитання казенного паперу стало не набагато зрозуміліше.

У Міністерстві соцполітики нагадали, що вимога проходження фізичної ідентифікації для всіх отримувачів пенсій та соціальних виплат не є нововведенням та діє в Україні з 2004 року. Це є загальноприйнятою міжнародною практикою для перевірки, чи отримує виплати від держави саме та людина, якій вони були призначені.

Але річ у тім, що до повномасштабної війни абсолютна більшість українських пенсіонерів та одержувачів соцвиплат не звертали уваги на дію цієї норми, оскільки проходили фізичну ідентифікацію у спосіб, що не привертає уваги. Наприклад, звертаючись до банку для отримання нової карти. Або ж отримуючи пенсію у відділеннях Укрпошти.

Для однієї невеликої категорії громадян норма проходження фізичної ідентифікації останні три роки не застосовувалася. Йдеться про пенсіонерів, які стали ВПО до 24 лютого 2022 року, і пов'язано це було із запровадженням в Україні карантину. Але з 1 липня, у зв'язку із закінченням карантину, ця норма відновила свою дію.

Кому потрібна ідентифікація

Отже, сьогодні є дві категорії пенсіонерів, яким абсолютно точно потрібно пройти ідентифікацію.

По-перше, це ті, хто стали внутрішньо переміщеними особами до 24 лютого 2022 року.

По-друге, це пенсіонери, які проживали в Україні, отримували пенсію через відділення Укрпошти, але потім переїхали за кордон і не оформили переведення пенсії на банківський рахунок. Таким чином, Укрпошта втратила можливість доставляти пенсію, і люди не отримували її понад 6 місяців.

А ось з тими, кому верифікація не потрібна, справа складніша. Відповідаючи на це питання, у Мінсоцполітики використовують вислів «швидше за все», що, як ви розумієте, не може вважатися однозначною відповіддю.

«Якщо ви (навіть проживаючи за кордоном. – Авт.) контактували зі своїм банком чи Пенсійним фондом протягом останнього пів року або користувалися електронним кабінетом на порталі Пенсійного фонду України, швидше за все, підтвердження вашої особи не буде потрібно. Тому що, знімаючи з рахунку кошти або оплачуючи товари та послуги з цього рахунку, ви підтверджували свою особу», - трохи ухильно пояснили в Мінсоцполітики.

Як пройти ідентифікацію

Наявні інструменти дозволяють пройти ідентифікацію як віддалено, так і особисто.

Якщо пенсіонер знаходиться на підконтрольній Україні території, то він може відвідати будь-яке відділення Ощадбанку.

Якщо він знаходиться поза Україною або на тимчасово окупованих територіях, ідентифікацію можна пройти двома способами:

  • авторизувавшись в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України;
  • звернувшись до закордонної дипломатичної установи України за отриманням документа про посвідчення факту, що людина жива. Отриманий документ разом із письмовою заявою про продовження виплати пенсії, написаною у довільній формі, слід надіслати поштовим відправленням до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку.

Робимо "Дія.Підпис"

Найбільші надії тих, хто сьогодні перебувають не в Україні, пов'язані саме з онлайн-верифікацією. Щоправда, у багатьох виникали побоювання, що під час цієї процедури людина дає знати, що вона перебуває на непідконтрольній території чи за кордоном, у зв'язку з чим до неї виникнуть додаткові питання з боку ПФУ. Ці побоювання є безпідставними.

По-перше, під час реєстрації ви ніде не вказуєте своє місцезнаходження.

По-друге, з цієї процедури зовсім не випливає, що ваша основна мета – верифікація. Фактично ви просто заходите до свого особистого кабінету (це багато хто робить, наприклад, щоб уточнити інформацію про страховий стаж, підтягнуті документи тощо), а ідентифікація є необхідною умовою цієї процедури.

Одне слово, давайте розбиратися, як це зробити.

Наскільки стало зрозуміло із роз'яснень ПФУ, якщо зайти до свого електронного кабінету на вебпорталі можна як за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису), так і за допомогою "Дія.Підпис", то верифікуватися – виключно з другим варіантом. Тому спочатку потрібно отримати «Дія.Підпис». Відзначимо відразу, що необхідною умовою для цього є наявність у додатку «Дія» хоча б одного з таких документів:

  • ID-картка;
  • біометричний закордонний паспорт;
  • закордонний паспорт, виданий після 2015 року;
  • вид на тимчасове чи постійне місце проживання.

Далі вже дуже просто.

  1. Авторизуйтесь у додатку «Дія».
  2. У нижньому правому куті перейдіть до "Меню".
  3. У меню виберіть «Дія.Підпис».
  4. Далі натисніть "Активувати" "Дія.Підпис".
  5. Підтвердіть особистість через перевірку фото, виконуючи всі вказівки, які з'являтимуться в нижній частині екрана: розташувати пристрій ближче чи далі, вище чи нижче, кілька разів зморгнути і т.д.
  6. Придумайте 5-значний пароль для «Дія.Підпис».
  7. Готово! Тепер ви можете підписувати документи у «Дії» та онлайн, а також пройти верифікацію на порталі ПФУ.

Операція «верифікація»

Про те, як можна верифікуватися на порталі, розповіли у ПФУ. Зазначимо одразу, що для цього потрібно мати комп'ютер, смартфон, а у смартфоні, як уже говорилося вище, – "Дію.Підпис". Чи багато у нас настільки технічно підкованих пенсіонерів – питання є відкритим. Але правила верифікації вигадали не ми – ми лише допомагаємо розібратися.

Отже, щоби пройти ідентифікацію, потрібно зайти на вебпортал електронних послуг ПФУ.

  1. У верхньому правому куті натисніть кнопку «Вхід» і виберіть опцію «Дія.Підпис».
  2. На екрані з'явиться нове вікно, в якому потрібно натиснути кнопку "Отримати код входу".
  3. На екрані з'явиться QR-код (багато чорних квадратиків, розміщених у квадратній сітці на білому тлі), який потрібно відсканувати за допомогою опції сканування QR-коду у програмі "Дія". Сканер у програмі знаходиться у верхньому правому кутку екрана смартфона. Потрібно на нього натиснути та навести зчитувач QR-коду у смартфоні на квадрат із QR-кодом на екрані комп'ютера.
  4. Далі потрібно буде підтвердити запит на авторизацію через «Дія.Підпис» та підтвердити особу через перевірку по фото. Для цього потрібно виконувати вказівки, які з'являтимуться у нижній частині екрана смартфона.
  5. Після того як вашу особу буде підтверджено, натисніть «Далі» і введіть п'ятизначний пароль для «Дія.Підпис», який ви придумали в попередньому розділі (пункт 6).
  6. Якщо все зроблено правильно, на екрані з'явиться повідомлення, що запит на авторизацію підтверджено.
  7. При цьому вхід до особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг ПФУ буде виконано автоматично.
  8. Для перевірки можна зайти до розділу «Мої звернення» та натиснути на номер останнього (тобто найвищого) звернення. На екрані з'явиться табличка, в якій буде записано «Статус звернення – Виконано», «Вигляд пенсії/перерахунку – Ідентифікація через «Дія.Підпис».

PS Сьогодні ідентифікацію потрібно пройти до 31 грудня 2023 року. Мінсоцполітики пропонує пролонгувати термін проходження фізичної ідентифікації на 3 місяці до 1 квітня 2024 року. Проєкт відповідних нормативних змін пообіцяли винести на розгляд уряду.

[category] => 2883 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342182 [adate] => 1701243000 [publication_date] => 1701243000 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701170906 [changed] => 1701248601 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Пройти ідентифікацію на вебпорталі ПФУ можна з допомогою «Дія.Підпис».

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Pexels.com/Anna Shvets [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3676687580 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0431\u0430\u0431\u043a\u0430 \u0440\u0443\u043a\u0438.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0431\u0430\u0431\u043a\u0430 \u0440\u0443\u043a\u0438.jpg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0431\u0430\u0431\u043a\u0430 \u0440\u0443\u043a\u0438.jpg","crop":{"x":"58","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 2 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680580] => article Object ( [absnum] => 680580 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => narodnij-deputat-labazjuk-vijshov-z-sizo-pid-40-miljoniv-hriven-zastavi [title] => Народний депутат Лабазюк вийшов із СІЗО під 40 мільйонів гривень застави [title_short] => [meta_title] => Народний депутат Лабазюк вийшов з СІЗО під 40 мільйонів гривень застави [meta_keywords] => Сергій Лабазюк [meta_description] => Народний депутат від групи За майбутнє Сергій Лабазюк вніс 40,26 мільйона гривень застави та вийшов зі слідчого ізолятора під обовʼязки [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Народний депутат від групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк вніс 40,26 мільйона гривень застави та вийшов зі слідчого ізолятора під обовʼязки. Про це повідомило видання «Слово і діло» з посиланням на співрозмовників в антикорупційних органах.

За Лабазюка внесли заставу у вівторок, 28 листопада, у той же день він вийшов із СІЗО. На нардепа поклали низку обовʼязків, зокрема не залишати Київ та здати закордонні паспорти.

21 листопада НАБУ і САП заявили, що викрили Сергія Лабазюка на спробі підкупу віцепрем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма.

За версією слідства, нардеп, як власник компанії, запропонував надавати 3-5% від суми коштів, виділених з державного бюджету на підряди з відбудови інфраструктурних об'єктів України. Зокрема, через довірену особу надав Найєму обіцяний відсоток у сумі 150 тисяч доларів у китайській шкатулці на паркінгу одного зі столичних супермаркетів.

28 листопада Вищий антикорупційний суд арештував Лабазюка з можливістю вийти під 40 мільйонів гривень застави. Сам нардеп заявив, що ніякого хабаря не давав. За його словами, віцепремʼєр-міністр сам запросив його на зустріч, а після закриття системи Prozzoro з початку повномасштабного вторгнення Мінвідновлення та Держагентство запровадили “незрозумілу систему прямих договорів”. 

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм може розраховувати на дев'ять тисяч доларів винагороди як викривач корупції.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8192 [position] => 342634 [adate] => 1701241920 [publication_date] => 1701241920 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701241655 [changed] => 1701249051 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

За представника депутатської групи «За майбутнє», якого запідозрили у спробі підкупу віцепрем'єра Кубракова та топчиновника Найєма, внесли заставу.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/SergiyLabazyuk [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 708257290 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405760312_370005638732533_3801895128489183081_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"18","w":"1200","h":"640"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405760312_370005638732533_3801895128489183081_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"24","w":"1200","h":"626.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/405760312_370005638732533_3801895128489183081_n.jpeg","crop":{"x":"151","y":"0","w":"898.7031700288184","h":"675"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680579] => article Object ( [absnum] => 680579 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => politico-viznalo-volodimira-zelenskoho-najvplivovishim-mrijnikom-v-jevropi [title] => Politico визнало Володимира Зеленського найвпливовішим "мрійником" в Європі [title_short] => [meta_title] => Politico визнало Володимира Зеленського найвпливовішим мрійником в Європі [meta_keywords] => Politico рейтинг, Politico про Зеленського [meta_description] => Яке звання дало видання Politico Володимиру Зеленському в своєму рейтингу 2023 року. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Американське видання Politico визнало президента України Володимира Зеленського найвпливовішим діячем в Європі серед "мрійників". Цей рейтинг визначає особистості, які найбільше визначатимуть хід подій у 2024 році. 

Politico наголошує на досягненнях Зеленського, вказуючи, що він "проштовхнув реформи, які раніше здавалися неможливими", визначивши Україну як потенційного кандидата на членство в Європейському Союзі та в НАТО.

Видання також прогнозує складний 2024 рік для Зеленського, оскільки світ стикається з воєнними конфліктами на Близькому Сході, а українці втомлені дворічним протистоянням та боротьбою за відновлення територій під час російської агресії.

Видання відзначає, що Зеленський змушений звертатися до заходу за підтримкою в умовах, коли Захід виявляє ухиляння, і вказує, що його апелювання стають більш критичними в контексті невизначеності щодо допомоги.

Politico також прогнозує, що наслідки виборів у 2024 році в Україні викликають сумніви у зв'язку із необхідністю змін у Конституції, що, за думкою видання, підіймає "серйозні питання щодо демократичної легітимності". Такі невизначеності ставлять під сумнів розвиток політичного ландшафту в Україні під керівництвом Зеленського у наступному році.

У 2022 році Politico назвало Зеленського найвпливовішою людиною Європи, а Путіна - невдахою року. 

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342634 [adate] => 1701241500 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701241551 [changed] => 1701248900 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Politico наголошує на досягненнях Зеленського, вказуючи, що він "проштовхнув реформи, які раніше здавалися неможливими".

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => politico.eu [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 443599907 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(386).jpg","crop":{"x":"0","y":"101","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(386).jpg","crop":{"x":"0","y":"68","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(386).jpg","crop":{"x":"57","y":"0","w":"786.8645533141209","h":"591"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680578] => article Object ( [absnum] => 680578 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajinski-vodiji-perekrivali-dorohu-v-peremishli-u-vidpovid-na-strajk-polskikh-pereviznikiv [title] => Українські водії перекривали дорогу в Перемишлі у відповідь на страйк польських перевізників [title_short] => [meta_title] => Українські водії перекривали дорогу в Перемишлі у відповідь на страйк польських перевізників [meta_keywords] => Українські водії, Перемишль, страйк польських перевізників [meta_description] => Українські водії організували перекриття доріг у прикордонному місті Перемишль та селі Медика неподалік від нього. Це була відповідь на страйк польських перевізників - фото, відео [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Українські водії організували перекриття доріг у прикордонному місті Перемишль та селі Медика неподалік від нього. Це була відповідь на блокаду польських перевізників. Про це повідомив сайт польської радіостанції RMF FM.

У вівторок, 28 листопада, близько 30 українських водіїв періодично на кілька хвилин виходили на пішохідний перехід ходили по ньому, блокуючи рух автотранспорту. Водії перекривали автошлях №28, що веде до кордону. 

Через це утворилися затори, заявили слухачі радіостанції. Попри це, акція пройшла у спокійній атмосфері.

Польські перевізники розпочали блокаду українських вантажівок на трьох пунктах пропуску на кордоні 6 листопада. 23 листопада вони заблокували четвертий - "Медика – Шегині" поблизу Перемишля. Серед вимог польських перевізників — скасування "траспортного безвізу" між Україною та ЄС.

Фото: Gorąca Linia RMF FM/rmf24.pl

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 6 [position] => 342633 [adate] => 1701239460 [publication_date] => 1701239460 [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701239320 [changed] => 1701242281 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Через протест утворилися затори, попри це, акція пройшла спокійно.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => twitter.com/MarcinOsowski2 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3614421569 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/3623d28d36be42e3fe121657c124.jpeg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"639","h":"341"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/3623d28d36be42e3fe121657c124.jpeg","crop":{"x":"1","y":"0","w":"639","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680577] => article Object ( [absnum] => 680577 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => v-varshavi-zatrimali-ukrajinku-jaka-namahalas-perevezti-diamanti-u-shkarpettsi [title] => У Варшаві затримали українку, яка намагалась перевезти діаманти у шкарпетці [title_short] => [meta_title] => В Варшаві затримали українку, яка намагалась перевезти діаманти у шкарпетці [meta_keywords] => Варшава контрабанда [meta_description] => Яке дорогоцінне каміння намагалась перевезти через кордон українка. Де затримали українку. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Польщі митники затримали українку, яка намагалася провезти у шкарпетці коштовне каміння, прибувши рейсом із Дубая. Як повідомляє Державна податкова адміністрація Польщі, дорогоцінне каміння на суму 950 тис. злотих (8,6 млн грн за курсом НБУ) конфіскували під час контролю в аеропорту Варшави.

Контрабандистка приховала сертифікати на смарагди і рубіни та діаманти загальною вагою понад 138 карат. Шкарпетка з камінням була в коробках з косметичними аксесуарами.

- Якби каміння було продане, збитки для державного бюджету склали б понад 200 тис. злотих, – зазначили у податковій адміністрації.

Справою займається Мазовецька митно-податкова служба у Варшаві. Українку чекає штраф.

Українські митники раніше перешкодили вивезенню з нашої країни ікони знаменитої борисівської іконописної школи та 12 стародавніх автентичних предметів. Цінності за кордон відправляли мешканці Київщини. Водночас із Тернопільської області у США намагалися відправити бронзову підвіску-булу ІІІ ст. н.е., сім бронзових натільних хрестиків; два гудзики часів Русі XI-XIII ст. та мідний та ажурний гудзик ХVІІІ ст.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342687 [adate] => 1701239220 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701239227 [changed] => 1701242539 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

 Вартість коштовного каміння – понад 8,6 млн грн.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => www.gov.pl [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1086912719 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(385).jpg","crop":{"x":"147","y":"0","w":"1114","h":"594"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(385).jpg","crop":{"x":"136","y":"0","w":"1137","h":"594"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(385).jpg","crop":{"x":"309","y":"0","w":"791","h":"594"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680576] => article Object ( [absnum] => 680576 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => za-dobu-na-fronti-stalosja-68-bojiv-27-z-nikh-na-avdijivskomu-naprjamku [title] => За добу на фронті сталося 68 боїв, 27 з них - на Авдіївському напрямку [title_short] => [meta_title] => За добу на фронті сталося 68 боїв, 27 з них - на Авдіївському напрямку [meta_keywords] => Генштаб зведення, Зведення 29 листопада [meta_description] => Яка ситуація на фронті станом на ранок 29 листопада. Де РФ активізувала свої наступи - дані Генштабу. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Розпочалася 644-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.  На фронті за добу сталось 87 боїв. Ворог завдав 14 ракетних та 80 авіаційних ударів, здійснив 68 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах, повідомили в Генштабі ЗСУ.

У зоні відповідальності ОСУВ “Північ” на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка залишається без суттєвих змін.

На Сіверському та Слобожанському напрямках РФ зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить активну диверсійну діяльність, щоб не допустити перекидання наших військ на загрозливі напрямки. Ворог також нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в Бєлгородській області.

У зоні відповідальності ОСУВ “Хортиця” на Куп’янському напрямку Росія безуспішно штурмувала  біля Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де Силами оборони відбито 5 атак.

На Лиманському напрямку наші воїни відбили 4 атаки окупантів поблизу Тернів Донецької області.

На Бахмутському напрямку противник штурмував в районах Богданівки, Кліщіївки, Андріївки та Північного Донецької області. Тут українські захисники відбили 16 атак. Сили оборони України своєю чергою продовжують штурмувати південніше Бахмута Донецької області, завдаючи ворогу втрат у живій силі та техніці та закріплюючись на досягнутих рубежах.

У зоні відповідальності ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку ворог не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Безуспішними був наступ РФ південніше Новокалинового, Степового, Авдіївки, Тоненького та Первомайського Донецької області, де Силами оборони відбито 27 атак.

На Мар’їнському напрямку українські захисники відбили 17 атак ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. На Шахтарському напрямку противник безуспішно штурмував  південно-західніше Старомайорського та Водяного Донецької області.

На Запорізькому напрямку ворог безуспішно штурмував  західніше Вербового та Роботиного Запорізької області, де наші захисники відбили 9 атак противника.

Водночас Сили оборони України продовжують наступати на Мелітопольському напрямку, завдаючи окупаційним військам втрат в живій силі та техніці та виснажуючи ворога вздовж всієї лінії фронту.

В зоні відповідальності ОСУВ “Одеса” на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника.

Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала 13 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та 3 - по зенітно-ракетних комплексах противника.  Підрозділи ракетних військ уразили пункт управління, 5 засобів протиповітряної оборони, 9 артилерійських засобів, склад боєприпасів та станцію радіоелектронної боротьби противника.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342624 [adate] => 1701237240 [publication_date] => [adate_day] => 1701216000 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701237270 [changed] => 1701242880 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Генштаб оприлюднив дані зведення станом на ранок 29 листопада.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 50354 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3605687608 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(384).jpg","crop":{"x":"0","y":"72","w":"1080","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(384).jpg","crop":{"x":"0","y":"78","w":"1080","h":"564"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/1(384).jpg","crop":{"x":"61","y":"0","w":"959","h":"720"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/tag/news/1267/ */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701163050 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
Завантажити ще
всі матеріали новини статті колонки