Партнерство за 50 млн євро: як ЄС винагороджує курс, а не демократію
У Вірменії завершилися парламентські вибори, перемогу на яких здобув Нікол Пашинян та його партія "Громадянський договір", отримавши 49,8% голосів. Друге місце посіла "Сильна Вірменія" Самвела Карапетяна з 23,29%, третє - блок "Вірменія" Роберта Кочаряна з приблизно 10%. Обидва блоки є відкрито проросійськими політичними силами.
Про це пише РБК.
Ці вибори проходили на тлі безпрецедентної політичної напруги, тому що сприймалися як голосування щодо майбутнього курсу країни: зближення з Європою чи повернення до орбіти російського впливу. Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичному виникненню демократії. Хід передвиборчої боротьби наочно продемонстрував цей розрив.
Лише у день виборів, 7 червня, Слідчий комітет Вірменії повідомив про порушення 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов'язаних із виборами. А наступного дня МВС Вірменії надало офіційні дані про те, що в ході голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення виборчого процесу, у т.ч. випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес. Станом на ранок 8 червня було затримано 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки.
Незалежна вірменська спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали майже всі виборчі дільниці країни (1 906 з 2 005), зафіксували ще більш драматичну картину. За їхніми даними, порушення та проблеми було виявлено на 44% виборчих дільниць, тобто на кожній другій, що погано узгоджується з образом «демократичного» голосування.
Ще одна місцева місія спостереження «Айакве» зафіксувала використання «мертвих душ». Спостерігачі зауважили, що у виборчих списках трапляються вже померлі люди. Подібні приклади демонструють, наскільки Вірменія близька до демократії де-факто, а не на рівні заяв та декларацій.
Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії, «Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена звинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних криміналних справ проти опозиційних кандидатів тиа активістів».
Спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: «Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про виборче правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск та втручання підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів».
Наскільки об'єктивними є заяви про тиск на опозицію – мають вирішувати компетентні органи. Але якщо звернутися до сухої статистики, ми побачимо, що за даними самої Генпрокуратури Вірменії, з 7 лютого по 7 червня порушено 210 кримінальних справ, пов'язаних із виборами, а кримінальне переслідування розпочалося щодо 349 осіб. Окремо Антикорупційний комітет повідомив про 194 затримані за останні тижні кампанії, 84 з яких перебувають у в'язниці або під домашнім арештом за звинуваченнями у підкупі виборців, які опозиція заперечує. Цікаво, що серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.
Широкого резонансу в міжнародних ЗМІ набули також повідомлення про спроби опозиції мобілізувати вірменську діаспору, використовуючи для цього незаконні методи. Наприкінці травня Reuters писав, що високопосадовці РФ обговорюють можливість відправки російських вірмен до Вірменії для голосування за опонентів Пашиняна. А 7 червня головний уповноважений Вірменії у справах діаспори Зорі Сінанян зазначив, що вірмени у Франції отримували дзвінки з Росії із закликами приїхати до Вірменії та підтримати конкретного кандидата. Політична мобілізація в даному випадку будувалася не тільки на агітації, але на підкупі та тиску. Це ще одне свідчення того, наскільки далекі від демократичних стандартів методи вірменських політичних сил на цих виборах.
На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає гранично абсурдно. Зокрема, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, вітаючи Пашиняна з перемогою, додала: «Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою». За такої кількості порушень називати ці вибори «демократичними», звучить як глузування.
Демократія не зводиться до вибору між Європою та Росією. Вона також означає чесну конкуренцію, пріоритет принципів та норм над особистими оцінками, відмова від переслідування неугодних та свободу від будь-якого тиску у боротьбі за голоси. Але замість неупередженої оцінки виборів, Єврокомісія оголосила, що виділить Вірменії понад 50 млн євро допомоги та надасть безмитний доступ на ринок ЄС для низки вірменських товарів. Для ЄС сьогодні геополітичний розворот Єревана значно важливіший, ніж якість вірменської демократії. Подібний підхід знецінює саму ідею європейських стандартів. Якщо Брюссель готовий називати демократичною будь-яку країну, яка дистанціюється від Росії, то демократія для ЄС перетворюється не на систему цінностей, а на нагороду за геополітичну лояльність.
