• Головна
• Суспільство

Фото: Instagram Нелі Рибак https://www.instagram.com/nelia.ribak/

Щоденна робота без зарплати

Щодня, крім понеділка, Неоніла Рибак із містечка Хмільник Вінницької області вирушає на роботу – до єдиного в країні Музею взуття «Черевичок». У ньому виставлено декоративно-сувенірне взуття різних століть з фаянсу, дерева, кераміки, кришталю, шкіри, тканини, рогози, гуми, металів, пластику, воску, фарфору, наприклад – кістяного, що світиться у темряві, та інших матеріалів. Щось із усього цього різноманіття можна взути, іншим місце лише на полиці. Ці черевички колекціонерка та її близькі, у подарунок Нелі, обирали у 75 країнах світу.

У музеї Неля Рибак і директор, і різнороб - співробітниця всього одна, якщо не брати до уваги прибиральницю. Платять за роботу тільки останній – Неля Євгенівна з колегою, культпрацівницею, працюють безкоштовно.

- А де гроші візьмуться? Те, що вдається зібрати за вхід – беремо по 50 гривень з особи, – доводиться витрачати на канцтовари, віники, відра та інше, – розводить руками Неоніла Євгенівна.

Жінка все життя працювала у дитсадках, останні 20 років – завідувачкою. Колекціонуванням особливо не захоплювалася – її пристрастю були книжки. Численній добірці видань у її будинку можна було позаздрити – на полицях зберігалися й рідкісні екземпляри, наприклад, прижиттєве видання віршів Адама Міцкевича. Цю колекцію Неля Євгенівна поділила між двома доньками, а найулюбленіші книги залишила собі – Шевченка, Пушкіна, Єсеніна.

А близько 15 років тому в неї з'явився перший сувенірний черевичок. Це був брелок із порцеляни, що зображував голландське національне взуття - кломп. Його подарувала подруга. Тоді ще жінка не підозрювала, що цей мініатюрний сувенір дасть початок її новому захопленню - колекціонуванню взуття, або філоботії.

Перші екземпляри у майбутню добірку подарувала та сама подруга - теж голландські кломпи, дві штуки. Це було у 2009 році. У рік з'являлося по два, п'ять екземплярів, а у 2013-му колекція поповнилася одразу 76 новими черевичками. За рік у будинку Нелі Рибак "оселилися" ще 1136 експонатів. На всі свята рідні та близькі дарували сувенірне взуття.

Ялинку Неля Рибак прикрашає виключно іграшками у вигляді взуття. Фото: https://www.facebook.com/profile.php?id=100004665041432&sk=photos

Найдорожчий - черевик-акваріум з венеціанського скла

Сьогодні у колекції колишньої завідувачки дитсадка понад 8300 експонатів.

– Половина з них – зі своєю історією. Найдорожчий - черевичок-акваріум із муранського венеціанського скла, - розповідає про свою гордість Неля Євгенівна. – Це вершина моєї колекції.

Скільки він коштує – наша співрозмовниця не хоче зізнаватись.

– Навіть чоловік не знає скільки! – відмовляється називати цифру Неля Рибак. - Мене просто не зрозуміють - віддати такі гроші за скляний черевичок? Але я вам скажу: він коштує, як зарплата народного депутата.

Ще один цінний екземпляр – срібний черевичок, який кілька століть тому на ланцюжку носили купці – на знак свого багатства. Він йшов в комплекті з годинником.

- Цей черевичок датується XVII століттям. Його викопали із землі у нас, в Україні, – ділиться Неля Євгенівна.

Також у музеї можна побачити порцелянову французьку туфлю XVIII століття. Цей еземпляр, кажуть, здобути для своєї добірки хотів би кожен колекціонер. Туфелька пережила революції та війни, тим і цінна – у неї своя історія.

- Ця туфелька оцінюється в 300 доларів, хоча людина, яка мені її продала, взяла набагато менше - навіть не 300 гривень, - згадує Неля Рибак. – Вона просто не знала її цінності.

У колекції є й українські гуцульські постоли, вже згадані голландські кломпи, столітнє болгарське національне взуття, литі чавунні чоботи, кеди ручної роботи, ковбойський черевичок та тисячі інших. Раніше все це взуттєве багатство зберігалося у трикімнатному особняку Нелі Рибак – спеціально для сувенірів докуповували шафи. Взуттєвий рай починався ще з вулиці – з великих глиняних черевиків, що стояли біля входу.

Колекція

Купує на блошиних ринках у Європі

Усю свою колекцію жінка не береться оцінити у жодній валюті. Вона цінна для колекціонерів, але навряд чи звичайна людина віддасть мільйони за неї. Також змінилися і ціни – все набагато подорожчало. Те саме стосується і пересилання.

Купує свої експонати Неля Рибак не на аукціонах, а на звичайних блошиних ринках у Європі. Каже, на таких ринках у Франції, Німеччині, Іспанії можна знайти що завгодно.

Нещодавно колекція Нелі Рибак потрапила до Національного регістру рекордів як найбільша в країні. Філоботистка зазначає: вона унікальна ще й тим, що увібрала в себе інші колекції.

– Першу колекцію з 220 екземплярів я виписала з Америки у 2014 році, – згадує Неля Рибак. – Її збирала одна жінка з 1938-го до 1952 року – у ній представлене сувенірне взуття Америки, Японії, Німеччини, Італії, у тому числі під час окупації.

Також є фарфорова «Англійська історична колекція» із 25 елементів. Її випустили єдиний раз у 1994 році. Ще одна – «Звірята» – дев'ять тварин, що сидять у взутті. Є «Пори року» - це 12 туфельок, які символізують різні місяці-квіти: серед них є троянда, пролісок, нарциси, тюльпани.

У січні колекція поповнилася ще 34 експонатами – усі подарували. Одні з найцінніших надходжень - туфелька та черевичок, розписані петриківським розписом. Вони виготовлені з дерев'яних радянських колодок. За словами Нелі, ці екземплярми стали окрасою колекції.

Частина колекції Нелі Рибак складається з інших добірок, які купувалися цілком. Фото: https://www.facebook.com/profile.php?id=100004665041432&sk=photos

Вірила лише подруга

Музей черевичок у Хмільнику відкрили місяць тому. Про таку ідею Неля Рибак розповідала онукові, зять підслухав - і невдовзі привів її на пустир: «А давайте вам тут музей збудуємо!» Жінка лише засміялася, але незабаром з'явився фундамент, виросли стіни… Через три роки відкрився музей.

У ньому шість залів - чотири діючі. У кожного – своя тема. Наприклад, є зал із черевичками-посудом –  його Неля Рибак називає "Кухнею". Ще в одному планує відкрити картинну галерею.

- До мого захоплення серйозно ставилася тільки моя подруга, яка і дала йому початок тим брелоком із Голландії, - зітхає Неля Євгенівна. - Для всіх інших це хобі було як порожнє місце. Хоча я й сама так ставилася до нього. Зять теж сміявся, а потім, бачте, музей збудував. Він і зараз ні-ні та й підсміюється, хоча, куди не поїде, обов'язково черевичок привезе. Взуття стало моїм стилем життя - це моє захоплення до кінця.

Проте на звичайне взуття для повсякденного носіння захоплення не поширюється - його у Нелі Рибак не так і багато.

Колег-колекціонерів, які б гідно змогли оцінити експонати, у музеї ще не було - товаришів з хобі з-за кордону Неля Рибак чекає влітку. А до цього часу прийматиме українських друзів.

Фото

Фото

28 Сiчня 202215:03