Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
3 березня
Завантажити ще

Фермери: В Україні буде надлишок зерна – експорту майже немає

Фермери: В Україні буде надлишок зерна – експорту майже немає
Фото: kurkul.com

Ціни на сільгосппродукцію падають щодня

Одне з головних питань, яке хвилює людей у воєнний час, – чи чекає на нашу країну голод. Бачачи укочені танками поля, знищені посіви або зовсім не доступні поки що для посадки гектари сільгоспугідь, мимоволі спантеличуєшся хлібним питанням. Як з'ясувалося, народ хвилюється даремно – вже щось, а нестача продуктів нашій країні не загрожує принаймні за існуючої лінії фронту. У цьому впевнені виробники сільгосппродукції.

«КП в Україні» поспілкувалася з директором підприємства з-під Вінниці, яке вирощує пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник, ріпак та ячмінь, Андрієм Ковальчуком.

- Андрію Івановичу, на Вінниччині вдалося провести повноцінну посівну чи довелося зіткнутися з труднощами? Заспокойте громадськість – хліб буде?

- За тими територіями, які сьогодні окуповані або близькі до окупації, я нічого не можу сказати - не спілкуюся з фермерами звідти. Але у Вінниці, дякувати Богу, ми змогли провести повноцінну посівну. Ще минулого літа ми закупили необхідні засоби захисту, тому нам не так складно, як іншим підприємствам. Деякі не зробили заздалегідь запас, і зараз у них велика потреба у коштах на їх закупівлю.

Андрій Ковальчук: Є можливість завдяки кредитам докупити все необхідне – дизельне паливо, засоби захисту. Це нас врятувало.

Ціни на сільгосппродукцію стрімко падають щодня, тому зараз вони змушені проводити реалізацію за дуже невеликими цінами і, звісно, втрачають великі гроші.

- Але можна якось викрутитися чи багато підприємств чекає на крах?

- Банки йдуть назустріч - дають кредити, гарантовані державою під нуль відсотків. Ми також взяли 10 мільйонів гривень і завдяки цим грошам не реалізовуємо продукцію за такими низькими цінами. Є можливість завдяки кредитам докупити все необхідне дизельне паливо, засоби захисту. Це врятувало нас. Але є життєво необхідні витрати. Якщо підприємство живе, кошти постійно потрібні.

"Не пішли в мінус, а допомогли армії"

– Як на ваше підприємство вплинула війна?

- Як тільки почалася війна, ми сплатили податки та військовий збір на рік. Два мільйони гривень кинули на допомогу армії, купили машину, дали дизельне паливо. Частину грошей вивели дивідендами та купили тепловізори. Ціна божевільна – 20 тисяч доларів за дев'ять тепловізорів заплатили. Дали на аеропорт... Ми думали, що війна швидше закінчиться, а вона все тягнеться, і оборотні кошти у нас закінчилися на рахунках. На сьогоднішній день реалізація продукції – проблема, тому взяли кредити і зараз працюємо на цих грошах. Але основні витрати проплатили до війни ще, тому нам трохи легше – іншим важче. Але я не вважаю, що ми пішли в мінус – не можна сказати, адже ми дали ці кошти на армію. Якби нерозумно витратили – тоді так, вважалося б, що пішли у мінус.

- Цієї весни народ часто лякали голодом, який може загрожувати Україні, адже не скрізь можна провести посівну, та іншим країнам через недоступність експорту нашого зерна. Який ваш прогноз?

– Якщо збережеться та лінія фронту, яка є на сьогодні, то в Україні однозначно не може бути голоду. У нас навпаки буде залишок продукції. Ми не можемо стільки продукції вивезти на експорт, скільки вирощуємо – не працюють аеропорти, порти.

В Україні однозначно голоду не буде. Через надлишок продукції ціна на неї сильно впала – на кукурудзу, на зернові. Наразі тваринники можуть купити за низькою ціною та розвивати виробництво. У нас будуть шалені залишки. А у світі – так, багато країн постраждають через те, що їм не дійде наше зерно. Якщо не прийде сюди (у поки що не порушені бойовими діями області України. – Авт.) «російський світ», то велика кількість зерна залишиться. Про голод говорити за таких умов взагалі нерозумно.

Директор сільгосппідприємства Андрій Ковальчук: у Вінниці ми змогли провести повноцінну посівну. Фото: kurkul.com

Директор сільгосппідприємства Андрій Ковальчук: у Вінниці ми змогли провести повноцінну посівну. Фото: kurkul.com

«Головне завдання – зберегти всіх працівників»

- У фермерів, чиї посіви знищені під час бойових дій чи ще не було можливості провести посівну з тієї ж причини, ще є шанс врятувати сезон?

– У них ще є травень – якщо зможуть зайти на поля, тобто можливість провести майже повноцінну посівну. А якщо у травні не вдасться, то площі стоятимуть.

– Масових звільнень, як на деяких інших підприємствах, у вас не планується? Чи, навпаки, рук не вистачає – всі пішли до армії чи тероборони?

- Двох призвали до армії в перші дні – ми не встигли зробити їм броню, ми маємо таке право за законом – бронювати сільгосппрацівників. Ми так і зробили, і більше нікого не забрали. Люди часто дзвонять і просять знайти роботу, але для нас головне завдання – зберегти всіх своїх працівників. У нас працевлаштовано велику кількість людей – 150 осіб на двох фірмах.

Андрій Ковальчук: Я не вважаю, що ми пішли в мінус – так не можна сказати, адже ми дали ці кошти на армію."

З гендиректором обговорювали багато питань і вирішили відмовитися від покупки широкозахватної техніки, а ті гроші, що є на рахунках, або кредитні гроші краще використовуємо на зарплати, щоб зберегти робочі місця та жодну людину не звільнити.

[/quote_kp]

Усім працівникам виплатили, як почалася війна, по 3000 гривень фінансової допомоги, не за рахунок зарплати. Роздали муки на мільйон гривень. У перші дні війни у нас у магазинах не було взагалі хліба. Всім людям дали по мішку борошна, олії - якщо раптом знову не буде хліба. І тим, хто продав пай, і тим, хто не мав паю, але вони потребують. За рахунок кредитів можемо протягнути цей лихоліття.

- Скільки фермерам обходиться сама посівна?

– У нас дві тисячі гектарів землі. Весняна посівна понад 30 мільйонів гривень забере із цими цінами на добрива. За минулий рік на весь період від початку до кінця ми витратили 200 із чимось тисяч доларів. На рік потрібно приблизно два мільйони доларів, щоби повністю її провести.

У прогнози погоди не вірить

- У 2024 році, за прогнозом народного синоптика Леоніда Горбаня, на нас чекає страшна посуха. А ви у прогнози погоди вірите?

[quote_kp type="inr_right" text="Андрій Ковальчук: На кукурудзу, на зернові ціна сильно впала - тваринники можуть купити за низькою ціною та розвивати виробництво.

– Я 22 роки працюю в агрономії, повірте, прогноз погоди більш ніж на тиждень не знає ніхто. Все, що більше тижня, - неправда, а робити на рік уперед - взагалі марення. Звідки це можна знати, адже дивляться, куди рухається циклон? Тут 50 на 50, а це вже не прогноз – дощ чи буде, чи ні. Особисто я не вірю у довгострокові прогнози.

Розповім випадок. Мої перші роки в агрономії – це 2001-2002-й. Тоді була дуже сувора зима. А за рік до цього була нормальна зима, але не було нормальних протруйників – і пшеницю дуже вразили кореневі хвороби. Ранні посіви дали найгірші результати, а пізні – набагато найкращі. Тоді нас збирають, і начальник каже – клімат, мовляв, помінявся, треба змістити терміни посівів та сіяти не з 5-го по 15 вересня, а з 15-го по 25-те. Ми всі змістили, у мене тоді практики ніякої не було… Випала дуже сувора зима без снігу - всі пізні посіви вимерзли майже під нуль. Потрібно було пересівати. Знову зібрали нас – ні, так не годиться, повертаємось до старого графіка.

Ще був дуже посушливий 2015 рік, з усієї території України Вінницька область постраждала найбільше – з травня до жовтня жодного дощу не було. Знову нас збирають, купа різних експертів про погоду розповідають, лякають – «буде ще сухіше!». Але наступний рік був менш засушливим. У нас дуже люблять такі передбачення з усяких катаклізмів.

- А якщо все-таки буде посуха, чи можна до неї якось підготуватися? Чи тут простий метод – частіше проводити поливи?

- Із посухою фермери повинні боротися заздалегідь - якщо є такі побоювання, то треба одразу вживати заходів. Обробка землі дуже впливає збереження запасу вологи в грунті. Потрібно обробляти так, щоб дощі, які йтимуть улітку, максимально збереглися для врожаю наступного року. У найекстремальніший посушливий 2015 рік ми зібрали 9-10 тонн кукурудзи з гектара лише тому, що накопичили в глибоких шарах ґрунту вологу. Коли достатньо дощів, ми отримуємо 13-14 тонн із гектара. Тому, як тільки виходимо з комбайном у поле, потрібно одразу думати про запас вологи у ґрунті.