Завантажити ще

Руслана Писанка: Я завжди мріяла малювати листівки, сидіти на Андріївському узвозі та продавати

Руслана Писанка: Я завжди мріяла малювати листівки, сидіти на Андріївському узвозі та продавати
Фото: 1+1

Сьогоднішня трагічна новина не вкладається у голові – ну як же так це могло статися?

Адже ще у травні Руслана Писанка зізнавалася, що буде і «Твій день», і новий день, і нові ефіри, буде все, коли ми переможемо. Я читала її коментарі у соцмережах – усі вони про майбутнє.

А нещодавно милувалася посланням їй від чоловіка Ігоря Ісакова – він вітав свою Русю з річницею дружби у Фейсбуці. Раділа – яка гарна пара. Вони завжди були нерозлучні, навіть на інтерв'ю приходили удвох.

«Всього лише 9 років? Вже цілих 9 років... Час із Тобою йде не за законами фізики... З одного боку, здається, що ця дружба відбулася сто-п'ятсот років тому. І за цю мить не встиг надружитися з тобою. Дякую за дружбу, мій маленький всесвіте...»

Ми теж не встигли «надружитися»… Руслані Писанці було лише 56.

Лягти на диван і чекати - не той час

Наша остання розмова з Русланою Писанкою була у грудні 2020-го – ми готували з нею святкову обкладинку «КП». Ну хто як не вона мала побажати нам щастя в новому році!

Щоб застати актрису на місці, довелося постаратися - весь час вона була у русі. Навіть свій день народження 17 листопада Руслана Писанка святкувала у поїзді – їхала на спектакль до Авдіївки. Для цього інтерв'ю ми шукали час протягом місяця та записували, стоячи у заторах. Живої енергії та почуття гумору цій дивовижній та прекрасній жінці було не позичати.

Чого варта тільки фраза: «На локдауні перейдемо з чоловіком на п'ятиразове п'ятизіркове харчування». З нею було так весело, яскраво і оптимістично проводити час, що ти мимоволі і сам починав переглядати своє життя. Тепер від цього слова «було» нестерпно боляче…

Руслана настільки вірила в це життя, що під час жорсткого локдауну запевняла: криза – це чудовий час для стартапів, і виступила продюсером та режисером своєї вистави «Джекпот для какаду». Незважаючи на складний час, актриса вирішила ризикнути, адже, як вона зізнавалася, лягти на диван і чекати, коли до тебе щастя постукає, – даруйте, не той час!

- Знову ж таки - якщо ти в кризовий час щось починаєш, є надія, що, коли вийдеш з кризи, у тебе вже буде готовий продукт, який ти зможеш показувати людям, - відверто сказала Писанка в розмові з нами. - І краще цей продукт мати, ніж не мати. Бо коли криза закінчиться, усі скажуть: «Ой, а що нам тепер робити? Ой, як далі жити?». А в мене такий маячок надії попереду з'явився. Сьогодні я можу купити собі нову сумку і пальто - а через рік кричатиму, що голодую? У мене є одяг, і я можу обійтися без якихось речей, а гроші вкладаю в завтра. Щоб щось вкласти у своє майбутнє, треба собі у чомусь відмовити. Тоді якось можна йти далі.

Руслана Писанка до війни була однією із ведучих шоу «Твій день» і мріяла повернутися в ефір. Фото: 1+1

Руслана Писанка до війни була однією із ведучих шоу «Твій день» і мріяла повернутися в ефір. Фото: 1+1

Хотіла малювати картини

Її погляд завжди був у майбутнє. Не раз вона говорила, що настане час – і вона може піти з екранів та театральних підмостків, прийдуть нові герої. Але якщо так станеться, завжди знайде чим зайнятися.

- Мені здається, багато артистів просто не можуть знайти в собі ще якийсь дар, талант чи просто бажання щось робити інше. Можна ж перекваліфікуватися, – міркувала вона. - Можливо, ти останні гроші витратиш на якісь курси підвищення своєї кваліфікації, але в тебе з'явиться нова якість. Тому я за те, щоб люди зараз не нили, а шукали в собі нові якості. Взагалі нити – це дуже погано. У нас теж з грошима було не дуже, і ми з чоловіком вирішили: якщо що - сідатимемо в авто і таксуватимемо. Хтось, можливо, сказав би: «А як це Писанка таксуватиме»? А чому б і ні?

А ще акторка дуже хотіла малювати картини.

- Треба сьогодні думати про те, що ти робитимеш завтра, - продовжувала Писанка. - Дуже хочу малювати, але ніяк не можу розпочати, не вистачає часу. Я ж художник. А якщо картини будуть вдалими, то ще й продам після локдауну.

Якщо Бог і предки дали тобі таланти, чому ти їх маєш викидати на смітник?! Сьогодні всі засоби хороші для заробляння грошей. І не треба соромитися, якщо треба таксувати чи малювати картини. Я завжди мріяла малювати листівки, сидіти на Андріївському узвозі та продавати. Поки що до цього не дійшло, але все може бути.

А ще я вмію пекти смачні пиріжки. Хтось мені розповідав історію про те, як якась емігрантка тітка Маня купила собі квартиру на Манхеттені у Нью-Йорку, продаючи пиріжки на Брайтон-Біч. Ось так! На пиріжках можна заробити на квартиру на Манхеттені. Звичайно, я на Манхеттен поки не цілюсь, але хто знає.

З коханим чоловіком Ігорем Ісаковим. Фото: Facebook.com/ruslanapisanka

З коханим чоловіком Ігорем Ісаковим. Фото: Facebook.com/ruslanapisanka

«Треба відчути це життя на повні груди»

Говорили ми з нею багато і про чоловіків, і про стосунки. І в неї – своя філософія з цього приводу.

- Все життя я мріяла підкорити чоловіків, які мені сподобалися, і мені ніколи це не вдавалося. Я намагалася вести з ними розумні бесіди, але лише з роками зрозуміла, що не завжди ведення розумної бесіди сприяє спокусі та підкоренню, – ділилася Руслана. - Жінка не повинна підкорювати чоловіків, вона має стати для мисливця ланню, що тікає. Через незнання я була мисливцем, а чоловік - ланню. Напевно, це неправильний погляд на стосунки.

Ще я завжди думала: «Я така незвичайна, чоловік повинен сам здогадатися, що він мені подобається». Чомусь вирішила, що, якщо з чоловіком говорю по-дружньому, це ефективніше, ніж якщо намагатися його спокусити. І з усіма чоловіками я чомусь дружила. Але коли тобі чоловік подобається, не намагайся з ним дружити. Є тип жінок, яким потрібний диктатор. А я сама диктатор. В мене непростий характер. Я не завжди знаю, чого хочу, але точно знаю, чого не хочу.

А потім вона зустріла свого Ігоря, причому на побачення з ним запізнилася на 5 годин. І він дочекався. Чи то жартома, чи то всерйоз Руслана говорила, що правильно зробила – якби пішов, їхній діалог не зміг би продовжуватися. Жінки по-різному випробовують чоловіків.

– Ми ніколи не пам'ятаємо, коли ми познайомилися, – розповідала акторка. - Роки дуже швидко летять, тож хочу побажати всім дівчатам, які ще не знайшли свою половинку, поквапитися. Але не в сенсі брати перше, що вам трапилося, а все-таки, якщо раптом зустріли хорошу людину, відразу брати. Якщо ти вже знайшла, не шукай ще, живи та радуйся. Не треба гаяти час, намагайтеся взяти все, відчути це життя на повні груди, насолодитися ним, ще встигнути щось таке зробити, щоб, коли прийде фінал, ти міг сказати: я був щасливий і зробив у цьому житті все, що хотів.

Вона зізнавалася, що турбота про чоловіка – це те, чим вона любить займатися. І не може собі відмовляти у такому задоволенні.

Із колегами Іриною Ванниковою та Тимуром Мірошниченком в одному з телеефірів свого шоу. Фото: Facebook.com/irina.vannikova

Із колегами Іриною Ванниковою та Тимуром Мірошниченком в одному з телеефірів свого шоу. Фото: Facebook.com/irina.vannikova

«З чоловіком почуваюся під його надійною опікою»

Мріяла наша Руся про прості речі – наприклад, полетіти на море з чоловіком.

- Хочу побажати собі подорожувати. Мені дуже хочеться на море, дуже хочеться просолити своє тільце, - говорила вона. - На жаль, скільки не намагалися за цей час вирватися, ніяк не виходить. Та й побоюємося, що десь можуть бути якісь неприємності. Тому подумали, що краще посидимо поки що вдома, накопичимо грошей, щоб, коли з'явиться можливість, спокійно поїхати на море. Не те щоб я прям дуже хочу відпочинку, я ж взагалі не вмію відпочивати, але хочеться вітаміну Д, організм підживити сіллю. Тому хочу побажати собі сісти в машинку або літачок і полетіти на моря. З чоловіком.

Причому так трепетно ​​вона вимовляла ці фрази «з чоловіком», «для чоловіка».

- А я хочу відпочивати із чоловіком. Хочу мандрувати з ним, бо почуваюся під його надійною опікою, - пояснювала акторка. - Він, наприклад, не дуже любить море, але ми знаходимо якісь родзинки і йому теж стає цікаво. Ми вдвох чудово почуваємося. Ми ж осередок суспільства. Не хочу говорити зараз якихось високих слів, але, правда, нам удвох цікаво. Ми можемо вирушити в будь-яку точку світу, і я знаю, що з ним ми вийдемо із найскладнішого становища.

Кожна людина сама творить своє майбутнє, своє щастя та свою впевненість у завтрашньому дні.

Лети, наша Пташко! Будемо сильно сумувати і завжди пам'ятати.

Фото
Фото
19 Липня13:39
Новини по темі: Втрати Руслана Писанка