• Головна
• Шоу-біз

Після ролі Вадима Огнєва у картині Оксани Байрак « Ніщо не трапляється двічі » у нього, здається, закохалися навіть ті, хто миттю бачив його у кадрі. Ну, принаймні, байдужими точно не залишилися – харизми та чарівності актору Антону Батиреву не позичати.

Ми поговорили з Антоном Батиревим про другий сезон серіалу «Швабра», який стартує на СТБ 6 грудня, його героя Вершиніна, про математику, правила життя, знайомство з Оксаною Байрак, виховання сина Добрині та про «кохання без гальм».

«Хотілося б подивитися на себе 70-річного зараз»

- Антоне, 6 грудня глядачі побачать прем'єру другого сезону серіалу «Швабра». Чим здивуєте?

– У другому сезоні буде багато цікавого. У мого героя з'являється більше відповідальності стосовно своєї жінки. Зароджувана дружба між Вершиніним та його сином трансформується на більш чоловічу, стає сильнішою. Планка кримінальних справ також зростає. Ще з'явиться мати Віті (син героя Батирева Миколи Вершиніна. - Авт.).

- Курйозні випадки траплялися?

– У нас дуже весела команда. Курйозів та гумору було багато, але це все для особистого архіву (посміхається).

– Ваш погляд на математику змінився?

- Не змінився. Я розумію, що це потрібна річ у школі, але не моя.

- А ваш син не став більше цікавитися точними науками, побачивши, що ви знімаєтесь у такому проекті?

- Він не дивився "Швабру", йому ще рано. Поки що у нього більший інтерес до творчості.

– У «Швабрі» ми помічаємо, що випадковості невипадкові. А як ви вважаєте?

- Думаю, невипадкові. Колись потім ми зрозуміємо, навіщо все це було. Я в це вірю.

- До речі, ви розпочали зйомки другого сезону містичного серіалу «Варожка»… Вам колись гадали? Можливо, по руці чи на кавовій гущі?

- Я таке серйозно не сприймаю. Можливо, щось було ще в інституті. Вже не згадаю, як це було і що мені сказали. Але так було.

- Чи хотіли б побачити своє майбутнє?

- Я нещодавно думав про це. Не те, щоб хотів знати, що саме станеться. Швидше, хотілося б подивитись на себе, припустімо, 70-річного. Не через 30 років, а зараз (усміхається). Відразу буде зрозуміло, як я і що зі мною, де й чого. Це цікаво.

- А чи взагалі ви думали над якимось моментом у своєму житті, що роби я по-іншому, то життя склалося б інакше? Якщо так, то що це за момент?

- Звісно, думав. Але я нічого не хотів би міняти у своєму житті. Всі мали моменти, коли здавалося, що ми приймали неправильні рішення. Але, напевно, тоді я не був би тим, хто я є. Може, був би чимось більшим, може, меншим. Ми цього не знаємо. Тому добре так, як є зараз. Я прийшов у свої 40 років із тим досвідом і з тим розумінням, яке в мене зараз є. Я задоволений життям.

– Це правило застосували б і до особистого життя?

Так, це правило поширюється і на особисте життя. Тому що, якби в моєму житті не було різних етапів та перипетій, напевно, я не цінував би те, що маю зараз. Я не зміг би оцінити це правильно, адже все пізнається порівняно. Тож, навпаки, вдячний за досвід.

«Прищурюватися мене навчила Оксана Іванівна Байрак»

- В одному зі своїх інтерв'ю ви говорили, що, якби вам було дано суперздатність, ви хотіли б читати думки. Чиї б думки прочитали першими?

- Першими… Так одразу й не можу сказати (посміхається).

- Чому б тоді вибрали саме цю здатність?

- Зараз мені не треба читати чиїсь думки, а так, скажімо, дізнався б, що Тарас Дудар (режисер-постановник «Швабри». - Авт.) думає. Він мені каже, що все нормально, але чи справді так? Може, промовляє подумки: «Ну хто так працює!» (Усміхається). Якби виникали у житті спірні ситуації, така здатність була б мені цікавою. Дізнатися про те, чого не знаю.

- У вас дуже проникливий погляд. Ось мене, як глядача, це, мабуть, найбільше заворожує – ваші очі. Як самі вважаєте - за що вас люблять режисери та глядачі?

- У мене просто очі різнобарвні, та й годі. Їх колір залежить від освітлення. Від мами дісталися. У мого сина такі самі очі. Немає там ніякої проникливості (усміхається).

Взагалі актор має вміти мовчати у кадрі. Якщо вміє – це добре. Я, мабуть, вмію мовчати. Коли мовчиш, ти щось обмірковуєш у голові, погляд стає проникливим.

Є одна всім відома історія. Михайло Чехов, коли читав монолог Гамлета, рахував цвяхи, якими прибито килим на сцені МХТ. У нього теж був дуже проникливий погляд. Глядачі вистави казали, що він – геній. А він розповідав, що під час монологу рахував цвяхи, та й годі. Тобто від зовнішнього – до внутрішнього. Я теж можу складати цифри у голові. Це акторська техніка.

Ще можу прищурюватись. Цьому мене навчила Оксана Іванівна Байрак.

– До речі, як ви познайомилися?

– Вона унікальна. Наше знайомство було також особливим. Оксана Іванівна затвердила мене за фотографією на свій знаменитий та культовий проект «Ніщо не трапляється двічі». Потім ми з нею зустрілися, і вона сказала мені: Так, Антоша, тобі потрібно схуднути на 10 кг. Ми за місяць стартуємо». Перші дні наших зйомок я чинив опір, бо ніколи так не працював. Не звик, що режисер сидить за два метри від мене і каже, що мені робити. Потім я подумав, що недаремно про неї багато хто говорить, я спробую зробити. І все вийшло.

Їй не завжди потрібні проби. Вона бачить людину та її потенціал, бачить гнучкість актора, що з нею можна зробити у кадрі. Вона геніальна. І тут немає ні краплі лестощів. Оксана прекрасна у всіх своїх проявах. І як режисер, і як автор сценарію, і як близький друг, і як людина. Ми можемо посекретничати і пошушукатися. Довіряю її думці і в кіно, і в житті.

– Серіал «Ніщо не трапляється двічі» мав величезний успіх. Що означає роль Огнєва? Як вона на вас вплинула, що змінила?

- Мене вона ніяк не змінила, але на моє життя дуже вплинула роль. Я став більш відомий та успішний. Все пішло вгору. На це вплинула не роль Огнєва, а, знову ж таки, спілкування з Оксаною. У цьому проекті я зробив те, що ніколи не робив.

- Катя Тишкевич, між іншим, нам в інтерв'ю на питання, як цілується Огнєв, розповідала: «Добре цілується, пристрасно, міцно, без вульгарності при цьому. У мене були різні партнери за поцілунками, і скажу чесно: Батирев – найкращий. Антон – дуже інтелігентний, з ним комфортно працювати». У неї про вас дуже теплі відгуки. У вас є якісь спогади про роботу з Катею?

- І в мене про неї теж. Максимально комфортно та добре. Не знаю що додати. Підтримую її слова. У нас є взаєморозуміння та командна робота. Ніхто не тягне на себе ковдру. Оксана знову ж таки підбирала акторів невипадково.

Нам було комфортно та весело на майданчику. Коли на зйомках можеш посміятись із партнером, це круто. Є зажаті актори, які думають тільки про текст, який треба сказати. Має бути зчіпка. Як люди, наприклад. Трапляються однокласники через 5, 10 або 20 років і, буває, що нема про що розмовляти, а буває - зачепилися і не зупинити. Те саме і з партнерами в кіно.

- Ви зустрічаєтеся із однокласниками?

– У мене є друзі з мого класу. З ними я зустрічаюся та спілкуюся. А є ті, кого я востаннє бачив на випускному 1998-го.

Виховувати дітей мають лише батьки

– Якщо не помиляюся, у цьому проекті грав і ваш син Добриня. Як він потрапив на знімальний майданчик?

- Так, він знімався у першій частині. Тоді не зміг хлопчик, який мав відігравати цю роль, і мені Оксана за день чи два зателефонувала та запитала, чи зіграє Добриня. Зіграв.

- Які в нього були враження? Почав більше цікавитись акторською професією?

- Йому сподобалося. І поки що цього досвіду йому вистачило. Я не змушую сина щось робити. Що йому не подобається, наприклад, або до чого він поки що не готовий. Якщо зараз він почне активно зніматись, у нього пропаде дитинство. Навіщо це?

- Наскільки легко ви з сином знаходите спільну мову? Адже зараз діти просунутіші - у них соцмережі, інші інтереси. У вас у спілкуванні бар'єрів немає?

- Я до цього відношуся абсолютно нормально. І нам усі в дитинстві казали: «Ось у наш час...» Я це чудово розумію. Але треба йти в ногу з часом. І якщо мені дитина каже: давай зіграємо онлайн, я її підтримую. Ми на одній хвилі.

- Якщо він, наприклад, скаже: тату, робимо історії у Тікток. Так розважатиметеся?

- Я запишу. Навіщо відмовляти чи забороняти? Що більше ми забороняємо дітям, то більше вони від нас віддаляються.

- Ви багато часу перебуваєте на зйомках. Це викликає додаткові складнощі у спілкуванні із сином? Рідко берете його на майданчик?

– Викликає багато складнощів. Хочеться бути більше з ним. І йому хочеться. Тому планую зробити перерву та більше часу провести із сином. Хоча б кілька місяців. У Москві він періодично їздить зі мною на зйомки, репетиції. Він іноді каже: "Тату, а давай ти не поїдеш?" Мені це чути дуже не по собі. З собою в іншу країну я його брати не хочу – це викликає ще більше труднощів. У нього школа, режим.

Якщо влітку – він у таборі чи з бабусею, дідусем, мамою. Навіщо його всього цього позбавляти? Це йому складно, і мені. Я встаю, припустімо, о 6-й ранку, о 7.20 мене забирають на зйомку. Мені треба будити дитину, вона весь день сидітиме на спеці або під кондиціонером.

- Чи обговорюєте ви з бабусею та дідусем правила у вихованні дитини, коли вона перебуває з ними? На СТБ, наприклад, є реаліті «Супермама» та «Супербабуся», і багато батьків дотримуються різної думки щодо ролі бабусь-дідусів у вихованні.

- Я вважаю, що виховувати мають лише батьки. А бабусі та дідусеві варто робити так, щоб онуки хотіли до них приїжджати. Для цього їх не потрібно виховувати. Мені здається, дідусь має ходити з онуком на рибалку чи спати у наметі. Бабуся – смачно годувати та дивитися, щоб у онука спина не згоріла. Усе (посміхається).

Кохання без гальм - до певного віку

- Незважаючи на те, що у вас багато шанувальників, напевно, в мережі ви зустрічаєтеся і з хейтом. Як до цього ставитеся? Наприклад, до коментарів про особисте життя?

- Що можна говорити людям, які нічого не знають про твоє життя, але залишають негатив? Це безглуздо. Щоб про щось судити, треба знати дві сторони медалі.

- Відповідаєте коментаторам, які порівнюють вашу кохану Ганну з ексдружиною Євгенією Лозою?

– Ні, просто їх блокуємо. Навіщо витрачати свої сили та нерви?

- Якби вам запропонували грати з колишньою дружиною в одному проекті, чи погодилися б?

- Ні, ми б не працювали разом. Ні вона, ні я.

- Нещодавно глядачі бачили вас у серіалі «Кохання без гальм». Для вас у житті кохання таки з гальмами? Або без?

- Любов без гальм до певного віку, а потім – після деякої кількості обпіків – завжди з гальмами.

В ТЕМУ

Про дружбу з Тарасом Цимбалюком

- Я помітила, що ви часто обмінюєтеся в інстаграмі сердечками та милими смайлами з актором Тарасом Цимбалюком. Наскільки дружні у вас стосунки?

- Так, ми любимо одне одного (посміхається). Ми покохали один одного років 5 тому, і наші почуття не вщухають (сміється). Дякуємо за питання, і що ми можемо нарешті розповісти людям про це. Тарас, сподіваюся, відповість на це запитання взаємністю.

- Часто бачитеся? Наприклад, коли ви на зйомках у Києві?

- Дуже рідко. То я на майданчику, то він. Нечасто виходить перетнутися.

Про що серіал "Швабра"?

Головна героїня Ганна Швабрина – обдарований математик, яка у сім років змогла довести найскладнішу теорему Коші та вразити всіх своїми математичними навичками. Працюючи шкільним учителем, Ганна Миколаївна починає допомагати капітану Вершиніну розслідувати складні злочини за допомогою математичних методів. Головні інструменти Вершиніна – багаторічний досвід та основи криміналістики, Ганни Миколаївни – бездоганні знання математичних методів, формул та моделей. Здавалося б, вони зовсім різні, але саме завдяки цьому союзу вдається розслідувати найскладніші та найзагадковіші справи.

У ролях: Олександра Ребенок, Антон Батирев, Ганна Кузіна, Олександр Рудько, Сергій Сипливий, Іван Тамашев та інші.

ДОВІДКА

Антон Батирев народився 10 червня 1981 року у Москві. Актор театру та кіно. Від другого шлюбу з Катериною Батиревою виховує сина Добриню. У червні 2019-го Антон Батирьов одружився з актрисою Євгенією Лозою, проте цей союз тривав лише 11 місяців. У травні 2020-го пара розлучилася. Зараз актор щасливий у стосунках із Ганною Савельєвою. Знявся більш ніж у 100 картинах. Серед них – головні ролі у серіалах:

«Ніщо не трапляється двічі»

«Швабра», «Кохання без гальм»

"Ти тільки мій"

«Продається будинок із собакою»

"Серце слідчого".