• Головна
• Шоу-біз

Фото: архів Оксани Караванської

Живі тигри на подіумі, моделі на ковзанах, покази посеред міста - за 30 років у моді Оксана Караванська не раз доводила, що звичайне дефіле не для неї. У ювілейний рік власного бренду дизайнерка презентує нову колекцію, яка стане частиною балету "Мавка" на сцені Львівської національної опери. Про творчі експерименти, гучні образи у світі моди, фінансові невдачі та особисте життя Оксана Караванська розповіла Коротко про.

Висока мода і фантазії на тему "Лісової пісні"

Цього року Оксані Караванській виповнилося 60. Фото: архів Оксани Караванської

Львів, центр. Тут, на одній із тихих вуличок у студії Оксани Караванської журналістка Коротко про зустрілася з дизайнеркою. Говорили, звісно, про моду, покази і трохи про особисте. А почали зі спогадів.
Виявилося, що з нашим виданням Оксану Караванську пов'язує давня історія.
- Саме у вашему виданні вийшло моє перше інтерв'ю і перше фото, - згадує Оксана Караванська. - Здається, це був 1989 рік. Я тоді навчалася в Академії мистецтв. Разом із викладачем ми створили молодіжну групу, робили круті проєкти. Спочатку про нас написали в Києві, а потім інформація розійшлася по всій території колишнього Радянського Союзу.

Наслідки такої популярності виявилися несподіваними.

- На моє ім'я почали приходити листи: "Хочу з вами познайомитися". Мішками! Ректор якось підійшов до мене й каже: "Вгамуй їх!"

Невгамовна, енергійна, завжди готова творити і, чого лукавити, витворяти - такою здалася Оксана Караванська журналістці Коротко про. І її покази - найкраще тому підтвердження. Кожен із них був окремим видом мистецтва, а часом і справжнім викликом для української моди. Театральні постановки, хижаки на сцені, дефіле проспектом Шевченка у Львові, подіум на ковзанці Льодового палацу в Києві…

І до показу, присвяченого 30-річчю бренду OKSANA KARAVANSKA дизайнерка готується з притаманним їй розмахом. Цього разу її колекція буде вплетена в сюжет балету "Мавка", а подіум розмістять серед глядачів.

- Але чому саме "Мавка"? - запитую.

- Це був свідомий вибір, - відповідає Оксана Караванська. - Я надихаюся українським, тому ніяка "Баядерка" мені не підходила. Хотілося українськості і дуже красивої візуальної історії. Я побачила сценографію "Мавки", і вона мене вразила. Отож буде висока мода і фантазії на тему "Лісової пісні". Але я ніколи не розкриваю секретів наперед. Навіть не просіть - не скажу!

Що ж, випитувати більше не будемо. Тим паче що до прем’єри залишилося зовсім небагато. Побачити, як Оксана Караванська поєднає високу моду з магією "Лісової пісні", можна буде вже 13 листопада у Львівській опері. Квитки на балет "Мавка" із fashion-перформансом від OKSANA KARAVANSKA доступні в касах театру та онлайн.

Свого часу дизайнерку багато критикували за надто сміливі експерименти з українською вишиванкою. Фото: архів Оксани Караванської

Тато називав мене "дипломованою швеєю"

Зате дизайнерка охоче погоджується розповісти про один із найбільш знакових для неї показів. Але спочатку передісторія.

Колись Караванська вирішила піти з Українського тижня моди. Каже, це було складне рішення.

- Я пішла з комерційних причин, - пояснює. - Мені хотілося індивідуальності, а Український тиждень моди не давав того, чого я хотіла. Образа була страшна. Іра Данилевська, "мама" Українського тижня моди, не розмовляє зі мною дотепер.

Саме тоді їй запропонували співпрацю зі Львівським тижнем моди. Караванська погодилася, а нову колекцію присвятила романтичній історії Української повстанської армії.

Під час підготовки до цього дефіле дизайнерка не раз чула слово "неможливо". Але вирішила довести: можливо все, якщо дуже захотіти.

Місцем показу став ЛЕМ (історичне трамвайне депо) - тоді ще занедбаний промисловий простір, який довелося буквально відмивати і приводити до ладу. До дня показу всі квитки розкупили, а додаткові крісла вже не було куди ставити.

- І тут до мене підходить одна жінка та просить знайти хоча б один квиток, - пригадує Караванська. - Виявилося, вона прийшла із сином Романа Шухевича, який саме перебував у Львові, побачив оголошення і дуже хотів потрапити на захід. А в нас показ починався з присвяти воїнам УПА. На величезному екрані Гриць Гладій, який зіграв Шухевича (у фільмі "Нескорений", 2000 рік, режисера Олеся Янчука. – Авт.), читав цю присвяту. І це, уявіть, було за часів Януковича! Ба більше, все відбувалося навпроти приміщення СБУ. Звісно, я мусила посадити цю людину в залі. Бо так склався пазл.

Для Караванської тема УПА особливо близька.

- Моя бабуся, яка в Тернополі мала магазин тканин, була зв'язковою, - розповідає дизайнерка. - Її вивезли до Сибіру. Дідусь теж був в УПА. Це історія моєї родини.

До речі, про родину. Оксана Караванська відверто зізнається, що батьки її вибір професії не схвалювали.

- Мама тижнями плакала, коли я вирішила вступати до Академії мистецтв, – каже. - А тато називав мене "дипломованою швеєю". Він був математиком і вважав, що з моєю головою я могла б принести суспільству значно більше користі. Можливо, він навіть мав рацію, бо мода - це досить поверхнева річ.

Але якби можна було повернути час назад, Караванська нічого не змінила б.

- Я знову пішла б у моду. Тільки туди!

Та за успішну кар'єру довелося платити часом, якого не вистачало на родину.

- На жаль, це неминучість для жінки, яка займається не лише дітьми, - зауважує дизайнерка. - Або ти повністю віддаєш себе родині, або і дітям, і роботі. Тоді часу на щось завжди бракуватиме. Наприклад, мій син досі вважає себе "недолюбленим".

У дизайнерки двоє дітей - Святослав і Марія. Донька обрала архітектуру, син став системним аналітиком. Караванська стверджує, що не змушувала дітей обирати певну професію. Це було тільки їхнє рішення.

Кожен показ Караванської був окремим видом мистецтва, а часом і справжнім викликом для української моди. Фото: архів Оксани Караванської

Гроші втрачала, але кинути все не хотіла ніколи

Тридцять років у модному бізнесі - це не лише красиві сукні, оплески й червоні доріжки. Це ще й ризики, конкуренція, критика. Наприклад, свого часу дизайнерку багато критикували за надто сміливі експерименти з українською вишиванкою.

- Після одного з показів у Лондоні якась пані написала: "Караванська привезла в Лондон порубану Україну", - пригадує Оксана.

А сьогодні про українську вишиванку знають далеко за межами нашої країни. І до її популяризації доклала руку - в буквальному сенсі - й Оксана Караванська.
 
Хоча в її кар'єрі були не лише досягнення.

- Було багато провалів, надломів, траплялося і гроші втрачати, - зізнається дизайнерка. - Я передусім художник. Саме тому були деякі бізнесові провали. Але і завдяки тому, що більше художник, я провокую себе на божевільні ідеї, які комерція не любить. А про те, щоб усе покинути, ніколи навіть не думала. Я усвідомлюю, що роблю все правильно.

І додає несподівану думку:

- Мода насправді навіть не є мистецтвом. Це індустрія, давайте чесно. Це ганчірка, яку поносив і викинув або здав у секонд-хенд. А я намагаюся притягнути до моди мистецтво, бо мені це близько.

І от одяг Караванської, схоже, не поспішають ні викидати, ні здавати.

- Я мала необережність сказати клієнткам, що хочу зробити на першому поверсі власний музей, зібрати якісь виняткові речі. І вони одразу: "Я маю! Я маю!", "У мене шафа забита, можу привезти!". Ніхто нічого не викидає, - сміється дизайнерка.

Тридцять років у модному бізнесі - це не лише красиві сукні, оплески й червоні доріжки. Це ще й ризики, конкуренція, критика. Фото: архів Оксани Караванської

"Хочу бути молодою, красивою і худою"

За 30 років Караванська одягала дуже різних жінок. Зокрема і перших леді. Зізнається: працювати з ними було непросто, адже є чимало вимог офіційного протоколу, під які доводиться підлаштовувати все - від верхнього одягу до аксесуарів.

- Теперішню першу леді прекрасно одягають, мені подобається, - додає вона.

Головна вимога Караванської до клієнтки - довіра.

- Часто приходить жінка і каже: "Хочу бути молодою, красивою і худою", - розповідає вона. - Добре, а що саме хочете, запитую. А вона мені: "А роби що хочеш!" І це дає мені карт-бланш.

Одного разу постійна клієнтка навіть замовила весільну сукню телефоном.

- Вона сказала: "А що я буду тобі розповідати? Я хочу сукню від Караванської, а не від себе".

Але бувають і складніші випадки.

- Якщо клієнтка мені не довіряє, диктує свої правила, а я бачу, що з огляду на її пропорції, зріст, фігуру задумане не спрацює, то краще попрощатися. Я навіть готова дати телефони своїх колег. Але в 90% випадків клієнтка зрештою каже: "Ну вже робіть, що ви там хочете".
 
А ще дизайнерку дратує бажання людей бути схожими одне на одного. Таке собі мавпування чужого стилю. Сама Караванська принципово не хоче перетворювати свій бренд на масове виробництво.

- Мені вдалося зберегти себе, не піти в напрямку масмаркету, - каже вона. - Я свято вірю, що унікальність та індивідуальність колись переможуть.

Оксана Караванська вірить, що унікальність та індивідуальність колись переможуть. Фото: архів Оксани Караванської

"Обмеження - тільки в голові"

Цього року Оксані Караванській виповнилося 60. Та розмови про те, що після певного віку жінці чогось "не можна", викликають у неї лише усмішку.

- Немає слова "заборона". Обмеження - тільки в голові. У будь-якому віці жінка може носити те, що хоче. Усе залежить від її психології.

Дизайнерка навіть не любить дрескодів.

- От на весілля придумують, щоб усі прийшли в перламутрово-блідо-рожевому. Навіщо? Якщо хтось прийде на мій показ у спортивках - це його проблеми. Якщо в людини є голова, вона й сама розуміє, куди і в чому йде. А якщо немає, то жоден дрескод не допоможе.

Щодо власної зовнішності Караванська не приховує: тут їй пощастило з генетикою.

- Моя мама у свої 86 виглядає як цукерка. І ніяких ін'єкцій не робила, лише хороші креми.

Сама ж Оксана не сидить на дієтах, регулярно займається кардіо, ходить у басейн, відвідує косметолога. І щодень необов'язково одягається у власний бренд.

- Джинси купую ті, які підходять за розміром. Ось зараз на мені, до прикладу, із Zara. Але коли мені треба вау-ефект, тоді вже все буде від Караванської. Пам'ятаю, як моєму чоловікові сказали: "У тебе не тільки піджак від Караванської, а й діти від Караванської!" (Сміється. - Авт.)

Здавалося б, 30-річчя бренду - нагода підбити підсумки, озирнутися назад, згадати перемоги. Але Караванська категорично проти.

- Які підсумки? Просто 30 років бренду. Галочку поставили! І спочивати на лаврах також не збираюся.

Колись Караванська вирішила піти з Українського тижня моди. Каже, це було складне рішення. Фото: архів Оксани Караванської