Допомогти нашим військовим можна не лише донатами. Українські волонтери те, що до війни безжально викидалось, зуміли перетворити на необхідні на фронті речі. За яким домашнім непотребом волонтери шикуються у чергу, що виготовляють із учорашнього сміття, дізнавалася кореспондент Коротко про.
«Шукаємо бляшанки, картон та віск» - типове волонтерське оголошення у соцмережах. З такої вторсировини волонтери виготовляють популярні серед військових окопні свічки. Конструкція виробу – простіше не буває: у порожню бляшанку з-під будь-якої консерви закладають стрічку з картону та заливають воском або парафіном. Така свічка, залежно від величини, горить від 1 до 7 годин. За час горіння зігріє бійця, частково освітить приміщення, своїм вогнем додасть хоча б трохи якогось затишку у холодному бліндажі чи окопі.
- Окопні свічки дешеві та прості у виготовленні, їх можуть робити навіть діти, - розказав Коротко про волонтер Павло. – З самого початку війни я постійно у пошуку порожніх консервних банок, картону, воску. Окопні свічки зручно робити з бляшанок з-під горошку чи кукурудзи. З-під тушківки теж підійде, але така банка трохи вища, і на неї йде більше картону та воску чи парафіну. Бляшанки беремо вже помиті, збираємо у людей. Картон ріжемо на широкі смуги, і підходить тільки нефарбований. На щастя, такі обрізки віддають виробники коробок. А віск чи парафін беремо при церквах. Гніт, до речі, не потрібен – адже горить картон. Зараз виготовляємо до 300 свічок на день.
Але свічка – не пічка. Підігріти кружку води для кави чи посушити шкарпетки на свічці не вийде. Але волонтери і тут знайшли вихід. Змайстрували невелику металеву конструкцію, яка нагадує міні-буржуйку. Така пічка важить 10 кг, виготовлена з металу. Складається с невеликого ящика з прилаштованою до нього трубою. У цей ящик ставлять запалену окопну свічку. Хвилин 5-7 – і уся металева конструкція добряче нагрівається та віддає тепло навколо. Тут вже можна і зігрітися, і просушити вологий одяг. Умільці кажуть, вийде навіть воду на каву закип’ятити.
Їх плетуть повсюдно: в бібліотеках, клубах, школах, вдома. Сумний факт: за роки війни українці дійсно стали майстрами у плетінні маскувальних сіток.
Без такої сітки на фронті – як без рук. Маскувальна сітка захистить від ворожого ока і техніку, і самого бійця. Але є певні вимоги до такого фронтового аксесуара. Перш за все, це тканина. Майстрині, які плетуть такі вироби, кажуть, що відрізки натурального полотнища приглушених кольорів природи нині в дефіциті. Потрібна тканина саме пастельного, зеленого, пісочного, оливкового, коричневого, білого кольорів, хакі. Її ріжуть на смужки, які вплітають в основу – капронову рибальську сітку. Снасть рибалок купують за донати у різноманітних рибальських магазинах. Капронову сітку натягують на каркас, і починається плетіння. Майже макраме, як жартують волонтери-майстрині.
Правильна маскувальна сітка має бути:
Це вже вибухові «подарунки» для ворога. Старими підшипниками (кульками) та іншими дрібними металевими відходами наші військові «фарширують» вибухівку, яку дронами скидають на позицію ворога.
- На один такий скид йде до кілограма металевого неліквіду чи відходів, - розповідає Коротко про військовий Максим. – При вибуху всі ці підшипники розлітаються та вбивають, калічать ворогів. Волонтерам таку «начинку» і безкоштовно приносять, і продають.
Якихось певних вимог до вибухової «начинки» немає. Волонтери лише просять приносити дійсно дрібні деталі, не більше від кульок підшипника чи гайки.
Дрібними металевими відходами наші військові «фарширують» вибухівку, яку дронами скидають на позицію ворога. Фото: ФБ Роман Садов'як
Палити шкідливо для здоров’я. Але умільці майструють зі старих електронних цигарок такі девайси, які допомагають зберегти не лише здоров’я, а й життя військових на фронті.
З використаних «електронок» майстри дістають літієві акумулятори. Ці пристрої стають основою, наприклад, павербанків. Планшети, рації, певне спорядження для дронів – все це потребує потужного зарядного пристрою. Одна з волонтерських команд, проєкт PowerKit, вже виготовила майже 4 тисячі павербанків. Кажуть, в середньому для виготовлення невеликого "павера" потрібно 20 акумуляторів від електронних сигарет, на більший йде 40. Інші деталі закуповують за гроші благодійників. Свої павербанки не продають, а безкоштовно передають на фронт.
А ще акумулятор одноразової сигарети може стати частиною системи скидання в дронах. В цьому напрямку успішно працюють студенти КПІ. Таємницею виготовлення ділитися не стали, зате жартують, що це вперше їх ніхто не сварить за паління.
Більш того, хлопці та дівчата з КПІ співпрацюють з відомим маркетплейсом «Розетка», в точках видачі якого можна здати використані електронні сигарети. Або ж принести такий непотріб у гуртожитки КПІ.
Умільці майструють зі старих електронних цигарок девайси, які допомагають зберегти здоров’я та життя військових на фронті. Фото: facebook.com/ecogvalt
Порожні паучі з-під соусів, пюре, майонезу чи сметани використовують для виробництва багаторазових грілок. Фото: Коротко про
Холод та сирість особливо дошкуляє військовим в окопах. Хоча б трохи зігрітися допомагають грілки. Є одноразові (від 15 грн) та багаторазові (від 200 грн). Дорого? Так, і тому чимало народних умільців виготовляють багаторазові грілки для ЗСУ на своїй же кухні. Спосіб виготовлення: попередньо добре промитий дой-пак чи пауч з-під будь-якого пюре наповнюють ацетатом натрію, тобто перенасиченим сольовим розчином, додають металевий активатор (це може бути пружина або навіть дитяча шпилька для волосся). Якщо кілька разів зігнути активатор, то рідина у грілці починає кристалізуватися, виділяється тепло. Температура безпечна для людини – 50-55°C.
Таку грілку можна використати ще кілька разів, аби упаковка витримала, тому що попередньо її треба прокип’ятити, щоб кристали перейшли в рідкий стан.
Тому все частіше можна побачити оголошення про збір порожніх паучів з-під соусів, пюре, майонезу чи сметани. Але виробники грілок в домашніх умовах крутять носом. Виявляється, таку упаковку важко ідеально вимити, а ще неможливо відслідкувати скільки треба того ацетату натрію. Тому, перш ніж збирати порожні паучі, дізнайтеся, чи є у вашому місті чи селі виробники багаторазових грілок.
Студенти Львівського медичного університету також виготовляють багаторазові грілки на фронт. Фото: facebook.com/meduniv.lviv.ua
Найпростіше – звернутись у будь-яку волонтерську організацію у вашому населеному пункті. Вони проінструктують, що потрібно саме їм. Часто волонтери потребують не лише матеріалів, а й робочих рук.
Інколи оголошення про збір можна знайти в соцмережах (теж пошукайте саме волонтерські чи громадські організації) чи навіть на сайтах оголошень типу ОЛХ.
Старі електронні сигарети можна відносити в тому числі на пункти прийому волонтерської організації PowerKit, їх адреси - на сайті uapowerkit.com. А також на точки видачі ROZETKA та контейнери в гуртожитках КПІ і КНУ.
Ще одна ідея по використанню вторсировини – у вінницьких волонтерів.
Волонтерська команда PowerKit вже виготовила майже 4 тисячі павербанків зі старих електронних цигарок. Фото: https://www.instagram.com/p/Cu1fHN5rs-1/ Інстаграм uapowerkit