Польща може повторити долю США, де через протистояння старої та нової влади (Дональда Трампа та Джо Байдена) суспільство розділилося на дві частини. Як в Америці прихильники Трампа штурмували Білий дім, так тепер у Варшаві прихильники попередньої влади - партії «Право і Справедливість» виходять на мітинги протесту проти нового уряду – проєвропейських лібералів «Громадянської платформи» Дональда Туска.
Близько 300 осіб вийшли на протест перед президентським палацом у Варшаві після затримання на його території засуджених колишніх керівників МВС Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка. Учасники акції скандували гасло "От Польща" («що на тебе чекає». – Ред.), тримали польські червоно-білі прапори.
Камінського і Вонсіка 20 грудня 2023 року було засуджено до двох років позбавлення волі у зв'язку з так званою земельною справою (див. Довідку). Але найцікавіше в цій історії те, що польський президент після оголошення вердикту суду надав захист обом засудженим чиновникам у своїй резиденції. Камінський і Вонсік прибули до президентського палацу у вівторок вранці на запрошення Анджея Дуди і залишилися там. Увечері, коли польський президент відбув на зустріч зі Світланою Тихановською, до палацу увійшли співробітники поліції та затримали Камінського і Вонсіка.
Канцелярія президента Польщі заявила, що Дуда мав намір продовжити зустріч із Камінським і Вонсіком, а затримання "президентських гостей" порушило "гідність польської держави, гідність тих, кого "помилував" президент.
Одним словом, у Польщі складається надзвичайно напружена ситуація: протистояння партії влади «Право і Справедливість» та нових проєвропейських лібералів із «Громадянської платформи».
Консервативна партія «Право і Справедливість», яка перебувала при владі у Польщі вісім років, як і раніше, має чимало прихильників. «ПіС» набрала 35,38% голосів виборців, що дало їй 194 голоси та формально найбільшу фракцію у сеймі. І вони не мають наміру одразу віддавати всю владу.
Але й Дональд Туск набирає обертів. Він налагодив відносини із Євросоюзом, які постраждали під час правління «ПіС». Тому у Брюсселі раді зміні влади у Польщі.
Яких ще змін чекати від Туска? Якщо попередники, праві політики з "ПіС", наполягали на перевазі суверенного права Польщі над правом Євросоюзу, то Дональд Туск розставив акценти в іншій послідовності: його держава має взяти на себе спільну відповідальність за захист європейських кордонів, бути поряд з Україною, але одночасно захищати свої інтереси у відносинах із сусідами. За таких умов, запевняв він, Польща відновить лідерство в ЄС, а не буде самотньою, як за попередньої влади.
Як результат, Єврокомісія розблокувала фінансування, і Польща вже отримала 5 млрд євро. Нова польська влада також подала заявку ще на 7 млрд євро. А загалом Польща отримає понад 140 млрд євро на відновлення економіки після COVID-19, модернізацію енергетичних систем та боротьбу зі зміною клімату, на розвиток зеленої енергетики.
Можна сміливо сказати, що польський політичний розклад повертається на 180 градусів. Якщо при партії «Право і Справедливість» держчиновники дотримувалися партійної дисципліни і всі рішення отримували зверху, то нова влада має намір бути більш відкритою та незалежною. Багато питань як міжнародної, так і внутрішньої політики вирішуватимуться в уряді Туска шляхом пошуку консенсусу всередині парламентської коаліції.
У польському сеймі представникам попередньої влади також доведеться потіснитися, навіть незважаючи на те, що вони мають формальну більшість. Раніше фракція партії «Право і Справедливість» всі рішення ухвалювала в партійному офісі, а голосування проходили автоматично та непомітно. Тепер все змінилося - там сперечаються і дискутують, в результаті чого поляки знову почали дивитися трансляції з сейму.
Польща є парламентською республікою, тому тут повноваження президента обмежені церемоніальними функціями та здебільшого підписами на законодавчих актах і номінаціях міністрів, генералів та суддів. Але часто своєчасний підпис може бути дуже важливим, а не поставлене факсиміле може відстрочити або виключити вкрай необхідне призначення.
Але навіть досить обмежені повноваження, як показало життя, дозволили Анджею Дуді, який тісно пов'язаний із партією «Право і Справедливість», максимально відстрочити вступ до повноважень уряду Дональда Туска.
«ПіС» робитиме все можливе та неможливе, щоб вставити палки в колеса демократичній коаліції. Дуже важливо, яку позицію займе Дуда, який є ставлеником цієї політичної сили. Він може застосувати право вето на ухвалені парламентом закони, про що польський президент уже неодноразово попереджав нову владу.
Отже, цілком можливі конфлікти між Туском і Дудою. "Право і справедливість" швидко оправиться від поразки і перейде в наступ, вони мають у цьому значний досвід. Тому прем'єр Туск має вирішувати ще одну проблему - стійкість Польщі перед внутрішньою турбулентністю. А вона посилиться наступного року, коли в політичних елітах Європи розпочнеться броунівський рух, пов'язаний з виборами до Європарламенту та страхом перед перемогою у США іншого Дональда – Трампа.
Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:
- Головна причина конфлікту старої та нової влади у Польщі полягає в тому, що попередники Туска монополізували свій вплив на процес ухвалення рішень у країні. Причому деякі з ухвалених рішень були далекі від демократії. ЄС звертав увагу, що «ПіС» нехтує демократичними процедурами і правами людини та втручається у права незалежної судової влади.
Нова влада пообіцяла, що всі ці зловживання приберуть, а винних у цьому буде покарано. І це тільки початок протистояння старої та нової влади, але розпал пристрастей буде неабияким. Тобто найближчим часом буде серйозне політичне протистояння, і воно буде досить жорстким. Але силовими заходами це не загрожує. Навряд чи прихильники «ПіС» штурмуватимуть офіс прем'єра Дональда Туска. Найімовірніше, це будуть демонстрації, які відбуватимуться у правовому полі. Польща зараз не може дозволити собі цивільне протистояння на тлі російської агресії в Україні. Рано чи пізно стара і нова влада просто змушена буде увійти в русло нормального співіснування.
"Земельна справа" стосується періоду, коли Камінський очолював Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ), а Вонсік був його заступником. «Земельна справа» стосувалася невдалих спроб довести, що тодішній лідер "Самооборони" та віцепрем'єр Анджей Леппер нібито брав хабарі за допомогу у так званій дезактивації земельної ділянки в Мазурському воєводстві.
Примітно, що справа Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка триває з 2007 року, коли вибухнув перший скандал довкола антикорупційного відомства. Суд першої інстанції виніс обвинувальний вирок, а 2015 року, одразу після приходу "ПіС" до влади, президент Дуда помилував обох чиновників.
У червні 2022 року це помилування скасував Верховний суд Польщі, і процес у справі Камінського та Вонсіка було відновлено. Наприкінці грудня 2023 року окружний суд у Варшаві визнав обох винними у перевищенні повноважень під час керівництва Центральним антикорупційним бюро у рамках розгляду про хабарі та засудив кожного до двох років позбавлення волі. Крім того, Камінському та Вонсіку заборонено протягом п'яти років обіймати державні пости. Останніми днями Анджей Дуда неодноразово заявляв, що його рішення про помилування продовжує діяти.