Голова КВУ Олексій Кошель – про голосування поштою та вибори на деокупованих територіях
Повномасштабна війна Росії проти України зачепила всі сфери життя – від економіки до культури та спорту. Вона змінила політичний ландшафт країни, викинувши на електоральне узбіччя немало партій. Режим воєнного стану поставив на паузу і потенційне перезавантаження влади. На сьогодні кадрові зміни залежать лише від парламенту, Уряду і Президента.
Про те, чому зараз неможливе проведення будь-яких виборів в країні та як ми будемо обирати новий склад Верховної Ради та президента після перемоги у великій війні. Про це KP.UA поспілкувалась з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем.
- Олексію, як повномасштабна війна вплинула на виборчі процеси в Україні?
- Якби не було повномасштабного вторгнення, не було б введено режим воєнного стану, то ми б готувались до проведення парламентських виборів. Вони мали відбутись восени цього року. Уже б кипіла виборча кампанія. Як правило, за вісім-дев’ять місяців до дати виборів країна занурюється в життя за виборчими стандартами.
Але сьогодні ми живемо в умовах воєнного стану, коли жодні вибори не можна проводити. Це чітка законодавча заборона.
- А можливий такий сценарій, за яким на певний час – місяць-два, може бути відмінено режим воєнного стану, щоб провести чергові вибори у Верховну Раду?
- Теоретично можна обговорювати різні сценарій. Але практично… Не думаю.
- Сподіваємось війна закінчить згідно оптимістичних прогнозів Буданова. Україна переможе. Як проводити вибори? Виникає багато процедурних та політичних запитань щодо цього. Що вже зараз потрібно змінювати на законодавчому рівні?
- Дійсно, незважаючи на те, коли буде перемога і коли скасують режим воєнного стану, нам вже зараз потрібно адаптувати виборче законодавство під нові реалії. Я знаю, що Центральна виборча комісія напрацьовує своє бачення змін до Виборчого Кодексу. Комітет виборців України теж запропонує своє бачення відповідних змін.
Вже сьогодні ми можемо говорити про два виклики, які потребують реакції.
Перший – проведення виборів на деокупованих територіях, приміром після звільнення Донецька, Луганська, Сімферополя: через який час їх там можна проводити? Наша організація вважає, що з проведенням виборами до органів місцевого самоврядування не потрібно затягувати, оскільки в деокупований регіонах надважливо мати легітимну місцеву владу, яка буде займатись питаннями води, каналізації, прибирання та асфальтування. А от стосовно проведення парламентських чи президентських виборів в цих регіонах потрібно не поспішати. Наші громадяни, які впродовж тривалого часу були позбавлені можливості жити за українським законодавством, дивитись новини на українських каналах, приймати участь в роботі українських партій та громадських організацій, мають певний час знову пожити в українських реаліях, перші ніж робити волевиявлення на загальнодержавному рівні.
Другий виклик пов’язаний з діаспорою, українцями, які в силу різних життєвих обставин, у тому числі і через повномасштабне вторгнення Росії, змушені були виїхати за кордон. Наразі ми можемо говорити про високу ймовірність того, що після перемоги значний відсоток українців ще на якийсь час залишиться поза межами України. До такого сценарію потрібно готуватись, запропонувати найкращий формат для їхнього волевиявлення на парламентських та президентський виборах. Діючі механізми оголили серйозні проблеми: мала кількість виборчих дільниць для діаспори, доїхати до яких не у всіх була часова та фінансова можливість/бажання. Пригадайте, скільки на минулих виборах було новинних сюжетів про черги біля виборчих дільниць у Варшаві, Берліні та інших європейських містах.
- Онлайн-голосування може врятувати ситуацію, збільшити кількість представників діаспори, які візьмуть участь в виборах?
- На думку КВУ, одним з найбільш оптимальних варіантів – голосування поштою. Така практика досить непогано себе зарекомендувала, наприклад, у Польщі. А от щодо голосування в мережі інтернет ми скептично ставимось. По-перше, є великі ризики кібер-атак з боку Росії. По-друге, маємо сумну європейську практику, коли через недосконалості цього процесу, наприклад Франція, повернулась від інтернет до голосування поштою для своїх громадян, які перебувають за кордоном.
- Як на практиці може виглядати голосування поштою: де брати виборчі бланки? Як зберегти гарантовану Конституцією України таємницю волевиявлення?
- Я не бачу ризику, якщо громадянин роздруковує виборчий бланк з певного офіційного сайту, тієї ж ЦВК. Потім заповнить його, запаковує в порожній конверт, а далі цей конверт вкладе в інший конверт, на якому вже буде вказано його прізвище та домашню адресу.
- Під час повномасштабної війни надзвичайно оголився запит на справедливість. Як забезпечити, щоб на післявоєнних парламентських виборах до Ради не пройшли за партійними списками сумнівні особи?
- Потрібно змінювати Виборчий Кодекс. Наразі документ не передбачає вибори за відкрити списками. Партійні виборчі списки залишаються лише частково відкриті. Щоб було більш зрозуміло: уявімо, що партія за результатами виборів отримує мінімальну кількість мандатів, приміром 15. І от з цих 15 мандатів 9 пройде до Ради по закритій частині списку.
Тому Виборчий Кодекс доведеться ґрунтовно переглядати.
- Виборчий бар’єр варто змінювати?
- Після війни будуть з’являтись нові політичні партії та політсили, в яких буде представлено великий відсоток ветеранів війни з Росією, тощо. В інтересах громадянського суспільства, в інтересах нових політичних сил та оновлення влади варто було б зменшити прохідний бар’єр з 5% хоча б до 4 %. Це моє експертне бачення. Але політики, які будуть шукати компроміс в стінах парламенту, при прийнятті відповідного рішення відштовхуватимуться відповідно до партійних інтересів та вигід.
- Наскільки доцільно по завершенню війни провести саме масштабне перезавантаження влади – парламентські, президентські та місцеві вибори? І чи реально провести одночасно три виборчі кампанії?
- Абсолютно реально. Не бачу жодних проблем. До того ж, давайте не забувати, що у нас в місцевих радах, особливо, якщо говорити про південні та східні регіони країни, від 30 до 40% депутатів місцевих рад – представники заборонених політичних партій. Тому, по-перше, варто приймати законопроєкт Кабміну, який передбачає можливості позбавлення мандатів таких депутатів. А по-друге, при першій же можливості проводити вибори.
