У Мінкульті розповіли місцевим владам, кого можна "перейменовувати", а кого ні
Міністерство культури та інформаційної політики рекомендувало місцевим владам виважено перейменовувати вулиці та зносити пам'ятники. Експертна рада з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму попросила, щоб це не призвело до примітивізації культурного простору.
- При цьому у процесі очищення публічного простору від російської імперської та радянської тоталітарної спадщини важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України й конкретного міста чи села історичні постаті та події, - йдеться у повідомленні на сайті міністерства.
Так, чиновників попросили зберігати назви/об’єкти, пов’язані з особами, які:
- зробили важливий внесок у розвиток української чи світової науки, культури та інших сфер суспільного життя;
- були прихильними (толерантними) до України та української культури, визнавали її рівність з іншими культурами;
- боролися з тоталітарними режимами чи зазнали від них переслідування.
На думку експертів, також важливо зберегти пам’ять про тих, хто захищав Україну від нацистських окупантів.
Аби уникнути поспішних рішень, краще не демонтувати, а закрити або замаскувати мистецькі об’єкти. Після демонтажа краще переміщувати їх у музейний простір. Елементи декору у публічному просторі краще зберегти.
Водночас члени ради погодилися, що “процес подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політик” не може бути відкладеним у часі, адже це – “важлива складова ментального спротиву агресії”.
Також експертна рада рекомендувала Національній музичній академії України відмовитися від імені Чайковського.
- Абсурдно виглядає ситуація, коли дві консерваторії у світі – у Москві та Києві - носять ім’я Чайковського, а фрагмент його першої симфонії є офіційно затвердженим гімном, який звучить під час виступу російської олімпійської команди під нейтральним прапором, фактично будучи символом нинішньої Росії як держави, - заявили у МКІП.
Водночас ім’я Чайковського може бути присутнє в українському культурному просторі, оскільки він “не був імперським шовіністом, ворогом гуманізму чи загальнолюдських цінностей”. Але його треба вшановувати “не більше і не менше”, ніж Шопена, Міцкевича, Равеля, Гюго, Вівальді чи Данте.
У травні Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь запропонував свій список зі ста прізвищ для перейменувань в Україні.
Новий етап перейменувань в Україні розпочався через напад Росії. Нові назви вулиць обирають у Києві, Харкові, Кривому Розі та багатьох іншіх містах.
