Що сталося з суддями, які покарали політиків: Кірєєв - переховується, Чаус - на лаві підсудних, а Царевич знову суддя
19 січня має відбутися розв'язка епопеї щодо обрання запобіжного заходу п'ятому президенту України Петру Порошенку. Сторона звинувачення просить суд помістити Порошенка під варту з альтернативою внесення застави у розмірі 1 мільярда гривень. Але суддя Печерського райсуду столиці Олексій Соколов має право оголосити й інше рішення. Соратники Петра Порошенка у соціальних мережах роблять ставки, яким воно буде. Найчастіше звучить припущення, що Соколов зупиниться на половинчастому рішенні – домашній арешт чи застава до 500 млн грн.
«КП" в Україні» згадала, як склалася доля суддів, які оголошували вердикти щодо гучних політичних справ.
Родіон Кірєєв втік до Росії і став адвокатом
У 2011 році прізвище судді Печерського райсуду Києва Родіона Кірєєва стало відомим усій країні. Саме цей 31-річний суддя, котрий не має практично судового досвіду, виніс вирок екс-прем'єру Юлії Тимошенко у «газовій справі» - 7 років в'язниці!
Вирок коштував Кірєєву кар'єри в Україні. Ще у 2011 році низка міжнародних інституцій заявила про те, що Родіон Кірєєв не мав права судити Тимошенко, оскільки на той момент він перебував у статусі «тимчасового судді», що не дозволяло йому братися за справи такого рівня. Але в Україні на ці заяви влада не звертала уваги. Кірєєв продовжував вершити правосуддя і навіть зайнявся наукою. 2013-го він здав кандидатський мінімум і почав писати дисертацію на тему «Зловживання підозрюваним, обвинуваченим та засудженим правом на захист».
Все змінилося після Майдану. Постало питання про відповідальність суддів, які ухвалювали свідомо неправосудні рішення. Почали відкривати перші кримінальні провадження. Прізвище Кірєєва теж з'явилося в одному із проваджень.
2 липня 2014 Родіон Кірєєв зник - не прийшов на роботу, на телефонні дзвінки не відповідав (пізніше з'ясувалося, що він поїхав до Криму, який на той момент вже окупувала Росія). 7 липня 2014 року Кірєєва оголосили у всеукраїнський розшук. За півроку Верховна Рада дала згоду на арешт Кірєєва. А ще через півроку Вища рада юстиції України внесла президентові Петру Порошенку подання на звільнення Родіона Кірєєва з посади судді Печерського райсуду Києва. У січні 2016 року Порошенко підписав відповідний кадровий указ. Кірєєв безуспішно намагався оскаржити президентський указ у Вищому адмінсуді України.
А потім екс-суддя інтегрувався у професійне правове поле Росії. У 2016 році він зареєстрований адвокатом у Реєстрі адвокатської палати Москви, працює в адвокатській фірмі «Правовий ресурс».
Винесення вироку щодо Юлії Тимошенко коштувало Родіону Кірєєву кар'єри. Фото: Олександра Прокопенка/УНІАН
Оксана Царевич: суддя без повноважень, але із високою зарплатою
У лютому 2021 року суддя Печерського райсуду Києва Оксана Царевич засудила екс-главу МВС Юрія Луценка до 4 років ув'язнення з конфіскацією майна та забороною займати держпосади. Такий вердикт винесено у справі про нібито незаконне нарахування пенсії водію екс-міністра Леоніду Приступлюку, виділення йому житла, а також зарахування його до департаменту оперативної служби. Суд вважав, що Луценко сприяв вищезазначеним незаконним рішенням.
Також у 2013-2014 роках. Царевич приймала рішення проти учасників Євромайдану, зокрема відбирала права водія у учасників автопробігу до Межигір'я. Наприкінці 2014-го – на початку 2015 року Царевич стала фігурантом кримінального провадження у справі про прийняття свідомо неправосудних рішень. У 2016 році Верховна Рада позбавила недоторканності Оксану Царевич, і розпочалися роки судових баталій – Царевич усували/звільняли з посади, але вона успішно заперечувала ці рішення.
Фінальну крапку у судових позовах поставив 17 березня 2021 року Верховний суд, скасувавши указ президента про звільнення Оксани Царевич. З 1 квітня 2021 року Царевич поновилася на роботі, але ще не приступила до судових обов'язків, оскільки потрібно було відновити повноваження судді, пройти кваліфікаційне оцінювання. І поки Царевич чекає, їй капає зарплата – оклад у розмірі 63 063 гривні та доплата за вислугу років у розмірі майже 19 тисяч гривень.
Не виключено, що суддя подасть позов щодо компенсації виплат за період «незаконного звільнення». За найскромнішими підрахунками, вона може претендувати на суму понад 3 мільйони гривень – саме стільки сумарно склала б її зарплата за вересень 2016-го – березень 2021 р.
Оксана Царевич посадила Юрія Луценка на 4 роки. З конфіскацією майна. Фото: Олександра Прокопенка/УНІАН
Сергій Вовк: п'ять разів усунули з посади, але він і досі суддя
Ще один суддя Печерського районного суду, до якого було багато питань щодо прийнятих ним рішень. Вердикти Сергія Вовка називали політично мотивованими та неправосудними.
2012 року Сергій Вовк засудив екс-міністра МВС Юрія Луценка до 4 років позбавлення волі за незаконне святкування Дня міліції у Палаці «Україна». У тому ж році Вовк зачитав вирок колишньому виконувачу обов'язків міністра оборони України Валерію Іващенку - п'ять років ув'язнення у справі про зловживання владою. Саме Вовк обирав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко, які проходять у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. А у вересні 2020 року Сергій Вовк задовольнив проміжну вимогу шести британських компаній братів Ігоря та Григорія Суркісов про списання 350 мільйонів доларів із державного ПриватБанку на їхню користь.
Сергій Вовк, як і його колеги Кірєєв та Царевич, отримав підозру у винесенні свідомо неправосудних рішень, він також був фігурантом інших кримінальних проваджень. 2015-го народні депутати позбавили його недоторканності та дозволили заарештувати. Але у СІЗО Вовк так і не опинився. Його п'ять разів усунули з посади судді, але він усі п'ять разів зміг заперечити ці рішення та поновитися на роботі. На сьогоднішній день він займає 322-й кабінет у Печерському райсуді.
Сергія Вовка 5 разів усунули з посади судді, але він виявився непотоплюваним. Фото: Синиця Олександр/УНІАН
Наталія Сіромашенко: виправдана та повернулася на роботу
Лаврів одіозного судді удостоїли і вже екс-главу Шевченківського райсуду столиці Наталю Сіромашенко. А все через її рішення проти активістів Євромайдану та Автомайдану.
Обрані після Революції гідності народні депутати ухвалили рішення про звільнення Сіромашенко за порушення присяги. Вона близько 4 років відстоювала свої права та незаконність звільнення. У результаті Феміда стала на її бік. У березні 2020 року Верховний суд визнав, що ухвала парламенту про звільнення Наталії Сіромашенко була незаконною, оскільки… на момент звільнення суддя перебувала у відпустці.
Наталія Сиромашенко. Фото: Ivan_Stetsenko/zib.com.ua
Микола Чаус: на лаві підсудних та паралельно судиться за посаду
«Чаус – це кишеньковий суддя Адміністрації президента», – так відгукувався про представника Феміди народний депутат 8-го скликання Сергій Лещенко. Причому «кишеньковим» його називали як за Адміністрації президента Віктора Януковича, так і президента Петра Порошенка.
Суддя Дніпровського райсуду Києва Микола Чаус уславився тим, що «благословляв» сфальшовані справи проти активістів Автомайдану. Він зняв із розшуку та заборонив проводити слідчі дії проти народного депутата 7-го скликання Юрія Іванющенка, якого звинувачували в організації розтрати чужого майна та незаконному збагаченні в особливо великих розмірах.
Також Чаус вів «справу Корбана» і ухвалив рішення про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
2016 року прізвище Чауса прогриміло на всю країну, оскільки правоохоронці знайшли на городі судді трилітрові банки, в яких нібито він зберігав отримані хабарі. Але на лаві підсудних Чаус за хабарництво тоді не опинився. Він зник із України. Подейкують, що не без сприяння п'ятого президента України Петра Порошенка суддю переправили до Молдови. Щоправда, Чауса позбавили посади судді.
У квітні 2021 року Чауса «викрали» у Молдові, а у липні його знайшли у селі під Вінницею. На сьогодні триває судовий процес над Чаусом. Екс-суддя заявив, що має намір подати позов про незаконне звільнення з посади судді та повернення суддівської мантії.
Миколи Чауса називали
В ТЕМУ
За неправосудні рішення суддю до в'язниці не посадять
У червні 2020 року КСУ зробив чудовий подарунок своїм колегам, ухваливши, що стаття 375 Кримінального кодексу, яка встановлює відповідальність за свідомо неправосудне рішення (від 3 до 5 років позбавлення волі), суперечить Конституції! Судді КСУ аргументують своє рішення тим, що законодавством не встановлено чітких критеріїв, за якими можна визначити, який вирок/рішення/ухвала/постанова судді (суддів) є «неправосудними», а також не розкрито зміст сполучення слів «завідомо неправосудного».
"Кримінальний закон (стаття 375 Кодексу) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист", - йдеться у рішенні КСУ. Тому встановлення кримінальної відповідальності за винесення «заздалегідь неправосудного» судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів.
КСУ зобов'язав Верховну Раду внести зміни до законодавства для відповідності статті 375 КК України Конституції.
ПИТАННЯ РУБА
Яких суддів називали «ручними» за президента Порошенка і чому?
Коли поплічники Петра Порошенка починають заявляти про «ручних» суддів президента Володимира Зеленського, їхні опоненти апелюють: а хіба Адміністрація президента Петра Олексійовича не контролювала судову гілку влади? Невже за п'ятого президента країни не було «ручних» суддів?
«КП" в Україні» вивчила інформаційне поле країни та з'ясувала, яких суддів та за що називали маріонетками в руках п'ятого президента України.
«Джин бажань із лампи Петра Порошенка» - так називав суддю Печерського райсуду Києва Віталія Писанця народний депутат Сергій Лещенко. Цей суддя зняв арешт із активів екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. За словами політика, таке судове рішення стало платою за те, що 112-й телеканал, який раніше належав Захарченку, потім «потрапив у потрібні руки» і інфоресурс обслуговував інтереси Порошенка.
Миколи Чауса також публічно називали «обслугою» команди президента Петра Порошенка. Нібито рішення щодо Корбана приймалися не без дзвінка з Банкової.
Питання виникали і до судді Шевченківського райсуду Києва Володимира Бугеля, який подовжував запобіжний захід народному депутату Надії Савченко у вигляді утримання під вартою у справі про підготовку терористичного акту (розстрілу Верховної Ради з гранатомета). Пізніше справа була повернута прокурорам через неспроможність звинувачення.
Публічні звинувачення у підконтрольності президентові Петру Порошенку звучали на адресу всіх суддів, які займалися кримінальним провадженням проти Михайла Добкіна у «земельній справі». Спочатку політику обирали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою 2 місяці та альтернативи - внесення застави у розмірі 50 млн грн, потім був "серіал" у Дзержинському райсуді Харкова (чисельні перенесення підготовчих судових засідань).
А у квітні 2019 року судді колегії Окружного адміністративного суду Києва, які ухвалювали рішення у справі про націоналізацію ПриватБанку, звернулися до Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань із заявами про втручання у їхню діяльність. Судді заявляли про факти тиску на них із боку президента Петра Порошенка.
