Нещодавня ініціатива народних депутатів відкриває молоді нові горизонти. У законопроекті за номером 6402 пропонується допустити до політичного керування на місцевому рівні громадян України від 16-річного віку. За задумом, вони зможуть обиратися до місцевих рад і навіть на посаду міського голови.
Підліткам також хочуть дозволити бути членами та засновниками політичних партій, громадських організацій, підписувати петиції й висловлювати пропозиції щодо місцевого самоврядування.
«КП" в Україні» запитала: правильно це чи не зовсім?
Сьогодні наймолодшому українському меру 27 років. На посаду міського голови Жовкви (Львівська область) Олега Вольського було обрано два роки тому, він мав вищу освіту та достатній досвід роботи у соціальних проектах.
- Олеже, а справилися б ви з тими завданнями, з якими працюєте наразі, якби вас обрали у 16-17 років? - поставили ми запитання,
- У 16-17 років, звичайно, жодним чином не зміг би вирішувати такий обсяг завдань. Але загалом до законопроекту ставлюся позитивно. Право балотуватися на посаду мера я б з нього прибрав, а ось за право 16-річних проявити себе у складі місцевих рад - двома руками «за».
У такому віці багато молодих людей уже сформувалися як особистості, мають свої політичні погляди і готові брати на себе ініціативу та відповідальність.
Олег Вольський зазначає, що у його Жовкві вже є досвід залучення підлітків до вирішення міських питань, і він позитивний.
– Цього року одними з перших в області ми створили при міськраді молодіжну раду, у її складі є діти 16-ти і навіть 15 років. Вони допомагають нам реалізовувати молодіжну політику, втілювати у життя креативні проекти. І я вам скажу, що вони можуть дати дуже слушну пораду й дорослим дядькам та тіткам, запропонувати цікаві ідеї, – запевняє Олег Вольський.
Як порадники і консультанти підлітки, безумовно, можуть бути корисні, але як виконавців їх важко уявити.
каже депутат Дніпровської райради Херсона Олександр Власов.
Олександр проходить свою другу каденцію та ділиться особистими враженнями.
- Для роботи в місцевих радах потрібно мати як мінімум початкову вищу освіту, щоб знатися на серйозних речах. А в депутати наразі потрапляють випадкові люди, якісь колишні агітатори, що опинилися у списках, які нічого не тямлять ані в бюджеті, ані в земельних питаннях, ані в проблемах підприємців.
Я вам скажу: мені 31 рік, я магістр, депутат з досвідом, керівник приватного підприємства з персоналом у три десятки людей, але й мені з багатьох питань доводиться розбиратися чи не з чистого аркуша. Навіщо це потрібно 16-річній дитині, яка має будувати власне майбутнє, а не ламати голову над комунальними та економічними проблемами міста чи району?
Автори законопроекту надають підліткам право бути обраними, але не право обирати. У Конституції воно записано з 18 років, тож, по суті, залишиться, якщо не внести зміни до Основного закону. А таких пропозицій поки що немає, і прямої зацікавленості народних депутатів у розширенні свого електорату теж ніби немає.
Більше того, враховано, що малолітні кандидати у місцеві депутати все ж таки діти. І можуть бути зареєстровані за наявності письмової згоди на те батьків або опікунів. Тільки в цьому випадку вони набудуть повної громадянської дієздатності.
- Історія знає приклади, коли у 16 років ставали воєначальниками чи правителями. Але це було за часів, коли такий вік вважався віком змужніння. Нині до дорослості інший підхід, – каже експерт Українського інституту політики Микола Спиридонов. - Хоча теоретично можна бути зрілою людиною у 16 років. Я сам у цей час активно цікавився політикою та мав досвід підробітків.
Експерт зазначає, що пропозиція депутатів може дати небажаний ефект через такі не дуже добрі наші традиції, як корупція та кумівство.
- Розумний, мислячий підліток із простої сім'ї навряд чи потрапить у поле зору політиків. Можливість стати депутатами відкриється для дітей багатих батьків. Як ми їх називаємо, мажорів. А суспільство негативно реагує на такі факти. Якщо законопроект приймуть, нервозність та роздратування лише зростатимуть.
Ну і не слід забувати, що 16 років - це час панування гормонів, які можуть перетворити на кашу навіть найкращу ідею.
Гаразд, не депутатами, але членами та засновниками політичних партій та громадських організацій підлітки можуть бути? Ймовірно, але політологи ставляться і до цієї ідеї скептично.
- Для повноцінного членства в партії, а тим більше її заснування треба бути обізнаним у суті політики, розумітися на статуті, внутрішніх, зовнішніх інтересах. Потрібне щонайменше базове знання політології, яка читається на першому курсі вишу. А ми наразі розмірковуємо про 11-класників – вихованців школи, в якій партійну діяльність заборонено, – каже політтехнолог Олег Постернак.
На його думку, законопроект не буде ухвалено, та й писався він не для цього.
- Надзавдання - викликати критику з боку людей старшого віку. Мовляв, не дають дороги молоді. Це консолідує людей віком від 18 років, які мають право голосу, і таким чином відбудеться сегментація електорату, – висловлює свою версію політтехнолог.
Тобто на наступних виборах не надто активна раніше молодь може прийти голосувати «старим у пику».
У пояснювальній записці автори законопроекту «16 років» спираються на європейський досвід. Ось у чому він полягає: