29 травня
Завантажити ще

"Слуга народу". Версія 4.0: свій суд для «зашкварників» та ремонт «соціального ліфта»

Фото: Ратинський В'ячеслав/УНІАН

За чотири роки існування пропрезидентська партія «Слуга народу» змінила вже четвертого голову політсили. Замість обраного першим віцеспікером парламенту Олександра Корнієнка на чолі партії стала народний депутат Олена Шуляк (до цього партію очолював Дмитро Разумков, а ще раніше Іван Баканов).

Новий глава партії має своє бачення подальшого розвитку політпроекту. Але озвучені пропозиції викликають дежавю. Десь ми це вже чули. І, бува, не від самих «слуг»?

«КП в Україні» вивчила, якими темпами розвивається партія, яка у 2019 році змогла за своїми виборчими списками провести до парламенту найбільше депутатів. І чому «Слуга народу» більше нагадує саме бренд-проект, а не повноцінну партійну організацію.

Плюс 500 партійців за два роки

Свій аналіз розпочнемо з найпростішого – чисельність політсили. Знаєте, скільки «багнетів» налічує президентська партія? Десять мільйонів українців? Сто тисяч? Ні!? Партійні квитки «Слуги народу» мають лише близько тисячі людей. Таку цифру озвучила новий лідер партії Олена Шуляк.

– Понад тисячу партійців, шість тисяч місцевих депутатів різних рівнів, 226 голів громад, 241 депутат у парламентській фракції. Якщо порахувати з усіма сільськими старостами, то команда – близько 10 тисяч, – сказала Олена Шуляк.

У партії досить складна система відбору членів. Перевірки, номінаційний комітет, затвердження головою партії…

Для порівняння, Юлія Тимошенко під партійним крилом "Батьківщини" зібрала понад 600 тисяч партійців. Навіть у партії Віталія Кличка «Удар», яка у загальнонаціональному масштабі останні шість років перебувала у напівсплячому режимі, налічується понад 10 тисяч партійців.

Для партії, яка ось уже два роки має всю повноту влади в країні, мати такий скромний партактив (1000 чоловік!) – вирок. «Слугу народу» не сприймають серйозно як політичну силу навіть ті, хто обрався депутатами за її списками до рад різних рівнів. Для них «Слуга народу» лише бренд, під парасолькою якого можна потрапити до влади, не більше. Інакше чому вони не хочуть вступати до лав партії? Новий глава партії Олена Шуляк має на це пояснення.

– У партії досить складна система відбору членів. Перевірки, номінаційний комітет, затвердження головою партії… Ми – не КПРС і не Партія регіонів, до якої вливались усі керівники за посадою. Ми точно не хочемо тимчасових попутників, які зрадять на першому повороті. Ми хочемо бути впевненими у своїх партійцях, – каже Шуляк.

Ще один цікавий факт – з 2019 року партія «Слуга народу» збільшила свою чисельність у два рази. У листопаді 2019-го голова партії Олександр Корнієнко розповідав журналістам, що у партії налічується близько 500 членів, із них лише 50-70 народних депутатів.

Партійні осередки «слуги» мають у кожному обласному центрі країни. Спочатку передбачалося, що розвивати партійну структуру будуть «на шляху максимальної її диджиталізації, використання технологій». На сьогоднішній день все діджиталізаторство зводиться до заповнення онлайн-анкети на сайті партії «Слуга народу». Будь-який бажаючий, вказавши своє ПІБ, місце реєстрації та контактний номер телефону, може вибрати собі статус участі в партії: «прихильник», «експерт» чи « член партії ».

Ні «праві», ні «ліві»

Кожен новий голова партії «Слуга народу» проголошував нову ідеологію партії. За Дмитра Разумкова «слуги» публічно були лібертаріанцями. Потім був курс на побудову сексі-партії, яка мала «збуджувати» «депутатів». На сьогоднішній день «слуги» офіційно сповідують «український центризм».

«Ми не «праві» і не «ліві». Не націоналісти і не сепаратисти. Ми заперечуємо політичні крайнощі та радикальні ідеології. Вони несуть у суспільство розбрід та хитання. Ми – партія, яка створює та будує», – так описані ідеологічні уподобання соратників президента на офіційному сайті «Слуга народу».

Олена Шуляк про зміну ідеології партії поки що нічого не говорила. Експерти ж у свою чергу кажуть, що в Україні знецінився термін «ідеологія». Виборця простіше «купити» гарним «обличчям», яке говорить і обіцяє те, що хочуть почути громадяни. Між лідерськими та ідеологічними партіями українці віддають перевагу першим.

Зламаний соціальний ліфт

«Соціальний ліфт» стане одним із головних критеріїв розвитку партії «Слуга народу». Таку обіцянку/плани озвучила Олена Шуляк.

- Наше завдання – шукати, обирати, навчати найбільш активних, компетентних та небайдужих партійців. Просувати їх кар'єрними сходинами – у партії, місцевому самоврядуванні та державному управлінні. У нас має бути гідний кадровий резерв, – заявила Олена Шуляк.

"Слуга народу" - партія нового типу: це соціальний ліфт, який просуватиме на національну політичну сцену небайдужих людей

Нічого не скажеш, ідея гарна, правильна. З кадровим резервом у «слуг» справді біда. Наприклад, саму Шуляк «сватали» у різний час на три посади – міністра регіонального розвитку, голову КМДА, першого віцеспікера парламенту.

Ось тільки новою ідею із «соціальним ліфтом» назвати не можна. У 2019-му Олександр Корнієнко обіцяв те саме.

- «Слуга народу» - партія нового типу: це соціальний ліфт, який просуватиме на національну політичну сцену небайдужих людей, які шляхом поєднання навчання та практики перетворюватимуться на політиків нового типу... - заявляв Олександр Корнієнко. Лише у травні 2020-го політик уже зізнавався, що до роботи «ліфта» є претензії, і підбирати кандидатів на місцеві вибори будутьза рекомендаціями.

- Багато проблем із кадрами. Це найголовніша проблема. Ми зробили висновки з існуючого " ліфта ", і я думаю, що це не завжди добре. На місцевих виборах буде щось на кшталт рекомендаційної системи, - зізнавався Корнієнко.

Хто і як у «слуг» налагодить «соціальний ліфт», поки що не зрозуміло.

Етика з огляду на особисті взаємини

Стару-нову платівку «слуги» включили і щодо дисципліни у партії та фракції.

– Ми, до речі, думали зробити в партії етичну комісію, яка б розробила правила поведінки та взаємин, – анонсувала у лютому 2020 року заступник голови парламентської фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

А тепер увага.... Олена Шуляк запропонувала створити при партії дисциплінарну комісію (якийсь партійний суд), яка розглядатиме кейси недоречних висловлювань та поведінки «слуг народу» на всіх рівнях та застосовуватиме «санкції»: догана, виключення із партії, імперативний мандат.

– І, можливо, всі ці люди, які поводяться негідно, і комісія це розгляне, можливо, навіть із такими людьми треба буде прощатися, – сказала Шуляк.

З депутатами трапляється багато різних "зашкварів", і тому потрібно розглядати кожен конкретний випадок. Це неправильно - давати певні ярлики, не знаючи деталей того чи іншого вчинку

Водночас вона зізналася, що поки що немає чітких критеріїв, хто може увійти до складу партійної дисциплінарної комісії і на який документ члени ДК орієнтуватимуться, розглядаючи ту чи іншу провину. Але вже зараз виникає невиразна підозра, що майбутня дисциплінарна комісія «слуг» може перетворитися на банальне «окозамилювання».

Члени ДК, оцінюючи провини своїх партійців, орієнтуватимуться не на голос народу, а на особисті стосунки.

Простий приклад. Пам'ятаєте, яке обурення викликали у суспільстві слова народного депутата Галини Третьякової про «дітей низької якості» та коментарі у партійному чаті щодо колеги Антона Полякова? «Слуги» тоді відмовилися застосовувати до Третякової жорстку санкцію – позбавляти крісла голови парламентського комітету, а багато хто навіть відмовлявся голосувати за її усунення від 5 пленарних засідань.

– Із депутатами трапляється багато різних «зашкварів», і тому потрібно розглядати кожний конкретний випадок. Це неправильно – давати певні ярлики, не знаючи деталей того чи іншого вчинку, – сказала Олена Шуляк, коли журналісти попросили її оцінити слова Третьякової про смерть Полякова, а потім додала. - Звичайно, ті слова, які сказала Третьякова, погано сприймаються, коли вони сказані щодо людей, яких немає в живих. Тому що будь-яка смерть – це завжди велика трагедія.