Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
24 квiтня
Завантажити ще

Законопроект про продукти для дітей: крок до здоров'я нації або черговий популізм

Законопроект про продукти для дітей: крок до здоров'я нації або черговий популізм
Фото: avitalchn з сайту Pixabay

23 вересня ВР розглянула і прийняла за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, які споживаються дітьми». Звучить досить оптимістично, адже всі ми розуміємо, як важливо для дітей здорове і якісне харчування. Однак насолодитися «перемогою» над пальмовою олією в повній мірі не дають кілька нюансів. По-перше, багато з того, що збираються заборонити в майбутньому, заборонено і сьогодні. По-друге, деякі законодавчі «новинки», передбачені авторами документа, суперечать не тільки здоровому глузду, а й нормам ЄС.

Про пестициди і глютен

«Дуже важливим» назвала законопроект №5148 глава Держпродпотребслужби Владислава Магалецька.

«Позиція Держпродпотребслужби і моя особиста - треба підтримати!» - написала Магалецька на своїй сторінці в соцмережі, додавши, що це «крок вперед з забезпечення безпеки харчування дітей відповідно до останніх світових тенденцій».

Що ж в пропонованих змінах такого важливого?

Законопроект, як вже зрозуміло з його назви, пропонує внести зміни в цілий ряд законів України. Наприклад, його автори говорять про заборону пальмового масла в молочних продуктах. Але справа в тому, що і без цього нового документа в молочних продуктах було заборонено використання немолочних жирів, до яких, власне, і належить «пальма». Після грандіозних змін законодавців до статті 6 Закону «Про молоко та молочні продукти» до вже існуючого абзацу «У виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження» додали слова «в тому числі і пальмову олію». Як неважко помітити, суті статті це абсолютно не змінило.

У Закон «Про дитяче харчування» під роздачу потрапили не тільки гідрогенізовані рослинні жири, але і пестициди, а також чомусь глютен.

З приводу пестицидів у мене тільки одна реакція - здивування. А що, раніше їх в дитячому харчуванні використовували? Звичайно, прихильники норми можуть сказати, що раніше пестициди не були заборонені і тому в теорії могли використовуватися. Але є ж здоровий глузд. А якщо його все ж немає, то, може, треба до переліку заборонених в дитячому харчуванні продуктів включити всі відомі отрути?

Абсолютно незрозуміло, чим не догодив авторам документа глютен. Раніше ми писали про те, що модне останнім часом безглютенове харчування з медичних причин показано менш ніж 1% населення. При цьому глютен є джерелом важливих вітамінів і мікроелементів: заліза, фолієвої кислоти, цинку, вітамінів групи B, D. Він містить 18 амінокислот, сприяє кращому засвоєнню фосфору і кальцію. А ще - це клітковина, мінімум жиру і максимум протеїну. Відповідно, чим ретельніше очищення раціону від глютену, тим вище ризик отримати дисбаланс вітамінів і корисних речовин.

Про гідрогенізацію

Представники харчових асоціацій говорять про те, що закон в даній реакції не просто шкідливий, але ще і суперечить нормам ЄС.

- Почнемо з того, що гідрогенізація (технологія перетворення рідкого жиру в пластичний продукт. - Авт.), Яку намагаються заборонити, не заборонена ніде в світі.  До того ж гідрогенізовані є не тільки пальмова олія, а й інші рослинні жири, - зазначив в коментарі «КП в Україні» президент асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк.

Говорячи про те, чим законодавцям не догодила гідрогенізація, експерт пояснює: вона може давати підвищені показники трансжирів. Але справа в тому, що кількість трансжирів у продукті вже і так обмежена і в ЄС, і в Україні. Згідно з наказом МОЗ №1613 від 16.07.2020, допускається не більше 2% трансжирних кислот (ТЖК) від загальної маси жиру в харчовому продукті. Тобто сьогодні виробники, навіть використовуючи гідрогенізацію, згідно із законом не повинні перевищувати допустиму норму ТЖК. В таких умовах забороняти повністю технологію - це все одно що заборонити кухонні ножі, тому що ними можна зарізати людину.

За словами експерта, обмежувати треба не технологію переробки, а трансжирні кислоти. Але оскільки на сьогодні вони вже і так обмежені регламентом МОЗ, всі надзусилля авторів законопроекту з цього приводу є марними. З іншого боку, якщо мета в тому, щоб перенести регулювання на рівень закону, в цьому, звичайно, нічого поганого немає.

Про маркування

Крім того, продовжує Балдинюк, даний законопроект суперечить нормам ЄС в частині маркування, притому, що на сьогодні українське маркування повністю гармонізоване з законодавством Євросоюзу.

- Розробка вимог до маркування - процес тривалий і копіткий, вимагає попередніх досліджень. Добре, що Україна не розробляла свої норми і скористалася готовими нормами ЄС. Але, тим не менш, автори документу намагаються винайти «український велосипед», - пояснює президент «Укркондпрома».

Наприклад, законопроектом передбачено, що при наявності в складі харчового продукту гідрогенізованого масла в маркуванні такого продукту треба обов'язково вказати, повністю або частково він гідрогенізований із зазначенням частки в відсотках.

Але справа в тому, що норма щодо зазначення технологічного процесу отримання рослинного масла вже міститься в Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» відповідно до Регламенту 1925/2006/ЄС. Гідрогенізованого масла може бути скільки завгодно, головне - щоб частка трансжирів не перевищувала 2% від маси жиру.

Про шоколад

У статті 32 Закону «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» пропонують внести зміни, які заборонять використовувати гідрогенізовану пальмову олію в кондитерських виробах, в тому числі з какао і шоколаду. І це ще один спірний момент.

За словами Олександра Балдинюка, незрозуміло, чому не можна використовувати пальмову олію, але при цьому у закону немає ніяких претензій до маслу сол, маслу ши, корумовому маслу, які також є рослинними жирами. Єдине пояснення тут - це створення чергових стереотипів навколо «пальми», яка і без того представлена в самому негативному світлі і буквально демонізована.

- В Україні діє наказ Мінагрополітики №157 від 13.04.2016 «Вимоги до продуктів з какао і шоколаду (переклад Директиви 2000/36/ЄС), який дозволяє додавати рослинні жири. Зокрема, дозволяється використовувати пальмову олію, вироблену за певною технологією, що виключає процес гідрогенізації. Це еквівалент какао-масла, який, до речі, теж є дорогим інгредієнтом. Дана норма діє в усьому світі, в тому числі в рамках вимог СОТ. Крім того, суміші жирів можуть використовуватися в нешоколадній частині шоколадного виробу, як і в усьому світі. Обійтися у виробництві без пальмового масла буде дуже складно хоча б тому, що достатньої кількості інших жирів, якими можна було б замінити «пальму», в світі немає, - розповідає експерт.

Цікаво, що еквівалентів какао-масла можна додавати в шоколад не більше 5% від загальної маси, але при цьому замінити ними мінімально допустимий відсоток какао-масла не можна. Більш того, якщо в шоколад додані еквіваленти, це потрібно вказувати в списку інгредієнтів великим шрифтом, щоб ця інформація відразу впадала в очі.

За словами Балдинюка, українські шоколадники, як правило, еквіваленти в шоколаді не використовують, а ось в Європі це зустрічається часто-густо.

Замість післямови

В цілому законопроект виглядає сирим. Одні його норми просто повторюють те, що вже є в українському законодавстві, а інші загрожують харчовикам серйозними проблемами.

Експерти вважають, якщо закон буде прийнятий в такій редакції, то частина харчових виробництв просто зупиняться, оскільки відмовитися сьогодні від основної технології - гідрогенізації або, наприклад, перейти повністю з маргарину на олію неможливо.

Прихильникам же всього найкращого і найдорожчого можна нагадати, що вся інформація про склад продукту є на етикетці. Так що споживач самостійно вибирає певну комбінацію інгредієнтів, грунтуючись на своїх перевагах і фінансових можливостях. І якщо споживачі будуть віддавати перевагу, наприклад, продуктам на вершковому маслі, на них буде формуватися попит і, відповідно, рости пропозиція.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок: ринку сьогодні потрібні не додаткові заборони, які до того ж суперечать законодавству ЄС, а відповідальність за зловживання нечесних виробників.

Разом з тим, каже голова асоціації, на сьогодні з розробниками законопроекту досягнута домовленість, що його суперечливі положення будуть доопрацьовані до другого читання. Це дозволить уникнути негативних наслідків і зробити закон корисним для суспільства.