articles Object ( [params] => Array ( [approved] => 1 [assign] => mainstream [langid] => 2 [limit] => 12 [memcache] => 0 [order] => adate DESC [type_not] => article [where] => category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701844324 ) [langid] => [store_to_cache] => [cache_key] => articles-2877543695 [articles] => Array ( [681067] => article Object ( [absnum] => 681067 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => na-fronti-za-dobu-stavsja-91-bij-zsu-znishchili-bilshe-1120-rosijan- [title] => На фронті за добу стався 91 бій, ЗСУ знищили більше 1120 росіян [title_short] => [meta_title] => На фронті за добу стався 91 бій, ЗСУ знищили більше 1120 росіян [meta_keywords] => Генштаб зведення, зведення 7 грудня [meta_description] => Яка ситуація на фронті станом на ранок 7 грудня. Скільки росіян знищено за добу. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Розпочалася 652 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Протягом минулої доби на фронті стався 91 бій, знищено близько 1120 ворогів, повідомили у Генштабі ЗСУ.

В зоні відповідальності ОСУВ “Північ” на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка залишається без суттєвих змін.

На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить активну диверсійну діяльність, щоб не допустити  перекидання наших військ на загрозливі напрямки, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в бєлгородській області.

В зоні відповідальності ОСУВ “Хортиця” на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 7 атак ворога в районі Синьківки Харківської області.

На Лиманському напрямку Сили оборони відбили 6 атак ворога в районах Тернів, Веселого, Роздолівки Донецької області.

На Бахмутському напрямку наші воїни відбили 12 атак ворога в районах Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Сили оборони України продовжують штурм  південніше Бахмута Донецької області, завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.

В зоні відповідальності ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Сили оборони успішно відбили 34 атаки противника в районах східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного, Тоненького, Первомайського Донецької області.

На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де нашими захисниками відбито 17 атак. На Шахтарському напрямку нашими захисниками відбита одна атаку ворога в районі північніше Новодонецького Донецької області.

На Запорізькому напрямку Сили оборони відбили 6 атак противника в районах західніше Вербового, Новопрокопівки та Роботиного Запорізької області. Водночас, на Мелітопольському напрямку Сили оборони України продовжують активно завдавати окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту.

В зоні відповідальності ОСУВ “Одеса” на Херсонському напрямку Сили оборони надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, наносять вогневе ураження по тилах противника.

Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 удар по пункту управління та 3 удари по зенітно-ракетних комплексах противника.  Підрозділами ракетних військ нанесено ураження по 1 вертольоту, 1 зенітно-ракетному комплексу, 3 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 1 складу боєприпасів та 2 артилерійських засобах противника.

Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року:

  • особового складу  ‒ близько 336230 (+1120) осіб,
  • танків ‒ 5618 (+18) од,
  • бойових броньованих машин ‒ 10482 (+26) од,
  • артилерійських систем – 8045 (+21) од,
  • РСЗВ – 919 (+0) од,
  • засоби ППО ‒ 605 (+0) од,
  • літаків – 324 (+0) од,
  • гелікоптерів – 324 (+0) од,
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6116 (+33),
  • крилаті ракети ‒ 1571 (+1),
  • кораблі /катери ‒ 22 (+0) од,
  • підводні човни - 1 (+0) од,
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 10561 (+29) од,
  • спеціальна техніка ‒ 1156 (+3).
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342795 [adate] => 1701930679 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701930679 [changed] => 1701930679 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Генштаб оприлюднив дані щоденного зведення.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/GeneralStaff.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2016426596 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"271","w":"2048","h":"1092"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"0","y":"295","w":"2048","h":"1070"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(3).jpg","crop":{"x":"116","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680872] => article Object ( [absnum] => 680872 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => -lesja-hasidzhak-muzej-holodomoru-pokazuje-shcho-bude-z-natsijeju-jaka-ne-maje-svojeji-derzhavi-ta-armiji [title] => Леся Гасиджак: Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії [title_short] => [meta_title] => Леся Гасиджак: Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії [meta_keywords] => Леся Гасиджак про музей голодомору [meta_description] => Як живе Національний музей Голодомору-геноциду сьогодні. Коли добудують другу чергу комплексу, як поповнилась колекція музею та які він має плани на майбутнє - розповідь в.о генерального директора музею Лесі Гасиджак. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Цьогоріч в останню суботу листопада Україна та світ вшановували 90-і роковини Голодомору 1932-1933 років. Геноцид забрав життя мільйонів українців, але точну цифру науковці не можуть назвати і нині. Щоб вшанувати пам’ять замордованих страшною смертю співвітчизників, ще у 2009 році в Києві створили Меморіальний комплекс пам’яті жертв голодоморів. Проте не добудований він і досі - цьому завадило повномасштабне вторгнення РФ. 

Як живе музей сьогодні, коли врешті добудують другу чергу комплексу, про поповнення колекції та плани на майбутнє, розповіла в інтерв'ю KP.UA в.о генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.

25 листопада 2023, День пам’яті жертв Голодомору. Фото: facebook.com/HolodomorMuseum

Будівництво розтягнулося на десятиліття

- Пані Лесю, чим є Музей Голодомору на сьогодні: з яких приміщень складається, що вже експлуатується, а що почато, але не завершено?  

- У 2008 році почали проєктувати і будувати меморіальний комплекс, у листопаді 2009 року відкрили першу чергу. Процес будівництва довелося поділити на дві черги у зв'язку з великим масштабом, вартістю і необхідністю відкрити бодай щось до 75-х роковин Голодомору. Власне, тоді відкрили першу чергу, де ми зараз працюємо. Вона складається з найвпізнаванішого елементу - "Свічки".  Це також вуличний простір, насичений різноманітними символами і малими архітектурними об'єктами - площа "Жорна долі", скульптура "Пам'ять дитинства" - дівчинка з п'ятьма колосками, яку також всі чудово знають. Також є "зала пам'яті" - це підземний простір. Його завданням було дати відвідувачам певні емоції для того, аби пізнавати зміст теми Голодомору - передумови, причини, механізм вчинення, перебіг, закінчення.

Потім планувалося відкриття другої черги, де, власне, мала постати будівля самого музею.  Проте влада змінилася, президент Янукович заперечував Голодомор як акт геноциду українців, він прирівнював його до всесоюзного голоду, і, звісно, не могло бути мови про будь-яке продовження будівництва музею.

Повернулася держава до цього процесу у 2017 році,  адже громадськість та музейники неодноразово зверталися, що музей має бути добудований.  З 2018 року держава приступила до проєктування і будівництва другої черги. Партнером у проєктуванні стала польська дизайнерська компанія, яку було залучено за недержавні кошти для підсилення роботи української команди, оскільки на той момент жодна українська архітектурна компанія не мала досвіду проєктування музейних будівель. За всі роки Незалежності в Україні музеї, по суті, не будували, в основному усі вони розташовані в пристосованих приміщеннях.

Будівництво другої  черги проводиться за державні кошти, фінансується Міністерством культури України. Замовником є державні підприємства з будівництва.

«Свічка» та скульптура «Пам’ять дитинства - найвпізнаваніші елементи Музею. holodomormuseum.org.ua

- Що має бути у тій другій черзі?

- На сьогодні будівельні роботи виконані на 70%. Особливу увагу привертає її архітектура. Оскільки будівництво проводиться в ареалі пам'ятки ЮНЕСКО, маю на увазі Києво-Печерську лавру, тож є певні вимоги. Тому було обрано такий скандинавський стиль - будівля має чотири поверхи, але вони припасовані до схилу гори, яку попередньо укріпили. Тому візуально їх не видно, вони ніби сховані під землею.

Загальна площа будівлі 20 тисяч квадратних метрів. Основна композиція буде на площі в 3,5 тисячі квадратних метрів. Також там буде окрема зала для тематичних творчих виставок, фондосховище (бо наразі наша колекція зберігається у непристосованих окремих приміщеннях), конференц-зал, кінозал. Там можна буде проводити різноманітні презентації, конференції, форуми, обговорення тощо. 

Окрім того, буде кілька освітніх просторів, бо вже ми маємо багато занять для школярів і студентів. Сьогодні доводиться їх проводити паралельно  з екскурсіями і майстер-класами. Звичайно, буде сувенірна крамниця, кафе. Будівля буде повністю інклюзивною, тож туди без проблем зможуть потрапити і люди з інвалідністю.

Національна книга пам'яті жертв Голодомору - стосується кожного, адже тут перелічені імена загиблих від голоду в 19 областях України. Фото: facebook.com/HolodomorMuseum

Грошей на добудову другої черги немає

- Ви кажете, що гроші на це будівництво були виділені з держбюджету. Мова йде про ті 573 млн гривень, через які влітку була дискусія щодо їх доцільності?

- Частково. Вартість будівництва другої черги була офіційно оприлюднена, здається, у 2019 році - це 1,6 млрд гривень. Гроші, про які ви кажете, це частина цієї великої суми. Наскільки мені відомо, на сьогодні держава виділила близько мільярда гривень. Саме за ці гроші були проведені проєктувальні роботи та ті 70% будівництва, про які я говорила. Гроші, через які виник скандал, це був, можливо, останній транш для завершення будівництва.

- То чим все закінчилося?

- Їх не виділили, президент наклав вето на закон. Потім ця сума була в проєкті Держбюджету на 2024 рік, але за поправкою одного із нардепів ці гроші переспрямували нібито на реабілітацію військових. Тож у бюджеті на наступний рік на будівництво коштів немає.

 - На вашу думку, доцільно виділяти таку суму на будівництво музею під час війни?

- Моя думка є двоїстою. Як громадянка України, вважаю, що наше життя і щоденна робота має бути переформатована на перемогу. З будівництвом воєнних заводів, виготовленням боєприпасів тощо, якщо ми хочемо перемогти Росію і залишитися незалежною країною.

З іншого боку, як музейник, я вважаю, що Музей Голодомору - особливий. Це не просто музей мистецтва чи краєзнавчий з опудалами мамонта і свині. Музей Голодомору показує, що буде з нацією, яка не має своєї держави та армії, що може її захистити. Тоді цю націю окуповують і чинять з нею геноцид, як це було в 1932-1933 роках. Так само  музей розповідає про те, хто є нашим одвічним ворогом і чому цей ворог постійно постає як Фенікс з новою і новою силою, тому що жодного разу не був покараний. Як за злочини російської імперії, так і за злочини Радянського Союзу, так і за злочини РФ.

У нас зараз дуже багато заходів. Відвідувачі приходять з чітким запитом: хочемо дізнатися, що таке геноцид і в чому він полягає. Тому цей музей сьогодні надважливий.

Головний вхід до музею. Проєкт. Фото: holodomormuseum.org.ua

"Точну цифру загиблих від голоду навряд чи колись дізнаємося"

- Репутація Музею Голодомору постраждала у 2021 році, коли музей оприлюднив дослідження з новими даними про кількість жертв (10,5 млн). Як ви владнали цей конфлікт і яка все  ж таки кількість жертв вважається найбільш достовірною?

- Так, було таке. За цим стояли тодішня директорка Олеся Стасюк, науковці, які вже звільнилися, і взагалі частина незрозумілих працівників. Тоді були оприлюднені неправдиві цифри, сформовані на основі неправдивих даних. Жодних досліджень та експертиз тоді ніхто не проводив. Фактично на коліні були намальовані результати цих так званих експертиз і оприлюднені.

Олеся Стасюк вже не працює в музеї, люди, які ставили підписи під результатами цих нібито експертиз, звільнилися буквально впродовж двох тижнів після мого призначення на цю посаду (у липні 2022. - Авт.).

Ми продовжуємо працювати і робити свою наукову роботу, спираючись на наукові дослідження, які характеризують втрати українців у роки Голодомору. За різними даними, це від 3,9 млн до 7 млн осіб. Вважаю, що говорити про цифри можуть ті, хто їх досліджував, бо не кожен історик-демограф може робити такі оцінки. Я довіряю тим, хто цим займався.

Окрім того, тема Голодомору настільки складна, адже десятиліттями про неї взагалі було заборонено говорити, вже не кажучи про дослідження. Тому не знаю, чи ми колись знатимемо поіменно кожного загиблого і остаточну цифру.  Тодішня влада зробила все можливе,  аби приховати і знищити сліди свого злочину. До того ж багато архівів зберігається у Росії, а вони закриті з 1994 року.

Книга, яка викликає особливі емоції

- Розкажіть, будь ласка, про експозицію вашого музею.

- Наша колекція налічує понад 1300 предметів. Комусь може здатися, що вона невелика, але ще раз наголошую - ми є особливим музеєм, і кожен наш предмет має за собою конкретну історію, чиюсь долю, трагедію, це не топологічні речі. Усі вони будуть представлені в експозиції другої черги музею.

Експозиція розташована у "Залі пам'яті". Її центральним місцем є вівтар пам'яті, бо це найбільш емоційний простір. Головний експонат у ньому - Національна книга пам'яті жертв Голодомору з усіма обласними томами (19 томів). У кожному представлений мартиролог - перелік поіменно усіх, хто помер внаслідок Голодомору 1932-1933 років. Там на сьогодні є 805 тисяч імен. Це найемоційніший експонат, бо кожен, хто заходить до "Зали пам'яті", обов'язково йде до книги пам'яті, до тому, який представляє область, звідки походить його коріння. Людина може бути киянином у третьому поколінні, але якщо знає, звідки були бабуся чи дідусь, обов'язково шукає своє село і своє прізвище. Треба бачити, як змінюється вигляд людини, її емоції, коли вона знаходить своє прізвище.

Леся Гасиджак на відкритті виставки  «Намір» до 90-х роковин Голодомору-геноциду. Фото: facebook.com/HolodomorMuseum

Також зараз в "Залі пам'яті" експонується виставка, якою ми показуємо схожість у злочинів Голодомору і злочинів, які росіяни чинять зараз. Серед цих експонатів є щоденник Лавра Нечипоренка, який пережив Голодомор і записав все, що бачив тоді на Київщині та Житомирщині, це унікальні предмети українських устроїв, які були єдиним, що залишалося від померлих членів родини. Однією із технологій порятунку тоді від голоду був обмін одягу чи прикрас на їжу. От в нас є сорочка жінки з Сумщини, яка померла, а її чоловік та доньки виміняли всі її речі на їжу, залишили лише весільну сорочку. Її зберігали в родині і передавали з покоління в покоління як згадку про бабусю. Минулого року її передали до нашого музею.

Окрім того, в рамках цієї виставки впродовж трьох місяців ми експонуємо оригінал щоденника дитячого письменника Володимира Вакуленка, вбитого росіянами під час окупації Харківщини 2022 року. Цей щоденник виданий завдяки письменниці Вікторії Амеліній, яка теж загинула під час обстрілу Краматорська. Його кожен можна придбати і прочитати. А от оригінал є частиною фондової колекції Харківського літературного музею. Нам його дали на експонування.

Весільну сорочку селяни намагались виміняти на хліб. Фото: facebook.com/lesia.hasydzac

Архівні документи про канібалізм вивчатимуть науковці

- Хто ваші відвідувачі і чи багато їх зараз під час війни?

- У листопаді ми прийняли рекордну кількість груп, але не пам'ятаю точно цифру. Звіт, зазвичай, готуємо, він буде в кінці місяця. Також цього року було багато онлайн-уроків для школярів, які живуть за кордоном.  Взагалі за рік у нас в середньому 200 тисяч відвідувачів.

Коли почалося вторгнення, ми, звісно, закрилися, але вже в серпня 2022 року почали потроху працювати, хоча Київ тоді ще був відносно порожній. Спочатку працювали по чотири дні на тиждень. В нас така специфіка, що в експозиції багато техніки та електроніки, щоб зацікавити дітей, тож в умовах постійного відключення світла працювати було непросто.  А потім почали збільшувати об'єми. І от вже зараз, перед річницею Голодомору, ми зрозуміли, що треба працювати сім днів на тиждень, бо дуже багато відвідувачів, екскурсій.

- Напередодні 90-ї річниці Голодомору-геноциду ваш музей отримав від МВС понад тисячу архівних справ часів геноциду. Більшість кримінальних справ стосувалися канібалізму. Ви вже ознайомилися з ними і чи будуть вони виставлення в експозиції?

- Не буду вас обманювати, але ще не мала часу. Скажу лише, що ми їх отримали, аби наші науковці-історики їх опрацювали і писали наукові праці. Власником цих документів залишається Міністерство внутрішніх справ. Ми права на їх оприлюднення не маємо, це може зробити лише архів МВС. І вони це вже обговорюють. Ці справи відскановані ще влітку, і ось лише тепер ми отримали їх у користування. Колеги розповідали, що там дуже цікава інформація, можна робити висновки про побут того часу. Всі знають, що їсти не було нічого, а як люди тоді проводили дні, картинки немає. Частина справ є з фотографіями обвинувачених у канібалізмі, сюжетні фото тощо. Це дозволить більше дізнатися про той час.

Легендарний фотоапарат Вінербергера може стати частиною експозиції

- Що у планах на наступний рік?

- Плани в нас наполеонівські. Найголовніше - попри те, що на добудову другої черги музею у бюджеті грошей немає, ми продовжимо працювати над наповненням експозиції, активніше досліджувати нашу колекцію, бо в нас є унікальні предмети і епістолярні зразки, які стосуються Голодомору. Продовжимо також оцифровувати нашу колекцію усних свідчень, а це понад 5 тисяч записів. Адже деякі з них записані давно і зберігаються на касетах або просто записані на папері. Проте найцікавіші проєкти завжди з'являються спонтанно.

У 2023 році ми консультували режисерку Марину Ткачук під час зйомок фільму "Сімейний альбом" про австрійського інженера Олександра Вінербергера, який жив у Харкові в 1933 році і зробив ті відомі на весь світ фотографії Голодомору. У Великій Британії живе його правнучка Самара Пірс, яка теж фотограф і приїжджала в Україну кілька разів. У рамках цього фільму вона поїхала на лінію розмежування і зробила фото про злочини росіян.

Так от у Самари досі зберігається фотоапарат Leiсa, яким її прапрадід знімав ті історичні фото у Харкові у 1933 році. Минулого року ми на п'ять днів привозили той фотоапарат та альбом оригінальних фото Голодомору в наш музей. І у нас є домовленість з Самарою Пірс, що коли буде збудована друга черга музею, вона нам подарує ці експонати. Головне, аби швидше була перемога, тоді всі ці плани здійсняться.

МВС передало Музею Голодомору 1022 оцифровані кримінальні справи періоду Голодомору. Фото: holodomormuseum.org.ua

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12288 [position] => 342759 [adate] => 1701928800 [publication_date] => -1701928800 [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701688698 [changed] => 1701893330 [userid] => 18608 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Гендиректорка розповіла про майбутнє музею та виклики, які перед ним стоять.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/HolodomorMuseum /VOGUE UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2654290468 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1092"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"2048","h":"1070"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0413\u043e\u043b\u043e\u0434 \u0432\u0430\u0440\u0456\u0430\u043d\u0442 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u043e\u0433\u043e.jpg","crop":{"x":"56","y":"0","w":"1817","h":"1365"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 0 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681066] => article Object ( [absnum] => 681066 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rf-atakuvala-odeshchinu-ta-khmelnichchinu-je-vluchannja-ta-zahiblij- [title] => РФ атакувала Одещину та Хмельниччину, є влучання та загиблий [title_short] => [meta_title] => РФ атакувала Одещину та Хмельниччину, є влучання та загиблий [meta_keywords] => Одещина атака 7 грудня, ППО 7 грудня [meta_description] => Скількома БПЛА РФ атакувала Україну 7 грудня. Скільки збили сили ППО. Що відомо про влучання на Одещині. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У ніч на 7 грудня 2023 року російські окупанти атакували Україну безпілотниками  типу «Shahed» із мису Чауда (Крим). Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, усього зафіксовано пуски 18 ударних БпЛА «Shahed-136/131». Основні напрямки удару – Хмельниччина та Одещина.

В результаті протиповітряного бою сили та засоби Повітряних Сил, у взаємодії з ППО Сил оборони України, знищили 15 ударних БПЛА противника. Залучалась зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи.

За даними голови Одеської ОВА Олега Кіпера, атака на Одещину тривала майже дві години.

- Російські терористи упродовж майже двох годин атакували ударними безпілотниками Ізмаїльський район. Наші сили ППО збили переважну кількість «шахедів», проте, на жаль, є влучання. Окупанти прицільно атакували саме припортову інфраструктуру Подунавʼя. Водій однієї з фур загинув. На місці сталася пожежа, яку оперативно ліквідували співробітники ДСНС, - зазначив Кіпер.

Він додав, що внаслідок удару пошкоджено складське приміщення, елеватор та вантажівки.

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 8192 [position] => 342794 [adate] => 1701928734 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701928734 [changed] => 1701928734 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Сили ППО знищили 15 з 18 ворожих БПЛА.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/MNS.GOV.UA/?locale=uk_UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2956297459 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"229","w":"1081","h":"576.5333333333333"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"142","w":"1081","h":"564.5222222222221"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256(2).jpg","crop":{"x":"4","y":"0","w":"1073","h":"806"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681065] => article Object ( [absnum] => 681065 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => roman-oleksiv-shcho-stav-zhertvoju-udaru-rf-po-vinnitsi-zustrivsja-z-papoju-rimskim [title] => Роман Олексів, що став жертвою удару РФ по Вінниці, зустрівся з Папою Римським [title_short] => [meta_title] => Роман Олексів, що став жертвою удару РФ по Вінниці, зустрівся з Папою Римським [meta_keywords] => Роман Олексів зустріч з Папою [meta_description] => Коли Роман Олексів зустрівся з Папою Римським. Що відомо про зустріч. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

В день святого Миколая в Римі 9-річний Роман Олексів із Львова, який втратив свою матір під час жахливої ракетної атаки в Вінниці, зустрівся із Папою Римським. У цей особливий момент юний українець вручив Папі Римському пам'ятний браслет та отримав від нього благословення. Про це Роман Олексів повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці.

- Це була незабутня і благословенна зустріч, - прокоментував він зустріч з Папою Римським та додавши до поста декілька фото з зустрічі.

Зустріч Романа з Папою Римським. Фото: facebook.com/profile.php?id=100092549480373

Судячи з фото, Роман вирушив до Рима разом із своїм батьком. Підчас зустрічі Папа Римський поспілкувався з хлопчиком і надав йому благословення. Хлопець у відповідь подарував Папі Франциску браслет від Національного центру реабілітації "Незламні" (UNBROKEN) та обняв понтифіка.

Роман Олексів та його мати Галина потрапили під ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022 року. Після цього він був госпіталізований і переніс не менше 31 операції, став жертвою численних опіків та травм. Попри тяжкі травми, Роман продовжує боротьбу і росте надзвичайно сильним та витривалим.

Зустріч Романа з Папою Римським. Фото: facebook.com/profile.php?id=100092549480373

 

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342808 [adate] => 1701926880 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701926883 [changed] => 1701926912 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Хлопець подарував понтифіку  браслет від Національного центру реабілітації "Незламні".

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/profile.php?id=100092549480373 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3888920072 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_173333377(2).jpg","crop":{"x":"49","y":"0","w":"803","h":"603"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681064] => article Object ( [absnum] => 681064 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrajina-ta-ssha-nalahodjat-spilne-virobnitstvo-sistem-ppo [title] => Україна та США налагодять спільне виробництво систем ППО [title_short] => [meta_title] => Україна та США налагодять спільне виробництво систем ППО [meta_keywords] => ппо, виробництво ППО [meta_description] => Коли Україна та США планують налагодити спільне виробництво систем ППО. Про що йде мова. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Україна та США розширять співпрацю в області оборонної промисловості, запустивши спільне виробництво систем протиповітряної оборони (ППО) та виробництва критичних боєприпасів для Збройних Сил України. Про це було оголошено в ході українсько-американської конференції оборонних індустрій у Вашингтоні, повідомляє Білий дім.

Відзначено, що Україна та США підписали Заяву про наміри стосовно спільного виробництва та обміну технічними даними з метою задоволення нагальних потреб Збройних сил України. Зокрема, обговорюється спільне виробництво систем протиповітряної оборони, ремонтно-технічного забезпечення та виробництва критичних боєприпасів.

Білий дім підкреслив, що такий крок сприятиме посиленню співпраці між країнами і полегшить проходження інвестиційних угод через системи. Уряди обох країн прагнуть розвивати стійку українську оборонно-промислову базу, що самостійно забезпечуватиметься та сприятиме довгостроковій безпеці та економічному успіху України.

На конференції також обговорювалися перші кроки у напрямку інституціоналізації відносин і діалогу між промисловістю та державними партнерами. Попередньо повідомлялося, що США планують надавати допомогу Україні в реформах, розвитку інфраструктури та збільшенні обсягів експорту.

Останнім часом РФ знову активізувала обстріли українських міст та селищ з ударних дронів. Тому Україна збільшила кількість мобільних груп для боротьби з БПЛА. 

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342796 [adate] => 1701925095 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701925095 [changed] => 1701925095 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Напередодні у Вашингтоні підписали відповідну Заяву про наміри.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3195489853 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpeg","crop":{"x":"0","y":"30","w":"609","h":"325"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpg","crop":{"x":"0","y":"49","w":"900","h":"470"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/3035256.jpeg","crop":{"x":"49","y":"0","w":"512.593659942363","h":"385"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681063] => article Object ( [absnum] => 681063 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zakonoprojekt-pro-dopomohu-ukrajini-ta-izrajilju-ne-projshov-holosuvannja-v-senati-konhresu-bajden-nazvav-tse-shantazhem- [title] => Сенат США заблокував допомогу Україні, Байден назвав це шантажем [title_short] => [meta_title] => Сенат США заблокував допомогу Україні, Байден назвав це шантажем [meta_keywords] => допомога Україні голосування, Байден про провал голосування [meta_description] => Чому в Конгресі США не пройшов законопроєкт про голосування щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Як на це відреагував Байден. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Законопроєкт, що передбачав надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, не зміг пройти процедурне голосування в Сенаті Конгресу США, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Для винесення його на голосування, законопроєкт мав отримати принаймні 60 голосів з 100. За його підтримку проголосували лише 49 сенаторів, пише «Українська правда».

На провал голосування вже відреагував президент США Джо Байден. Він заявив, що ставки занадто великі.

- Республіканці в Конгресі погрожують припинити підтримку України, якщо вони не зможуть проштовхнути свою крайню партійну прикордонну політику. Це політичний шантаж, чисто і просто. Ставки надто високі, а наслідки надто значні для політичного вогню, - зазначив він.

Раніше Байден звернувся до Конгресу із проханням схвалити запит, який включає понад 60 млрд. доларів на фінансування допомоги Україні

Крім цього, Джо Байден закликав виділити додатково 14,3 мільярда доларів для Ізраїлю, 2 мільярди доларів для зміцнення безпеки Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону, і 9 мільярдів доларів на гуманітарну допомогу, наголошуючи на важливості допомоги різним країнам у складних сучасних геополітичних умовах.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342795 [adate] => 1701923220 [publication_date] => [adate_day] => 1701907200 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701923266 [changed] => 1701923486 [userid] => 58 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

За підтримку документа проголосували лише 49 сенаторів.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3727069128 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"0","y":"110","w":"1648","h":"878.9333333333333"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"0","y":"119","w":"1648","h":"861"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/0\/58\/IMG_20231206_170141272.jpg","crop":{"x":"93","y":"0","w":"1463","h":"1099"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681062] => article Object ( [absnum] => 681062 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => zelenskoho-zaprosili-na-onlajn-samit-g7-na-jakomu-domovilis-pro-zaboronu-rosijskikh-almaziv [title] => Зеленського запросили на онлайн-саміт G7, на якому домовились про заборону російських алмазів [title_short] => [meta_title] => Зеленського запросили на онлайн-саміт G7, на якому домовились про заборону російських алмазів [meta_keywords] => [meta_description] => Президент України Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із лідерами країн «Великої сімки» (G7) [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Президент України Володимир Зеленський виступив на онлайн- саміті лідерів країн «Великої сімки» (G7), на якій погодили заборону російських алмазів. Про це Зеленський заявив під час вечірнього відеозвернення

- Взяв участь у засіданні лідерів «Групи семи». І це вже традиція, що Україна представлена на таких самітах...Є й нова потужна заява «Групи семи», зокрема, на підтримку України. Багато важливих речей для нашої держави, для наших людей враховані в заяві, - заявив Зеленський.

У спільній заяві країн G7 йдеться про заборону непромислових алмазів з Росії з 1 січня 2024 року. Російські алмази, які продають треті країни, опиняться під санкціями з березня.

До складу G7 входять Японія, Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Європейський Союз.

Фото: president.gov.ua

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342794 [adate] => 1701895002 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701895002 [changed] => 1701895002 [userid] => 24077 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Президент України Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із лідерами країн «Великої сімки» (G7)

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => president.gov.ua [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2050471896 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"70","w":"1042","h":"555.7333333333333"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"0","y":"76","w":"1042","h":"544"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/240\/77\/51fbdf2a4dca05e3ca5b72763904c690_1701878811_extra_large.jpeg","crop":{"x":"59","y":"0","w":"925","h":"695"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681061] => article Object ( [absnum] => 681061 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pjatirichna-divchinka-z-kijivshchini-maje-najdovshe-v-ukrajini-volossja [title] => П'ятирічна дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся серед однолітків [title_short] => [meta_title] => П'ятирічна дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся [meta_keywords] => Рекордсменка. найдовше волосся, книга рекордів [meta_description] => Дівчинка з Київщини має найдовше в Україні волосся [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

6 грудня до Національного реєстру рекордів України потрапила п’ятирічна Марія Порожнюк з Броварів, що на Київщині. Дівчинка встановила дитячий рекорд у категорії «Найдовше волосся у віці 5 років». При зрості 110 сантиметрів довжина її волосся сягає 91,5 сантиметрів. Про це повідомила керівник Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова.

 - Наша Марія від народження має дуже гарне волосся, - каже мама дівчинки Олександра. - Навіть на фотосесії для новонароджених ми їй причіпляли бантики, бо вже було за що причепити. Як доглядали за волоссячком? Та дуже просто: двічі на тиждень миємо голову дитячим шампунем, жодних вітамінних добавок для росту волосся не давали.

Розкішне волосся маленька Марія успадкувала від матері, бо Олександра також може похвалитися красивими пасмами. У дитинстві також ходила з довгим волоссям, але саме у 5 років їй зробили модну у той час стрижку - каре.

Марія розуміє, що у неї гарне волосся і пишається цим подарунком природи. Любить за ним доглядати, але думки про те, щоб його зрізати навіть не припускає.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342807 [adate] => 1701891540 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701891594 [changed] => 1701893278 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Дівчинка встановила дитячий рекорд у категорії «Найдовше волосся у віці 5 років».

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/profile.php?id=100004665041432 [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 24077 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 104922160 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"19","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"29","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1415).jpg","crop":{"x":"0","y":"34","w":"900","h":"675.974025974026"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681060] => article Object ( [absnum] => 681060 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => kiva-dlja-ukrajini-ne-mav-zhodnoji-tsinnosti-v-op-vidreahuvali-na-smert-kolaboranta [title] => Кива для України не мав жодної цінності - в ОП відреагували на смерть колаборанта [title_short] => [meta_title] => Кива для України не мав жодної цінності - в ОП відреагували на смерть колаборанта [meta_keywords] => Ілля Кива, ліквідували Киву, Офіс президента [meta_description] => В Офісі президента прокоментували смерть Іллі Киви [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк прокоментував інформацію про смерть колишнього нардепа Іллі Киви. Подоляк заявив, що він не мав не мав жодної цінності для України, а був персонажем мемного типу.

- Зрадники повинні розуміти, що ця війна інакше розставляє акценти та сховатися не вдасться. У будь-якому випадку ця війна у фіналі для кожного з них матиме свою ціну, - заявив Михайло Подоляк у прямому ефірі телеканалу FREEДІМ.

Він закликав дочекатися офіційного підтвердження інформації про загибель колишнього українського депутата. Подоляк наголосив, що Росія занадто кримінальна країна. І те, що вона почала війну, це різко криміналізувало внутрішні стосунки.

У середу, 6 грудня, підмосковному Одінцові виявили тіло 46-річного екс-депутата Верховної ради Іллі Киви. Згодом Служба безпеки України підтвердила, що ліквідувала Киву, який з початку повномасштабної війни став на бік агресора і перебрався до Росії.

[telegram post="tv_freedom/32375" desc=""]

[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1028 [position] => 342793 [adate] => 1701889500 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701889506 [changed] => 1701928748 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Колишнього нардепа знайшли мертвим у Підмосков'Ї.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 58 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3031905230 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"0","y":"12","w":"900","h":"480"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"0","y":"17","w":"900","h":"470"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1414).jpg","crop":{"x":"115","y":"0","w":"671","h":"504"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681059] => article Object ( [absnum] => 681059 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => bajden-prosit-konhres-skhvaliti-dopomohu-ukrajini-putin-ne-povinen-peremohti [title] => Байден просить Конгрес схвалити допомогу Україні: Путін не повинен перемогти [title_short] => [meta_title] => Байден просить Конгрес схвалити допомогу Україні: Путін не повинен перемогти [meta_keywords] => Байден Конгрес, Байден допомога Україні, війна США допомога Україні [meta_description] => США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на $175 млн [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден звернувся до Конгресу. Він закликав схвалити запит, який включає понад 60 млрд. доларів на фінансування допомоги Україні. Про це стало відомо під час трансляції виступу Байдена.

- Конгрес має затвердити додаткове фінансування для України. Мене шокує, що ми дійшли до цього часу, і республіканці відмовляються його стверджувати, - наголосив президент США. – Російські солдати продовжують скоювати військові злочини, а український народ захищається вже майже два роки. І США мають пишатися, що допомагають Україні досягти успіху.

Байден зазначив, що відмовою надати українцям термінову допомогу Конгрес "показує бажання зробити Путіну найбільший подарунок". Американський президент наголосив, що США не можуть допустити перемоги Росії, а їхня нездатність допомагати Україні "явно посилює позицію диктатора". І тоді, наголосив він, глава РФ вирішить піти далі, завойовувати нові країни.

– Якщо Путін захопить Україну, він на ній не зупиниться. Важливо дивитися на це у довгостроковій перспективі. Він продовжить наступ, і чітко про це говорив, - продовжив він. які боротимуться з російськими військами, – заявив Байден.

Після цього Сполучені Штати оголосили про надання Україні чергового пакету військової допомоги на суму 175 мільйонів доларів, йдеться у повідомленні державного секретаря США Ентоні Блінкена. За його словами, пакет включає:

  • боєприпаси для ППО;
  • боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS;
  • артилерійські боєприпаси;
  • високошвидкісні протирадіолокаційні ракети;
  • протитанкові ракети;
  • патрони для стрілецької зброї;
  • боєприпаси для руйнування перешкод;
  • обладнання для захисту критичної інфраструктури;
  • допоміжне обладнання.

При цьому глава Держдепу наголосив, що якщо Конгрес не підтримає нове фінансування допомоги "це буде один із останніх пакетів для України у сфері безпеки, які США можуть надати".

Напередодні українська делегація зустрілася зі спікером Палати представників Конгресу США Майком Джонсоном напередодні голосування за надання допомоги Україні. Зустріч відбулася на тлі виступу президента України Володимира Зеленського, який не відбувся 5 грудня, на закритому онлайн-брифінгу для американських сенаторів.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342793 [adate] => 1701887220 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701887252 [changed] => 1701889388 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Американський лідер закликав схвалити пакет допомоги Україні ще до різдвяних свят.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100103 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 841365383 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1426).jpg","crop":{"x":"0","y":"68","w":"1080","h":"576"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1426).jpg","crop":{"x":"0","y":"68","w":"1080","h":"564"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(1426).jpg","crop":{"x":"0","y":"60","w":"1080","h":"811"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681058] => article Object ( [absnum] => 681058 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => v-polshchi-znajshli-pjat-sokir-jakim-mozhe-buti-tri-tisjachi-rokiv [title] => В Польщі знайшли п'ять сокир, яким може бути три тисячі років [title_short] => [meta_title] => В Польщі знайшли п'ять сокир, яким може бути три тисячі років [meta_keywords] => Польща, артефакти, сокири [meta_description] => Археологи знайшли в Польщі п'ять сокир, яким 3 тисячі років [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

У Польщі археологи розкопали п'ять сокир бронзової доби. Знахідка датується періодом між 1700 і 1300 роками до нашої ери. Про це пише Arkeonews.

Знахідку виявив "шукач скарбів" Денис Конкол, коли досліджував ліси регіону Коцевє, що у Гданській Померанії, отримавши дозвіл від місцевої влади. Коли він натрапив на п'ять бронзових сокир, закопаних трохи нижче поверхні ґрунту, одразу повідомив науковців,

- Вилучення цих знахідок відбувалося під археологічним наглядом наших колег з Воєводського управління охорони пам'яток. Це означає, що ми запобігли можливому руйнуванню пам'ятки, - сказав Ігор Стржок, відповідальний за збереження пам'яток Поморського воєводства.

Під шаром бруду і трави дослідники виявили п'ять сокир, похованих разом у ямі на глибині 20-30 сантиметрів під землею. Ігор Стржок сказав, що артефакти цього періоду рідко виявляють у цьому регіоні, що робить знахідку особливо унікальною. На його думку, ці сокири могли бути пов’язані із балтійською культурою, що походить із сучасної Литви або північно-східної Польщі.

Знахідку вже дослідив Пьотр Клімашевський, керівник відділу археологічних пам'яток. Сокири досить великі, мають тонке руків'я з піднятими краями та широке лезо. Археолог вважає, що сокири були частиною ритуального підношення, можливо, пов'язаного з торгівлею або релігією, яку сповідували в цій місцевості у бронзову добу.

Поодинокі бронзові сокири цього періоду вчені бачили й раніше, але це перший випадок, коли їх було аж п'ять. Традиційно з покладів бронзової доби в цьому регіоні знаходили переважно браслети або нагрудні прикраси, тому розкопка цих наконечників сокир є "археологічним дивом", каже Ігор Стржок.

Раніше під час розкопок у Білій Церкві на Київщині археологи виявили золоті прикраси часів Гетьманщини XVII-XVIII століть, що є дуже рідкісною знахідкою. Вчені пояснили, що прикраси часів Гетьманщини є вкрай рідкісною знахідкою, яка має велике наукове та суспільне значення. Вона свідчить про високий рівень ювелірного мистецтва Козацької держави.

[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342806 [adate] => 1701885900 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701885951 [changed] => 1701885973 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Під шаром бруду і трави дослідники виявили п'ять сокир, похованих разом у ямі на глибині 20-30 сантиметрів під землею.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Надлесництво Старогард [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2838058881 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(323).png","crop":{"x":"0","y":"16","w":"1024","h":"546"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(323).png","crop":{"x":"0","y":"21","w":"1024","h":"535"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(323).png","crop":{"x":"128","y":"0","w":"768","h":"577"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [681056] => article Object ( [absnum] => 681056 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ssha-vpershe-v-istoriji-visunuli-zvinuvachennja-rosijskim-soldatam-za-zlochini-v-ukrajini [title] => США вперше в історії висунули звинувачення російським солдатам за злочини в Україні [title_short] => [meta_title] => США вперше висунули звинувачення російським солдатам за злочини в Україні [meta_keywords] => США звинувачення російським солдатам, Мін'юст США солдати РФ, солдати РФ злочини Штати [meta_description] => Вперше в історії США висунули звинувачення групі військових РФ за воєнні злочини в Україні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>

Сполучені Штати Америки сьогодні, 6 грудня, повідомили про висунення звинувачень чотирьом російським солдатам за воєнні злочини, які вони вчинили на території України. Про це повідомляє Міністерство юстиції США.

- Міністерство юстиції висунуло перші в історії звинувачення за статутом США про воєнні злочини чотирьом пов'язаним з Росією військовослужбовцям за тяжкі злочини проти американського громадянина. Міністерство юстиції працюватиме стільки, скільки потрібно, щоб досягти відповідальності та справедливості за агресивну війну Росії, - сказав генеральний прокурор США Меррік Гарланд.

Йдеться про Сурена Сейрановича Мкртчяна, Дмитра Будника і двох росіян - Назара і Валерія, чиї прізвища США невідомі. Їх звинувачують у незаконному затриманні громадянина США під час вторгнення Росії до України. Його допитували, жорстоко били і катували. Вони також погрожували вбити жертву й інсценували страту.

Згідно з обвинуваченням, що міститься в обвинувальному висновку, Мкртчян та Будник були командирами військових частин Збройних сил Росії й так званої "Донецької Народної Республіки", а Валерій та Назар - військовослужбовцями нижчого рангу. Обвинувачені воювали на боці Росії проти України. У квітні 2022 року Мкртчян та солдати під його командуванням, ймовірно, викрали жертву, громадянина США, з його будинку в селі Миле Херсонської області на півдні України та незаконно утримували його щонайменше 10 діб.

Під час викрадення Мкртчян, Валерій, Назар та інші кинули оголену жертву обличчям на землю, зв'язали їй руки за спиною, направили пістолет їй у голову та жорстоко побили, у тому числі прикладами їхньої зброї. Потім зловмисники перевезли жертву до імпровізованої військової бази. У обвинувальному висновку також стверджується, що Мкртчян та Будник керували і брали участь щонайменше у двох допитах, під час яких четверо обвинувачених та інші особи катували жертву.

Під час одного з допитів Мкртчян, Валерій та Назар зняли з жертви одяг та сфотографували її. Потім обвинувачені та інші особи жорстоко побили жертву, направили зброю їй у потилицю та погрожували застрелити. Будник погрожував жертві смертю і сказав вимовити останні слова. Невдовзі після цього Назар та інші провели інсценування страти.

Обвинуваченим пред'явлено звинувачення у трьох воєнних злочинах - незаконному затриманні, тортурах та нелюдському поводженні - і в одній змові з метою скоєння воєнних злочинів. У разі визнання винним кожному з обвинувачених загрожує максимальне покарання у вигляді довічного ув'язнення.

Раніше слідча комісія Організації Об'єднаних Націй заявила, що знайшла додаткові докази російської воєнної агресії та воєнних злочинів в Україні, включаючи зґвалтування та депортацію дітей до РФ.

Президент Володимир Зеленський розповів, що наразі вже задокументовано понад 110 тисяч порушень російськими загарбниками законів та звичаїв війни на території України. Президент наголосив на важливості фіксації воєнних злочинів окупантів для подальшого судового переслідування і покарання.

[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 1024 [position] => 342792 [adate] => 1701884160 [publication_date] => [adate_day] => 1701820800 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701884191 [changed] => 1701885558 [userid] => 100103 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>

Росіян звинувачують у незаконному затриманні громадянина США, тортурах та побитті.

[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => justice.gov [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100005 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2192735269 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(25).png","crop":{"x":"141","y":"0","w":"844","h":"450"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1001\/3\/22(25).png","crop":{"x":"213","y":"0","w":"599","h":"450"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/life/a646460-dvirnik-z-okupovanoho-khersona-chempion-svitu-z-dzhiu-dzhitsu-provodzhu-trenuvannja-bezkoshtovno-dlja-vsikh-bazhajuchikh */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701844324 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
6 грудня
Завантажити ще

Двірник з окупованого Херсона, чемпіон світу з джіу-джитсу: Проводжу тренування безкоштовно - для всіх бажаючих

Двірник з окупованого Херсона, чемпіон світу з джіу-джитсу: Проводжу тренування безкоштовно - для всіх бажаючих
Фото: https://www.facebook.com/khersoncouncil/photos

Аеропорт лише відремонтували

Херсон живе під окупацією з початку березня. Російські війська з'явилися тут одразу після початку вторгнення до України.

На п'ятому тижні війни місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи. Жителі зазначають: із продуктами проблема не така гостра, як із медикаментами. Підвезення немає ані того, ані іншого – окупанти не пропускають. Але які продукти - той же хліб, овочі - в місті можна відносно легко дістати. А ось із ліками справи гірші.

Війна у Херсоні розпочалася з уже відомого багатьом аеродрому у Чорнобаївці. Побачивши вогонь та стовпи чорного диму за містом із боку селища Чорнобаївка, жителі зрозуміли: почалося. Це було першого ж дня повномасштабного вторгнення російських військ.

Також військові били околицями міста, де розташований міст через Дніпро. У самому Херсоні один день точилися вуличні бої.

Херсонського двірника Ігоря Євтушенка, чемпіона світу з джіу-джитсу, початок бойових дій застав у спортзалі. Згадує: було саме ранкове тренування, як вдалині пролунали перші вибухи.

– Били ракетами – не сам Херсон, а передмістя, де аеропорт. Місто почало тремтіти, чорний дим стовпом повалив, - згадує Ігор Євтушенко. - Всі це все побачили, зрозуміли, що війна. Якщо горить усе, як тут не повіриш… Війна застала нас усіх зненацька.

Село Чорнобаївка розташоване за 11 км від Херсона. Окрім аеродрому, де українські війська вже вдев'яте розбили окупантів, тут працював міжнародний аеропорт «Херсон».

У середині лютого щойно закінчувалася реконструкція аеропорту - за кілька днів до початку війни влада оголосила про завершення робіт на 95%. У березні він готувався прийняти перший авіарейс після закінчення реконструкції злітно-посадкової смуги.

Здавалося б, просто двірник, а він чемпіон світу. Фото: Ігор Євтушенко https://www.facebook.com/profile.php?id=100003581466509&sk=photos

Здавалося б, просто двірник, а він чемпіон світу. Фото: Ігор Євтушенко https://www.facebook.com/profile.php?id=100003581466509&sk=photos

Російських у місті не видно

48-річний Ігор Євтушенко – відомий шкільний двірник із Херсона, який збирав гроші для участі у чемпіонаті світу з джіу-джитсу в Абу-Дабі. Своїх шанувальників, які скинулися гривнею та доларом, він не підвів – турнір виграв.

Ще до війни Ігор залишив роботу у школі та влаштувався у палац культури у Херсоні. Тут же – «його» спортзал.

- Дивлюся за пожежною безпекою. Пожежник – гордо звучить, тож я пожежник-охоронець, – розповідає «КП" в Україні» Ігор Євтушенко. – Робота – доба через три.

Виїжджати з окупованого Херсона Ігор Євтушенко із дружиною та сином не планують.

- Нікуди не їхав і не збирався. Мої знайомі, мої друзі – всі тут, з ким я спілкуюся. Сам залишаюся на місці – у мене тут батьки старенькі та команда, – каже Ігор. - Куди ж я їх залишу...

Щодня, за словами Ігоря, у Херсоні відбуваються мітинги на підтримку України. Сам він на них не ходить. Але й у місто виходити його родина не боїться. Кажуть, росіян не видно. Хоча ЗМІ повідомляють про стрілянину під час мітингів та використання проти жителів сльозогінного газу. А в середу стало відомо про викрадення учасника мітингів, депутата облради та директора обласного музично-драматичного театру Олександра Книги.

- Вони по всьому місту не ходять, із ними ніхто не перетинається. Ставлять у деяких точках блокпости, – продовжує двірник-чемпіон. – Вони самі по собі, ми – самі по собі. З дому виходити не боїмося.

Мешканці вулицями, за його словами, ходять «зайняті» – у пошуках їжі. Час ніби зупинився. У місті зависло все.

- Яка влада? Сидимо в окупації, – сумно зітхає Ігор. – Наш мер просто підтримує життєдіяльність міста. Сміття вивозять, комунальний сектор працює. А так жодних поки що зрушень у напрямі, що у всіх робота буде, немає.

Тролейбуси ходять – возять безкоштовно. Декілька днів тому почали ходити маршрутки. Двірники метуть вулиці. Перебоїв з електрикою, водою та газом немає.

У банки черги, як у мавзолей

Ігор із сім'єю живе у приватному секторі. Наразі не сезон, але згодом щось можна буде посадити. Тримати живність тут не прийнято, тому яйця та молочні продукти доводиться купувати. Люди тримаються разом. Серед сусідів Ігоря кидати будинок та місто ніхто не поспішає.

- Не знаю нікого, хто б поїхав, - знизує плечима Ігор. – Може, одна сім'я із 50. Місто повне, принаймні у моєму кварталі.

Із початком війни Ігор Євтушенко перестав проводити тренування, але через два тижні знову прийшов до спортзали та оголосив про відновлення занять з джиу-джитсу. Проводить їх безкоштовно.

- Люди грошей не мають. Я проводжу тренування не для заробітку, а щоб підтримувати форму і щоб люди розвантажилися психологічно, - пояснює Ігор. – Краще, ніж їм тільки сидіти вдома. Приходити може будь-хто, не лише спортсмени.

Ігор взагалі не дуже зацікавлений у грошах. За перемогу на чемпіонаті світу отримав лише медаль та футболку – і задоволений. Боровся не заради фінансового виграшу, а задля драйву. Впевнений, що гроші – не головне. Ось і наразі не сумує. Хоча ситуація у місті складна.

– 80% людей у Херсоні зараз без роботи, – каже Ігор Євтушенко. - Дружина, швачка, теж залишилася без роботи. Їй та співробітникам уже виплатили 6500 гривень грошової допомоги. У місті працюють лише магазини та аптеки. Більшість магазинів не працюють безготівково. А перевести в готівку ніде - в банкомати ніхто гроші не підвозить, інкасаторів немає. Якесь відділення відкриється – черга, як у мавзолей. З готівкою важкувато.

З овочами та хлібом у Херсоні поки що все гаразд, а ось ліків немає зовсім. Фото: https://www.facebook.com/khersoncouncil/photos

З овочами та хлібом у Херсоні поки що все гаразд, а ось ліків немає зовсім. Фото: https://www.facebook.com/khersoncouncil/photos

З птахофабрики курей роздавали безкоштовно

Втім, купувати теж нема чого – відкриті тільки продуктові, і вибір там невеликий. Продукти не підвозять. Є овочі, хліб – те, що роблять у Херсоні чи везуть із найближчих, теж окупованих сіл.

- Виручають овочі, і були запаси – закатка, - пояснює, як виживають херсонці, наш співрозмовник. – Хліб є – підвозять регулярно. Але ціни, звісно… Якщо десь трапляється м'ясо – то по 300 гривень. А до війни було по 90-120, дивлячись яке. Яйця – 70 гривень. Хліб – 20-25 за булку. Овочі більш-менш доступні: картопля – 25-30 гривень, цибуля та морква приблизно в одну ціну – 25 гривень за кілограм. Круп взагалі нема. Цукор, дружина каже, 40, 60 гривень. Я цукру не їм, тому й не звертав уваги. Ми в блокаді повній, немає підвезення, у магазинах рештки вигрібають. Все, що виробляється, – крупи, олія, у нас цього немає.

На полицях продуктових, за словами Ігоря, переважно залишилися солодка вода, морозиво, червона ікра, шоколадні дорогі цукерки. Із цим товаром продавці стоять увесь день. Іноді можуть щось підвезти, наприклад, макарони.

– У нас тут птахофабрика була – курей порізали та безкоштовно роздають городянам, – каже Ігор. - Щоб хтось помирав з голоду – такого поки що немає. У місті працюють волонтери, і це рятує.

У окупантів продукти не беруть

Російські продукти до Херсона підвозять окупанти, але у них народ не бере.

- Принципово. А наші машини з товаром вони не пропускають, – розповідає Ігор. - Що вони везуть – уяви не маю. Привезли гуманітарку в коробках, постояли, кілька бабусь, може, підійшли і щось взяли.

Найбільш гостро постає питання з медикаментами. Щодо продуктів херсонці так не переживають, як щодо ліків. На овочах із навколишніх сіл, кажуть, можна якось прожити-протягнути, а от із медикаментами зовсім погано.

- Я не потребую особливо медикаментів, але в чатах пишуть люди - багато хто шукає ліки, особливо інсулін, онкологічні специфічні ліки, - розповідає Ігор Євтушенко. - Та ось навіть хотів собі піти купити краплі в ніс - немає. Просто не завозять. Аптеки у нас ніхто не грабував, люди скупили все у перші дні, і все.

Херсон, незважаючи на окупацію, продовжує жити.

– Зрозуміло, що всі чекають, що все повернеться назад – повернемось до України, – зітхають жителі міста.

На вулицях є люди,  їздять машини. Мітинги на підтримку України та демонстрації проводяться щодня. Порожньо було лише перші дні, коли почалися бойові дії.