24 вересня
Завантажити ще

Карачун не прийшов: Кривий Ріг упорався з великою водою

Карачун не прийшов: Кривий Ріг упорався з великою водою
Фото: t.me/dnipropetrovskaODA

Після удару 14 вересня російськими крилатими ракетами по греблі на Карачунівському водосховищі річка Інгулець вийшла з берегів і підтопила Кривий Ріг разом із прилеглими селищами. Вода піднялася майже на 2,5 метра – витік від удару нижче зрізу води становив 100 кубометрів на секунду. Вода з'явилася на вулицях Кривого Рогу, але зникла з кранів жителів, що спровокувало невелику паніку – люди кинулися до магазинів за бутильованою питною водою. Але вже за кілька годин рятувальникам вдалося мінімізувати наслідки удару, провівши кілька запланованих підривів гідроспоруд на Інгульці в районі Чорногорки, щоби збільшити прохід води. Рівень води за добу вдалося помітно стабілізувати.

- Мені здається, що не дамба була їхньою метою, а Криворізька ТЕС. Вона одна із найбільших в Україні. Електрика в місті не пропадала, отже, в станцію не потрапили. Питну воду швидко почали підвозити по будинках, у когось навіть відновилося водопостачання за кілька годин, – розповів «КП в Україні» мешканець Центрально-Міського району міста Олександр Соломатін. – Було, звісно, страшно, що весь район піде під воду. У нас тут взагалі критична ситуація з екологією, і не лише з водою.

Рятувальники оперативно вивозили людей із зони підтоплення. Фото: ДСНС України

Рятувальники оперативно вивозили людей із зони підтоплення. Фото: ДСНС України

Водосховище – основне джерело питної води

На річці Інгулець розташовані три водосховища – Войнівське, Іскрівське та Карачунівське, які входять до єдиного каскаду. На останніх двох водосховищах стоять греблі, також є гребля ГЕС у смт Велика Олександрівка, греблі біля сіл Могилівка, Заградівка та Мала Олександрівка, насипні греблі у колишньому Інгульці, Білоусівці, Малій Олександрівці, Запоріжжі.

Карачунівське водосховище - це основне джерело питного водопостачання Кривого Рогу, його вода також використовується для зрошення земель, а водосховище - для рибальства. Воно з'явилося разом із будівництвом Криворізького металургійного заводу (зараз це «АрселорМіттал Кривий Ріг»), і сьогодні це найбільше водосховище у регіоні. А Криворізька теплоелектростанція – третя за потужністю в Україні.

Оскільки Кривбас – регіон, де різними способами видобувають залізну руду, говорити про його екологічну безпеку в принципі не доводиться. Наразі одночасно експлуатуються 18 родовищ руди, де видобуток іде як закритим, так і відкритим способом. Простіше кажучи – у шахтах та кар'єрах. Є законсервовані старі шахти, звідки відкачується вода (до 40 млн кубометрів на рік), та не проста, а високомінералізована, забруднена. Не вся вона використовується в роботі гірничорудних підприємств – частина повертається до ставків-накопичувачів, звідки скидається до річок Інгулець та Саксагань.

Додамо до цього кругообігу величезних обсягів води вибухові роботи в кар'єрах, поглиблення шахт, і стане зрозумілим: жителі Кривого Рогу та прилеглих районів уже багато років живуть у стані «постійної бойової готовності» до різних природних та техногенних катастроф. А після заяв екологів кілька років тому, що через промислову діяльність поверхня Кривого Рогу просіла на 6 метрів, утворивши щось на кшталт вирви, - готовність городян посилилася в рази.

І навіть перенесення до Кривого Рогу Центрального офісу Державної екологічної інспекції (яка, до речі, поки що мовчить про ситуацію в місті) не заспокоїло громадян.

До проблем із греблею Карачунівського водосховища криворіжці готові вже давно - її ремонтують щовесни. Фото: ДСНС України

До проблем із греблею Карачунівського водосховища криворіжці готові вже давно - її ремонтують щовесни. Фото: ДСНС України

До всього готові

Щодо дамби Карачунівського водосховища, то криворіжці визнають: вона стара і пошкоджена вже давно. Цю двосотметрову споруду висотою 24 метри і шириною по гребеню 7,5 м зміцнюють і ремонтують щовесни, але гребля здута і з'їдена часом.

- Колись підрахували, що якщо дамбу буде прорвано, то на Кривий Ріг підуть 300 мільйонів тонн води (обсяг всього водосховища), і весь Центрально-Міський район буде затоплено до третього поверху будинків. Слава богу, цього не сталося! – каже Соломатін.

З певною періодичністю (остання інформація про це датована листопадом 2017 року) у Кривому Розі проводять засідання щодо заходів безпеки на випадок прориву греблі Карачунівського водосховища. Не те щоб дамба викликала багато питань – як ми вже сказали, Кривий Ріг – зона підвищеної екологічної небезпеки, тут є 19 хімічно-небезпечних об'єктів. І розлив води по цих об'єктах загрожує не лише затопленням будинків, а й отруєнням довкілля. Один склад хлору у смт Радушне, де зберігаються десятки тонн речовини, чого вартий, розлийся Інгулець сильніше і ширше.

Влада знає, що прорив дамби Карачунівського водосховища загрожує затопленням житлових масивів Центрально-Міського та Інгулецького районів – це 42 тисячі осіб населення. Якщо прорве дамби Макротівського, Кресівського та Саксаганського водосховищ, то в зоні ризику опиняться 13 тисяч жителів Тернівського, Саксаганського та Покровського районів.

Тож рідне місто президента виявилося готовим до критичної ситуації 14 вересня – відсутність поранених та загиблих, швидка евакуація громадян та ліквідація аварії викликають повагу. Рятувальні служби швидко розгорнули гумові човни, де вивозили людей із зони підтоплення.

Але проблема залишається, і це не тільки розлив річки, а й вимивання відходів промислового виробництва, підняття рівня ґрунтових і шахтних вод, забруднення ґрунту. Після сходу води та аналізу стану довкілля стане зрозумілим реальний рівень збитків від обстрілу греблі Карачунівського водосховища 14 вересня.