28 вересня
Завантажити ще

Загибель військовополонених в Оленівці: брехня «деенерівців» та версії трагедії

Загибель військовополонених в Оленівці: брехня «деенерівців» та версії трагедії
Фото: REUTERS/Олександр Єрмоченко

Що сталося в Оленівській виправній колонії, де утримуються українські військовополонені, в ніч проти 29 липня? Ракетний чи артилерійський удар, у якому бойовики за звичкою звинувачують ЗСУ, а українці переконані, що терористи замітають сліди своїх страшних злочинів, призвів до загибелі 53 та поранень понад 150 осіб – громадян України. Версії події розбирала «КП в Україні».

Оленівка: елеватор, блокпост, безнадія

До 2014 року Оленівська колонія працювала як установа для засуджених довічно чи на дуже серйозні терміни. Після початку окупації колонія опинилася на самій лінії фронту і неодноразово потрапляла під удари з обох боків. В'язні розповідали, що на початку війни (2014-2015-і роки) після артударів були пробиті стіни колонії і навіть з'явилася можливість втекти. Однак ув'язнені вважали за краще залишитися на місці і закласти дірки: без документів про звільнення їхню долю було б вирішено на першому ж блокпосту бойовиків.

Окрім колонії суворого режиму, селище Оленівка було відоме своїм борошном (тут працював один з найбільших елеваторів у регіоні), булками (хлібобулочне та кондитерське виробництво) та залізничним депо, що давало роботу сотням мешканцям селища. Звісно, війна поставила крапку у розвитку місцевої промисловості, і Оленівку більше знали як один із блокпостів бойовиків, через який можна було виїхати на підконтрольну територію України. Місцеві жителі здавали кути ночувальникам і робили невеликий бізнес на пиріжках-чебуреках-каві вздовж центральної дороги, де черга з автомобілів розтягувалася на кілька кілометрів і днів, чекаючи переходу на інший бік лінії розмежування. У 2022 році закінчилися і черги – кордон закрився, селище спорожніло, всі, хто міг, виїхали, решта залишилися доживати, як бог дасть.

В'язниця на лінії вогню

Виправна колонія в Оленівці існувала як би сама по собі, але її близькість до лінії фронту дозволяла «керівництву» не надто морочитися з дотриманням прав ув'язнених й іншими «дурощами» цивілізованого світу. Якщо до війни до виправних установ по всій Україні постійно приїжджали десятками делегації державних, волонтерських, міжнародних організацій з метою перевірити умови утримання в'язнів, то зрозуміло, що за вісім років війни подібних інспекцій не було жодної. Навіть після появи в Оленівській колонії кількох «азовців», до яких була прикута увага десятків країн, окупанти за увесь час не пустили жодної людини з перевіркою місць утримання полонених. І заручників, адже йдеться і про мирних громадян – в Оленівці тримали тих, хто не пройшов «фільтрацію» в окупантів, тобто не зміг довести, що він не брав участі у бойових діях на боці України. Татуювання з тризубом? Однозначно «азовець» чи забутий вже «правосік» – до в'язниці!

Тобто народу в Оленівській колонії було дуже багато – військовополонені, мирні та, власне, ув'язнені. Називалася цифра до 3000 людей. Набагато більше, ніж могли вмістити основні будівлі ВК. І тут постає питання про те, що ж ми бачили на відео, знятому окупантами після обстрілу?

Не схоже на ракети

На відео ми бачили приміщення, схоже на ангар чи напівзруйнований цех якогось заводу. Окупанти запевняють: сюди прилетіли ракети з боку України («Хаймарс», звісно), тут були люди – ось тіла, ось руйнування. Проте українські волонтери, які перебували понад 100 днів у полоні в окупантів у Оленівській виправній колонії і наразі допомагають родичам у пошуку близьких, повідомили, що будівля на відео, поширеному російськими військовими, не схожа на будівлю ВК.

– Візуально це не територія ВК 120 «Оленівка». Це точно не барак. Більше схоже на великий ангар чи склади, які могли бути лише на промзоні поряд. Вона не використовувалася для утримання полонених на момент нашого перебування там, – написали волонтери у своєму телеграм-каналі «Оленівка». Пошук полонених».

Пізніше з посиланням на дані джерел у розвідці українські масмедіа повідомили, що українських полонених, які перебували у бараках Оленівської колонії, днями навіщось перевели саме у промзону, на те місце, куди 29 липня було завдано удару. Тоді ця дія окупантів викликала питання, але після удару та масового вбивства військовополонених все стало на свої місця.

- За короткими відеокадрами, які зняли росіяни, не зовсім зрозуміло, що це за приміщення, але однозначно ясно, що не барак. Після потрапляння ракети все, що знаходиться всередині, має дуже довго горіти, проте ми не бачимо слідів масштабної пожежі – лише ділянки займань. При цьому бачимо обвуглені тіла. Це не обов'язково міг бути ракетний удар, а міг бути і вибух термобаричної бомби. Яка цілком могла бути закладена хоч на даху будівлі, хоч поряд, – прокоментував відео з Оленівської колонії військовий експерт Георгій Салманішвілі. Його також здивувала мала кількість персоналу, яка охороняла полонених, – за даними окупантів, близько 10 людей. Сотні «лютих азовців» - і лише десяток охоронців? Дивовижна безтурботність.

"Азовці" заговорили? А чому тільки зараз?

Якби Україна била ракетами по колонії, як переконують російські пропагандисти, вона не била б по бараку-ангару, де полонені з'явилися лише кілька днів тому. Цілі у «Хаймарсів» абсолютно ясні та прозорі – військові об'єкти супротивника. Що й було доведено тієї ж ночі в Іловайську, де ракети лягли точнісінько у склад БК, який голосно детонував до ранку, при цьому мирних потерпілих не було.

Питання, навіщо Україні витрачати дорогі ракети на обстріл колонії зі своїми ж громадянами, пропагандисти намагаються зам'яти, відповідаючи лише, що, мовляв, ЗСУ вдарили по колонії, бо полонені «азовці» почали свідчити. Чому вони не почали «давати свідчення» раніше, а вважали за краще простирчати кілька місяців у концтаборі, ватажок бойовиків Пушилін не пояснює.

Та й про які свідчення йдеться? "Азовці" знаходилися кілька місяців у підвалах "Азовсталі" і навряд чи були у курсі стратегічних планів свого генерального командування. Але фантазія у бойовиків убога, вони вимагають визнання у тому, що українські солдати розстрілювали мирних жителів у Маріуполі та Волновасі. Військовополонені твердо знають: кажи, що вимагають, ці свідчення жоден суд не визнає згідно з Женевською конвенцією… Втім, про які конвенції йдеться стосовно Росії – країни, яка плювала на всі конвенції та домовленості?

Генеральний штаб ЗСУ у свою чергу офіційно підтвердив: російські окупанти цілеспрямовано вдарили по промзоні, куди перевели полонених (а не по бараках, де вони утримувалися до цього), аби звинуватити Україну в скоєнні «воєнних злочинів».

- Крім цього, метою було і приховати сліди тортур над полоненими, і розстріли, вчинені за наказом окупаційної адміністрації та командування РФ на тимчасово окупованій території Донецької області, - повідомили у Генштабі.

Місцеві й не в курсі

Катування та психологічний тиск – стандартний набір для в'язнів Оленівської колонії, яку правильніше було б назвати «концтабір». Схоже, у самих окупантів здають нерви, інакше як пояснити мало не щоденні смс-розсилки абонентам місцевої мобільної мережі "Фенікс" про набір співробітників до "виправних установ". Не так давно був потрібен персонал і в Оленівку.

– Місцеві відморозки при владі відправили всіх мужиків воювати, а тепер виявили, що у них наглядачів не вистачає. Полонених багато, стежити за ними нікому – могли і скоротити «контингент», звинувативши, ясна річ, Україну, - каже донеччанин Руслан. - Ну і думаю, що цілком могли перетягнути трупи закатованих і розстріляних людей у цей ангар і особисто по ньому бабахнути з якогось танка. Це спосіб імені Гіркіна, який стверджував, що у збитому росіянами малайзійському «Боїнгу» були не люди, а трупи. А тут бабахнули акуратно: основні будинки в колонії, як я розумію, цілі. Та й із охоронців ніхто не постраждав.

Додамо ще дрібку сумнівів щодо обстрілу «українськими ракетами» колонії в Оленівці. Ніхто з місцевих жителів не повідомив, що по їхньому селищу був ракетний удар. Наче прокинулися – і вперше прочитали у новинах. Можливо, здивувалися, що проспали такий гуркіт, та й пішли собі далі. Чи ніякого удару не було і ми переглянули телепостановку у стилі «розіп'ятий хлопчик у Слов'янську»?

Як би там не було, спочатку треба дізнатися імена загиблих, ретельно вивчити всю наявну інформацію і - робити висновки. Хоча головний висновок напрошується сам собою: реальне це відео чи постановочне – підлість окупантів не знає меж.

Компетентно

- Ті обставини, які відомі, свідчать, що це навмисна акція зі знищення людей. Це колишня Єнакіївська колонія №52. У промзоні, куди перевели українських військовополонених, немає пристосованих помешкань для постійного проживання ув'язнених.

Військовополонених помістили туди навмисне, щоб співробітники колонії та інші арештанти не постраждали при «ракетному ударі», - каже колишній керівник Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький.

У тему

В Альянсі української єдності – правозахисної організації, яка займається правами ув'язнених, - ракетний удар підтверджують.

- Ми наразі намагаємось зібрати інформацію, але поки що жодних даних, окрім тих, які оприлюднені у ЗМІ, не маємо, - сказав «КП в Україні» голова організації Олег Цвілий.