Людмила Барбір: Хтось бачить у мені сексуальну тигрицю, хтось - кішку чи пантеру
Справді, Барбір стала відкриттям цього сезону. Про закулісні моменти "Танців із зірками" - у нашій розмові.
"Карти так збіглися, і Люда дала жару"
- Людо, чи довго вас умовляли взяти участь у "Танцях із зірками"? Чи ви зараз скажете, що це була ваша мрія?
Люда: - Якось на ефірі побачила, як Сергій Бабкін зі Сніжаною готувалися вийти на сцену, як вони хвилювалися, і подумала: "Боже, слава богу, мені наразі не треба виходити на паркет". Коли у проєкті взяв участь Руслан Сенічкін, ми всією командою "Сніданку…" ходили його підтримувати, і я бачила, як це складно. Але Руслан постійно мені казав: "Якщо тобі запропонують, ти маєш піти!" Він так багато повторював мені цю фразу, що десь морально я вже була готова до цього кроку.
- Одразу познайомилися?
Діма: - Так. Але ми були знайомі ще до проєкту. Коли я танцював із Камалією, мене запросили на "Сніданок…", там ми й познайомилися, трошки потанцювали. Потім перетиналися, коли танцював Руслан Сенічкін, Люда з колегами постійно приходили його підтримати.
- У першому ж танці ви просто збентежили і журі, і телеглядачів!
Діма: - Мені здається, все було в неї всередині, карти збіглися - чудовий партнер, шикарна музика, вода... І Люда дала жару. Для мене це теж був шок, наче мене накрив океан.
- Вам, Людо, чого це вартувало? До речі, ще й вийти в ефір у сукні-комбінації.
Люда: - Для контемпу це абсолютно звичний одяг. Але мене такої, звісно, не бачили. Було складно. Ведуча сімейної ранкової програми в ефірі завжди у блузках, дуже стримана, і раптом - босоніж і в такій короткій сукні... з такими, як каже Кухар, "фривольностями на паркеті". Було цікаво, як відреагує аудиторія "Сніданку…", бо наші глядачі вимогливі та помилок не вибачають. Ми з Дімою багато обговорювали, як не перейти межу естетики та вульгарності. І я дуже рада, що нам вдалося зробити дуже чуттєвий та сексуальний танець.
- Чи був це ризик? Не всі учасники добре танцюють та не всі ідеально виглядають. Але ж завжди хочеться виглядати красиво!
Люда: - Я думала про те, чи вдасться мені нормально танцювати, чи зможу запам'ятати хореографію, чи зможу передати потрібну емоцію та чи не забуду якісь рухи, як реагуватимуть судді, як голосуватимуть за нашу пару глядачі. Було дуже страшно виходити на паркет. Думала, далі буде легше, але ні. З кожним ефіром з'являється більше відповідальності, адже глядачі вже хочуть більшого, чекають чогось нового, треба щоразу вражати. Відповідно потрібно ще більше працювати.
"Ми швидко притерлися один до одного"
- Дімо, ви казали, що Люда дуже сором'язлива. Що зараз скажете про неї?
Діма: – Я вже й не пам'ятаю. Пам'ятаю, казав, що вона самокритична до себе. Але, на мою думку, сором'язливість була присутня. Адже ми були не надто близькі люди один для одного, тому були якісь обмеження, бар'єри. Мені здається, ми вже зблизилися, зріднилися як танцювальна пара, вже багато чого один про одного знаємо і вже не так соромимося. Принаймні Люда.
Люда: - Ми досить швидко притерлися один до одного. Так, спочатку ж всі обережні - це як при будь-якому новому знайомстві. Зараз уже буває всяке, можемо іноді навіть трохи й посваритися. Але це все моменти творчі.
– В ефірі вам радили вимкнути комплекс відмінниці. Чи часто він вам заважав у житті? Чи, може, навпаки, допомагає?
Люда: – Тут є дві сторони. З одної - він, звичайно, допомагає, тому що ти стараєшся, багато працюєш, ставиш собі цілі та йдеш до них. З іншої – заважає, бо ти себе надто критикуєш. У деяких моментах потрібно трохи простіше ставитись до деяких своїх помилок. Взагалі у людей, які не "паряться", у житті набагато швидше все виходить, тому що вони не ставлять собі блоків і бар'єрів.
- А наразі "паритесь"?
Люда: - Буває, звісно. Дуже важко повністю вимкнути комплекс відмінниці, хоч і намагаюся. "Танці…" – це велика відповідальність. Як я вже казала, глядач, який побачив у вашому танці "вау", у наступному ефірі чекає від нас на "бомбу". І ти думаєш: боже, треба ж цю "бомбу" дати!
- Тепер не сумніваєтеся у своїй сексуальності?
Люда: - Я й не казала, що сумнівалася у своїй сексуальності. Я говорила про те, що жінки часто про неї забувають. Є мама, дружина, сестра, донька, колега, а, перепрошую, де в цьому списку ти? Де час для тебе? Де твоя жіночність, сексуальність? Це дуже часто проявляється навіть у тому, як жінки вдягаються, як себе доглядають. Звичайно, все залежить і від можливостей, і від певних обставин, але, незважаючи ні на що, потрібно все ж таки знаходити час для себе.
- До речі, Катя Кухар назвала вас сексуальною тигрицею. Це ви?
Люда: - Мені важко говорити про себе. Напевно, збоку люди краще бачать. Хтось бачить у мені сексуальну тигрицю, хтось – кішку, хтось – пантеру, хтось може взагалі сказати “Ну не знаю…” Сподіваюся, що це так. (Усміхається.)
- Описуючи Ксенію Мішину, ви сказали, що в ній є якась жіночна стервозність. Що це означає?
Люда: - Вона дуже гарна, у неї є певна гордовитість у погляді - у хорошому розумінні слова. Стервозність не у спілкуванні, а саме у зовнішньому вигляді. А у спілкуванні Ксенія дуже приємна та абсолютно проста дівчина. Коли ми вперше бачимо людину, у нас створюється якесь враження, якийсь портрет. Власне, коли вперше її побачила, вона справила на мене саме таке враження.
|
"Дивно, якби судді завжди були медовими"
- Тема насильства в родині, яку ви порушили в ефірі, - чому саме вона?
Люда: - Це був дуже важкий ефір емоційно і для Діми, і для мене. Тому що танець - це один із найпростіших способів показати щось людині. На жаль, для України це дуже серйозна проблема. Дуже часто жінки не йдуть від поганих чоловіків, тому що їм просто нема куди піти. Власне, для багатьох цей танець був поштовхом, щоб таки знайти в собі сили щось змінити, не боятися говорити про це.
– Судді завжди яскраво характеризують вас, учасників. А як би ви описали суддів?
Діма: - Яма завжди говорить та оцінює по суті: якщо погано - значить, погано. Катерина Кухар – богиня, вона теж дуже прямолінійна, дуже гарно розмовляє, іноді може бути доброю, мені здається.
Люда: - Катерина Кухар іноді може роздавати аванси, але це буває вкрай рідко. Яма справді дуже чесний, відвертий, мені подобається, що він багато жартує. Дуже хочеться почути від Сіско Гомеса "лав-лав-лав-лав". Він, мені здається, позитивніший і лояльніший, ніж Кухар та Яма, але коли бачить помилки, то цього не приховує. Він з тих суддів, які можуть тебе легко підняти на п'єдестал і настільки ж емоційно та красномовно з нього опустити.
- Дехто критикує журі за гостре слівце. А ви як вважаєте – це нормально?
Діма: - Коли судді кажуть щось погане і ставлять низькі бали, тим самим змушують тебе працювати ще більше.
Люда: - Це шоу, за ним має бути цікаво спостерігати. І було б дивно, якби судді завжди були милими та медовими. Але, з іншого боку, звичайно, має бути межа між конструктивною критикою та приниженням людей. У нашому шоу трохи жартів, і в основному це конструктивна критика, яка мотивує та підстьобує нас далі працювати та виправляти помилки.
- Ви професійна актриса, отже, вмієте зробити з танцю виставу. Це плюс для цього шоу?
Люда: - Все ж таки ми намагаємося робити не виставу на паркеті, а танцювати. А от додати необхідну емоцію… Просто станцювати хореографію - це, звичайно, круто, але дуже важливо, щоб глядача зачепило, щоб йому ще раз захотілося все переглянути. Погано, коли є якась гра без хореографії, і погано, коли немає емоції. Це тонка грань.
У парі дуже важливе єднання, тоді ви вибухаєте, тоді виходить історія.
- Що для вас найскладніше у цьому проєкті?
Діма: - Напевно, шоу результатів. Ти за себе переживаєш, за своїх друзів.
- Руслан Сенічкін поради давав?
Люда: – Руслан мені одразу сказав: "Я знав, що ти так можеш!" Радив, як краще розпланувати репетиції. Багато корисностей розповідав і максимально підтримує мене зараз.
- Людо, знаю, перед стартом "Танців..." вам ставили крапельниці. Що це було?
Люда: - Я до кожного проєкту готуюся дуже серйозно. Ще до того, як мене запросили на "Танці…", я посилила свої тренування та схудла на 5 кг. Але в мене впав гемоглобін. Як наслідок – млявість, запаморочення. А оскільки проєкт уже був на носі, потрібно було серйозно взятися за здоров'я, і лікар призначив мені крапельниці, щоб підвищити рівень заліза і щоб я не ходила у напівнепритомному стані.
|
ПРО ОСОБИСТЕ
- До речі, на #Моядитячамрія ваш син Тарас намалював братика та сестричку. Що думає мама з цього приводу?
Люда: - Одного разу ми обговорювали з Тарасом, яку домашню тварину завести, і я питаю: "Тарасе, кого ти більше хочеш - хом'ячка чи папужку?" Тарас дивиться на мене і каже: "Мамо, хочу братика та сестричку". Хоче одразу двійню. (Усміхається.) У моєї рідної сестри Ані – двійня, він звик, що двійня – це нормально, і йому важко уявити, чому я не можу народити одразу двійню. Я теж хочу ще дітей, а там уже як боженька дасть, то все й складеться.
РОДОСЛІВНА
- Ви здавали якийсь тест ДНК? Як результати?
Люда: - Це ми з Русланом здавали тест на ДНК, мені завжди було цікаво пізнати себе глибше. І результати мене трохи здивували.
- Є у вас щось східне?
Люда: Є. Відсоток Японії – 1,6 або 2%, і це мене здивувало найбільше.
- Людо, вас порівнювали з Анджеліною Джолі, у "Танцях..." - з Монікою Беллуччі. Вам подобається, коли вас порівнюють із кимось?
Люда: – Для глядачів це нормально. І коли тебе порівнюють із секс-символами, з одними з найкрасивіших жінок світу, це приємно. На деяких фото, у деяких ракурсах, з певним макіяжем справді є певна схожість.
Учасниця "Танців із зірками" Ксенія Мішина: Женя Кіт дуже привабливий чоловік. Але є одне "але"
У другому ефірі пара Ксенії Мішиної та Євгена Кота настільки зачарувала журі "Танців із зірками" ("1+1"), що ті поставили їй найвищі оцінки – максимальні 30 балів. Ми поговорили з зіркою "Кріпосної" (другий сезон самезараз йде на СТБ) про танці, її чарівного партнера, семирічного сина Платона, кохання і красу.
Поліграф ШарикOFF (Seryoga): Після мого відходу "Танці…" - український міжсобойчик, але я згоден із рішенням бабусь
Сергій Пархоменко влаштував у редакції "КП в Україні "справжній перформанс.
