Чим «корону» лікуватимемо: на Заході створюють нові ліки та шукають корисні властивості у старих препаратах
Досить просто робити все те саме, що й при грипі, – багато відпочивати, пити достатню кількість рідини та приймати препарати для зняття гарячки та болю.
Але, звичайно, цього мало, і вчені всього світу працюють над створенням як нових вакцин, так і ліків від коронавірусу. Зрушення є – можливо, вже наступного року ми побачимо на аптечних полицях недорогі та ефективні ліки від ковіду. Чи, можливо, вони там вже є?
Укол чи вдих
Для інформації: наразі у всьому світі 130 кандидатів на звання «вакцина від коронавірусу» проходять клінічні випробування, а 194 зразки знаходяться на стадії доклінічної розробки. Наприклад, Університет МакМастера ( Канада ) у співпраці з канадськими інститутами досліджень у галузі охорони здоров'я розпочав першу фазу випробувань двох нових експериментальних вакцин на основі аденовірусу, що вводяться шляхом інгаляції.
У Великій Британії розробляється аналогічний препарат, який потрібно вдихати за допомогою інгалятора-небулайзера. Препарат розробляється компанією Synairgen, і попередні результати клінічного випробування показали, що його застосування різко знижує кількість пацієнтів, які потребують штучної вентиляції легень. В його основі – білок інтерферон-бета, який виробляється в організмі людини для боротьби з вірусною інфекцією. Розробники дуже задоволені і називають своє творіння проривом у медицині. Поки що про комерційне використання говорити зарано, але те, що він уже є, обнадіює.
Зустрічайте: молнупіравір і паксловід
«Лікуємо тим, що маємо», - кажуть наші лікарі, а у світі вже щосили винаходять і випробовують нові препарати. Наприклад, молнупіравір. Це розробка американсько-канадської корпорації компаній Merck and Ridgeback Biotherapeutics. У жовтні цього року вони представили перспективні результати дослідження перорального (у формі таблеток) противірусного препарату для лікування COVID-19.
Нині компанії ведуть переговори зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я, щоб молнупіравір був включений до списку вакцин, схвалених ВООЗ для екстреного застосування (як і всі вакцини, що існують нині від коронавірусу).
Про створення своїх ліків від «корони» заявила і компанія Pfizer. На початку цього місяця вона представила пероральний противірусний засіб під назвою «Паксловід», який значно знижує ризик госпіталізації та смерті через COVID.
Цікаво, що паксловід – це багатокомпонентні ліки, до складу яких входить ритонавір – препарат лікування від ВІЛ, також розроблений компанією Pfizer.
Чи врятує від «корони» антидепресант?
Авторитетне медичне видання Lancet Global Health у жовтні представило результати дослідження антидепресанту флувоксаміну («Лувокс»), який можна приймати в домашніх умовах. Учасники дослідження – 1500 жителів Бразилії – не були вакциновані, мали симптоматичний, ранній підтверджений COVID-19 та піддавалися підвищеному ризику серйозного захворювання через основні проблеми зі здоров'ям. Близько половини приймали плацебо, тоді як іншій половині було рекомендовано приймати по одній таблетці флувоксаміну – 100 мг двічі на день протягом 10 днів. Виявилося, що друга група значно рідше, аніж група, яка приймала плацебо, потребувала госпіталізації або тривалого перебування на інтенсивній терапії.
Щоправда, побічні дії флувоксаміну затьмарили його приголомшливі результати на фронті боротьби з коронавірусом. Головний біль, нудота, діарея, запаморочення та побічні ефекти сексуального характеру змусили багатьох учасників припинити прийом препарату. Але сухі цифри свідчили, що ймовірність смерті від коронавірусу у тих, хто приймав флувоксамін, була значно нижчою, ніж у тих, хто приймав плацебо.
«Флувоксамін використовується для лікування обсесивно-компульсивного розладу (ОКР) та тривожності. Він, ймовірно, працює проти COVID, зменшуючи запалення, яке є ознакою тяжкої інфекції COVID. Також препарат може мати противірусні властивості», - вважають вчені Гарвардської школи медицини (США).
А Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів Штатів дозволило для екстреного використання два препарати: бамланівімаб (виробництво Eli Lilly) та комбінацію казирівімаб+імдевімаб (виробництво Regeneron). Не те щоб це була панацея від коронавірусу, але у пацієнтів після прийому цих препаратів знижувався ризик госпіталізації. Препарати вводяться внутрішньовенно одразу після появи перших симптомів COVID-19.
Слово про дексаметазон і тоцилізумаб
Кортикостероїд дексаметазон входить до протоколу лікування хворих із середньою та тяжкою формою коронавірусної інфекції у багатьох країнах, у тому числі й в Україні. За словами гарвардських вчених, це має сенс для тих пацієнтів, у кого розвинулася гіперімунна відповідь (цитокіновий шторм) на вірусну інфекцію. У цих випадках надмірна реакція імунної системи призводить до пошкодження легень та інших органів і надто часто - до смерті. Дексаметазон та інші кортикостероїди (преднізон, метилпреднізолон) є сильнодіючими протизапальними препаратами, при цьому доступні й недорогі.
У Національному інституті здоров'я (США) рекомендують використовувати дексаметазон у випадках, коли хворих госпіталізовали з тяжкою формою COVID-19. За їхніми дослідженнями, пацієнти, яким потрібен додатковий кисень або апарати штучної вентиляції легень та які отримували дексаметазон, мали менше шансів померти протягом 28 днів, ніж пацієнти, які отримували стандартну допомогу. А ось тим, кому не потрібна була респіраторна підтримка, дексаметазон не допомагав.
Таку ж дію має і тоцилізумаб («Актемра») – ліки, які давно використовуються для лікування аутоімунних захворювань. Тоцилізумаб також послаблює цитокіновий шторм в організмі, знижує ризик смерті та ймовірність потрапляння на штучну вентиляцію легень. Але в лікарнях його використовувати не рекомендовано – тільки "до", а не "під час".
У роздумах вчені над діями препаратів ремдесивір («Веклюрі») та баріцитініб – вони показують ефективність, але поки що незначну. Вони не заборонені для застосування у лікарнях, але й особливих надій на них не покладають.
Недоступні, але можливі
У процесі дослідження є кілька інших препаратів:
- комбінація казирівімабу та імдевімабу (REGN-COV, виробництво Regeneron);
- комбінація бамланівімабу та етесевімабу (виробництво Eli Lilly);
- сотровімаб (виробництво GlaxoSmithKline).
Ці препарати містять так звані моноклональні тіла, вони схвалені для екстреного використання, але поки що в дуже обмеженому полі. Їх вводять для лікування не госпіталізованих дорослих і дітей старше 12 років з легкими або помірними симптомами, які нещодавно дали позитивний результат на COVID-19 і які схильні до ризику розвитку важкої форми COVID-19 або госпіталізації через це. Також до групи входять люди старше 65 років, особи з ожирінням та з певними хронічними захворюваннями. Грубо кажучи, дослідження продовжуються, і поки що в наших аптеках ці препарати не з'являться.
До речі, моноклональні антитіла – це штучні версії антитіл, які наш організм виробляє природним чином для боротьби із загарбниками, такими як коронавірус. Вони атакують спайк-білок коронавірусу, що ускладнює прикріплення вірусу до клітин людини та їх проникнення.
Вивчаються препарати для лікування коронавірусу, ефективність яких не визначена, але потенційно можлива: це амлодіпін, лозартан, фамотідін, івермектін, гідроксіхлорохін та хлорохін, ділтіазем, напроксен, проте поки що обнадійливих результатів немає. Ці ліки добре працюють за своїм основним профілем (наприклад, гідроксіхлорохін лікує малярію, а ділтіазем - гіпертонію), але в плані боротьби з COVID-19 - на жаль, ні
ДУМКА ЕКСПЕРТУ
Чи побачимо ми ці препарати колись в Україні?
Речник Президент Всеукраїнської ради захисту прав безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Фото: facebook.com/0007ser
Президент Всеукраїнської ради захисту прав безпеки пацієнтів Віктор Сердюк:
- Препарати, що розробляються, у першу чергу призначені для ринків США та Європи тільки тому, що там їх можна дорого продати. І лише потім, через певний час, вони потрапляють до менш розвинених країн. Це стандартний підхід, який був і є, і навряд чи він найближчим часом зміниться.
Дуже важко розробити специфічний противірусний препарат, який був би досить ефективним та безпечним. Згадаймо історію гепатиту С. Він теж викликається вірусом. Свого часу гепатит С лікували цілим комплексом препаратів, вартість яких сягала 20 тисяч доларів на один курс лікування. Гарантувалося 60-80% успішного результату захворювання. Потім з'явився новий хімічно синтезований препарат, курс спочатку коштував 60 - 70 тис. доларів, але потім поступово став дешевшим, і наразі вартість лікування гепатиту С з 95-відсотковим успіхом коштує близько 200-300 доларів.
Вірус COVID-19 постійно мутує, і від нього важко розробити ефективні ліки. Важко, але можливо. Далі буде все за стандартом: спочатку його отримає «золотий мільярд» населення Землі, а потім усі інші. А можливо, коронавірус просто зникне, як і всі його 40 варіантів, які живуть разом із нами і блукають планетою.
Ефективність нових препаратів, звичайно ж, буде. Поки що невідомо яка, але буде. Говорити про щось, що має високу ефективність у боротьбі з коронавірусом, поки що не можна.
Історія вже показує приклад. Ось увесь світ говорить про вакцинацію, яка дає 90% результату. Але є невелика держава Гібралтар (заморська територія Великобританії). Населення там уже щеплено повністю 100% і навіть втретє. А спалах коронавірусу все одно розпочався!
І ліки, і вакцини можуть зменшити тяжкість захворювання на коронавірус, але говорити про повний захист не варто.
Для підвищення ефективності лікування коронавірусної інфекції можна і потрібно покращувати лікування тих захворювань, на які вже страждає людина, які у разі інфікування коронавірусом важче за нього переносять: наприклад, діабету. Лікування діабету в Україні начебто доступне і недороге, але на нього хворіють майже два мільйони людей! А ще 2 млн людей просто не знають, що вони його мають. Діабет потрібно діагностувати, запобігати наслідкам. Ця хвороба суттєво підвищує ризик тяжкого перебігу захворювання при інфікуванні.
Отже, ефективний спосіб профілактики – лікування супутніх захворювань у людей вікової групи 60+. Давайте їх лікувати краще – і тоді вони перенесуть коронавірус набагато легше.
