Прострочені вакцини: хто винен і що робити
Поки українці сяк так протягом семи місяців робили щеплення, а уряд придумував, як заохотити згодних і «притиснути» незгодних, терміни придатності вакцин почали добігати до кінця. За даними Міністерства охорони здоров'я, до кінця жовтня потрібно використати близько півтора мільйонів доз AstraZeneca і понад 5 тисяч вакцин Pfizer.
І якщо про долю останньої можна не переживати - вона серед українців на «доброму рахунку», як німецькі машини, то з AstraZenecа ситуація катастрофічна. На офіційний запит агентства УНН в МОЗ повідомили, що на складах по всій країні зберігається 2 971 600 доз (за станом на 16 вересня), з яких у 1 799 000 термін придатності закінчується до 31 жовтня, у 1 167 000 - до 30 листопада. При цьому за добу в середньому цим препаратом прищеплюються близько 25 тисяч чоловік.
Виходить, навіть якщо не зменшувати темпів, у жовтні з півтора мільйона доз використується трохи більше половини, а близько 700 тисяч залишиться. «Спишемо» в прогнозовані показники втрат ще 25% - стільки, за даними Міністерства охорони здоров'я, приходиться на 10-дозові рідкі вакцини. Виходить, що «в утиль» після закінчення жовтня має відправитися близько півмільйона доз.
Що буде з невикористаними препаратами?
Ще навесні, на старті вакцинової кампанії, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що проблему утилізації невикористаних вакцин ми будемо долати, залучаючи людей з інших етапів вакцинації. Іншими словами, відкрили п'ять10-дозових флаконів, розуміємо, що 50 чоловік з тих, кому щеплення потрібно на цьому етапі, не збирається його робити, тож кличемо тих, кому ще не належить робити. Можливо, на першому етапі, коли Pfizer або Moderna були рідкістю, це і спрацювало. Але коли вони з'явилися, AstraZenecа здала позиції.
- У нашій амбулаторії найшвидше використовували вакцину Moderna, її вже у вересні не надходило, Pfizer зараз у досить обмеженій кількості, а AstraZenecа і CoronaVac - скільки завгодно, - каже сімейний лікар Ірина Лебедь. - Але на AstraZenecа, я помітила, мало хто погоджується. Зараз пішло більше літніх людей, вони CoronaVac довіряють, кажуть, начиталися, що від неї "побочок" немає.
Про те, що Україна катастрофічно не встигає використовувати вакцину AstraZenecа, в середині вересня попереджав Центр економіки охорони здоров'я KSE. За їхніми даними, з початку серпня було поставлено більше 3 мільйонів доз як гуманітарна допомога та терміном придатності до кінця жовтня-листопада. І тут наводилися вже інші цифри про бажаючих вакцинуватися AstraZenecа - 10 тисяч щеплень в день. Тому аби препарат не довелося викидати, в центрі рекомендували збільшити темпи використання в п'ять разів. Але, мабуть, не вийшло.
Серед альтернативних виходів із ситуації пропонувалося улюблене «загальне збільшення обсягів вакцинації», збільшення обсягів конкретно препаратом AstraZenecа аж до обмеження використання інших вакцин і передача її туди, де вона активно використовується, - в Туреччину, Індонезію, ОАЕ. Навіщо стільки брали, щоб потім не знати, куди подіти, - питання відкрите.
Сергій Комісаренко. Фото: ФБ
- Дарують нам вакцини або ми їх купуємо - в будь-якому випадку це дуже дорогий і вкрай важливий матеріал, - вважає академік НАН, біохімік Сергій Комісаренко. - У багатьох країнах світу вакцин просто не вистачає, і викидати їх, звичайно, дуже шкода.
Цікавий момент: дія всіх біологічних препаратів, за словами вченого, насправді не зникає з настанням кінцевої дати терміну використання. Активність їх падає поступово, і з наукової точки зору, якщо цей термін закінчився 31 жовтня, 1 листопада їх ще можна використовувати. Але з юридичної точки зору - ні, оскільки теоретично будь-хто може подати в суд за застосування простроченої вакцини.
- При цьому термін дії ліків, до яких можна віднести і вакцини, є досить умовним, - говорить Комісаренко. - Тим більше що вони створювалися новими, їх ніхто не перевіряв так, як це відбувається з ліками. Більш того, їх активність досить умовна, тому що вони складаються з біологічного матеріалу, який псується теж дуже умовно і залежить більше від того, в яких умовах їх зберігають, а не як довго.
Зрозуміло, що в умовах, коли пів країни і «свіжими» вакцинами не хоче робити щеплення, ніхто не буде ризикувати з простроченими, тому якщо надлишки не вдасться прилаштувати, вони відправляться в каналізацію.
Чому ми такі безгосподарні?
Незважаючи на повторюваний, як мантра, постулат «всі вакцини однаково безпечні і ефективні», виявилося, що серед красивих є найкрасивіші. І інформаційна політика держави просто загинула в битві з громадською думкою. Щеплення вакцинами Pfizer і Moderna швидко і непомітно придбали навіть якусь «статусність» і престижність, звідси й попит.
Вплинути на це могло все, що завгодно - талановитий маркетинг виробників, сарафанне радіо, недовіра до китайських вакцин, яка у нас спостерігається по відношенню і до інших, обов'язкових, щеплень. Але як тільки стало можна вибирати, картина склалася проти вакцини AstraZenecа: за даними РНБО, в серпні цього препарату було використано 220 тисяч доз, в той час як Pfizer - в шість разів більше.
І тому теж можуть бути різні причини: від страшилок про побічні ефекти і весняних демаршів Європи, котра відмовилася спершу від цього препарату, до перебоїв з поставками і недотримання правил використовувати перш за все препарати з мінімальним терміном зберігання. У глобальному ж розрізі, і цієї думки дотримуються багато лікарів, така кількість «зайвих» вакцин - наслідок провальної вакцинальної кампанії.
Добровольський Член Асоціації сімейної медицини Києва та Київської області, сімейний лікар Руслан Добровольський. Фото: vz.kiev.ua
- 56% українців не хочуть вакцинуватися зовсім - от і рахуйте, що 1-2 дози цих людей вже не затребувані, - пояснює член Асоціації сімейної медицини Києва та Київської області, сімейний лікар Руслан Добровольський. - І це все на тлі антиконституційних кроків нашого керівництва, яке зобов'язує робити цю процедуру. Саму вакцинацію була невірно розпочато, мотивація і обгрунтування були невірними, в результаті ми отримали велику недовіру до самої імунізації, до медицини в цілому і незахищеність населення від можливих поствакцинових ускладнень, за які ніхто не відповідає. І тому більшість людей є тим самим гальмом вакцинової кампанії.
Дивним лікар вважає той факт, що в усьому світі показником свободи пересування є наявність імунітету, який виникає як після хвороби, так і після щеплення, а у нас - тільки вакцинація.
- У всіх мислячих людей виникає питання: чому головним критерієм стало введення якоїсь речовини? Але треба ж було говорити, що це нове, експериментальне, але воно захищає. А план був такий - залякати, щоб все населення, закривши очі, кинулося вакцинуватися, і ось тоді б ніяких зайвих доз не залишилося. Але не спрацювало, і тому тепер такі результати. А згадайте історію з «Таміфлю», який закуповувався якимись божевільними партіями, а потім тихенько списувався, щоб викинути. Вакцинація ж, на жаль, перетворилася з медичного захисту на політичну аферу, де одні нагнітають обстановку, а інші цим користуються, хтось когось намагається підставити - і це все дуже сумно.
Як йдуть справи в інших країнах?
Чужі труднощі, звичайно, не втішають, але проблема утилізації невикористаних вакцин є у всьому світі. За інформацією німецьких вчених, які намагалися відстежити глобальну ситуацію, центральної бази даних, яка б фіксувала втрати по всьому світові, немає, а ось ситуація, коли одні країни викидають мільйони доз, а інші гостро їх потребують, є. І справедливості в розподілі теж немає: в Німеччині, наприклад, кожна десята доза залишається лежати в кабінетах лікарів, і так їх накопичилося вже понад 3 мільйони. А в цей час в Нігерії вакциновано 0,7% населення.
З надлишками викручується хто як може, і це той випадок, коли дарованому коневі треба дивитися в зуби. Так, в кінці серпня Великобританія віддала Кенії понад 400 тисяч доз вакцини AstraZenecа, щоправда, термін придатності її закінчувався наприкінці вересня. І Кенії довелося дуже вивернутися, щоб втілити в життя цю несподівану радість. А у Ліберії було всього 15 днів на реалізацію подарованих препаратів, частину яких внаслідок цього все одно довелося викинути.
Утилізувати вакцини доводиться навіть Ізраїлю при всій інтенсивності вакцинації в країні - в кінці літа тут позбулися 80 тисяч доз Pfizer. Зате в цій країні вміють змінюватися: на початку липня подарували Південній Кореї 700 тисяч доз цієї вакцини з терміном дії до кінця липня, а натомість отримають свіжі дози в кінці року.
Американські експерти з питань охорони здоров'я прогнозують, що ситуація з розподілом вакцин «десь густо, десь порожньо» навряд чи буде поліпшуватися. І навіть у разі готовності передати свої надлишки нужденним країнам на шляху дарувальників виникає безліч перешкод: вакцину складно і дорого збирати по всій країні, щоб потім відправляти за кордон, а контракти з виробниками складені так хитро, що віддати зайві дози часом просто неможливо.
