Медалістка ЧЄ з бадмінтону Поліна Бугрова: Збираюся стати першою ракеткою світу
Український бадмінтон офіційно вийшов на новий рівень: 22-річна Поліна Бугрова та 20-річна Євгенія Кантемір привезли з Іспанії "бронзу", ставши першими в історії країни призерками дорослого чемпіонату Європи у цьому виді спорту.
Про те, як випадкове зауваження вчителя музики відкрило шлях у великий спорт, чим доводиться жертвувати заради перемог і чому українська школа бадмінтону стає грізною силою в Європі, Поліна Бугрова розповіла в інтерв'ю журналісту Коротко про.
Ми стали сильнішими у важких ситуаціях
- Поліно, вам разом із Євгенією вдалося неймовірне - вперше в історії України на дорослому чемпіонаті Європи з бадмінтону було виграно медаль! Що означає для вас це досягнення?
- Це нереальне відчуття, коли ти розумієш, що зробив щось історичне для своєї країни. Звичайно, це було дуже і дуже круто. А ще я в одиночці була дуже близько до своєї особистої медалі, мені не вистачило лише двох очок. Прикро, але наступного разу намагатимусь зробити цей крок.
- Як для вас складався турнір в іспанській Уельві?
- З самого початку турнір йшов добре. У нас був повний контроль над усім, що відбувалося. У нас все виходило, все робилося так, як і було заплановано.
- Чи думали перед початком ЧЄ, що привезете додому медалі?
- Звичайно. Але намагалися не фокусуватися саме на цьому. Бо коли ти забагато думаєш про те, що це історична подія, то потім усе може вийти боком. Ми розуміли, що потрібно бути максимально сконцентрованими і просто показати свій максимум на корті.
- Кому присвячуєте цю перемогу?
- Ми присвячуємо її всій Україні, українському народу. Наша місія - показувати, що ми боремося і ми ростемо навіть у такі важкі часи, як зараз у нас в країні.
У бадмінтон привела… музична школа
- З чого для вас починався бадмінтон?
- Це був такий момент… Я займалася в музичній школі, це був ліцей мистецтв. І я була не дуже стрункою дівчинкою, так би мовити. Моя вчителька з фортепіано сказала мені, що я некрасиво виглядаю на сцені і мені слід трохи схуднути. І ось таким чином я пішла у єдину секцію, яка була у мене в школі, - це був бадмінтон.
- Бадмінтон - це про фізичну підготовку, тактику чи швидкість реакцій?
- Це про все разом. Це і про тактику, і про фізичну підготовку, і про швидкість реакцій. І про зібраність. Це такий вид спорту, в якому ти не можеш бути просто фізично підготовленим або просто мати гарні здібності з ракеткою. Тобі потрібно бути всебічним.
- У який момент ви зрозуміли, що для вас бадмінтон більше, ніж хобі?
- Якщо чесно, як тільки почала займатися бадмінтоном, я якось інакше відкрилася з емоційного боку. І мені це почало подобатися. Там же у мене були і друзі, я почала тренуватися, згодом почала і навчання пропускати заради тренувань. Так поступово все і перейшло у професійний формат.
- Чим вас підкорив цей вид спорту?
- Я не можу сказати, що я прийшла і мені одразу було класно. Воно якось пішло і пішло. Я відчувала, що я на своєму місці, що це вид спорту, який мене заводить, що мені тут подобається.
- Який момент у кар'єрі ви можете назвати визначальним?
- Моя кар'єра тільки починається. Але, звісно, вже були і критичні, важкі моменти, коли було непросто. Але все це - шлях до титулів, ментальної стабільності та впевненості у собі.
- Ви виступаєте як у парі, так і в одиночному розряді. У чому полягає різниця особисто для вас?
- Для мене різниця у тому, що я більшою мірою одиночний гравець. Парний розряд мені буває важко грати, бо я не дуже добре розумію, як у парі має все працювати. Але таке комбо, яке у нас є з Євгенією, мені здається, у нас досить круте, виходить справлятися в парі.
- Які сильні сторони у вашого з Євгенією дуету?
- Мені здається, що це така протилежність характерів. Вона спокійніша, а я більш заряджена. І у нас протилежні по відношенню одна до одної здібності, що й класно доповнює наш дует.
- Чи бувають у вас різні погляди на тренувальний процес чи тактику на гру? Як вирішуєте спірні робочі питання?
- Усі робочі питання, тактику на гру - все це визначає наш тренер. Ми не ухвалюємо таких важливих рішень, тому що наша робота - максимально вкладатися в гру. А робота тренерів - максимально чітко пояснити нам, що ми маємо зробити, на якій швидкості грати і як діяти.
- Які думки у голові під час вирішальних розіграшів?
- У такі моменти найкраще - сфокусуватися саме на тому, що тобі треба зробити, і машинально виконувати цю роботу. Емоції та думки дуже заважають. Тому ти маєш просто грати.
- Наскільки важливим у бадмінтоні є вміння керувати емоціями?
- Мені здається, що у бадмінтоні це одне з найважливішого. Всі, хто грає на високому рівні, мають круту підготовку, але у вирішальні моменти гри тиск найбільший, і коли тобі потрібно щось зробити, на перше місце виходять твоя концентрація і те, як ти керуєш емоціями.
Поліна Бугрова та Євгенія Кантемір (праворуч) із завойованою нагородою. Фото: інстаграм Поліна Бугрова
Хочу багато титулів
- Якби не бадмінтон, то що б обрали у житті?
- Як я і казала, я займалася у ліцеї мистецтв, тож, можливо, цим займалася б у житті і далі. Але, може, і обрала б якусь модельну діяльність, бо в дитинстві мала досвід у фотографії. Точно сказати не можу, але думаю, що це було б щось творче.
- Чим любите займатися у вільний від спорту час?
- Люблю прогулянки з друзями або з командою, люблю книжки, фільми, серіали, дивлюся українські передачі типу «МастерШеф» або якісь драми. У якісь творчі моменти можу займатися малюванням.
- Який стиль одягу поза спортом вам до вподоби?
- Мені подобається мінімалістичний стиль, до душі скандинавський, і ще мені підходить французький стиль. Кежуал не люблю, бо майже все життя в ньому проходить. І я намагаюся одягати сукні або підбори чи щось повсякденне, щоб відійти від спортивного стилю.
- Чи є у вас улюблені бренди?
- Ну, це цікаве питання. Я люблю сучасні українські бренди, такі як PAPAYA, Baginskiy мені дуже подобається з капелюшками та інші українські бренди. Подобаються і французькі, і італійські марки, але немає можливості купувати багато таких речей, бо я їх потім не використовую. Воно потім у мене в гардеробі, воно гарне і надовго, але його не дуже багато.
- Що вас мотивує і надихає?
- Те, що я розумію, що у мене великий потенціал. Я можу багато чого досягти у цьому житті. Плюс мене мотивує незнання того, наскільки далеко я можу зайти. І також мені хочеться довести собі і всім, що Україна може бути сильною і збирати медалі на будь-якому рівні змагань.
- Про що мрієте?
- Я мрію про щасливе життя, про досягнення всіх своїх мрій. На даний момент усі вони пов'язані з бадмінтоном, звісно. Я хочу багато титулів. І хочу бути ракеткою номер один у світі.
