Кількість загиблих унаслідок обстрілу багатоповерхівки в Херсоні зросла до двох, а поранених — до семи. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко у телеграм-каналі.
- На цю годину у Херсонській міській територіальній громаді внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних військ загинули двоє і отримали поранення семеро людей. Усі травмовані наразі ушпиталені, — написав він.
Голова обласної державної адміністрації Олександр Прокудін розповів у фейсбуці, що одна з жертв — літня жінка — загинула на зупинці біля багатоповерхівки. Травми отримали жінки 35, 42, 47 та 52 років, а також чоловіки 28 та 46 років.
За словами Прокудіна, усі поранені мають ушкодження легкого та середнього ступеня. Російські окупанти вдарили по житловій забудові. Відбулося влучання у багатоповерхівку і на територію поблизу двох лікарень.
Херсонська обласна прокуратура раніше повідомила, що РФ близько 15:30 неділі, 3 грудня, масово обстріляла місто зі ствольної артилерії.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 9220 [position] => 342672 [adate] => 1701619920 [publication_date] => 1701619920 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701619821 [changed] => 1701620266 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Сім мешканців міста госпіталізували.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/roman_mrochko [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1299300819 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 18.11.27.jpeg","crop":{"x":"117","y":"0","w":"1016","h":"542"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 18.11.27.jpeg","crop":{"x":"154","y":"0","w":"1028","h":"537"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 18.11.27.jpeg","crop":{"x":"334","y":"0","w":"720","h":"541"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680830] => article Object ( [absnum] => 680830 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => humenjuk-sprostuvala-svoje-zvilnennja-post-u-facebook-nepravilno-zrozumili [title] => Гуменюк спростувала своє звільнення — пост у Facebook неправильно зрозуміли [title_short] => [meta_title] => Гуменюк спростувала своє звільнення [meta_keywords] => Наталія Гуменюк [meta_description] => Речниця оперативного командування Південь Наталія Гуменюк спростувала інформацію своє звільнення [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк спростувала інформацію своє звільнення. Її допис у Facebook неправильно інтерпретували ЗМІ, повідомила Гуменюк у коментарі Радіо Свобода.
- Речниця оперативного командування «Південь» каже: мала на увазі, що їй все до снаги на тлі чуток про звільнення, — сказано у телеграм-каналі видання.
За даними джерел Суспільного у Генштабі ЗСУ і Міноборони України, Гуменюк таки звільнять з посади очільниці пресцентр через те, що «вона забагато на себе бере». Йдеться про обмеження, які Гуменюк накладає на роботу журналістів.
3 грудня Наталія Гуменюк написала у своєму фейсбуці: “Коли попереду багато цікавого, а хтось там вангував, що Гуменюк фсьо. Правда в тому, що Гуменюк дійсно фсьо по силах”.
Наталія Гуменюк — помічниця начальника Регіонального управління Морської охорони Державної прикордонної служби України з питань взаємодії із ЗМІ. З квітня 2022 року вона також очолила Об'єднаний координаційний пресцентр Сил оборони України «Південь».
У квітні 2022 року Ірина Кармелюк пішла з пресслужби Верховної Ради після 20 років роботи у парламенті.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342745 [adate] => 1701618300 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701618358 [changed] => 1701618671 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Речниця оперативного командування «Південь» заявила, що її повідомлення неправильно інтерпретували.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/natusya.humenyuk [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3500829515 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/330769940_523156403221150_1615036081117921112_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"183","w":"960","h":"512"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/330769940_523156403221150_1615036081117921112_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"185","w":"959","h":"501"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/330769940_523156403221150_1615036081117921112_n.jpeg","crop":{"x":"0","y":"119","w":"960","h":"721"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680829] => article Object ( [absnum] => 680829 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => unaslidok-rosijskoho-obstrilu-bahatopoverkhivki-u-khersoni-je-zhertva-ta-poraneni [title] => Унаслідок російського обстрілу багатоповерхівки у Херсоні загинула жінка та четверо поранених [title_short] => [meta_title] => Унаслідок російського обстрілу багатоповерхівки у Херсоні є жертва та поранені [meta_keywords] => Новини Херсона [meta_description] => Унаслідок чергового обстрілу Херсона Росією загинула одна людина та три людини постраждали [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Унаслідок чергового обстрілу Херсона Росією загинула одна людина та три людини постраждали. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
- За попередньою інформацією, внаслідок влучання у багатоповерховий будинок одна людина загинула і одна отримала поранення. UPD: За оновленою інформацією, внаслідок ворожого обстрілу одна людина загинула і троє були поранені, — написав він у телеграм-каналі.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак згодом повідомив, що відомо про пʼятьох постраждалих. Херсонська обласна прокуратура розповіла, що РФ близько 15:30 зі ствольної артилерії масовано обстріляла Херсон. Загинула жінка, яка перебувала на вулиці. Також відомо про ще чотирьох містян, які отримали поранення.
Російська армія вдарила по Центральному району Херсона з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра в області. Голова Херсонської обласної державної адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що РФ також вдарили по двох лікарнях Херсона. Пошкоджено будівлі, але жертв немає.
23 листопада в Києві з серця пораненої у Херсоні 19 листопада чотирирічної дівчинки дістали уламок російської міни.
[category] => 2890 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2 [position] => 342671 [adate] => 1701615360 [publication_date] => 1701615360 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701614789 [changed] => 1701619977 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>
У неділю російські окупанти вдарили по Центральному району міста, пошкоджено багатоповерхівку та дві лікарні.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/roman_mrochko [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3290085847 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.48.15.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.48.15.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.48.15.jpeg","crop":{"x":"160","y":"0","w":"959.9481268011526","h":"721"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 1 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680828] => article Object ( [absnum] => 680828 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => rosija-hotujetsja-zvinuvatiti-ukrajinu-v-zavishchenni-vimoh-shchodo-obminu-polonenimi [title] => РФ хоче звинуватити Україну в завищених вимогах обмінів полоненими, яких немає з літа [title_short] => [meta_title] => Росія готується звинуватити Україну в завищенні вимог щодо обміну полоненими [meta_keywords] => Обмін полоненими [meta_description] => Росія підготувала чергову хвилю дезінформації стосовно причин припинення обмінів полоненими, - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Росія підготувала чергову хвилю дезінформації стосовно причин припинення обмінів полоненими. Про це 3 грудня сказано в телеграм-каналі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
- З метою виправдати свою бездіяльність російська сторона готує звинувачення проти України. Зокрема, Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими готуються закинути завищення вимог щодо формули обміну та намір повернути військовослужбовців усіх без винятку підрозділів, зокрема тих, до яких російська влада плекає особливу пропагандистську лють, — йдеться у заяві.
Дезінформація з'явиться найближчим часом на російських пропагандистських каналах. Метою російських спецслужб назвали дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства та посіяти недовіру до державних органів України, які організовують обміни полоненими.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначили, що з літа уповноважені представники російської сторони ускладнюють обмінний процес. Використання теми полонених для інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) назвали порушенням норм міжнародного гуманітарного права. У Координаційному штабі додали, що Росія досі не створила уповноважений орган для обміну полоненими.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими утворений 11 березня 2022 року згідно з постановою Кабінету міністрів України. Головою штабу призначено начальника ГУР Кирила Буданова.
Останній обмін відбувся 7 серпня, в рамках нього Україна повернула 22 військовослужбовців. 17 листопада речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив, що Росія заморозила обміни. 2 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що обміни військовополоненими продовжуються — проводяться непублічно та проходять на полі бою.
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342744 [adate] => 1701612600 [publication_date] => 1701612600 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701611945 [changed] => 1701613062 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Росія підготувала чергову хвилю дезінформації, аби дестабілізувати суспільство в Україні, заявили в ГУР.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/Koord_shtab [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 247622021 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.08.03.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1024","h":"546"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.08.03.jpeg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"1024","h":"535"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 16.08.03.jpeg","crop":{"x":"82","y":"0","w":"767","h":"576"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680623] => article Object ( [absnum] => 680623 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => den-mikoli-u-sviti-u-hretsiji-nichne-zastillja-u-niderlandakh-sazhotrus-z-rizkami [title] => День святого Миколая у світі: у Греції – нічне застілля, у Нідерландах – сажотрус з різками [title_short] => [meta_title] => День святого Миколая у світі: у Греції – нічне застілля, у Нідерландах – сажотрус з різками [meta_keywords] => день святого Миколая, традиції, Польща, Угорщина, Греція, Нідерланди, Франція, Україна [meta_description] => Як святкують день святого Миколая у світі, які подарунки дарують дітям на Миколу у Польщі, Угорщині, Греції, Нідерландах, Франції та Україні. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>З цього року День святого Миколая відзначається не 19 грудня, а на два тижні раніше – 6 грудня. Як у кожного свята, цей день має свої традиції та звичаї. В Україні ми звикли, що це – ніч подарунків для дітей від "святого Миколая", які батьки таємно ховають під подушку. Але насправді лише дарами для малечі традиції цього дня не обмежуються. Як проводять День святого Миколая в різних країнах і що подають на стіл, дізнавався сайт KP.UA.
Польща: смажать фаворки та варять глінтвейн
Це одне з найпопулярніших свят у Польщі, звідки, до речі, воно і прийшло до України. У Польщу свято «мігрувало» із сусідньої Німеччини – тут ще в середньовіччі батьки дарували цього дня своїм нащадкам новий зимовий одяг. Пізніше дарувати подарунки стали таємно, щоб підтримувати дитячу віру в чудеса, на які здатний святий Миколай. Пізніше почали дарувати й ласощі. Обов'язковими серед них були солодкі хлібці із сушеними грушами.
- Традиційно на День святого Миколая в Польщі готують пряники (pierniki) та фаворки (faworki), - розповідає KP.UA Ганна Дзюба, яка переїхала до Польщі на початку війни з Харкова. – Фаворки – це така смажена у фритюрі випічка зі сметанного тіста. Це спеціальні частування для дітей до свята. У Польщі взагалі дуже популярна випічка. А дорослі пригощаються глінтвейном з медом та спеціями.
Слухняні діти отримували подарунки, неслухняні – прутики. Ця традиція прижилася й у нас. А ось що вже не дотримується – це класти поруч із взуттям, у якому вранці знаходили подарунки, моркву для ослика – помічника святого. Вважалося, що осел веде свій рід від тієї тварини, яка привезла Ісуса Христа до Єрусалиму.
Угорщина: черевики для подарунків ставлять на підвіконня
Угорські дітлахи дуже чекають цього свята. Місцевий святий Миколай не спускається до будинку через димар – черевики для подарунків для нього перед сном діти ставлять на підвіконня. Перед цим їх, звичайно ж, обов'язково чистять – у брудні чоботи Мікулаш, як тут величають святого, подарунок не покладе. Просто помити буває недостатньо – обов'язково треба, щоб блищали. Деякі ставлять черевики біля дверей.
- Презенти, як і у нас, отримують лише слухняні діти, а ті, хто бешкетував, знаходять у черевику віргач – це «букет» позолочених різок у червоному папері, - розповідає студентка одного з будапештських вишів із Закарпаття Юлія Герцег. – Їх продають у магазинах. Віргач у черевику залишає не Мікулаш (або Сент Міклош), а злий ельф із рогами, як у нас чорт, якого тут називають Крампуш. Неслухняним дітям Крампуш також може вручити вугілля, дерев'яну ложку, моркву, цибулю або картоплю.
Також по будинку розвішуються шкарпетки, де ранком діти знаходять цукерки.
Греція: вдень – піст, після опівночі – застілля
На Балканах напередодні цього дня, 5 грудня, цураються м'яса – це день посту. А вже після опівночі греки, серби, болгари та албанці закочують бенкет горою. Дарувати подарунки цієї ночі дітям тут не особливо заведено – сенс свята полягає у загальному гулянні.
- Святий Миколай у Греції вважається покровителем не дітей, як у нас, а рибалок та моряків – його навіть називають Владикою морським, - ділиться з KP.UA львів'янка Зоя Павлів, яка переїхала до Афін 20 років тому. - Нібито йому було під силу утихомирити море під час шторму. Тож у плавання без його образу моряки не виходять.
Агіос Ніколас, як він тут називається, опікується не тільки мореплавцям, а й бідними, слабкими, несправедливо засудженими, а й взагалі всіма жителями. На честь святого в Греції названо Візантійський собор та місто на Криті.
Нідерланди: неслухняних «відвозять» на батьківщину святого Миколая
У цій країні Сінтерклаас (місцева назва доброго старого з подарунками для дітей) розвозить малюкам презенти на коні, обов'язково – білому. До Нідерландів дідусь припливає на кораблі з теплих країв.
- Подарунки, як і у нас, отримують діти, які весь рік поводилися чемно, а хуліганам можуть залишити вугілля – це «антипрезент» від помічника святого Миколая, його слуги, пажа Чорного піта, - розповідає мешканка Запоріжжя, яка живе в Амстердамі . Юлія Франкова. – Цей слуга доставляє подарунки через димохідну трубу. Він завжди носить із собою віник сажотруса – березові прути, якими можуть відхльостати хуліганів. Неслухняних дітей лякають тим, що помічники Сінтерклааса можуть забрати їх на перевиховання в ті самі теплі краї, звідки святий прибуває. Тут ними чомусь вважається Іспанія.
Імена дітей Сінтерклаас записує у червоній книзі, яку носить із собою. Тут, кажуть, досі збереглася традиція залишати моркву та воду для коня-помічника святого Миколая. Сьогоднішнього коня доброго дідуся звуть Озоснел, а попереднього звали Амеріго. Перекладається ім'я цього помічника як «ох, як швидко».
Дітей традиційно пригощають солодощами, а для дорослих варять голландський глінтвейн – суміш із червоного вина, апельсинів, лимона та спецій. У цій країні на честь святого Миколая, який має велику пошану серед нідерландців, його називають єпископським вином.
До речі, саме з Нідерландів традиція потрапила до США, де ім'я святого видозмінилося на Санта Клауса, а цей персонаж став одним із найвідоміших у всьому світі.
Франція: до хуліганів приходить дід із різками
Як засіб пересування французький святий Миколай, відомий як Пер Ноель, вибирає осла. З повним кошиком подарунків він спускається до будинку вночі через димар. Але якщо діти весь день пустували, замість Пер Ноеля може прийти Пер Фуетар – дід із різками, які він залишає замість подарунків.
– Близько 60 років тому у Франції навіть створили секретаріат Пер-Ноеля, який працював у головному офісі пошти у Парижі, а потім його перевели до поштового відділення, – розповідає жителька передмістя Парижа зі Львова Юлія Ходорів. – Тільки його співробітники можуть розкривати листи, адресовані Пер-Ноелю. Щоб написати французькому святому Миколаю, не потрібно знати адресу – усі листи з позначкою «Пер-Ноелю» потрапляють сюди.
Листуватися з місцевим святим Миколаєм – популярне заняття для французьких дітлахів. Лише паперових листів надходить близько двох мільйонів щороку, ще кілька сотень тисяч – електронних. До речі, до того як цей персонаж став популярним, у Франції у кожному регіоні був «свій» святий Миколай. Наприклад, у Нормандії він називався Барбасьйоне, у Бургундії – Пер-Жанв'є, у Савойї – Пер-Шаланд, а у Франш-Конті дітей заохочувала подарунками добра фея тітонька Арі.
Обов'язкове частування на дитячому столі цього дня – імбирні чоловічки. Їх можна як купити, так і спекти самому.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="А як у нас?"]
Вранці - до церкви, потім – святковий сніданок
Хоч мало хто знає, але в Україні – два свята святого Миколая. 6 грудня за новим календарем – це зимовий Миколай, а літній відзначається 22 травня за православним календарем. З цього року дата переїжджає на 9 травня.
Традиція дарувати слухняним дітям подарунки прийшла до нас із сусідньої Польщі за часів Речі Посполитої. Хоча сьогодні цей день широко не відзначається, раніше святковий стіл був обов'язковим. Але – лише після відвідування обов'язкової служби у храмі. Якщо не можете піти до церкви, помоліться вранці вдома.
Якщо в багатьох європейських країнах його зображують як білобородого діда, більше схожого на американського Санта Клауса, в Україні збереглася традиція одягу святого, як у єпископа – у такому сані він помер у третьому столітті у Візантії. До речі, Санта Клауса вигадали лише у ІХ столітті.
Традиційне в українських родинах частування до столу цього дня – пиріг із грибами. Також господині печуть «миколайчики» – це печиво у формі зірок. Страви повинні бути пісними.
Вважається, якщо холод настав ще до Дня святого Миколая, зима буде лютою. Цього дня прийнято відвідувати самотніх і сиріт та вручати їм подарунки.
Вже за кілька днів ми вперше відзначимо свято на два тижні раніше, ніж звичайно.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Alias 0591 from the Netherlands/commons.wikimedia.org [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 35577 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 1900126774 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/_Golowne.jpg","crop":{"x":"0","y":"9","w":"1599","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/_Golowne.jpg","crop":{"x":"0","y":"3","w":"1600","h":"835.5555555555555"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/_Golowne.jpg","crop":{"x":"95","y":"0","w":"1411","h":"1060"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 5 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680827] => article Object ( [absnum] => 680827 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => match-minaj-dinamo-zakinchivsja-na-druhij-khvilini-cherez-povitrjanu-trivohu [title] => Матч «Минай» - «Динамо» закінчився на другій хвилині через повітряну тривогу [title_short] => [meta_title] => Матч Минай - Динамо закінчився на другій хвилині через повітряну тривогу [meta_keywords] => Минай - Динамо [meta_description] => Українські футбольні клуби Динамо і Минай не змогли зіграти матч через тривалу повітряну тривогу [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Українські футбольні клуби «Динамо» і «Минай» не змогли зіграти матч через тривалу повітряну тривогу. Про це повідомили у телеграм-каналі «Динамо».
Матч 16-го туру чемпіонату України розпочався о 13:00 та перервався на другій хвилини через оголошену повітряну тривогу. Відбій пролунав тільки через півтори години. Однак, матч вирішили не продовжувати, оскільки для гри увечері на домашньому стадіоні «Миная» немає штучного освітлення.
- Матч «Минай» - «Динамо» перенесено… Остаточне рішення щодо подальшої долі поєдинку буде прийняте пізніше, — зазначили в столичному футбольному клубі.
Гра проти «Динамо» мала стати останнім домашнім матчем для «Минаю» у 2023 році.
У суботу, 3 грудня, повітряну тривогу оголосили на всій території України через зліт російського літака МіГ-31. Він є носієм крилатих гіперзвукових ракет "Кинджал".
12 листопада "Динамо" виграло свій перший матч під тимчасовим керівництвом Олександра Шовковського.
[category] => 2921 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342586 [adate] => 1701610380 [publication_date] => 1701610380 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701610186 [changed] => 1701610589 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Клуби не змогли зіграти спочатку через тривогу, а потім через відсутність штучного освітлення на стадіоні.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => t.me/DynamoKyiv [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2583235443 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 15.10.44.jpeg","crop":{"x":"0","y":"81","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 15.10.44.jpeg","crop":{"x":"0","y":"39","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/photo_2023-12-03 15.10.44.jpeg","crop":{"x":"2","y":"0","w":"1278","h":"960"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680826] => article Object ( [absnum] => 680826 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => [title] => Наталія Гуменюк більше не очолює пресцентр Сил оборони півдня України [title_short] => [meta_title] => Наталія Гуменюк більше не очолює пресцентр Сил оборони півдня України [meta_keywords] => Наталія Гуменюк, Сили оборони півдня [meta_description] => Пресцентр Сил оборони півдня більше не очолює Наталія Гуменюк [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>У керівництві пресслужби Сил оборони півдня відбулася кадрова зміна. Наталія Гуменюк більше не виконуватиме обов'язки начальника Об’єднаного координаційного пресцентру. Хто стане новим очільником наразі не відомо. Про це у Facebook повідомила Наталія Гуменюк.
- Коли попереду багато цікавого… а хтось там вангував, що Гуменюк фсьо… правда в тому, що Гуменюк справді фсьо по силах, - йдеться у повідомленні.
Також в профілі військовослужбовиці на Facebook тепер зазначено нове місце роботи – Пресслужба Морської охорони у Державній прикордонній службі України. Тепер вона помічник начальника регіонального управління з питань взаємодії із засобами масової інформації, це зазначено на сайті ДПСУ. Цю посаду вона обіймала до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Наталія Гуменюк очолювала Об’єднаний координаційний пресцентр з весни 2022 року. Вона отримала орден княгині Ольги III ступеня за свою службу.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342746 [adate] => 1701608460 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701608466 [changed] => 1701608722 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Хто посяде цю посаду, наразі невідомо.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/natusya.humenyuk?locale=uk_UA [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1392).jpg","crop":{"x":"0","y":"61","w":"960","h":"512"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1392).jpg","crop":{"x":"0","y":"66","w":"959","h":"501"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1392).jpg","crop":{"x":"0","y":"9","w":"960","h":"721"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680747] => article Object ( [absnum] => 680747 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => pishli-z-posad-ale-ne-z-politiki-khto-zi-svitovikh-lideriv-dosi-u-spravi [title] => Пішли з посад, але не з політики: хто зі світових лідерів досі має вплив [title_short] => [meta_title] => Пішли з посад, але не з політики: хто зі світових лідерів досі у справі [meta_keywords] => політики на пенсії, Ангела Меркель, Герхард Шредер, Андерс Фог Расмуссен, Борис Джонсон, Леонід Кучма [meta_description] => Політики на пенсії – чим займаються після закінчення політичної кар'єри Ангела Меркель, Герхард Шредер, Андерс Фог Расмуссен, Борис Джонсон та Леонід Кучма [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Біографія нещодавно померлого ексдержсекретаря Генрі Кісінджера свідчить, що державний діяч, навіть залишивши офіційні органи влади, може залишатися впливовою людиною регіональної та світової політики. У багатьох західних країнах є люди, що відійшли від посад, але не від політики і зберегли свій авторитет. KP.UA зібрала найяскравіші приклади серед них.
Ангела Меркель: Шольц досі радиться із нею
76-річна ексканцлер Німеччини під час влади вважалася одним із найвпливовіших політиків у світі. І після виходу на пенсію продовжує впливати на місцеву владу.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зізнався, що, як і раніше, продовжує регулярно звертатися за порадою до своєї попередниці на посаді. "Передусім ми знаємо один одного дуже давно і завжди добре працювали разом, незважаючи на те, що знаходимося в різних партіях (Шольц із Соціал-демократичної партії, Меркель - у Християнсько-демократичному союзі). І так буде продовжуватися", - пояснив канцлер.
Ангела Меркель перебувала на посаді канцлера Німеччини з 2005-го до 2021 року. Після відставки вона кілька разів коментувала повномасштабне вторгнення РФ до України. Багато експертів та аналітиків сходяться на думці, що в російсько-українському протистоянні Меркель підігравала Росії. Сама вона так не вважає. Під час першого інтерв'ю з моменту відставки заявила, що "не звинувачує себе" у тому, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Відповідаючи на запитання, чи могла вона зробити більше для запобігання війні в Україні, Меркель сказала: "Я не звинувачую себе. Не було можливо створити архітектуру безпеки, яка могла б цьому запобігти".
Також ексканцлер відхилила звинувачення Андрія Мельника, який перебував на посаді посла України в Німеччині, у тому, що вона проводила політику пацифікації щодо Росії. "Я так не думаю. Дипломатія, якщо вона зазнає невдачі, не є помилковою", - зазначила Меркель і додала, що без Мінських домовленостей, на її думку, ситуація в Україні була б ще критичнішою.
Герхард Шредер популярний у ультраправих
78-річний ексканцлер ФРН продовжує залишатися «п'ятою колоною» Росії у своїй країні і досі лобіює її інтереси. Принагідно він просуває наративи Москви про переговори та здачу Україною територій. І ця думка користується підтримкою у багатьох ультраправих і проросійських партій.
В інтерв'ю виданню Berliner Zeitung ексканцлер Німеччини Герхард Шредер висловив думку, що Крим є «частиною російської історії». Шредер також висловив звинувачення європейським лідерам у нездатності вирішити "конфлікт" в Україні. Він пропонує «альтернативний підхід»: відмову від членства України в НАТО, зміну політики щодо мови, велику автономію для Донбасу, надання гарантій Україні від Ради Безпеки ООН та Німеччини.
Герхард Шредер також заявив, що минулого року Україна нібито зверталася до нього з проханням стати посередником у мирному врегулюванні з Росією, а США нібито перешкодили мирній угоді.
Герхард Шредер був канцлером ФРН із 1998 по 2005 рік. Після завершення політичної кар'єри він працював у російських енергетичних компаніях і вважається близькою людиною до російського диктатора Володимира Путіна. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну він назвав дії Москви "невиправданими", але утримався від прямого засудження Путіна. Це викликало різку критику в німецькому суспільстві, Шредера було позбавлено низки почесних привілеїв, якими користуються колишні канцлери. Він, однак, не був виключений із Соціал-демократичної партії Німеччини.
Андерс Фог Расмуссен закликає не боятися Путіна
70-річний ексгенеральний секретар НАТО у 2009-2014 роках та колишній радник президента України досі є активним учасником світової політики, до слів якого багато хто прислухається. На початку листопада він заявив, що для НАТО настав час відправити Україні запрошення на вступ, і це має відбутися на наступному саміті у Вашингтоні.
На думку ексгенсека НАТО, якщо Україні сказати, що її не можна запросити до членства в Альянсі, допоки триває повномасштабна війна з боку Росії, Володимиру Путіну дадуть "виправдання для нескінченного продовження війни". Расмуссен вважає, що Альянс має чітко заявити: Україна стане членом НАТО незалежно від того, що робитиме Путін.
"Чим швидше ми це зробимо, тим швидше ми завершимо війну", – додав він, тому спершу, на його думку, має бути вирішене питання членства України в Альянсі, а вже потім може настати завершення війни з Росією.
Також він заявив, що Крим має повернутися до України, інакше це стане сигналом для інших агресорів: «Вони зможуть дійти висновку: якщо Путіну можна забрати Крим, то я можу забрати Тайвань».
Расмуссен вважає, що для президента РФ Володимира Путіна дуже важливим є збереження окупації Криму, але водночас він підкреслив: «Ми не повинні боятися реакції Путіна. Він, звісно, відреагував би – військовою силою та дуже жорстко. Але чому це має нас зупиняти?». «Крим – це територія України. Тому мені байдуже, як Путін реагуватиме на це, але для мене українська перемога полягає в тому, щоб повернути Крим», - заявив Андерс Фог Расмуссен.
Борис Джонсон матиме гучний голос у Великій Британії
Можна сказати, що 59 років – це ще молодий вік для політика. Але поки що колишній прем'єр Великобританії відійшов від офіційних посад у парламенті. Проте також залишається «володарем дум» своїх співвітчизників. Він оголосив, що стане ведучим британського телеканалу GB News. На цьому каналі часто виступають політики правого спрямування, він позиціонує себе як платформу, яка представляє альтернативний погляд на події, що відрізняється від традиційніших ЗМІ.
Він буде ведучим документального серіалу, який «продемонструє чинність Британії по всьому світу», а також візьме участь у висвітленні британських парламентських виборів, які відбудуться наступного року.
«Я говоритиму про величезні можливості, які відкриваються для Великобританії, так само, як і про труднощі. І про те, чому наші найкращі дні ще попереду», - сказано у заяві Джонсона.
Крім цього, він висловлює свою думку щодо зовнішньої політики, до якої ще багато хто прислухається. Так він зазначив, що важливо, щоб Захід надавав Україні стабільну підтримку, і застеріг від "втоми від України". Про це він сказав в інтерв'ю CNN після завершення саміту НАТО у Вільнюсі, пише "Європейська правда".
Джонсон зазначив, що важливо, щоб США продовжували стабільно постачати зброю в Україну. Він заявив, що, окрім власне російської армії, найбільшим ворогом українців зараз є загроза "втоми від України".
"Але вони мають перемогти, це абсолютно необхідно", – наголосив Джонсон, пояснюючи, що це життєво важливо для демократії та свободи у всьому світі.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="А як у нас"]
Леонід Кучма формує громадську думку
85-річний експрезидент України зараз безпосередньо не впливає на політику країни, але на громадську думку – так. Нещодавно він випустив другу частину своєї книги "Україна – не росія. Через двадцять років", у якій переосмислює відносини з Росією у світлі її агресії.
З початком повномасштабного вторгнення Росії Леоніда Кучму неодноразово запитували, чи не планує він перевидати свою книгу. Остаточне рішення щодо цього другий президент України ухвалив 14 січня 2023 року. Того дня російська ракета потрапила до житлового будинку у місті Дніпро. На згарищі рятувальники знайшли книгу "Україна - не росія", яка була частково понівечена пожежею.
– Там було саме те, що я писав для росіян. Коли вірив, що з ними можна нормально говорити, щось пояснювати їм. І тепер воно згоріло. Все. У цей час я вирішив перевидати книгу. Вона тепер не намагається нічого пояснювати чужим. Вона для українського читача, для своїх. Усі добрі слова про росію, сказані колись, спалила, випалила сама росія. Випалила не лише в цій книзі, а й у душі та пам'яті нашого народу, який сторіччя історії пов'язували з росією, - сказав Леонід Кучма під час презентації видання "Україна - не росія. Двадцять років потому" минулого тижня.
Окрім цього, вже на пенсії Леонід Кучма з перших тижнів збройного конфлікту на Сході України виконував миротворчу та переговорну місію. 23 червня 2014 року він представляв Україну на переговорах у Донецьку, тоді було досягнуто першої домовленості про припинення вогню.
Згодом Кучма був призначений повноважним представником України у Тристоронній контактній групі у Мінську та на вересень 2018 року був її єдиним незмінним учасником. 5 вересня 2014 року підписав від офіційної української сторони Мінський протокол. Загалом за час своєї роботи здійснив близько 100 поїздок до Мінська.
Вони стають радниками чинної влади, творцями громадської думки чи просувають ворожі наративи.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => golosameriki.com [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 37076 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2821086901 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(138).jpg","crop":{"x":"0","y":"29","w":"1023","h":"545.6"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(138).jpg","crop":{"x":"0","y":"41","w":"1023","h":"534"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0433\u043b\u0430\u0432\u043d\u0430\u044f(138).jpg","crop":{"x":"26","y":"0","w":"765.5619596541786","h":"575"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 3 [anchor_rubric] => 0 [anchor_time] => 0 [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680825] => article Object ( [absnum] => 680825 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => kubrakov-povidomiv-pro-pershij-punkt-rozblokuvannja-polsko-ukrajinskoho-kordonu [title] => На польсько-українському кордоні на тлі блокади відкриється новий пункт пропуску для вантажівок [title_short] => [meta_title] => Кубраков повідомив про перший пункт розблокування польсько-українського кордону [meta_keywords] => пункт пропуску Угринів – Долгобичув [meta_description] => Уночі 4 грудня пункт пропуску Угринів – Долгобичув відкриється для порожніх вантажівок на виїзд з України [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Уночі 4 грудня пункт пропуску “Угринів – Долгобичув” відкриється для порожніх вантажівок на виїзд з України. Це перший пункт з переліку для розблокування польсько-українського кордону, повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у своєму фейсбуці.
- З 4 грудня порожні вантажівки, зокрема цистерни, з України можуть починати рух на цей пункт пропуску. Поки він працюватиме в тестовому режимі, реєструватись в чергу на перетин кордону не потрібно. Водночас, підтримувати порядок руху та допомагатимуть водіям за необхідності будуть колеги з Укртрансбезпеки. Пропускна здатність на добу складатиме понад 100 вантажівок, — написав він.
Раніше пункт пропуску “Угринів – Долгобичув” працював лише для легкового транспорту та автобусів. Про запуск смуги для порожніх вантажівок масою 7,5 тонн та більше домовилися з Міністерством інфраструктури Польщі та Люблінським воєводством за підтримки Єврокомісії (DG MOVE).
- Зараз відкриття “Угриніва” є першим пунктом з переліку заходів, які ми реалізуємо для розблокування кордону, зменшення черг та збільшення пропускної спроможності українсько-польського кордону. Працюємо над тим, щоб якомога швидше зняти блокаду з врахуванням інтересів нашого ринку та держави, — зазначив міністр.
Укртрансбезпека уточнила, що міжнародний пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» відкривається для порожніх вантажівок масою 7,5 тонн та вище, які рухаються на виїзд з України 4 грудня о 01:00.
- Реєструватись в чергу на перетин кордону в пункті пропуску «Угринів – Долгобичув» не потрібно. Необхідно скасувати активну єЧергу, якщо Ви раніше записалися на перетин кордону в іншому пункті пропуску, — повідомили в Державній службі з безпеки на транспорті.
З 6 листопада польські перевізники з метою скасування траспортного безвізу між Україною та ЄС блокують рух вантажівок на трьох пунктах пропуску - «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне» та «Ягодин-Дорогуськ». 23 листопада до страйку додали пункт пропуску «Шегині-Медика».
[category] => 2871 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342743 [adate] => 1701607440 [publication_date] => 1701607440 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701606774 [changed] => 1701615411 [userid] => 26073 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Уночі 4 грудня для порожніх вантажівок на виїзд з України відкриється пункт пропуску “Угринів – Долгобичув”.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => REUTERS/Yan Dobronosov/File Photo [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3378860682 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-01T144753Z_15297208_RC2FG4A9Q28U_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-BORDER.JPG","crop":{"x":"0","y":"181","w":"2700","h":"1440"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-01T144753Z_15297208_RC2FG4A9Q28U_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-BORDER.JPG","crop":{"x":"0","y":"196","w":"2700","h":"1410"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/260\/73\/2023-12-01T144753Z_15297208_RC2FG4A9Q28U_RTRMADP_3_UKRAINE-CRISIS-POLAND-BORDER.JPG","crop":{"x":"151","y":"0","w":"2399","h":"1802"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680824] => article Object ( [absnum] => 680824 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => ukrzaliznitsja-povertaje-lizhnij-ekspres-spoluchennjam-kijiv-slavsko [title] => "Укрзалізниця" повертає “Лижний експрес” сполученням Київ - Славсько [title_short] => [meta_title] => "Укрзалізниця" повертає “Лижний експрес” сполученням Київ - Славсько [meta_keywords] => Укрзалізниця, Лижний Експрес, поїзд в Карпати [meta_description] => З 21 грудня знову курсуватиме "Лижний експрес" Київ - Славсько [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Від неділі, 3 грудня, можна придбати квитки на швидкісний Інтерсіті+ №743 сполученням Київ - Славсько, відомий як "Лижний експрес". Курсувати він почне з 21 грудня. Про це повідомила “Укрзалізниця”.
- Легендарний "Лижний експрес" повертається. Саме час планувати свої передріздвяні мандрівки, адже квитки на швидкісний Інтерсіті+ №743 сполученням Київ - Славсько відсьогодні вже у продажу! - йдеться у повідомленні.
Рейси відправлятимуться з Києва, починаючи з 21 грудня, о 6:11, і прибуватимуть до станції Славсько о 14:00. У зворотному напрямку, зі станції Славсько, поїзд відправлятиметься о 14:30 і прибуватиме до Києва о 22:26.
15 жовтня зі Львова до Варшави вирушив перший за 18 років поїзд. Він курсує через Рава-Руську, де пасажири пересідають на потяг польського перевізника, оскільки українські колії відрізняються від європейських.
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 0 [position] => 342745 [adate] => 1701606480 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701606480 [changed] => 1701606754 [userid] => 100280 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Курсувати потяг почне з 21 грудня, але вже можна придбати квитки.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => facebook.com/Ukrzaliznytsia [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 100280 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 3075972884 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1391).jpg","crop":{"x":"0","y":"132","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1391).jpg","crop":{"x":"0","y":"142","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/1002\/80\/1(1391).jpg","crop":{"x":"72","y":"0","w":"1135.6945244956771","h":"853"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680822] => article Object ( [absnum] => 680822 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => druzhina-devida-lincha-podala-na-rozluchennja-iz-rezhiserom-pislja-14-rokiv-shljubu [title] => Дружина Девіда Лінча подала на розлучення з режисером після 14 років шлюбу [title_short] => [meta_title] => Дружина Девіда Лінча подала на розлучення з режисером після 14 років шлюбу [meta_keywords] => новини шоу-бізнесу, Девід Лінч, Девід Лінч дружина, Девід Лінч розлучається, Девід Лінч дружина, Девід Лінч, особисте життя, Емілі Стоуфл [meta_description] => Дружина Девіда Лінча розлучається з режисером після 14 років шлюбу [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Американський режисер та актор Девід Лінч розлучається з дружиною після 14 років шлюбу. Ініціатором розриву стосунків виступила обраниця кінодіяча, артистка Емілі Стоуфл. Про це повідомляє TMZ.
За даними джерела, пара розійшлася аж ніяк не полюбовно. У своїй заяві Емілі через суд вимагає встановити одноосібну опіку над їхньою 11-річною дочкою, при цьому вона не проти, щоб режисер бачився з дитиною. Стоуфл також хоче, щоб Лінч виплачував їй аліменти та покрив витрати на гонорари її адвокатів. Чи підписувала пара шлюбний контракт, поки невідомо, але протягом багатьох років Девід будував дуже успішну кар'єру. Лінч тричі номінувався на "Оскар" за найкращу режисуру, а також є володарем "Золотої пальмової гілки" Каннського кінофестивалю та почесного "Золотого Лева" Венеціанського кінофестивалю.
Емілі – четверта дружина Девіда Лінча. Вона молодша за 77-річного кінодіяча на 32 роки. Лінч та Стоуфл почали зустрічатися після зйомок картини "Внутрішня імперія", де акторка виконала одну з ролей. Пара зіграла весілля у 2009 році, а 2012-мв у подружжя народилася донька. До шлюбу зі Стоуфл Лінч був одружений з Пеггі Ленц (1967-1974), Мері Фіск (1977-1987) та Мері Суїні (2006-2007). У кожному з цих шлюбів у артиста народилася дитина.
Девід Лінч є режисером картин: "Синій оксамит", "Людина-слон", "Загублене шосе", "Дикі серцем", "Внутрішня імперія", "Малхолланд Драйв" та популярного серіалу "Твін Пікс".
[category] => 2850 [categories] => [categories_seo] => [type] => 2097152 [position] => 342715 [adate] => 1701605693 [publication_date] => [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701605693 [changed] => 1701605693 [userid] => 40766 [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Екскохана режисера через суд вимагає встановити одноосібну опіку над їхньою 11-річною дочкою.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Jason LaVeris/FilmMagic [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 40766 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 977449175 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"3536","h":"1885.8666666666668"},"action":"update","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"3536","h":"1846.5777777777778"},"action":"update","format":"original"},"chronicle":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"972","y":"0","w":"1661","h":"2492"},"action":"update","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"216","y":"0","w":"3318","h":"2492"},"action":"update","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"0","y":"0","w":"3536","h":"2357"},"action":"update","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"sx_mobile":{"src":"\/img\/forall\/u\/407\/66\/GettyImages-685670748.jpg","crop":{"x":"822","y":"0","w":"2037","h":"2492"},"action":"update","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) [680522] => article Object ( [absnum] => 680522 [numsup] => 0 [childs] => 0 [alias] => veteran-iz-prikarpattja-robit-skulpturi-na-zhadku-pro-zahiblikh-pobratimiv [title] => Ветеран із Прикарпаття робить скульптури в пам'ять про загиблих побратимів [title_short] => [meta_title] => Ветеран із Прикарпаття робить скульптури на згадку про загиблих побратимів [meta_keywords] => Іван Халус, Скульптор, 95 бригада, ветеран [meta_description] => Скульптури на згадку про загиблих побратимів - ветеран з Прикарпаття увічнив пам'ять про загиблих із 95 і 128 бригад, а також пройшов 1309 кілометрів пішки щоб допомогти побратимам на фронті. [seo_h1] => [seo_body] => [body] =>Після початку повномасштабного вторгнення, незважаючи на наявність трьох дітей, Івана відправили на передову. На фронті він пообіцяв побратимам: якщо виживе, виріже скульптуру на згадку про загиблих товаришів по службі зі своєї 95-ї бригади. Після численних поранень Івана визнали непридатним до служби. Повернувшись додому, Іван взявся до виконання обіцянки. Та на цьому не зупинився. Наразі Іван Халус організовує марафони для допомоги військовим. На свої кошти “Скульптор” придбав та передав на фронт аптечки з медикаментами, продукти, саперні лопати, гідратори, турнікети та тепловізор. У найближчих планах - дрони та інша допомога.
Подробиці про службу, різьблення та волонтерство він розповів KP.UA.
“Я дотримав свого слова. А поки що відновлюю руку”
Різьбленням по дереву Іван Халус захопився 9 років тому. Все почалося з відео з канадським скульптором, яке показав йому друг. Для роботи, виявилося, потрібно лише дерево і бензопила. Так з'явилася перша скульптура Івана – дерев'яний ведмідь. Згодом захоплення різьбленням почало приносити і заробіток.
- Задовго до повномасштабного вторгнення я сидів удома без роботи, вирішив спробувати себе в новій сфері. Малювати не вмію, але можу вирізати те, що не намалюю. Так і почав займатися різьбленням по дереву.
Після початку великої війни Іван із односельцями створив добровольчу дружину.
- Зібралися мешканці села, зробили блокпост, розподілили між собою ролі. Встановили біля блокпоста вагончик, почали чергувати на дорозі. Цим справа не обмежилася. Вирішив, як вимагає закон, піти в центр територіальної комплектації, щоб знали, що я є. Дружина відмовляла, а я був певен, що мене не заберуть: я обмежено придатний, маю трьох маленьких дітей.
Однак так вийшло, що порушуючи все, що можна, мене забрали відразу. Відправили до Яворова. 10 березня я туди приїхав, а вже вже 13-го пішли прильоти. Тоді я отримав свою першу контузію, ніхто не звертав на це уваги першого місяця війни. Тоді ми не розуміли, як вона себе проявляє.
Після Яворова мене відправили до Житомира. Потрапив туди після передислокації. 1,5 діб на полігоні – і одразу на передову позицію. Нічому навчитися не встигли – навчалися вже на передовій. У нас була не окопна війна – я потрапив до штурмової бригади.
Прильотів було дуже багато. Били нещадно вдень та вночі. У нас не було ні спальників, ні карематів, нічого - ночували просто неба на морозі. Все, що у нас було – автомати, штик-ножі та 4 ріжки патронів. Тоді ще не було забезпечення – дуже багато моїх хлопців загинуло. Мені вдалося вижити та врятувати життя побратима – вивіз на собі ще одного хлопця з поля бою. Після Житомира був Ізюмський напрямок у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
За час служби у Івана Халуса діагностували п'ять контузій, черепно-мозкову травму та арахноїдальну кісту. Крім того, постала проблема з рукою та ногою. Іван лікувався у шести містах України. Після закінчення лікування "Скульптора" визнали непридатним до військової служби.
– Після 3 місяців у госпіталях мене комісували за станом здоров'я, зняли з військового обліку. Коли ще воював, обіцяв своїм хлопцям, які тоді ще були живі. Сказав: якщо виживу у цій м'ясорубці, візьму до рук бензопилу і зроблю статую на честь загиблих військових, – згадує Іван.
Так у Житомирі з'явилася скульптура на память про військових 95-ї бригади. Міська рада підтримала ідею "Скульптора". На скульптурі висічено понад 100 позивних та прізвищ загиблих. Серед них – товариші по службі Івана та його командир.
Ще одна скульптура Івана, присвячена пам'яті загиблих воїнів 128-ї окремої гірничо-штурмової Закарпатської бригади, знаходиться у Мукачеві.
- Я дотримав свого слова. А поки що нічого не роблю: у мене залишилася проблема з розірваними зв'язками – відновлюю руку.
Щоб допомогти військовим, пройшов пішки 1309 кілометрів
Після повернення додому Іван не зміг сидіти склавши руки і зайнявся волонтерством.
- На жаль, у нашому селі немає людей, які б повернулися із цієї війни. Я пройшов дуже велику дорогу, поки відновив усі документи. Зумів довести, що був на війні. Чомусь навіть у списках частини не значився, хоч і воював на передовій позиції. Довелося побігати. 10 місяців робив документи лише для ВЛК, щоб отримувати пенсію з інвалідності.
Одночасно за власні кошти придбав для наших військових аптечки, медикаменти, продукти. Відіслав один раз, відіслав удруге… Мене зацікавила ця тема. Побачив: довкола мало хто звертає увагу на хлопців. А я розумію, як їм на фронті: я ж там був. Знаю, що це таке – воювати на передовій. Розумів, що треба військовим насамперед. Далі взявся за різьблення. Багато коштів зібрати не вдалося, але початок було покладено, – каже "Скульптор".
Далі - більше. Щоб забезпечити всі потреби першого батальйону 95-ї бригади, Іван зібрався пройти пішки від міста Долини на Прикарпатті до Житомира. Щоправда, повністю пройти весь шлях не дозволили проблеми із ногою. Але Іван не зупинився - відстань до Житомира, що залишилася, проїхав автостопом.
На зібрані кошти придбав рації, Starlink, антидронову рушницю, евакуаційний автомобіль.
- Загалом пройшов пішки 1309 кілометрів. Почав із Прикарпаття, закінчив у Житомирі. Там переробив статую, наніс написи загиблим. Потім пішки пішов додому, але вже через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Київ, Івано-Франківськ. Зупинився на Говерлі, найвищій точці України. Там я встановив прапор, який увесь час ніс із собою, - розповів Іван.
А коли восени погода погіршилася, Іван зайнявся новим ділом.
– Зараз через погану погоду нікуди не йду – займаюся буржуйками, вони вже майже готові. Я дав кошти на придбання заліза – люди їх варять. Коли все буде готове, разом із матеріалами, які я закупив, буржуйки відправлять хлопцям на передову: у мене з ними прямий зв'язок. Обходжуся без благодійних організацій та волонтерів.
Дуже вдячний родині. Якби не їхня підтримка, то взагалі не знаю, що б я робив. У нас із дружиною троє чудових діток – два старші сини та донька. Якби не вони, то й половини б я не зробив.
Був би радий навчати інших ветеранів різьблення по дереву, але мешкаю у далекому гірському селі – такої можливості немає. Якби був ближче до центру, можливо, щось придумали б. І далі допомагатиму, чим зможу. У найближчих планах – придбання дронів.
[h5_tt class="orange_h5_title" text="Як допомогти"]
Іван Халус продовжує збирати кошти на потреби 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Номер картки: 5168 7451 5478 1337
[category] => 2898 [categories] => [categories_seo] => [type] => 12290 [position] => 342676 [adate] => 1701604800 [publication_date] => 1701604800 [adate_day] => 1701561600 [approved] => 1 [langid] => 2 [created] => 1701172225 [changed] => 1701604834 [userid] => [redirect] => [views] => 0 [shares] => [comments] => [header] =>Іван Халус із позивним “Скульптор” бензопилою вирізує дерев'яні скульптури на честь загиблих військових.
[with_photo] => 1 [with_gallery] => 0 [with_video] => [imagealt] => Скрін відео zhitomir.info [coordinates] => [extcode] => [user_changed] => 26073 [common_props] => [models_props] => [file] => [sources] => [references] => [authors] => [creator] => [files] => [gallery] => [images] => [props] => [tags] => [article_shares] => [article_childs] => [video] => [props_data] => [articles:protected] => articles Object *RECURSION* [childs_total] => 0 [alias32] => 2182924764 [indexed] => [reindexed] => 0 [cropdata] => {"art":{"main":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0445\u0430\u043b\u0443\u0441 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.jpg","crop":{"x":"0","y":"20","w":"1280","h":"682.6666666666666"},"action":"none","format":"original"},"news_big":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0445\u0430\u043b\u0443\u0441 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.jpg","crop":{"x":"0","y":"20","w":"1279","h":"668"},"action":"none","format":"original"},"tn2":{"src":"\/img\/forall\/u\/186\/8\/\u0445\u0430\u043b\u0443\u0441 \u0433\u043e\u043b\u043e\u0432\u043d\u0435.jpg","crop":{"x":"165","y":"0","w":"1088","h":"817"},"action":"none","format":"original"},"news_cover":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"infographics":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"}},"gal":{"main":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"tn":{"src":"\/sun\/v6\/images\/blank.gif","crop":{"x":"","y":"","w":"","h":""},"action":"new","format":"original"},"idx":""}} [other_author] => [priority_top] => 2 [anchor_rubric] => [anchor_time] => [pos_in_the_feed] => 0 [other_data] => ) ) [categories] => [count_sql] => SELECT COUNT(DISTINCT a.absnum) cnt FROM articles a /* /ua/sport/a642926-valentina-semerenko-ne-zmohla-zakinchiti-honku-na-olimpiadi-u-pekini-zijshla-z-distantsiji */ WHERE a.approved = 1 and a.langid = 2 and NOT a.type & (32) and category IN (2829,2836,2850,2860,2871,2883,2890,2898,2921) AND adate < UNIX_TIMESTAMP() AND adate >= 1701536042 [dictsdata] => Array ( ) ) 1
Валентина Семеренко не змогла закінчити гонку на Олімпіаді у Пекіні - зійшла з дистанції
Українська біатлоністка Валентина Семеренко знялася 7 лютого з індивідуальних перегонів на Олімпіаді в Пекіні-2022. Валентина виконала першу стрільбу лежачи без промахів, у стрільбі стоячи вона припустилася однієї помилки.
Головний тренер збірної України Урош Велепець повідомив, що у Валентини трапився спазм і через це вона не змогла продовжити гонку. Межі траси вона не могла покинути самостійно - її виводили під руки.
Україну у цій гонці представляли Ірина Петренко, Юлія Джима та Валентина Семеренко. На гонку також була заявлена Дар'я Блашко, але вона сдала позитивний тест на коронавірус і перебуває на режимі самоізоляції. У підсумку Петренко фінішувала 11-ю, Джима замкнула десятку.
До цього українська біатлоністка Олена Білосюк (Підгрушна), капітан жіночої національної збірної, також захворіла на коронавірус і поки що не бере участі в Олімпіаді. У змішаній естафеті 5 лютого на першому етапі її замінила Семеренко та провалила стрільбу - пішла на три штрафні кола та передала естафету останній, 20-й.
