• Головна
• Спорт

Фото: ФБ Віталія Ляльки

6 жовтня настає «час ікс» для ХК «Донбас» в Лізі чемпіонів. Українська команда, яка вперше виступає у найпрестижнішому континентальному хокейному турнірі, в київському Палаці спорту прийме австрійський «Клагенфурт».

«Донбас» - це сім'я

- «Донбас» вперше грає в груповому раунді Ліги чемпіонів. Наскільки це інший рівень?

- Зовсім інший рівень. Це найсильніша європейська ліга, де грають чемпіони своїх країн і кращі клуби. Ми брали участь у Континентальному кубку, але Ліга чемпіонів на голову вище по всіх категоріях - солідність у всьому відчувається. Для всіх нас, хокеїстів, цей турнір дуже важливий і серйозний, і після нього величезний контраст виступати у внутрішньому чемпіонаті. Але сподіваюся, за рахунок нас чемпіонат буде зростати.

- Як оціните старт «Донбасу» в Лізі чемпіонів? Чи реально зачепитися за очки в грі з «Клагенфурт» і вийти з групи?

- Хотілося трохи краще виступити в перших чотирьох іграх, але є як є. Становище перед іграми з лідером квартету «Клагенфурт» не найкраще, але ми серйозно налаштовуємося на ці ігри. У нас немає права на помилку. Сьогодні покажемо максимально кращий свій хокей, щоб був шанс пройти в плей-офф.

- Як вам атмосфера на іграх в Палаці спорту?

- Це щось космічне. Ми не звикли до такого ажіотажу. В Україні це велика рідкість, тому в команді все чекають гру з «Клагенфурт» з особливим трепетом. Ми раді, що нам пощастило виступити в такому турнірі і зібрати повний Палац спорту. Люди приходять, кайфують, вболівають, отримують емоції, нас заряджають. Це така синергія... Все на вищому рівні! Спасибі уболівальникам за неймовірну підтримку! Я впевнений, на «Клагенфурт» прийде не менше людей, аніж на попередні ігри з «Руаном » і «Рунгстедом».

- Команда «Донбас» - це друзі чи партнери? У «Донбасі» є легіонери з Білорусі, Латвії, Росії та навіть США. Який мікроклімат в команді?

- Слово «команда» в нашому випадку я можу порівняти зі словом «сім'я». Друзі, партнери - це все в одному. Ми ставимося один до одного як брати. Ти йдеш на війну і лягаєш під шайби заради брата, отримуєш травми, відробляєш в меншості, забиваєш голи і разом радієш. Це не що інакше як сім'я. Іншого слова просто не підібрати. Дуже тепла атмосфера в колективі, всі доброзичливі.

- Наскільки хороший американець Джейлен Смерек? Він не ізольований від колективу через те, що не знає російської?

- Ми його прийняли дуже тепло і гостинно. Зрозуміло, що в перші дні йому було нелегко, він не розумів, куди потрапив, що відбувається. Але ми намагалися його підтримати, аби він відчував себе комфортно. На другий-третій день він уже жартував. До того ж у нас в команді 80% гравців розмовляють англійською, включаючи тренерський штаб.

Віталій - один з кращих форвардів збірної України. Фото: ФБ Віталія Ляльки

За гру хокейна форма важчає на 5 кг

- Чому ви обрали хокей?

- На ковзани встав у три роки. Я родом із Броварів, що під Києвом, і у нас є льодова арена в «Терміналі». Взагалі мене батьки водили до різних секцій - потрібно було щось вдіяти з моєї невгамовною енергією. Серед великої різноманітності занять мені найбільше сподобався хокей. Через хокейну форму - шолом, ключки, краги, светри. Далі мене зайшов сам процес гри. Можна сказати, з чотирьох років я свідомо обрав хокей - мене вчили кататися на ковзанах, тримати ключку, бити по шайбі.

- Гени спортивні?

- Ні. Мама в школі займалася баскетболом на любительському рівні. Не можна назвати нас спортивної сім'єю. Так склалося, що батькові подобався хокей як вид спорту. Вирішив мене віддати до секції, і мене це зачепило.

- Хокей не з дешевих видів спорту. Які місячні витрати на дитину, щоб він зміг займатися хокеєм?

- Сьогоднішні розцінки не знаю. У порівнянні з тим, коли я починав, ціни зовсім інші. Якоюсь мірою вони космічні, якщо порівнювати з іншими видами спорту. Хокейна форма з усією амуніцією коштує дорого. Але знову ж таки, якщо це хокейне середовище, то при великому бажанні можна знайти б/у форму, не витративши особливо великих грошей. Почати можна без великих витрат.

- Скільки важить вся хокейна амуніція?

- 15-20 кг. Вона стає мокрою і важчає. У сухому вигляді 15 кг, а по ходу гри важчає до 20 кг.

- Чи не втомлює її щодня надягати і знімати? Скільки на це часу йде?

- Це вже автоматом відбувається. За часом - хвилин дванадцять-п'ятнадцять. Це в розміреному темпі. Якщо необхідно ще ключку перемотати - хвилин двадцять. Якось я вирішив рекорд поставити і повністю зібрався за чотири хвилини.

- Скільки у вас ключок?

- Під час матчу на лавці мають бути дві ключки - однією граєш, друга запасна. Коли відправляемось на виїзд, я завжди беру три. На випадок, якщо зламається під час гри, можна в перерві у роздягальні взяти третю.

- Скільки ключок ламається за місяць?

- Одна-дві.

- Тримав недавно професійну ключку в руках. Вона важить як пушинка. З якого матеріалу їх зараз роблять?

- З карбону. Вага дуже легка - близько 380 грам. Ключки з кожним роком удосконалюються, все легше і легше стають. Коли я починав, були тільки дерев'яні ключки - вони раз у п'ятнадцять важче. Зараз не тільки ключки полегшені, а й ковзани, рукавички, светри.

Хокеєм Лялька почав займатися в 4 роки. Фото: ФБ Віталія Ляльки

Мрію зі збірною зіграти на Олімпійських іграх

- Як би ви описали стан хокею в Україні?

- Якщо не брати до уваги Лігу чемпіонів, в якій ми беремо участь, і Континентальний кубок, де бере участь «Сокіл» (Київ), становище було б зовсім сумне у порівнянні з минулим сезоном. Але оскільки дві команди грають в єврокубках, це впливає на рейтинг і в цілому, і на ситуацію в Україні.

Ми тільки почали позбавлятися від величезних рахунків в чемпіонаті в минулому сезоні. У цьому чемпіонаті стала повертатися тенденція двозначних рахунків - перемог з різницею в 10 шайб.

- Чи реально українському хокеїстові потрапити до НХЛ?

- Ось на драфті обрали українського гравця Артура Чолача, він наразі бере участь у таборі новачків. Це дуже солідно, тому що давно ніхто з України не вибирався на драфті (18-річний хокеїст став першим українцем, якого обрали на драфті з 2007 року. До цього подібне відбувалося з воротарем Сергієм Гайдученком, якого обрала «Флорида Пентерс» під 202-м номером. Попередній сезон Артур Чолач провів в київському «Соколі». - Прим. авт.).

- Протягом останніх двох років чемпіонати світу з хокею в дивізіоні 1В скасовували. У наступному відновлять, як думаєте?

- Повинні. Я не розумію, чому елітний дивізіон грав, а інші скасували. Якесь дивне рішення хокейної міжнародної федерації. Повинні або всі грати, або ніхто. Думаю, в цьому році всі дивізіони вже гратимуть.

- Що має статися, щоб збірна України повернулася до дивізіону «А»? При вашому житті це реально?

- Реально, якщо всі сторони, які мають відношення до хокею, згуртувалися б воєдино і прислухалися б один до одного. Коли ти йдеш до однієї мети спільно, тоді у тебе все виходить. А у нас у вищих структурах розбрід і хитання. Гравці тут ні при чому. Їм сказали грати - вони грають. Потрібен комплексний, фундаментальний підхід до всього - до структури ліги, інфраструктури, чемпіонату. Тільки так може щось вийти. Ви уявляєте, які суми витрачаються на участь у тому чи іншому єврокубку? Нечувані! У нас повинно бути набагато більше зацікавлених в хокеї чиновників - за принципом футболу, який добре розвинений.

- Які цілі ставите перед собою?

- Я реаліст. Моя найзаповітніша мрія - потрапити зі збірною на Олімпійські ігри. Пройти кваліфікацію і поїхати на Олімпіаду. Це реальна мрія. Хотілося б поборотися і за медалі, а там як вийде.

- Який наразі найяскравіший ваш спогад із хокейного життя?

- Участь в Лізі чемпіонів. Перша гра з «Рунгстедом», перша перемога над «Руаном». Для мене це дуже важливий турнір. Сподіваюся, таких приємних спогадів у мене буде більше.

А якби не хокей, то ми знаємо, ким став би Лялька. Фото: ФБ Віталія Ляльки

Ніколи не хвалюся, що я хокеїст

- Попри завантаженість як серйозного професіонала, чим ви ще захоплюєтеся?

- Риболовлею, тенісом і більярдом.

- Як розслабляються хокеїсти? Хокеїсти п'ють більше футболістів?

- Чесно кажучи, не знаю. Особисто я не фанат алкоголю. І гадки не маю, скільки вживають футболісти. Знайомих серед футболістів немає. Для мене це питання є важливим, тому що спорт і алкоголь - несумісні речі. Ми повинні пропагувати здоровий спосіб життя молодому поколінню.

- На особисте життя час залишається?

- При великому бажанні, звичайно, завжди знайдеться.

- Козир «я хокеїст» часто дістаєте з рукава при знайомстві? Як дівчата реагують при знайомстві, коли говорите, що ви хокеїст?

- Я ніколи не хвалюся тим, що є хокеїстом. Намагаюся брати іншими якостями.

- Якими?

- Інтелектом. Для мене це більш важливо, аніж якісь цяцьки, автомобілі чи камінчики.

- Ви не одружений?

- Ні. Дівчини наразі теж немає.

- Коли вас останній раз пізнавали на вулиці?

- У Краматорську недавно впізнали. Місто маленьке, тут пізнають досить часто. Це дуже приємно. Хочеться, щоб хокей в країні вийшов на такий рівень, щоб в кожному місті хлопців впізнавали.

- У Краматорську пізнають частіше, аніж в рідних Броварах?

- Звісно. Все просто. У Краматорську я проводжу більше часу.

- Ви відчуваєте себе популярним?

- Ні. Я спокійно можу пройти центром Броварів, Києва або Краматорська, і ніхто не буде нападати. Це поодинокі випадки, коли нас пізнають. Ми не такі зірки, як футболісти.