Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
3 березня
Завантажити ще

Президент Зеленський привітав з Днем ЗСУ, ідучи вулицею у Києві

Президент Зеленський привітав з Днем ЗСУ, ідучи вулицею у Києві
Фото: president.gov.ua

Володимир Зеленський привітав з Днем Збройних Сил України, ідучи вулицею Грушевського в Києві.

Президент у своїх соціальних мережах опублікував записане їм зранку відео. Він повідомив, що спускається до Європейської площі на офіційний захід, аби вшанувати пам'ять полеглих захисників. Деякі перехожі вітали Зеленського зі святом та бажали доброго ранку. 

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний записав до свята рідкісне для себе відеозвернення.

5 грудня, напередодні свята, президент Зеленський повідомив, що військовослужбовці ЗСУ, які від початку повномасштабного російського вторгнення отримали звання Героя України, отримають власне житло

Повне звернення президента Зеленського до Дня ЗСУ

6 грудня. Сьома ранку. День Збройних Сил України. День сильних. День сміливих. День незламних. Чоловіків і жінок. Воїнів. Героїв.

Усіх, хто продовжує боронити державу. І всіх, хто віддав своє життя, аби не віддати України. І саме зараз я йду до Стіни їхньої пам’яті. Багато хто знає, де це, багато хто був там. Ну а тим, хто поки не був, варто сходити. Побачити обличчя наших героїв. Зазирнути їм в очі. І просто помовчати. Та в цій тиші подумати. Пригадати. Усвідомити. Порівняти цей ранок і ранок 651 день тому. Як було гучно. І чимало кому було страшно. Але страх програв. І тепер про нас почули всі. Як було важко тоді і як не соромно тепер.

Згадати, що могли втратити й що зберегли. Знаючи, завдяки кому саме. Заради чого саме. Знаючи, що саме всі ми захищаємо. Захищаємо ми своє. Захищаємо наше.

І сьогодні більшість із нас мають змогу жити й працювати у своїх містах. Ходити по наших вулицях. Не Кірова, до речі, а Грушевського. Так. Уже майже два роки тут блокпости, тут укріплення. Їжаки. Але наші їжаки, не чужі шакали.

Ті, хто наївно вірив, що може бути інакше. Що вистачить трьох днів, що буде по-їхньому. Але в нас є ті, хто довів і доводить: буде по-нашому. Доводить щоденно. Ті, хто б’ється за нашу свободу. На передовій, в окопах, танках, літаках. У всіх родах наших військ, у всіх наших бригадах. На нашому сході, нашому півдні, нашій півночі. По всій нашій Україні. Хто дає бій на фронті й боронить наші мирні регіони.

І зараз я йду по столиці нашої прекрасної держави, а не чиєїсь губернії у складі чиєїсь імперії. Від Офісу Президента України йду, а не чужого гауляйтера. Попереду у нас – Європейська площа, де наші синьо-жовті прапори, а не триколори. Попереду – Володимирська гірка. На честь нашого великого князя, а не їхнього дрібного царька.

І такі миті навіюють чимало думок, робиш чимало висновків. Пригадуєш, що в нас позаду, і знаєш, що у нас попереду. Позаду – щоденна боротьба за тимчасово окуповані території. Попереду – їх визволення. А як інакше? Це наші землі, це наші люди. Хіба є альтернатива? Ні. Позаду – дев’ять років і 651 день війни. Попереду – перемога. А як інакше? Хіба може бути альтернатива? Всі ми знаємо: ні.

І поруч ось бачимо прекрасний стадіон «Динамо». І колись сюди та на всі стадіони в Україні повернуться вболівальники. Тисячі з яких зараз у лавах ЗСУ. Б’ються за наше. Як усі, хто не дозволив окупанту пройтися тут парадом. І тому поруч – пам’ятники нашим. Нашому Чорноволу. Нашому Лобановському… Пам’ятники нашим видатним діячам.

І на вулиці трішки холодно, але тепло на душі. І слизько, але знаю: дійдемо. В усіх сенсах. Бо знаю, що йдемо насправді разом. Було важко, але ми вистояли. Зараз непросто, але ми рухаємося. Хоч би як було складно –  дійдемо. До наших кордонів, до наших людей. До нашого миру. Миру справедливого. Миру вільного. Всупереч усьому. Разом із вами. І завдяки вам, нашому народу, нашим Збройним Силам України.

Я вітаю всіх вас із професійним святом.

Сьогодні тільки одне слово – «молодці». Тільки одна емоція – вдячність. І тільки одне побажання – перемогти. Командири, будь ласка, бережіть своїх солдатів. Бережіть себе, будьте собою. Я вітаю вас з Днем Збройних Сил України!

І пам’ятаймо: до тих, хто поводився добре, прийде Святий Миколай Чудотворець. До тих, хто поводився нікчемно, прийдуть ЗСУ. Творці справедливості.

Ну що ж… Я майже на місці, за декілька хвилин буде Стіна пам’яті. Стіна пам’яті про наших героїв. Впевнений: для кожного з нас вона буде нагадуванням і служитиме стіною для нашого духу. Стіною, яку не подолають і не проб’ють страх, зневіра, розпач, розбрат, думки опустити руки. Ми міцні. Ми – стіна. Ми стоїмо. 

Щоб захистити нашу землю. Щоб захистити наших людей. Щоб здобути перемогу. Слава всім нашим воїнам, слава нашим Збройним Силам!

Слава Україні!