Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Відкупитися донатами: через "справу Злочевського" готують вихід зі "справи Коломойського"

Відкупитися донатами: через
Фото: wikipedia /Любомира Ремажевська, Ґрати​

Справа про рекордний хабар завершилася рекордними донатами. Близько 1 мільярда гривень на проєкт “Армія дронів” надійшли від ексміністра екології Миколи Злочевського та його спільників у спробі підкупу керівників НАБУ і САП та власне суми хабара.

І можна було б закрити завісу після оплесків, якби не незадоволені голоси із зали: “Ви нам реальні “посадки” обіцяли, а корупціонери один за одним відкупаються! Хто ж після цього буде боятися брати хабарі чи красти?”.

Тенденція до зменшення покарання в обмін на допомогу для ЗСУ справді є. А на кожне явище існують два погляди.

Безкінечний розшук чи реальні гроші

Всі фігуранти справи, включаючи Миколу Злочевського, уклали угоду зі слідством. Ексміністр відбувся штрафом у 68 000 гривень, його спільники – колишні держпосадовці та один з провідних менеджерів компанії “Бурісма”, афільованої зі Злочевським, - отримали умовні терміни.

Така ж практика була застосована Вищим антикорупційним судом до міського голови Полтави Олександра Мамая, який сплатив на “Армію дронів” 2 мільйони гривень, колишнього керівника патронатної служби в Кіровоградській облдержадміністрації Сергія Шевченка, який віддав на ЗСУ сукупно 6 мільйонів (застава плюс донат) та ще кількох обвинувачених по тяжких корупційних статтях.

- Кожне таке рішення проходить купу фільтрів. Його мусить прийняти слідчий НАБУ, керівництво агентства, рішення має пройти перевірку у процесуального керівника, резолюцію у керівництва САП, затвердження трьома суддями ВАКС. Отже, така угода зі слідством має законний вигляд, - вважає адвокат компанії “Іляшев і Партнери” Роман Марченко. – І давайте запитаємо себе, що зараз для нашої країни важливіше: щоб колишній чиновник перебував у безкінечному розшуку за кордоном чи сплатив мільйони на боротьбу з окупантом? Відповідь очевидна. Тому я не виключаю, що практика сьогоднішнього дня має право на життя.

Хто мало взяв, той на більше сяде

Відсунути корупціонера від годівнички – це теж покарання. Ніж саджати колишнього чиновника у в’язницю і годувати за державний рахунок, то краще хай він посилює армію.

- Єдине, чого ми не повинні допускати, це вибіркового правосуддя. Щоб той, кого спіймали на хабарі у 1000 доларів, отримав 7 років позбавлення волі, бо не мав великих грошей на донати, а малі нікому не цікаві. А той, хто узяв мільйон доларів, міг відкупитися, бо брав регулярно. Має бути одна-єдина практика, а я не певен, що вона така є, - зазначає Роман Марченко.

Адвокат також звертає увагу на те, що інститут укладання угоди зі слідством відносно новий і ще не досконалий.

- Ідея угоди полягала не в тому, щоб комусь зменшувати покарання. А в тому, щоб отримати викривальні показання. Людина, яку затримали на якомусь зловживанні, розповідає про інших учасників схеми і за це отримує мінімальне покарання. А організатор – максимальне. Тобто дрібну рибку ми випускаємо, а крупна має сідати у в’язницю. Але цей принцип полювання за корупціонерами під час укладання угод часто порушується.

Благодійність не можна ототожнювати з покаранням

Зазвичай правозахисники схвалюють вироки, які не пов’язані з реальним позбавленням волі. Але в даному разі голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров дотримується іншої думки:

- Такі рішення суду дуже далекі від права. В нашому кримінальному законодавстві ніде не прописані донати. А я не можу жодним чином схвалювати незаконні дії, навіть коли йдеться про дуже благородні цілі. Беззаконня завжди веде до недобрих речей.

Колишній радник міністра МВС, голова Центру протидії та запобігання корупції Володимир Мартиненко нагадує, що Україна обіцяла вибудовувати міцну архітектуру боротьби з хабарництвом, розкраданням та іншими діями, які шкодять державі та її інтересам.

- А така практика ВАКС заважає боротьбі з цими явищами, заважає боротьбі з корупцією в цілому. Якщо ми говоримо про фінансову складову покарання, то це штрафи, які йдуть у державний бюджет. Якщо про позбавлення волі – то це конкретні строки. А такі новації, як донати, руйнують правові конструкції. Допомога Збройним силам України не може бути питанням відповідальності за злочин, не може дорівнювати покаранню. У нас величезна частина суспільства донатить на армію, але ж це не означає, що всі ці люди є злочинцями, - обурюється правовик.

Володимир Мартиненко нагадує, що корупціонер має бути не тільки покараний, а й відшкодувати заподіяну державі шкоду.

- Держава утримує армію. Гроші корупціонера йдуть у державний бюджет. Вони можуть бути використані в першу чергу на армію. Це законний шлях. А зараз гроші корупціонера йдуть просто з його рук у спеціальний фонд. А прозорість використання донатів фондами сьогодні у багатьох викликає питання. Ще раз наголошую: допомога армії не може розглядатися як вид покарання. Бо всі розуміють, що тільки формально йдеться про добровільність. Насправді людину схиляють до такого рішення.

Справа від справи різниться

Найбільший донат на “Армію дронів” у справі про рекордний хабар надійшов від самого Злочевського – 500 мільйонів гривень. Щоб за власне злочин він міг відбутися мізерним, в порівнянні з цією цифрою, штрафом, прокуратура перекваліфікувала обвинувачення з організації хабара на більш м’яку статтю - зловживання впливом. Отже, свої входи і виходи є навіть у дуже резонансних справах.

Обговорюючи подію, коментатори з фейсбука висувають цікаву версію: а раптом це підготовка такого собі порталу для Коломойського. Пересидить, поки в Америці над ним хмари збираються, а потім пожертвує мільярд чи другий – і всі заспокояться.

- Я не прихильник такої практики, але треба розрізняти, про що саме йдеться. Якщо про сталу корупційну діяльність, коли завдано величезних збитків державі, то такі угоди зі слідством неможливі. Це моя суб’єктивна думка. Я вважаю, щодо Коломойського такий сценарій не може відбутися, - підкреслює голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. – Бо коли системна корупція, то у суспільства дійсно є запит на реальні покарання. Коли йдеться про разову спробу зловживання, то тут справді можливий ось такий підхід.

Політолог нагадує, що змога відкупитися від в’язниці, сплачуючи гроші в державний бюджет, законодавчо існує в Грузії. І справді, у 2015 році про це згадував тодішній голова НАБУ Артем Ситник, посилаючись на досвід свого заступника Гізо Угілави. Тоді Ситник сказав, що така практика “підходить нашій країні”. І що можливість підписання таких договорів навіть в особливо тяжких випадках внесена до закону про НАБУ.

З історії питання

Факт спроби передачі хабаря у 6 мільйонів доларів детективи НАБУ задокументували 12 червня 2020 року. 5 мільйонів призначалися керівництву антикорупційного бюро та керівнику САП Назару Холодницькому за закриття справи про заволодіння та легалізацію коштів стабілізаційного кредиту НБУ, який був виданий "Реал Банку". Один мільйон мали поділили між собою виконавці оборудки.

За посередництво в передачі хабаря були затримані троє осіб: експерший заступник начальника Державної податкової служби Києва Микола Іл'яшенко, один з провідних менеджерів “Бурісми” Андрій Кіча і колишня керівниця департаменту ДФС України Олена Мазурова.

Остання, за свідченням джерел, зіграла найважливішу роль у розкритті схеми і уклала угоду зі слідством щодо умовного терміну. Про благодійність з її боку інформації немає.

Андрій Кіча перерахував на “Армію дронів” 100 мільйонів гривень, Микола Іл'яшенко має сплатити 50 мільйонів.