21 листопада
Завантажити ще

Відставка міністра оборони: «військовий» поворот у звільненні Рєзнікова

Відставка міністра оборони: «військовий» поворот у звільненні Рєзнікова
Фото: REUTERS/Viacheslav Ratynskyi

Якщо ви вважаєте, що в історії з відставкою міністра оборони Олексія Рєзнікова поставлено крапку, то помиляєтесь. В парламенті заговорили про те, що на період воєнного стану потрібно, щоб оборонне відомство країни очолював військовий.

Коли і навіщо народні обранці хочуть проголосувати за законопроєкт, який ставить хрест на натівських стандартах щодо цивільного контролю в ЗСУ, тобто вимоги, щоб міністром оборони країни була виключно цивільна людина.

Хто спровокував дискусію про військового міністра оборони?

Дана ініціатива йде не від президента Володимира Зеленського, а від представників його фракції у парламенті. Заступниця голови оборонного комітету Верховної Ради, «слуга» Мар’яна Безугла повідомила, що депутати розглядають можливість змінити законодавство, щоб Міністерство оборони міг очолити військовий.

Навіщо такі зміни?

Як пояснює Мар’яна Безугла, дискусія стосовно військового міністра оборони виникла через те, що «у таку війну Міноборони не повною мірою реалізує свої повноваження керівництва Збройними силами згідно з законом».

Вона запевняє, що країни НАТО мають наступну вертикаль ухвалення рішень в оборонній сфері – президент через міністра оборони ставить завдання головнокомандувачу армії. А в Україні міністр оборони «випав» з цього ланцюга ухвалення рішень.

До того ж, без змін в законодавство неможливо буде призначити міністром оборони Кирила Буданова, як це анонсував лідер фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. Буданов – військовий, і полишати службу заради політичної посади для нього було б абсолютно недалекоглядним кроком.  

А чому зараз в країні цивільний очільник Міноборони?

Ще 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачила, що на посаду міністра оборони може претендувати цивільна особа. Даний документ – один із кроків у запровадженні стандартів НАТО.

- У всіх країнах НАТО міністр оборони – виключно політична посада. Його завдання - забезпечення армії всіх необхідним, формування і проведення політики задля посилення війська. А от головнокомандувач та керівник Генштабу – військові, які безпосередньо керують військами, планують та проводять військові операції. Україна йшла до розділення таких повноважень майже 10 років, і в 2018-му був ухвалений відповідний закон, - пояснює військовий експерт Олег Жданов.

Згідно з цим законом, посаду міністра оборони мав займати цивільний. І щоб відповідати цим вимогам, тодішній міністр оборони Степан Полторак звільнився з військової служби і майже 10 місяців керував Міноборони як цивільний міністр. Наступні три міністри оборони теж були цивільними – Андрій Загороднюк, Андрій Таран (військовий у відставці) та Олексій Рєзніков.

Чи є вже відповідний законопроєкт?

Парламентарка Мар’яна Безугла розповіла, що ідея про військового міністра оборони – поки що лише ідея, яка може трансформуватись в поправку до урядового законопроєкту №4210 (законопроєкт щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об’єднаного керівництва Силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки і оборони. - Авт.). І ця поправка може бути такого змісту: «Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України з числа цивільних осіб, а під час дії воєнного стану – може бути призначений з числа військовослужбовців. Після закінчення дії воєнного стану на посаду Міністра оборони протягом 30 днів призначається цивільна особа». 

Коли його планують розглянути?

Відповідний урядовий законопроєкт у другому читанні народні депутати планують розглянути протягом місяця. Але чи буде в тексті документа ця спірна поправка?

- Не впевнений. Питання дуже дискусійне. Голоси під таку ініціативу щодо військового міністра оборони буде надзвичайно важко знайти. У нашій фракції дуже багато депутатів категорично проти, - сказав на правах анонімності один із депутатів фракції «Слуга народу». – В Офісі президента не планують поки що змінювати Рєзнікова. Тому, думаю, найближчим часом окремих представників команди ці політичні інтриги змусять припинити.

Чому ідея з військовим міністром викликала обурення?

Військові та наближені до військової справи люди запевняють, що військовий на посаді міністра оборони країни – «совковий» підхід.

- Не можна змішувати політику і військову справу. Окрім того, що це не те, до чого готують і чому вчать військових на будь-якому рівні - це ще і ризик перетворення апарату цивільного міністерства на військову частину з усіма її устоями, - відзначає Артур Перевєрзєв, керівник Проєкту реформи оборонних закупівель. Також він звертає увагу на ризики появи безініціативності військових, щойно вони потраплять в апарат міністерства.

- Хто служив, той зрозуміє. Хто не служив - безініціативність є першим наслідком устоїв військового управління. Якщо ти проявлятимеш ініціативу, тебе принижуватимуть, булитимуть або просто навісять на тебе всіх собак, поки безініціативні колеги удаватимуть із себе інфузорій, щоб не виконувати додаткову роботу. Звісно, існують винятки з правила, але ознак що змінились правила, я не зустрів, - додає Перевєрзєв.

Після призначення військового на посаду міністра оборони може знову відбутись розмивання відповідальності, що в умовах війни абсолютно недопустимо. Таку думку озвучує військовий волонтер Роман Доник.

- Щоб не було "двоєвластія", західні партнери настояли на тому, що посада міністра оборони - цивільна. МО - це політика, менеджмент та постачання, ГК - військо та війна. Щоб не лізли всі кому не лінь у справи військових. Ви це відновлюєте. Навіщо тоді главком, якщо ви над ним ставите 5 керівників армією? Щоб відповідальність розмити? – зазначає Доник.

А хто в армії буде головним у званні?

Уявімо, що народні депутати все-таки проголосують за поправку, яка дозволяє призначати на посаду міністра оборони військову людину. Хто тоді буде головним в армії?

Сьогодні законодавство виписане так, що найвище військове звання в Україні – генерал. І його можна присуджувати лише головнокомандувачу. Сьогодні в Україні є єдиний генерал – Валерій Залужний. Кирило Буданов, якого дехто просуває в міністри, має звання бригадного генерала.

- Чи буде бригадний генерал командувати Генералом? – написав в коментарі під постом Мар’яни Безуглої про законодавчу ініціативу щодо військового міністра полковник Вадим Артамощенко.