Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Міжнародний суд розпочав розслідування: які наслідки чекають на Росію

Міжнародний суд розпочав розслідування: які наслідки чекають на Росію
Фото: REUTERS/Eva Plevier

Перші слухання щодо вимог України вжити тимчасових заходів стосовно Росії, яка влаштувала геноцид, пройдуть у Гаазі 7-8 березня. Тим часом головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив про початок розслідування можливих військових злочинів, скоєних РФ в Україні. Підстави для цього дали позови 39 країн – учасників Римського статуту.

Які наслідки можуть бути після Міжнародного суду, "КП" в Україні" розповіли юристи.

Найголовніше – це фіксувати злочини

– Поки все це має виключно політичну складову, розслідування може тривати місяці та навіть роки, – каже адвокат компанії «Ільяшев та партнери» Роман Марченко. – Але є всі впевненості, що суд вважає дії Росії злочином. А якщо суду вдасться дістатися реальних винуватців – Путіна, Шойгу та інших організаторів війни, їх усіх судитимуть у Гаазі.

Механізму, який дозволив би заарештувати Путіна у стінах Кремля чи іншому укритті, немає. Але суд, якщо буде виписано ордер на арешт, має право вимагати від Росії видачі підозрюваних.

- Цих людей розшукуватимуть у всьому світі. Навіть якщо Росія не виконуватиме вимоги, то інші країни зможуть заарештовувати злочинців на своїй території, - каже юрист.

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець каже, що зараз найголовніше – це фіксувати злочини та надсилати докази до Гааги. Робити це може і повинна будь-яка людина (куди надсилати фото та відео, див. нижче).

На думку юриста, реальність покарання для учасників війни в Україні не така вже ілюзорна, як здається. РФ – не глухий підвал із замурованими входами та виходами.

Відповідальність загрожує організаторам та учасникам

– У світі працює величезна кількість різних спецслужб. І можуть відбуватися різні історії, - каже Ростислав Кравець. - Наприклад, приїде якийсь солдатик у свою Володимирську область і не здогадуватиметься, що його прізвище у списках людей, які чинили геноцид. Вийде гуляти надвір, спіткнеться, впаде, знепритомніє. Опритомніє десь в Австрії чи на території України. Може бути таке з людиною? Або генерал поїде на рибалку, риба смикне за волосінь, і він опиниться в Нідерландах – у в'язниці. Буде суд - оголосять вирок, і генерал відбуватиме покарання.

Тобто йдеться не лише про заочну, а й реальну кримінальну відповідальність для низки людей. І вона загрожує не лише організаторам війни, а й усім її учасникам.

- Для прийняття Міжнародним судом рішень необов'язково чекати на закінчення війни. Вони можуть бути прийняті за фактом доведених злочинів. Припустімо, бомбардування мирних кварталів Харкова. До відповідальності буде притягнуто командувачів, які були там і віддавали накази, офіцери та всі солдати, які їх виконували, – каже Ростислав Кравець. – Є списки військових частин, і якщо хтось стверджуватиме, що просто приїхав поїздити Україною на «Градах», що був водієм, а не стрільцем чи навідником, це відповідальності не зніме. До кінця життя всі ті, хто влаштував у нашій країні геноцид, ходитимуть та оглядатимуться.

Чат-бот для фіксації злочинів Росії в Україні для Гааги @tribunal_ua_bot

Що потрібно фіксувати:

  1. Ушкодження об'єктів цивільної інфраструктури.
  2. Поранення цивільних осіб та уламки снарядів у межах міста.
  3. Факти пересування, пошкодження та ведення бойових дій у житлових кварталах.
  4. Факти захоплення, пограбування майна.
  5. Факти пошкодження медичного транспорту та позбавлення доступу до медичної допомоги.
  6. Факти фізичного насильства із боку окупанта.
  7. Використання окупантами цивільного одягу, військової форми та військових емблем.
  8. Використання цивільної інфраструктури у військових цілях під прикриттям цивільних.

Головний прокурор Міжнародного карного суду Карим А.А. Хан. Фото: REUTERS/Christian Levaux

Головний прокурор Міжнародного карного суду Карим А.А. Хан. Фото: REUTERS/Christian Levaux

[h5_tt class="orange_h5_title" text="ДО РЕЧІ""

Докази прийматимуть будь-якою мовою

Головний прокурор Міжнародного карного суду Карім А.А. Хан просить також усіх, хто має документальні свідоцтва військових злочинів, передавати йому ці свідоцтва електронною поштою: [email protected]

Кожен свідок, який може повідомити про факти вбивства російськими окупантами мирних жителів, варварських ракетно-бомбових та артилерійських ударів по лікарнях, школах, житлових будинках та інших цивільних об'єктах, будь ласка, зробіть це.

Писати прокурору можна будь-якою мовою, для нього зроблять переклад.

Довідка Коротко про

Міжнародний суд є основним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Приступив до своїх функцій у 1946 році, прийшовши на зміну Постійній палаті міжнародного правосуддя. Знаходиться у Палаці світу у Гаазі (Нідерланди).

На суд покладено подвійну функцію:

1. Дозвіл відповідно до міжнародного права юридичних спорів, переданих на розгляд державами.

2. Винесення консультативних висновків з правових питань, що спрямовуються уповноваженими на те міжнародними органами та організаціями.

Однією з найяскравіших справ у практиці Міжнародного суду стала справа колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича. У травні 1999 року Гаазький Міжнародний трибунал із колишньої Югославії висунув звинувачення проти Мілошевича у скоєнні військових злочинів у Косові у 1999 році. Мілошевич та чотири вищі югославські керівники звинувачувалися за п'ятьма пунктами, кваліфікованими як злочини проти людяності.

1 квітня 2001 року Мілошевича заарештували в Югославії, а 28 червня перевели до в'язниці в Гаазі. Судовий процес розпочався 12 лютого 2002 року та переривався 22 рази у зв'язку з погіршенням стану здоров'я обвинуваченого. 11 березня 2006 року Слободан Мілошевич помер від серцевого нападу у в'язниці.