Внаслідок ворожого обстрілу житлових районів Харкова гинуть десятки мирних жителів. «Те, що зараз відбувається у Харкові – це військовий злочин! Це геноцид українського народу. Гинуть десятки мирних мешканців. Це відбувається вдень, коли люди вийшли до аптек, за продуктами, за питною водою. Це гріх. Росія використовує важку артилерійську зброю», - заявив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Тому Верховна Рада звернулася до Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ООН) створити спеціальний трибунал для розгляду злочинів путінського режиму проти України, Грузії, Молдови та інших держав.
Президент України Володимир Зеленський також заявив, що агресивні дії Росії щодо України тягнуть на міжнародний трибунал.
«Те, що окупанти роблять Харкову, Охтирці, Києву, Одесі, іншим містам та селищам, тягне на міжнародний трибунал. Усі їхні злочини ми чітко фіксуємо», - говорив Зеленський в одному зі своїх відеозвернень. Він також кваліфікував дії Росії як геноцид українського народу.
Королівський прокурор суду в Гаазі, Нідерланди, Каріма Хан заявив, що відкриває розслідування вторгнення Росії на суверенну територію України, оскільки це діяння підпадає під усі критерії воєнних злочинів, а також злочинів проти людяності.
Його команда вже зайнялася процесом зборів усіх можливих доказів, які б підтверджували винність Москви перед українською нацією. Про це він заявив у офіційному зверненні.
«Наступним кроком є продовження процесу запиту та отримання дозволу Палати попереднього провадження суду на початок розслідування», - зазначив прокурор.
Відповідно до міжнародної правової кваліфікації, геноцид - це форма масового насильства, який ООН визначає як дії, що здійснюються з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Особи, які обвинувачуються у вчиненні геноциду, повинні бути засуджені компетентним судом тієї держави, на території якої було вчинено це діяння, або міжнародним кримінальним судом. Міжнародним органом кримінальної юстиції, до компетенції якого належить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини, злочини проти людства, а також військову агресію, з 1998 року є Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) - перший постійний міжнародний орган кримінальної юстиції, до компетенції якого належить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини, злочини проти людяності, а також злочини агресії. Заснований на основі Римського статуту, прийнятого у 1998 році. Офіційно розпочав свою роботу з 1 липня 2002 року.
Місцеперебуванням є Гаага, однак за бажанням суду засідання можуть проходити в будь-якому іншому місці. Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає у Гаазі, але має іншу компетенцію. МКС не входить до офіційних структур Організації Об'єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.
Держави стають учасниками МКС, а злочини, скоєні їх громадянами або їх території, - підсудними йому, за фактом ратифікації Римського статуту, який вже ратифікували 123 держави у всьому світі.
Предметна юрисдикція суду обмежена такими видами злочинів:
У травні 1999 року Гаазький Міжнародний трибунал із колишньої Югославії (МТКЮ) висунув звинувачення проти колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича у скоєнні військових злочинів у Косові в 1999 році. Мілошевич і чотири вищі югославські керівники звинувачувалися за п'ятьма пунктами, кваліфікованими як злочини проти людяності - вбивства, переслідування з політичних, расових та релігійних мотивів, депортації - і за одним пунктом, кваліфікованим як порушення законів та звичаїв війни. 1 квітня 2001 року Мілошевич був заарештований відповідно до югославського законодавства за звинуваченням у скоєнні кримінальних злочинів.
28 червня 2001 року Слободан Мілошевич був відданий МТКЮ і переведений до в'язниці ООН у Гаазі. Судовий процес розпочався 12 лютого 2002 року. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я, процес над Слободаном Мілошевичем переривався 22 рази. 11 березня 2006 року Слободан Мілошевич помер від серцевого нападу у в'язниці Гаазького трибуналу.
Колишній сербський генерал Драгомир Мілошевич у 2007 році засуджений Міжнародним трибуналом із колишньої Югославії (МТКЮ) до 33 років позбавлення волі. Гаазький суд визнав його винним у злочинах проти мирних жителів, скоєних у 1994 та 1995 роках під час облоги міста Сараєво. Мілошевич командував військами боснійських сербів протягом 15 із 44 місяців блокади Сараєва.
Міжнародний трибунал з колишньої Югославії в Гаазі (МТКЮ) у 2017 році засудив 75-річного боснійсько-сербського генерала Ратко Младіча до довічного ув'язнення. Суд визнав, що він був значною мірою причетний до військових злочинів, скоєних у Сребрениці, особисто керуючи артобстрілом міста.
МТКЮ звинуватив його в геноциді, злочинах проти людяності, порушенні законів та звичаїв ведення війни, терорі проти мирного населення. Зокрема, в обвинуваченні йдеться про вбивство 8000 мусульман у Сребрениці в 1995 році, а також про тисячі жертв, які загинули під час облоги Сараєво, що тривала 44 місяці; знущання з людей у таборах для інтернованих; терор щодо хорватів та мусульман у боснійських населених пунктах; взяття в заручники солдатів - миротворців ООН.
Загалом суд у Гаазі отримав скарги про припускані злочини принаймні у 139 країнах, проте наразі прокурором суду порушено розслідування лише щодо восьми ситуацій в Африці: у Демократичній Республіці Конго, Уганді, Центральноафриканській Республіці, у суданському регіоні Дарфур, Кенії, Лівії, Кот-д'Івуаре та Малі.