8 серпня
Завантажити ще

Юристи про покарання Томом Сойєром: Завтра інший суддя змусить когось вчитися грати на скрипці

Юристи про покарання Томом Сойєром: Завтра інший суддя змусить когось вчитися грати на скрипці
Фото: Фото за формою PxHere

У юридичних колах жваво обговорюють вирок Малиновського районного суду Одеси. Хоча справа зовсім дріб'язкова - про двох  злодюжок-невдах. А резонанс - на всю країну!

Все тому, що суддя Олександр Гарський – відомий в Одесі бібліофіл – не просто звільнив хлопців від в'язниці, призначивши умовний термін, а наклав на них зобов'язання прочитати книги Марка Твена, Джека Лондона та вірші Тараса Шевченка.

У той час як одні правозахисники захоплені гуманністю та винахідливістю судді, інші вказують на ризики, які він може створити.

Не психолог і не педагог

– Суддя не може затверджувати у вироку рівень розвитку підсудних без результату експертизи. Якщо ж він таки дійшов висновку, що за розмумом перед ним перебувають «діти», то не має вести справу за спрощеною процедурою - відмовлятися від дослідження обставин злочину, оцінки доказів, допитів свідків. Бо діти можуть себе й обмовити. Дітей дозволяється допитувати лише у присутності батьків чи опікунів, – каже адвокат Сергій Старенький.

Читання книг під такі категорії жодним чином не підпадає

Щодо додаткових до покарання зобов'язань, то адвокат зазначає, що суд має право їх накладати стосовно дій, які можуть спровокувати новий злочин.

- Суд може накласти обмеження у вигляді заборони відвідування торгових точок, де торгують спиртними напоями на розлив. Або заборонити наближатися до казино, якщо людина страждає на ігроманію. Підлітку можуть наказати повернутися до школи, бо за Конституцією середня освіта в Україні є обов'язковою, - наводить приклади Сергій Старенький. – Але читання книжок під такі категорії жодним чином не підпадає.

Деякі юристи вважають, що суддя навмисно влаштував хайп, щоб привернути увагу до своєї персони. Злі язики навіть плетуть, що він хоче отримати місце в апеляційному суді, ось, мовляв, тому і випинається.

- Народ захоплюється: така собі милота! А за фактом, судді пощастило, що на нього не накатали скаргу. Тому що «рівнем розвитку» він принизив підсудних. Тож завтра інший суддя, щоб продемонструвати свою перевагу, змусить когось вчитися грати на скрипці. Або відправить до танцювального гуртка. Мовляв, у дитинстві не навчився, нехай зараз ногами дригає, а не краде, – іронізує юрист Анатолій Симоненко. – Так і до абсурду легко дійти.

Суддя-спікер Верховного суду Галина Канигіна теж не в захваті від новацій колеги з Одеси.

- Суд не може підміняти інші інституції. Якщо є сумнів у осудності підсудного, призначається психологічна чи психіатрична експертиза. Якщо потрібні корекційні заходи, людину направляють на реабілітаційні чи освітні програми. Суддя не може виступати в ролі педагога та наказувати, кому що треба робити, - констатує Галина Канигіна.

Задачка для служби пробації

Є ще одна версія: суддя позичив свою ідею у британського колеги. Не далі як на початку вересня інфострічки облетіла новина про вирок 21-річному Бену Джону – студенту Лестерського університету. Хлопець агітував у соцмережах проти геїв, мігрантів та лібералів, називав себе фашистом і збирав літературу про перевагу «білої раси». Коли в комп'ютері Джона знайшли інструкції з виготовлення зброї та бомб, його звинуватили у підготовці теракту.

Але суд вважав такі «пустощі» недоліком виховання та освіти. Джон отримав 2 роки умовно та зобов'язання регулярно читати класичну літературу - Шекспіра, Діккенса, Харді. Суддя порекомендував йому почати з «Гордості та упередження» Джейн Остін і взяв на себе зобов'язання екзаменувати Джона кожні чотири місяці. «Я стежитиму за тобою на кожному кроці», - суворо пригрозив служитель британської Феміди.

Подібного досвіду в нас ще не було, але вже вирішено, що будуть залучені фахівці з викладання української та зарубіжної літератури

У нашому випадку суддя Гарський обмежився призначенням випробування. Виконувати його доведеться пробаційній службі. Жарти жартами, а за незнання пригод Тома Сойєра чи поневірянь Білого Ікла хлопцям з Одеської області знову загрожує лава підсудних та навіть реальна в'язниця. Невиконання судового рішення – це кримінальна стаття.

У державному Центрі пробації "КП" в Україні" повідомили, що вже знайшли вихід.

– Ми вітаємо індивідуальний підхід суду до виправних заходів. Подібного досвіду ми ще не мали, але вже вирішено, що будуть залучені фахівці з викладання української та зарубіжної літератури, які допоможуть розробити методику з оцінювання рівня знань змісту творів, - сказали в пресс-службі центру.

Найімовірніше, покараним Томом Сойєром доведеться пройти тестування.

Не вирок - новела

Зазвичай судові рішення пишуться казенною мовою із посиланнями на пленуми Верховного суду чи Євросуду з прав людини. Вирок від судді Гарського більше нагадує психологічну новелу, в якій наводяться цитати видатного юриста Анатолія Коні - «Суд – це школа для народу» та безсмертного Федора Достоєвського: «Перестати читати книги – значить перестати мислити».

– Я не брав участі у цій справі, але читав вирок із великим задоволенням, – каже адвокат із Одеси Євген Стельмах. - Зазвичай використовуються штампи, тьмяні фрази, а цей написаний зрозумілою художньою мовою і рве всі шаблони. Я навіть дивуюся, як судді з його завантаженістю справами вистачає сил і бажання писати такі вироки.

Крім умовного покарання – 3 роки з випробувальним терміном в один рік – суддя Гарський зобов'язав невдалих злодюжок прочитати «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, а також «Біле Ікло» Джека Лондона та вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі…»

Всі задоволені, але трохи збентежені

Ані прокуратура, ані адвокати підсудних не мають наміру оскаржити вирок.

- У моїй практиці таке зустрічається вперше, - зізнається захисник одного із засуджених злодіїв Георгій Григорук. – Дуже цікаве рішення, і мого підзахисного воно повністю влаштовує. Олександр В'ячеславович – нестандартний суддя, у нього завжди на першому місці індивідуальний підхід до людини. Поспілкувавшись із хлопцями, він зрозумів, що у них відсутнє чітке поняття добра і зла, і постарався це виправити.

Задоволена вироком і Вікторія Мельниченко – захисниця другого злочинця. Щоправда, зізнається, що її клієнт дещо збентежений.

- Він до кінця не розуміє, що сталося. Сказав, що почне читати, коли з'явиться час. А як ця обіцянка буде виконана, не беруся загадувати, – каже адвокат. - Хочу зазначити, що суддя має гарне почуття справедливості. І почуття гумору теж…

Олександр Гарський працює суддею з 2005 року і хоче у майбутньому спробувати себе у ролі письменника. Фото: yaizakon.com.ua

Олександр Гарський працює суддею з 2005 року і хоче у майбутньому спробувати себе у ролі письменника. Фото: yaizakon.com.ua

Що відомо про суддю Олександра Гарського

Вперше ім'я цього судді прозвучало у пресі у зв'язку з виправдувальним вироком прокурору, якого спіймали на хабарі. Олександр Гарський дійшов висновку, що хабар був спровокований. Тоді він цитував у своєму рішенні Сенеку та Булгакова.

На платформі «Чесно. Фільтруй суд» повідомляється, що Гарський працює суддею з 2005 року, а в Малиновському районному суді - з 2010-го. Був кандидатом у судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, але Громадська  рада доброчесності його кандидатуру відхилила через проблеми з декларуванням доходів. Проект «Наші гроші» розкопав розбіжності у деклараціях судді за різні роки, а також зазначив, що все майно записано на його дружину.

В інтерв'ю інтернет-виданню «Думська» Олександр Гарський розповідав, що у своїх рішеннях аналізує та використовує практику судів США, Британії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, а після завершення судової кар'єри хоче спробувати себе у ролі письменника.

Особливістю вироків судді Гарського є список використаної літератури, який він наводить наприкінці тексту.

ІСТОРІЯ ЗЛОЧИНУ

23-річний М., який батрачив на будівництві в Одесі за 500 гривень на тиждень, у січні цього року не отримав зарплати. Хлопець виховувався в інтернаті, влада виділила йому будинок у селі. Але, щоб оформити документи, треба було їхати до Білгород-Дністровського, а 75 гривень на автобус не знайшлося. От і запропонував землякові щось вкрасти.

У 19-річного спільника справи йшли не краще. На руках дружина та дитина, зарплати різноробочого вистачає хіба що на хліб. Тож морозної ночі змовники перемахнули через паркан автостоянки і знайшли пару автомобілів, які зуміли відкрити.

Три автомагнітоли та динаміки вже були складені в рюкзак, коли нагрянула охорона. Друзі кинулися навтьоки, покинувши здобич на місці. Коли відсапалися, згадали, що у тому рюкзакові залишили свої документи. Один вирішив повернутись, але тут же був схоплений. Відмовлятися не мало сенсу ані на слідстві, ані на суді.

Вони й не відмовлялися, викладаючи своє нехитре життя, і каялися дуже щиро. Принаймні такого висновку дійшов суддя Гарський, вирішивши розглядати справу без дослідження обставин, зате заглибившись в особи обвинувачених. І дійшов такого висновку.

За своїм розвитком підсудні є неповнолітніми дітьми, хоча уже й дорослі. Здобули недостатнє виховання, не усвідомлюють наслідків своїх дій, не вміють критично мислити і правильно говорити. І... нічого не пам'ятають із шкільного курсу літератури, нічого не читають. А 23-річний заводіяка крадіжки взагалі зізнався, що не любить читати.

Новини по темі: Новини Одеси суддя вирок