Завантажити ще

Нардеп Олена Шуляк: Купувати спецгардероб для Ради, якщо в житті ти носиш бренди - лицемірство

Нардеп Олена Шуляк: Купувати спецгардероб для Ради, якщо в житті ти носиш бренди - лицемірство
Фото: Особистий архів

З народним депутатом від "Слуги народу" Оленою Шуляк ми поговорили про дві речі, в контексті яких її найчастіше згадують у пресі - законопроєкти, спрямовані на зміни в сфері будівництва і брендовий одяг. Чому в її випадку не носити бренди в Раду - це лицемірство, чи існує сексизм в Раді і як її команда планує перемогти корупцію в будівельній сфері.

"Знаю масу випадків, коли перед ефірами депутати знімали дорогі прикраси»

- В одній з телепрограм ви сказали, що перед першим робочим днем обговорювали з кимось, чи варто носити в Раду брендові сумки. Пам'ятаєте цю розмову і які аргументи наводили?

- Мені дали пораду не носити в парламент дорогі речі, особливо сумки. Я відповіла, що бачу в цьому певне лицемірство, якщо в звичайному житті ти носиш бренди, а потім приходиш в Раду, все різко знімаєш і починаєш грати іншу роль. Або ще гірше - купуєш спеціальний гардероб для Ради, показуючи свою простоту і скромність. Мені здається, так нечесно. Знаю масу випадків, коли перед ефірами депутати знімали дорогі прикраси, одягали просту біжутерію і виходили в ефір з дивовижними популістськими гаслами про захист пенсіонерів.

- Те, що тему брендів так бурхливо обговорюють в новинах - це продиктовано інтересом людей чи просто журналістські маніпуляції?

- Мені б хотілося, щоб журналісти, які працюють в Раді і фотографують наші сумки, сережки і сукні, іноді б фотографували екрани наших смартфонів і айпадів. На жаль, інформація на моєму телефоні жодного разу не потрапила в поле зору журналістів і мало хто пише про законопроекти, робота над якими займає значну частину мого життя.

- Так ви там, напевно, роботу обговорюєте, це нікому не цікаво.

- А чому? Чому не цікаво обговорювати роботу народних депутатів, яка безпосередньо впливає на майбутнє країни? Навіщо фокусувати увагу на аксесуарах? Щоб з розумним виглядом написати в сотий раз "50 мінімальних зарплат...", "Слуга народу" прийшла в чомусь схожому на щось?... ". Сенс? Хотілося б розгадати цю загадку, що хоче сказати журналіст, який пише про таке.

У чому провина тих людей, які з бізнесу прийшли на держслужбу, в парламент, і вони носять речі, які собі не можуть дозволити пенсіонери?

Що носити дорогі речі - погано? У чому вина тих людей, які з бізнесу прийшли на держслужбу, в парламент, і вони носять речі, які собі не можуть дозволити пенсіонери? Хто ці судді, що визначають, що погано або добре, що нормально або ненормально, етично чи неетично? Який таємний сенс намагається донести журналіст своєму читачеві?

- Цитую слова журналістки Анни Стешенко, яка як раз часто фотографує сумки депутатів: «Звичайно, вона має повне право носити бренди, але не в Раду, де вона народний депутат і політик. До речі, багато депутатів, наприклад Ірина Верещук, Оксана Сироїд, шиють речі на замовлення і не дозволяють собі вдягати речі з впізнаваними, помітними лого. І ще одне - ходити в Раду з дорогими брендами, вартість яких дозволила б простій бабусі жити на ці гроші 2 роки, це як мінімум політичний моветон».

- Це сказала журналістка, яка сама носить брендові речі в Раду. І видно, що тема брендів її дуже турбує, просто до болю і тремтіння. Вона пише не тільки про мене, але і про інших депутатів нашої політичної сили. Але вона ніколи не згадує депутатів «Європейської солідарності». Хоча вони теж одягаються в дорогі і красиві речі. Напевно, потрібно їй поставити запитання: навіщо і яка справжня мета таких публікацій? Хоча, якщо ти нудно пишеш матеріали на політичну тематику, то залишається одне - чіплятися до чужих сумок. І ще трохи про дорогий одяг. Мене сфотографували з сумкою, яку подарував чоловік ще в 2008 році. Така модель сумки вже років п'ять як не випускається. Але написали, що Шуляк прийшла в Раду з сумкою вартістю 7 тисяч чи то євро, чи то доларів. Де взяли ціну, якщо ця сумка знята з виробництва? Коли ця новина облетіла всі таблоїди, мені подзвонила мама і сказала: «Це та старенька сумка? А чому вона взагалі викликає у когось інтерес?». Хотілося б, звичайно, щоб ціна цієї сумки залежала від її віку, але це неможливо. Більш того, я готова її продати тій журналістці за 7 тисяч євро, а гроші віддати на благодійність. Але навряд чи хтось погодиться віддати за стару сумку 2008 року навіть третину від озвученої суми.

Одяг та аксесуари Олени Шуляк часто стають предметом обговорень в змі.

Одяг та аксесуари Олени Шуляк часто стають предметом обговорень в змі.

«Історія зі шпилькою Chanel була типовою спробою дискредитації»

- Я народилася в 1992 році, не застала Союз, але вивчала історію моди. В СРСР часто скоса дивилися на жінок, які могли дозволити собі одягатися надто стильно, не так, як всі. Цей стереотип досі залишився?

- У 1992 році я вже вступала до інституту. Я росла в небагатій родині і коли вчилася в школі, у мене було дві сукні: шкільна і нешкільна. Думаю, так жили багато людей в той час. Коли я вступила до інституту, ми з мамою поїхали на ринок за обновками для першого студентського року. Грошей було дуже мало, і мама сказала, що ми можемо дозволити собі купити тільки одну річ. А мені сподобалися дві: спідниця і лосини (такі в 90-ті носили всі). Я вибрала лосини. Мама засмутилася і спробувала вплинути на мій вибір, в інститут в лосинах не підеш. Але я вирішила, що для інституту поки підійде і старе плаття, але зате одяг на дискотеки і зустрічі з друзями буде модним. У Радянському Союзі в моєму оточенні не було дорогих речей та й не було навіть можливості їх придбати.

Пам'ятаю, щоб купити туфлі, потрібно було стояти в черзі в ЦУМ годин п'ять. Черга починалася з 1-го поверху і піднімалася до 6-го. При цьому ти брав туфлі будь-якого розміру, щоб потім обміняти у інших на свій. Ми були зовсім не розпещені якимись стильними, красивими речами. І може зараз, нам, які виросли в Радянському Союзі, більше хочеться красиво одягатися, ніж нинішньому молодому поколінню. Моїй доньці 20. Вона до речей дуже спокійно ставиться і точно б не стояла в черзі за туфлями. І це добре.

- Ви зіштовхуєтеся з тим, що вашу роботу, в тому числі законодавчу, оцінюють через призму того, у що ви одягнені, як виглядаєте?

- Є гарне прислів'я - зустрічають по одягу, проводжають по розуму. І, на жаль, потрібно відзначити той факт, що в політиці часто не доходять до другої частини, тому що складно і іноді нудно. Вникають в законодавчі ініціативи не всі журналісти. І це дуже засмучує. Ще в 2019 році я склала план роботи в парламенті. Це кілька великих таблиць, такі таблиці висять навіть у мене на стіні в кабінеті. Ми з командою знаємо точно, що робимо в 21 році і що будемо робити в 22-м і навіть в 2023. Я виходець з бізнесу, у нас там все дуже чітко розплановано. І, звичайно, я мрію обговорювати з журналістами концепції законів, їх пріоритетність, силу впливу на сфери життя, швидкість імплементації ініціатив і т.д. А ми часто скочуємося в банальщину - туфлі, сумки... Тому засмучує. Навіть ображає. Ти законотворчості приділяєш багато свого часу і хотілося б отримувати якісний зворотний зв'язок і популяризацію твоїх ініціатив в суспільстві.

- Коли була чергова публікація про шпильку Chanel за 2000 євро, ви спростували цю інформацію через пост у фейсбуці. А чому не робити такі публікації частіше, свою точку зору доносити?

- Коли я описувала історію зі шпилькою, то зверталася, в тому числі, до всіх ЗМІ, які розігнали цю новину. Я пропонувала її купити рівно за половину ціни, яку неправдиво вказали в новинах - за 1000 євро. А гроші направити в благодійний фонд, з яким ми працюємо вже не один рік. Він збірає гроші на операції дітей з вадами серця. Ясна річ, ніхто не відгукнувся.

- Хтось опублкікував спростування?

- Ні. Історія зі шпилькою, як мені здається, була типовою спробою дискредитації. Я на брифінгу розповіла про ситуацію, що склалася з зарплатами суддів Конституційного суду. Коли в парламенті було оголошено карантин і введені обмеження на розмір виплат - не більше 47 тисяч 200 гривень, двоє суддів вирішили, що це кричуща несправедливість, і подали до суду на компенсацію. Претендували отримати більше ніж 1,5 мільйона гривень. Буквально відразу після цього брифінгу пішли матеріали з коментарями "а вона сама ходить в Раду з дорогими речами". Цікаво також, що тільки я виходжу з жорсткою критикою дій чиновників в будівельній сфері (а я займаюся тим, щоб в будівельній сфері була відсутня корупція як така), то на наступний день вже публікують якісь історії - якщо не шпилька, так сумка.

І щоб закрити цю тему, ще одна деталь: перед тим, як я одягла цю шпильку, у чоловіка ввечері помер батько. Вранці я не могла себе привести в порядок, як це роблю зазвичай. Шпилька лежала на столику, і я заколола нею волосся і пішла. Сказати, що ця нещасна заколочка матиме такий ажіотаж в цей день... У цей складний вечір для моєї сім'ї мені дзвонили знайомі, які чули в новинах про шпильку...

Шпильку Chanel нардепу подарувала подруга 10 років тому. Фото: Букви

Шпильку Chanel нардепу подарувала подруга 10 років тому. Фото: Букви

- Нещодавно Ірина Венедиктова сказала, що ми живемо в сексистській країні. Ви не вважаєте, що всі ці обговорення брендів в Раді теж певний прояв сексизму? Про костюми чоловіків не пишуть.

- До речі, так, чому не пишуть про чоловічі костюми? Трохи пишуть про чоловічі годинники і аксесуари. Про костюми не пишуть. Може, тому що не вистачає експертності? А що стосується сексизму, то хотілося б, щоб в нашій країні цієї проблеми не було. У моєму житті сексизму практично немає. Може, це через те, як я спочатку себе позиціонувала серед чоловіків. В політичному середовищі іноді можуть вживати неприємні висловлювання на адресу колег-жінок. Важливим є те, як ти жорстко можеш відповісти.

- У Раді ви не стикаєтеся з сексистськими жартами від колег?

- Ні. Ні в Раді, ні в житті, ні в бізнесі. Якийсь телеграм-канал, у якого 250 підписників, може написати щось уїдливе про мене. А в очі - ні.

- Чим для вас є одяг? Пам'ятайте момент, коли почали цікавитися, замислюватися - як я виглядаю і як мене сприймають?

- Для жінки абсолютно нормально хотіти виглядати красиво, гарно і сучасно. Уміння красиво одягатися це свого роду мистецтво.

Гарний одяг - це лише маленька частина того, як тебе сприймають. Для мене набагато важливіша оцінка моїх дій, наскільки вони важливі для суспільства і як вплинуть на життя всіх нас.

Через одяг ми можемо демонструвати свій характер, заявляти про свій смак і світовідчуття. Однак, гарний одяг - це лише маленька частина того, як тебе сприймають. Для мене набагато важливіша оцінка моїх дій, наскільки вони важливі для суспільства і як вплинуть на життя всіх нас.

На інтерв'ю Олена Шуляк прийшла в костюмі, зшитому на замовлення. Фото: Григорій Константинов

На інтерв'ю Олена Шуляк прийшла в костюмі, зшитому на замовлення. Фото: Григорій Константинов

Олена Шуляк прийшла в Раду з бізнесу і на брендовий одяг заробила сама. Фото: особистий архів

Олена Шуляк прийшла в Раду з бізнесу і на брендовий одяг заробила сама. Фото: особистий архів

"У кожного забудовника хабар чиновникам закладений у вартість квадратного метра"

- У липні Рада в першому читанні ухвалила законопроекти 5655 і 5656, співавтором яких ви є. Вони змінюють саму модель містобудівного контролю. Можете пояснити, що зміниться не для забудовників, а для мене - мешканки Києва?

- Ми хочемо, щоб в Україні всі забудовники працювали в правовому полі. Важливо, щоб звичайні люди, які купують квартири, апріорі не могли стати жертвою аферистів і шахраїв. Якщо забудовник веде бізнес чесно, не порушує закон і дотримується будівельних норм, то він взагалі не буде стикатися з чиновником. Вся інформація про земельну ділянку, про обмеження і умови будівництва, вся проектна документація, експертний висновок і дані про всіх учасників будівельного процесу на об'єкті - всі ці дані розміщуються в електронній системі в сфері будівництва, вхід в яку здійснюється через відомий всім державний портал "Дія". Якщо у забудовника немає перерахованих документів в системі - він не отримує право на проведення будівельних робіт.

Якщо раптом забудовник вирішить порушити закон і будувати без документів, то у органів місцевого самоврядування буде можливість жорстко реагувати. Ми даємо містам можливість заходити на будівельні майданчики, де ведеться незаконне будівництво і зносити об'єкти, не чекаючи рішення суду.

Ми також значно підвищуємо кримінальну та адміністративну відповідальність для всіх учасників будівельного процесу. Не тільки для генерального підрядника, архітектора та інженера технічного нагляду, а й для чиновника, який видав документи в обхід закону. Підвищуємо кримінальну відповідальність для тих, хто будує незаконно на цінних землях, в історичних ареалах, зелених зонах і тд. Третій законопроект з відповідальності вже пройшов комітет і готується до зали (законопроект 5877). Плюс у кожного забудовника хабар чиновникам закладений у вартість квадратного метра. Забудовники не платитимуть хабар, і це потенційно може знизити вартість житла.

Ми впевнені, що з прийняттям цих законів у нас вийде зламати корупційні схеми, зробити ринок прозорим і залишити на ньому тільки тих, хто буде готовий працювати за чесними правилами.

- Умовно, коли я буду купувати квартиру, то мені не потрібно наймати фахівців для вивчення ринку. Я буду впевнена, що будь-який житловий комплекс в Києві побудований законно?

- Так. Ви завжди зможете через портал "Дія" отримати інформацію про будинок, в якому обираєте квартиру. Ви побачите всі документи і порівняєте інформацію в документах з тим, що будується на ділянці. Вже зараз всі документи забудовників відкриті для людей.

- Я правильно розумію, що один з пунктів законопроекту мінімізує спілкування забудовника з чиновником?

- Так, ми максимально прибрали таке спілкування. Пам'ятаєте слова президента, про те, що "комп'ютер хабарів не бере"?

Вже не потрібно з пачкою документів йти кланятися чиновнику, а чиновнику не потрібно придумувати причини для відмови, щоб випросити хабар.

В цьому і є основний сенс роботи електронної системи в сфері будівництва. Вже не потрібно з пачкою документів йти кланятися чиновнику, а чиновнику не потрібно придумувати причини для відмови, щоб випросити хабар. Все просто: зрозумілий перелік документів внесений до державних реєстрів, документи завірені сертифікованими фахівцями, і система автоматично видасть право на будівництво.

- Всі дозволи на будівництво будуть в «Дії»?

- Так. Вже зараз всі дозвільні документи в будівельній сфері видаються тільки через «Дію». Одним з перших прийнятих законопроектів 2019 року був закон про створення Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва. Протягом двох років систему створили з нуля, вона розвивається, наповнюється інформацією і новими функціональними можливостями, в систему почали інтегруватися вже існуючі державні реєстри. З серпня 2021 року в систему вноситься в обов'язковому порядку проєктна документація на об'єкти. Ті, хто створював ОСББ, знають, що часом отримати проєктну документацію у забудовника практично неможливо. Тепер вся проєктна документація буде доступна мешканцям в повному обсязі.

З прийняттям законопроекту 5655 ми переведемо і всі видані раніше на папері документи в електронний вигляд. Якщо у замовника будівництва, наприклад, є правовстановлюючі документи в паперовому вигляді, він зможе піти до нотаріуса або до державного реєстратора, де ці документи внесуть в електронні реєстри, також система сама перевірить, чи немає арештів землі або інших обтяжень, чи не планується зносити об'єкт, який визначений як пам'ятник архітектури і тільки тоді замовник отримає зелене світло на початок будівельних робіт. Так з часом ми наповнимо інформацією електронну систему про всі об'єкти в країні, про тих, які вже побудовані і тих, які тільки лише планують будувати.

- У цій системі буде інформація про історичні пам'ятки, які зараз зносять і на їхньому місці зводять торгові центри?

- Обов'язково. Наша мета - наповнити електронну систему інформацією і про споруджувані об'єкти, і про обмеження використання ділянок, і про охоронні об'єкти і зони. Також в системі видно хто забудовник, хто проектувальник, хто відвовідає за технічний нагляд об'єкта, хто робить обміри та складає технічний паспорт і тд. В системі можна буде легко простежити весь ланцюжок: від створення об'єкта до його знесення. У самій системі вже почали працювати всі учасники будівельного процесу. У кожного є свій електронний кабінет, все спілкування і з чиновником, і один з одним - через електронні сервіси. Створив проектувальник проектну документацію, відправив експерту, експерт підготував звіт і направив замовнику - система все бачить і зберігає. Ми плануємо, що з 2023 року до системи приєднаються і виробники будматеріалів. Можна буде побачити декларації про характеристики, які виробник видає на вироблену продукцію. Ми хочемо, щоб в Україні не було підробок і фальсифікату в будівельній сфері. І використання системи дозволить легко вирішити цю проблему.

Шуляк каже, що мета її команди - зробити будівельний ринок прозорим. Фото: Григорій Константинов

Шуляк каже, що мета її команди - зробити будівельний ринок прозорим. Фото: Григорій Константинов

"Контролювати незаконну забудову в місті - це не право місцевої влади, а обов'язок"

- Як зараз вирішується проблема з довгобудами?

- Сьогодні це одна з найсерйозніших проблем, які дуже повільно вирішуються. Іноді місцевій владі просто вигідно не помічати, що у неї на території будується з порушеннями. Найчастіше місцева влада знаходиться в тісному зв'язку з нечесними забудовниками і правоохоронними органами. Частково проблема вирішується законопроектом 5655. Ми зобов'язуємо місцеву владу проводити постійний обов'язковий моніторинг забудови в місті і давати звіт профільному міністерству, який формується в нашій електронній системі. Місто зможе реагувати (міністерство і громадськість допоможуть реагувати швидше) на незаконне будівництво. Важелів маса, було б бажання наводити порядок з будівельним хаосом на підвладних територіях. Повторюся, контролювати незаконну забудову в місті - це не право місцевої влади, а обов'язок. Звичайно, не всім це подобається, місцевій владі більше хотілося б торгувати дозвільними документами, а не боротися з будівельним хаосом. Але ми чітко розділяємося функції: документи видаються через «Дію», а контроль за незаконним будівництвом - через щоденну роботу місцевої влади. Впевнена, що звичайні люди будуть готові допомагати місцевій владі та інформувати про незаконне будівництво або будівництво з порушеннями законодавства.

- Але це ж не вирішує питання, за чий рахунок добудовувати будинки?

- Що робити з уже існуючими довгобудами, яких за 30 років незалежності нашої країни накопичилося чимало - це питання поки залишається відкритим. Думаю, що добудовувати такі об'єкти за рахунок бюджетних грошей нечесно по відношенню до інших містян, які справно платять податки і хочуть нову інфраструктуру, а не виправляти чужі помилки. На сьогодні добудовувати об'єкти можуть інші інвестори-забудовники. Але, на жаль, там, де немає зрозумілого заробітку - інвестор не прийде. В цьому і полягає надзавдання місцевої влади: знайти інвестора, який готовий працювати з довгобудами і знайти мотивацію для інвестора добудувати такі об'єкти (шляхом виділення додаткових земельних ділянок, можливості на існуючій ділянці збільшити обсяг будівництва і тд).

- І що робити?

- Спочатку ми думали писати законопроект, який би допоміг комплексно вирішити цю проблему, але прийшли до висновку, що кожен кейс, кожен об'єкт унікальний, і в жодному законі не можна описати єдиний алгоритм, який би враховував всі аспекти довгобудів. У минулому році ми ініціювали створення міжурядової робочої групи, її очолюють два співголови: заступник міністра МВС і заступник міністра регіонального розвитку. Вони допомагають точково вирішувати ряд організаційних питань. 8 місяців тому ця робоча група ініціювала постанову Кабміну, яка зобов'язує місцеву владу зробити перший крок - провести інвентаризацію довгобудів за певними критеріями, і один з критеріїв - як раз термін здачі в експлуатацію. Якщо термін введення в експлуатацію прострочений більш ніж на 2 роки - об'єкт потрапляє в список довгобудів. На сьогодні у держави немає навіть елементарної інформації, щоб оцінити масштаб проблеми. На жаль, ця проста постанова про інвентаризацію довгобудів десь бродить  бюрократичними процедурами погоджень міністерств і відомств. Сподіваюся, до кінця року уряд її прийме, а місцева влада почне роботу.

- Ось, наприклад, місцева влада виявила, що здача будинку затримується на 2,5 року. Що робити?

- У нас проголосований в першому читанні законопроект 5091, який дуже не подобається забудовникам. Ми передбачили, що забудовник певний відсоток метрів квадратних не продаватиме до моменту введення будинку в експлуатацію. Це свого роду недоторканний запас на випадок форс-мажору. Якщо раптом щось із забудовником трапиться, то залишаться непродані квадратні метри, за рахунок яких можна залучити інвестора або просто продати їх, а потім за ці гроші добудувати будинок.

- Це ще і важіль тиску на забудовника, бо чим довше ти затримуєш, тим менше грошей заробляєш.

- Звісно. І забудовникам не подобається така ініціатива. Вони відкрито про це говорять. Але іншого способу знайти баланс, щоб не постраждали люди і заробив забудовник, на жаль, не існує.

- Як зобов'язати забудовників будувати не тільки висотки, а й інфраструктуру?

- Я б поставила питання інакше - як зобов'язати місцеву владу розробити і затвердити актуальну містобудівну документацію, в якій передбачена інфраструктура? Якщо ми говоримо про Київ, то ми живемо за дуже старим Генпланом, який розроблявся ще в 97-98 роках. По суті, місто зараз живе за старою документацією, яка не враховує сучасні тенденції.

Ми передбачили, що забудовник певний відсоток метрів квадратних не продаватиме до моменту введення будинку в експлуатацію. Це свого роду недоторканний запас на випадок форс-мажору.

Думаю, питання не в тому, як змусити будувати забудовників дитячі садки. Вони повинні будувати за нормами ДБН (Державні будівельні норми. - Ред.), в яких чітко прописано, скільки повинно бути садків, шкіл на одиницю проживаючих і т.д. Але проблема в тому, що місто сьогодні не спланувало якісно свою територію. І якщо запитати у місцевої влади, де повинні бути розміщені ці самі садочки та школи - вони нічого конкретного не скажуть.

- Тобто питання з парковками теж повинно вирішувати місто? Прописувати в документації - ви не можете будувати, якщо у вас не буде 100 паркомісць?

- Це прописано в уже існуючих нормах. Але місто, коли видає забудовнику містобудівні умови і обмеження, може ще додатково зробити акцент на паркувальній інфраструктурі.

- Чи потрібно контролювати зовнішній вигляд цих будинків?

- Для мене це складне питання. Це як питання про Театр на Подолі. Вам він подобається?

- Зараз так, я до нього звикла.

- Коли його відкривали, я плакала. Тому що для мене Поділ рідний і дуже близький район. Мені здається, ця будівля абсолютно не вписується в мій улюблений Андріївський узвіз. Але я знаю велику кількість людей, які говорять: "Вау". Тому, коли ми говоримо про зовнішній вигляд, завжди присутній суб'єктивний фактор. Погоджуся з тим, що у міста повинні бути певні правила до зовнішнього вигляду будівель (вони будуть носити рекомендаційний характер). Але ці правила не повинні перетворитися в корупційну годівницю жменьки чиновників.

Олена Шуляк каже, що проблему довгобудів вирішити найскладніше. Фото: Григорій Константинов

Олена Шуляк каже, що проблему довгобудів вирішити найскладніше. Фото: Григорій Константинов

Олена Шуляк
Олена Шуляк
Досьє КП

Народилася 24 січня 1976 року в Києві. Закінчила факультет «Економіка й управління в будівництві» Українського транспортного університету. Випускниця Міжнародного інституту менеджменту, магістр бізнес-адміністрування.

Пройшла стажування в кращих світових навчальних закладах, серед яких – університет Карнегі Меллона «Tepper School of Business» у США. Понад 10 років обіймала керівні посади у сфері девелопменту нерухомості та будівництва. Віцепрезидент із питань фінансів української філії міжнародної організації Young Presidents’ Organization. Раніше очолювала Наглядову раду Української будівельної спільноти (Ukrainian Building Community).

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова Координаційної ради з проблемних питань у містобудуванні.

Новини по темі: Олена Шуляк