Аналізуємо чутки з політологами: чи буде перезавантаження Ради та дострокові президентські вибори
«Сперечаюся на коньяк, що будуть дострокові парламентські вибори», - випадковим свідком такої репліки від одного з політиків-старожилів в кулуарах парламенту після відставки Дмитра Разумкова став кореспондент «КП" в Україні». Аргументи політика зводилися до того, що цинічне звільнення «першого номера виборчого списку СН» внесе ще більший розкол всередині пропрезидентської партії, активізує опозиційні сили до розгойдування політичної ситуації в країні, посилення політичної кризи. І виходом з нього мають стати саме дострокові парламентські вибори, які можуть провести не пізніше осені наступного року.
Все залежить від рейтингів
Які шанси реалізації такого сценарію? Більшість вітчизняних політичних експертів говорять, що виключати такий розвиток події в країні не варто, але шанси на проведення дострокових парламентських виборів вкрай низькі.
Взяти хоча б юридичні передумови. Щоб у президента з'явилася підстава для розпуску парламенту, має розвалитися монобільшість і протягом 30 днів «слуги» не змогли сформувати нову коаліцію. Або ж парламент протягом двох місяців не зможе провести пленарні засідання.
розмірковує політолог Руслан Бортник.
Є, звичайно, й політичні передумови. Наприклад, якщо в країні почнуться масові заворушення. Або влада зрозуміє, що стрімко втрачає електоральну вагу.
- Дуже багато чого залежатиме від динаміки рейтингів партії «Слуга народу» і безпосередньо Зеленського, а також від проміжних виборів до парламенту по двох округах - 184 та 197 - і виборів мерів у Запоріжжі та Кривому Розі. Якщо кандидати від влади програють, то це буде сигналом, що потрібно проводити перезавантаження зараз, інакше «слуги» ризикують мати мінімальне представництво в парламенті, - припускає політолог Володимир Цибулько.
Чергові парламентські вибори мають відбутися 29 жовтня 2023 року. Хоча можуть бути й інші варіанти.
Спочатку президентські, а потім - парламентські
У кулуарах парламенту активно обговорюється сценарій, що черговість парламентських і президентських виборів можуть змінити. Але для цього своє слово має сказати Конституційний суд. Пояснюємо, що до чого.
Основний закон країни вказує, що термін повноважень Верховної Ради становить 5 років. Стосовно до парламенту нинішнього скликання це означає, що каденція має закінчитися 28 серпня 2024 року. У той же час в Конституції сказано, що чергові парламентські вибори проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту. Тобто чергові вибори народних депутатів мають відбутися 29 жовтня 2023 року (а це суперечить нормі про 5-річну каденцію ВРУ. - Прим. авт.). Така дилема виникла після того, як Зеленський у травні 2019 року розпустив парламент, а ЦВК призначила позачергові парламентські вибори на липень (вперше вибори до Верховної Ради проводилися влітку). У той же час чергові вибори президента мають відбутися 31 березня 2024 року.
каже політолог Володимир Бондаренко.
Озвучується ще один варіант. Команда Зеленського може спробувати розіграти сценарій з достроковими президентськими виборами, щоб встигнути до 29 жовтня 2023 року. Але в такому випадку потрібно вносити корективи до Виборчого кодексу. Нині п.6 ст.75 Кодексу забороняє балотуватися на пост президента особі, чиї президентські повноваження були достроково припинені, і у зв'язку з цим проводяться дострокові президентські вибори.
Кулуарно обговорюється, що «слуги» хочуть викреслити цей пункт з Кодексу або доповнити його формулюванням, яке передбачає виключення з правил. Публічно «слуги» поки заперечують такий сценарій.
- Давайте не будемо оперувати чутками. Поки ще немає ані звернень до Конституційного суду, ані проектів змін до Конституції. Давайте стежити за розвитком подій і не забувати, що ми порушувати Конституцію не збираємося, - заявив заступник голови фракції «Слуги народу» в парламенті Олександр Корнієнко.
Все йде за планом…
Але якщо дата проведення президентських виборів все ще викликає дискусії в експертному середовищі, то той факт, що Володимир Зеленський вступив в активну фазу підготовки до свого переобрання, мало у кого викликає сумніви. І завдання до президентського «екватору» (половини президентської каденції. - Прим. авт.) - зосередити в своїх руках максимальну владу в країні, дисциплінувати рідну партію - практично виконане.
- Зеленський замикає на собі трикутник влади. На чолі уряду - його людина. У парламенті Зеленський має двох «своїх» спікерів. Руслан Стефанчук (8 жовтня обраний. - Прим. авт.) буде курирувати законопроектний фланг, а політичний - Олександр Корнієнко (головний кандидат на пост першого віце-спікера парламенту. - Прим. авт.). З'явилися важелі для законодавчого бліцкригу - прийняття законопроектів, які будуть бити по політичних опонентах. Після відставок Разумкова й Авакова РНБО - орган, який все більше перетягує на себе не властиві для нього повноваження, - демонструватиме «одностайність» при прийнятті рішень. Силовий блок також зациклений на Зеленському, - розмірковує політолог Вадим Карасьов. - Скоро побачимо активну роботу фіскалів з наповнення держбюджету і виділення грошей для допомоги соціально вразливим категоріям громадян. Членів партії «Слуга народу» після показового шмагання Разумкова досить дисциплінували.
Експерти відзначають, що, маючи такий необмежений вплив на всі гілки влади і слухняність, досить легко вибудовувати результативну виборчу кампанію. Але для беззастережного ефекту важливо ще отримати контроль над інформаційним полем країни.
І в цьому світлі рятувальним кругом для президента Зеленського може стати законопроект про олігархів, який де-факто дозволить або вилучити у деяких олігархів популярні ЗМІ (в основному мова йде про телеканали), або змусити полюбити владу.
