Найближчої суботи мешканці Грузії оберуть мерів міст та муніципалітетів, а також депутатів сакребуло (в Грузії це представницький орган села, громади, селища, району або міста, який не входить до складу муніципалітету). Всього у виборах 2 жовтня візьмуть участь 43 партії, але всі шанси на перемогу зосереджені в руках партії влади.
Про те, що Тбілісі сьогодні являє собою «41 відтінок синього», пише місцева преса. Зрозуміло, реклама є основним атрибутом передвиборчої боротьби, але далеко не у всіх політичних партій рівні фінансові можливості. У кого більше за всіх грошей, видно неозброєним оком - це правляча партія «Грузинська мрія - демократична Грузія», яка своїми синіми банерами просто перефарбувала країну в синій колір. І я вже в перший день перебування в Тбілісі чітко усвідомила, що номер партії у виборчому бюлетені - 41.
Місцева преса наводить «грошові дані» на середину вересня. Якщо правляча партія витратила на рекламу 5,3 млн ларі (1,7 млн доларів), не враховуючи безкоштовну телерекламу, то витрати її двох головних конкурентів істотно нижче. Партія «Для Грузії» витратила 336,6 тис. ларі (близько 108 тис. доларів), а партія «Єдиний національний рух» - 66 тис. ларі (близько 21 тис. доларів).
На думку політичного оглядача Георгія Ахвледіані, всі шанси на перемогу - у «Грузинської мрії», як і у будь-якої партії влади. У бесіді з «КП» в Україні» Георгій зазначив, що сильних конкурентів у правлячої партії немає як у фінансовому плані, так і в плані програми, яка могла б «запалити електорат».
Якихось особливих фішок або слоганів,що запам'ятовуються, в цій виборчій кампанії не спостерігається. Тбілісці з сумом констатують, що все як завжди: політичні конкуренти рясно поливають один одного брудом, і всі передвиборчі виступи зводяться до однієї думки: оберіть нас, щоб не прийшли «вони».
- Немає ані фішок, ані нових облич. Зрештою всі однакові, всіх ми давно знаємо: вони просто періодично переходять із однієї партії в іншу. А парочка «нових облич» такі, що краще б їх не було, - каже мешканка Тбілісі Ірина.
Житель Тбілісі Гія ходить на вибори завжди. Як він одного разу пожартував, громадянський обов'язок - анітрохи не менш важливий, ніж подружній. А може, і не пожартував.
- Багато хто навіть з числа моїх друзів ставляться до виборів несерйозно і, я б сказав, інфантильно, але я вважаю, що це неправильно, - каже Гія. - Людей можна зрозуміти - вони розчаровані, вважають, що голосуй не голосуй, а нічого не зміниться. В результаті на вибори йдуть або нечисленні свідомі громадяни, або прихильники конкретних партій.
Самі грузини вважають себе політизованою нацією, але тут же додають: це якщо не порівнювати з українцями. У минулому році мітинги й протести в Тбілісі проходили регулярно, в тому числі й за надуманими приводами, але, як кажуть самі місцеві, на щастя, до «українських масштабів» їм було далеко.
Судячи за даними попередніх опитувань, лідером є «Грузинська мрія» під номером 41, яка знаходиться при владі з жовтня 2012 року. За різними оцінками, рейтинг партії становить 45-47%, хоча опозиція називає набагато менші цифри, аби морально підтримати свого виборця.
При цьому не можна сказати, що навіть прихильники «Грузинської мрії» від неї в захваті, і в цьому грузинські виборці практично не відрізняються від українських. «Ми просто обираємо між дуже поганим і не дуже хорошим на користь не дуже хорошого», - пояснюють вони.
Ірина також вважає, що переможе «Грузинська мрія». Хоча, додає, якби вибори проходили чесно, мав би як мінімум бути другий тур. І ще невідомо, хто б в ньому здобув перемогу - «Мрія» або націоналісти.
Сама Ірина і за чотири дні до виборів поняття не має, за кого буде голосувати.
- Прийду на ділянку і там уже вирішу, - каже вона. - А може, і взагалі не піду.
Ще одна моя співрозмовниця - 38-річна Софіко - зізнається, що вона вже багато років ходить на вибори тільки для того, щоб зіпсувати свій бюлетень.
За словами журналістки Мзевінар Хуцишвілі, з приводу виборів 2 жовтня в суспільстві є певні розбіжності: якщо для одних це просто вибори до місцевих органів влади, то для інших це фактично «референдум», на якому вирішується питання про призначення або проведення дострокових парламентських виборів. Справа в тому, що, згідно з чинним законодавством, партія влади має набрати 43% голосів. У разі невиконання цієї умови будуть призначені дострокові парламентські вибори.
- Втім, не має великого значення, будуть призначені дострокові парламентські вибори чи ні, - вважає Хуцишвілі. - Нічого не зміниться. В обох випадках виграє «Грузинська мрія», тому що сценарії цих виборів були написані дуже давно і не нами.
Незважаючи на те що грузини - дуже темпераментний народ, сім'ї через різні політичні погляди розпадаються все ж рідко. Мої співрозмовники говорять, що такі випадки траплялися за часів Гамсахурдії (перший президент Грузії у 1991-1992-х роках), але з тих часів грузини почали значно спокійніше ставитися до виборів. Проте суспільство постійно розколоте на дві частини, і в цьому Грузія дуже нагадує Україну. Причому цей розкол стосується не тільки того, що одні за владу, а інші - за опозицію, а й того, що в той час як одні занадто політизовані, інші геть аполітичні.
Внести добрячу частку хаосу в грузинські вибори планує експрезидент Грузії Міхеіл Саакашвілі. він вже купив на 2 жовтня для себе й мами квитки до Тбілісі і на доказ опублікував в соцмережі фото проїзних документів.
Експрезидент, за його власними словами, хоче «взяти участь у порятунку Грузії» і виступає за те, аби Грузія залишилася не тільки на карті світу, а й повернулася до швидкого розвитку.
Нагадаємо, що Саакашвілі покинув Грузію у 2013 році. У країні проти нього порушено кілька кримінальних справ, зокрема у 2018 році Тбіліський міський суд визнав Саакашвілі винним у зловживанні службовими повноваженнями, він був заочно засуджений до трьох років в'язниці. Грузинська влада не раз обіцяла затримати екс-президента при перетині кордону.
Ставлення місцевих до Саакашвілі неоднозначне. Грузини визнають, що при Саакашвілі, наприклад, будували дороги, але при цьому було чимало показухи, та й корупції, незважаючи на будівництво прозорих будівель поліції і будинків юстиції, не зменшилося. У Грузії Саакашвілі називають або «Міхо», або знущально-зменшувально «Мішико» і «рятівником нації» не вважають. А ще завжди запитують у нас як у представників України, навіщо він нам потрібен і що ми в ньому знайшли.
Куплені квитки, безумовно, стали 28 вересня темою номер один на всіх грузинських телеканалах. А грузини знову поділилися на дві частини: одні (їх меншість) надихнулися, інші (цих більшість) - відверто розвеселилися.
- Мішико вже раз 17 «приїжджав», і для всіх було б краще, якби він так само «приїхав» і цього разу, - каже Гія. - В іншому випадку події передбачити неважко: як тільки він перетне кордон, його одразу ж затримають, і в країні почнуться сильні хвилювання.
За словами мого співрозмовника, адепти Саакашвілі сліпо вірять в його ідеологію, готові піти за нього у вогонь та воду. Він для них не лідер партії, а вождь. І, незважаючи на те що, судячи з попередніх виборів, прихильниками Міхо є 25-27% активного електорату, це найбільш агресивна частина грузинських виборців, тож у них вийде організувати масові заворушення - був би привід. Недарма влада країни, незважаючи на те що Саакашвілі перебуває в розшуку і вона знає, де він знаходиться, ніколи не наполягала на його екстрадиції. Насправді все просто: це не робилося, щоб зберегти спокій в країні.
У той же час Ірина вважає, що сила прихильників Саакашвілі сильно перебільшена.
- За останній час «мішисти» (так тут називають прихильників Міхо. - Прим. авт.) кілька разів намагалися зібрати мітинги, але так і не змогли в цьому досягти успіху, - каже Ірина. - Народ вже просто не виходить на вулиці, всі від всіх втомилися.
Політичний оглядач Георгій Ахвледіані дав для «КП» в Україні» свій прогноз з приводу того, як буде розвиватися ситуація з приїздом Саакашвілі.
- Імовірність того, що Саакашвілі все ж таки зважиться на цей переліт, вкрай низька: Міхо ніколи не відрізнявся хоробрістю і навряд чи за останні роки змінився, - зазначив Ахвледіані. - Але якщо це трапиться, грузинська влада діятиме відповідно до обставин. У разі великого скупчення людей літаку не дадуть приземлитися, пославшись на якісь технічні проблеми. А якщо людей буде мало - літак посадять, Міхо заарештують.
Але це майже нереальний розвиток подій, продовжує оглядач, нагадуючи, що літак, на який Саакашвілі купив квитки, буде вилітати з Борисполя вже після закриття виборчих дільниць в Грузії. І до цього часу загальна картина буде більш-менш ясна.
- Не можна заперечувати, що демонстрацією квитків Саакашвілі зробив дуже сильний популістський хід, - говорить Ахвледіані. - Він намагається мобілізувати не тільки своїх прихильників, а й тих, кому «Грузинська мрія» стала поперек горла. Якщо Саакашвілі вирішить, що ситуація складається на його користь, він може зважитися на політ. Але якщо ні, він завжди може сказати, що його літня мама занедужала і тому він як турботливий син не зміг вилетіти і залишився з нею. Але думками він зі своїм народом. В цьому і криється увесь секрет «квитка для мами».
У квартири тбилисцев принесли товсті брошури, щоб вони не забули, за кого голосувати. Фото: Наталя Мичковська
Цікава закономірність: у той час як номер 41 представлений на зупинках, будинках і банерах, інші номери - в основному, на парканах. Фото: Наталя Мичковська