Це один з найбільш популярних овочів в Україні. А народна приказка стверджує, що без капусти на столі пусто. Про те, чому цвітну не люблять городники, де вперше виростили романеско та у якому вигляді краще зберігати білокачанну – у матеріалі Коротко про.
Влітку – свіженька у салат, взимку – квашена і «пелюстка». А голубці! Важко навіть уявити звичне українське меню без капусти.
Історики стверджують, що цей овоч почали вирощувати ще до нашої ери нібито на території країн Середземномор’я. Як було насправді – стверджувати не беремося, зате загально відомий факт такий: зараз капусту вирощують майже на всіх континентах світу, а попереду всіх, звісно, як завжди, Китай.
Існує більше тридцяти видів капусти. Усі вони вирощуються з розсади. Загалом рослина невибаглива. Хоча час від часу треба підживлювати добривами, помірно поливати, воювати з капустянкою та іншими ненажерливими шкідниками. Тоді восени буде щедрий врожай.
Усю капусту можна поділити на:
Ось такі різні рослини з однієї ботанічної родини. А їхня спільна риса – це те, що і кольрабі, і білокачанна, і броколі є вітамінною бомбою. Більш того, за вмістом вітаміну С капуста (зокрема, броколі) лідирує серед інших вітчизняних овочів.
Найбільш доступна з усіх вище згаданих сортів. Щільна зелена «голова» може зберігатися в холодильнику якщо не вічність, то дуже довго. Ця капуста добре зберігається у квашеному вигляді.
До речі, саме у квашеному овочі в процесі ферментації утворюється величезна кількість лактобактерій, які добре впливають на роботу шлунка і кишківника. А ще, як кажуть вчені, у квашеній капусті вітаміну С тільки більшає.
Червонокачанна капуста, яку іноді називають фіолетовою, за формою, розміром і щільністю схожа на білокачанну. Зазвичай червона капуста – «зірка» салатів: хрумка і має яскравий колір. Але досить важко перетравлюється. Тому краще заздалегідь замаринувати її в заправці або соусі, щоб трохи розм’якшити.
Листя червоної капусти може прикрасити і суп, і овочеве рагу саме своїм фіолетовим кольором, яким щедро ділиться під час варіння.
Її спочатку вирощували в Брюсселі, тому й назва така. На відміну від традиційної капусти, яка росте із землі, брюссельська росте на товстих дерев’янистих стеблах. Має щільно упаковані маленькі головки, з їстівною серцевиною. Брюссельська капуста смачна у будь-якому вигляді. Але кухарі радять пасерувати її або смажити (наприклад, з беконом).
Красива, зелена, з хвилястим листям. Зовні трохи схожа на білокачанну. Навіть зберігається так само довго. Але савойська капуста – це суцільна ніжність. На смак навіть більше нагадує салат «Айсберг».
Савойська капуста прекрасно доповнює салати. Також її можна варити, смажити. А листя прекрасно підходить для голубців. Листя качана легко розбираються, треба тільки обдати його окропом. Ще одна перевага савойської капусти – це її швидке приготування.
Ще пів століття тому цей овоч був поширений лише в азіатських країнах. А зараз є в кожному українському магазині продуктів. Пекінська капуста має ніжне листя, підходить для приготування салатів, як доповнення до бутербродів та закусок.
Аграрії жаліються, що пекінська капуста вибаглива у вирощуванні. Не переносить заморозків, боїться спеки, вимагає тіні. Тому, незважаючи на її популярність серед українських споживачів, плантацій «пекінки» в Україні немає.
Більше нагадує ріпу, аніж капусту. У кольрабі немає ні качана, ні великого листя. А їстівним є лише її потовщене стебло: ніжне, солодкувате, соковите.
Кольрабі містить багато легкого рослинного білка, мінеральних солей. Зазвичай її їдять у свіжому вигляді в салатах.
Ця капуста зараз у тренді. І це зрозуміло: швидко росте, дає щедрий врожай, корисна.
Листя кале зеленого кольору, гофровані, кучеряві. У свіжому вигляді кале має трохи гіркуватий трав'яний смак, трохи нагадує шпинат. Тушкована, варена, смажена капуста має більш ніжний смак.
Дієтологи нахвалюють кале. Кажуть, містить вдвічі більше білка, аніж звичайна капуста, багато вітамінів та мінералів.
Італійська красуня! Її повна назва в перекладі з італійської звучить як «броколі з Італії». На конкурсі краси серед усіх сортів капусти саме ця перемогла б.
Романеско трохи нагадує цвітну капусту, але має зелений колір і суцвіття певного орнаменту. Капуста хрумка, а на смак ніжно-горіхова.
В Україні цю капусту вирощують в основному з декоративною метою. Але її можна і треба їсти.
Буває не лише білого кольору, а й жовтого, помаранчевого, фіолетового. Дієтологи вважають цвітну капусту обов’язковим інгредієнтом корисного дієтичного харчування за її ніжну клітковину, яка не подразнює шлунок.
Щоправда, українські городники і тут виказують незадоволення. Нібито вона трохи примхлива у вирощуванні, залежна від погоди. І якщо буде забагато сонця, то суцвіття пожовтіють, позеленіють та згіркнуть.
Темно-зелена «сестра» цвітної капусти. Прихильники здорового способу життя вважають броколі мало не суперфудом, адже ця капуста містить потужну дозу усіляких корисних елементів, в тому числі антиоксидантів.
Але і тут є ложка дьогтю. Броколі красива і смачна лише до моменту розпускання бутончиків у суцвітті. А в теплі це може статися за кілька годин. Як тільки броколі зацвіла, одразу жовтіє, а на смак стає жорсткою і неприємною.
Білокачанна чи савойська, «пекінка» чи кале – уся капуста корисна. Ще й низькокалорійна: всього від 25 калорій у 100 грамах. Зате містить вітамін С, а також:
І, перш за все, капуста позитивно впливає на систему травлення людини. Овоч допомагає підтримувати здоров’я шлунку, сприяє регулярному очищенню кишківника, збільшує кількість корисних бактерій в організмі. А ще капуста у меню:
І навіть втамовує головний біль. Народні методи пропонують, щоб минула «голова», з’їсти салат зі свіжої капусти і прикласти капустяний листок до лоба. Достатньо пів години, щоб біль минув. Ще одна цікава властивість - капусту, як подорожник, можна прикладати до ран. Народні цілителі впевнені, що таким чином порізи та садна швидше загоюються.
Але не поспішайте об’їдатися капустою, тому що замість користі отримаєте здуття живота, діарею і блювання. Також цим овочем не можна годувати маленьких дітей, хворих, які відновлюються після операцій на ШКТ, тих, хто має панкреатит, гострі шлункові патології, захворювання щитоподібної залози.