Жителі Курахового: Коли наша ТЕС працює, ми заспокоюємось
Місто Курахове (39 км прямо від окупованого Донецька) в Донецькій області не дає спокою російським окупантам. Після «визволення» Мар'їнки вони націлилися на нього, мріючи якщо не захопити, то остаточно угробити найбільшу на сході України Курахівську теплоелектростанцію. А також отримати перевагу на оперативному просторі, оскільки захоплення Курахового відчиняє двері на північний захід регіону. Який загарбники затято називають «тимчасово окупованою територією ДНР».
Як птах Фенікс
Про те, що українці та жителі Курахового ніколи в житті не мріяли бути «звільненими» Росією, може свідчити той факт, що місто чинить опір обстрілам як фізично – завдяки ЗСУ, так і морально. Навіть після посилення обстрілів за останні пів року в Кураховому ніхто не пропонує здатися чи поступитися містом ворогові. Досі тут працювали банки, пошти, державні служби та поліклініки. Руйнується під обстрілами, але продовжує поставати, як Фенікс з попелу, Курахівська ТЕС. Люди можуть сидіти цілодобово без тепла та електрики через чергові пошкодження інфраструктури міста, але вони впевнені, що витримають.
- На станцію прилітає кілька разів на день. Прямо в цехи або біля них. Іноді потрапляють у генератори, але частіше стріляють по лініях електропередач. Енергетики постійно працюють під обстрілом. Перед Новим роком було влучення, так без світла сиділи три дні, тільки-но з'явилося, і то не у всіх, – каже мешканець Курахового Максим Білий. Заклик до мирних жителів евакуюватися звучить у Кураховому не тільки щодня – щогодини. У місті залишилося приблизно 15 тисяч людей, із них майже півтори тисячі – це діти.
- Дуже багато людей не вірять, що Курахове дістанеться ворогові. Ми таки не Мар'їнка, у нас електростанція та водосховище, у нас дорога на Запоріжжя та логістичні розв'язки. Так, коли кілька днів тому «Нова пошта» оголосила про вихід із Курахового через неможливість працювати під постійними обстрілами, це вдарило по психіці. Вона була як символ стабільності, вона ж перша до деокупованих міст заходить. Я картинку в інтернеті бачив смішну, як мчать у звільнений Херсон «Нова пошта» та «АТБ». «Укрпошта» ще працює, але одна листоноша на все місто - жінка пенсії розносить. Ось-ось, гадаю, не витримає і піде, поїде, - у сум'ятті каже мешканець Курахового.
Місто практично щодня під обстрілом. Фото: Нацполіція
Вороги вважають нашу ТЕС військовим об'єктом
– Ми жили у Кураховому з 2014 року, коли виїхали з уже окупованого Донецька. Між містами – 40 кілометрів, ми не хотіли далеко від'їжджати від рідного Донецька. Стали переселенцями, зняли квартиру за 40 хвилин їзди від донецького будинку, у мікрорайоні Південний, забудованому п'ятиповерхівками, так схожими на наші, донецькі. Дуже дивне відчуття. У Кураховому було багато таких, як ми, ми не знали, що нам робити і чим займатися. Хтось повернувся до Донецька, хтось торік побіг далі. Ми скористалися закликом евакуюватися безкоштовно та переїхали до Дніпра, - розповідає переселенка Ірина Коваленко. – Але їхатимемо ще далі, у Дніпрі нам теж страшно.
За словами донеччанки, Курахове діяло на неї десь умиротворююче. ТЕС, яка працювала без перерв і перебоїв, змушувала думати, що все обійдеться. Надихнула мешканців модернізація енергоблоків у 2015 році: якщо йдуть такі роботи, то станції нічого не загрожує.
– Курахівська ТЕС, як і Авдіївський коксохімзавод, також належить компанії Ріната Ахметова. Але якщо АКХЗ обстрілювали з перших днів війни з 2014 року, то нашу станцію тоді чіпали рідко. Ми цим заспокоювалися. Але зараз розуміємо, що росіяни думають, що на станції сидять ЗСУ, і вважають її військовою ціллю. Водночас вони б'ють по житлових будинках, по школі, лікарні вдарили – мабуть, вважали, що там теж ЗСУ сиділи. Станцію намагаються розбити, там уже було кілька обвалів конструкцій, плити обвалювалися, є поранені, загиблі співробітники. Страшно і гірко це, - підсумовує свою розповідь Ірина.
Міський пляж, 2021 рік: у мирний час популярним було місце і серед пляжників, і серед рибалок. Фото: 06278.com.ua
Ах, які були карасі!
Ті, хто був у Кураховому до його перетворення на гарячу точку, згадують не лише знамениті курахівські булочки, за якими приїжджали аж із Донецька. Місто славилося своїм басейном просто неба, який працював цілий рік і ніколи не пустував. Зрозуміло, що зараз спорткомплекс із цим басейном не працює, і навряд чи найближчим часом там можна буде поплескатися.
Про рибалку на Курахівському водосховищі рибалки згадують із важким зітханням: таке зариблене місце ще пошукати по всій країні! Ловили коропа, карася, щуку, судака, плотву, раків… Були й пляжі для любителів відпочивати на бережку. Проблема була у донеччан у мирний час, куди їхати у літній вихідний день: на Авдіївський піщаний кар'єр чи на Курахівське водосховище, порибалити чи відпочити на одній із баз. І там, і там було чудово. Тепер це – лише спогади.
Зелене місто Курахове росіяни перетворюють на «Мар'їнку-2» - сірі руїни. І місцеві жителі припускають, що одного разу їм доведеться зірватися і поїхати в нікуди, подалі від розлючених «визволителів». Ще кілька тисяч зламаних доль і зруйнованих життів на додачу до мільйонів - таким буде рахунок російських окупантів.
