1 грудня
Завантажити ще

7 років першому блекауту в Україні: чи загрожує нам масштабніший і як його пережити

7 років першому блекауту в Україні: чи загрожує нам масштабніший і як його пережити
Фото: REUTERS/Гліб Гараніч

Слово "блекаут" настільки міцно увійшло в наш побут, що ми його вживаємо як синонім навіть для 3-4-годинних планових відключень. Про те, що таке по-справжньому жити без світла довгий час, можуть розповісти мешканці деокупованих територій, у тому числі й нещодавно звільненого Херсона.

До речі, рівно 7 років тому, 22 листопада 2015 року, після підриву ЛЕП у Херсонській області анексований Крим на 80% залишився без світла і до травня 2016 року жив за графіками відключень електроенергії.

У більшості ж регіонів України сьогодні електрика хоч із перебоями, але є.

І говорити про настання повного блекауту поки що зарано. Системи енергогенерації та енергопостачання поки що справляються з усіма спробами Росії загнати Україну в темний кут. А енергетики навіть кажуть, що ситуація покращується, але й до можливого повного відключення вони готові.

Тому без зайвих емоцій розповімо, що таке блекаут і що треба робити у таких випадках.

Що таке блекаут?

Це аварія, через яку споживачі масово відключаються від електроенергії. Технічно - це порушення режиму роботи енергомережі через пошкодження чи знеструмлення обладнання електромереж або втрати генеруючої потужності електростанцій. З цієї причини раптово знижується частота електричного струму, що і призводить до кризи енергоструктури. «Блекаут» - це неофіційна, навіть сленгова назва енергетичної аварії серед фахівців. Після кримського блекауту у 2015 році слово пішло у маси.

Саме англійське слово Blackout утворено від слова Black (чорний) з допомогою підсилювального суфікса out (проти). Буквально це можна перекласти як «занурення у темряву».

Як виникає блекаут?

Електроенергія від виробників надходить до споживачів та розподіляється через мережу. Якщо десь у цій мережі перестає функціонувати якийсь сегмент або вузол (наприклад, через обстріл станції, стихійне лихо чи людський фактор), то решта сегментів компенсує функції втраченого «колеги» і беруть на себе його навантаження. Однак у разі серйозного навантаження вони можуть не витримати і теж відключитися - як аварійно, так і планово, щоб уникнути ще серйозніших пошкоджень. Починається каскадне відключення елементів мережі, й у результаті групи споживачів не отримують електроенергію.

В Україні відключення електроенергії лише через обстріл?

Обстріл - один із основних чинників. Плюс ми використовуємо все більше і більше електрики як на побутовому рівні, так і на виробничому та інфраструктурному. Тобто струм потрібен не лише кухонним мікрохвильовкам та «теплим підлогам», але електроавтомобілям, тролейбусам та трамваям, для електрифікації побутового теплопостачання. Міста споживають електрику будь здоров! А ось чи готові електромережі до таких навантажень? І при підвищенні навантаження – чи готові оператори вкладатись фінансово в оновлення та оптимізацію цих мереж? Відповіді очевидні, але нам, споживачам, від цього, звісно, не легше.

Тобто планові відключення дозволяють знизити навантаження на досить зношені українські електромережі та уникнути блекауту?

Так і є. І якщо бути точним, то в Україні ми спостерігаємо і ситуацію часткового блекауту (аварії на енергомережах), і ситуацію, яка називається браунаут (Вrownout) - у перекладі "затемнення". Це цілеспрямоване відключення окремих регіонів та районів з метою економії електроенергії та підтримки стабільності мережі. Загалом це наші з вами планові відключення. Які можна пережити набагато легше, ніж блекаути.

Ми ж не перша країна, яка переживає таку кризу?

Не перша і не остання. Великих аварій енергосистем у світі було достатньо, і переважно вони припадали на США. Однак рахунок у ті періоди блекауту йшов на години або максимум на кілька днів. Так, у 1977 році в Нью-Йорку трапилася знаменита «Ніч страху»: через попадання блискавки в ЛЕП весь Нью-Йорк із передмістями поринув у імлу від 13-го до 14 липня. Того ж року у США було створено міністерство енергетики.

У 1993-1995 роках Грузія неодноразово залишалася без електрики на кілька годин, причому 1995-го через аварію на Тбіліській ГРЕС. Тоді було відключено практично всі телефони. А у 2000-2003 роках віялові відключення електрики переживав американський штат Каліфорнія, щоправда, це було пов'язано не з блекаутом, а з початком ринкового регулювання цін на електроенергію у штаті та неможливістю задовольнити попит споживачів. Віялові відключення стали повсякденною практикою в штаті, було запроваджено режим надзвичайного енергопостачання. До речі, на тлі енергетичної кризи губернатором штату було обрано Арнольда Шварценеггера. Чи вплинув «термінатор» на енергосистему США, чи ні, але віялові відключення там припинилися.

А в Україні (якщо не брати до уваги віялових відключень у середині 90-х) про блекаут заговорили у зв'язку з подіями в окупованому Криму 2015 року.

Як виглядав блекаут у Криму?

Так, схоже, ми тоді й дізналися про поняття «блекаут» саме після семирічної давності в Криму. У ніч на 22 листопада 2015 року після підриву ЛЕП у Херсонській області в Криму настав блекаут, оскільки 80% електроенергії на Крим виходило саме з цього регіону. Майже пів року окупований острів намагався вижити на генераторах і свічках, електрика то з'являлася, то зникала. При цьому Україна через три місяці відновила всі лінії електропередач і навіть заявила про готовність відновити подачу електроенергії на Крим, але окупаційна влада відмовилася, вважаючи за краще життя за графіками відключень. Повністю період кримського блекауту закінчився у травні 2016 року.

Що робити? Сидіти без світла цілодобово, виїхати?

Наші політики та чиновники вже достатньо налякали мешканців України можливими відключеннями електрики на дні та тижні. Якщо у когось є можливість поїхати в місце, де лампочка загоряється по клацанню домашнього вимикача, а не тільки рубильника на електростанції, то чому б і не поїхати. Якщо такої можливості немає, то можна повірити на слово представникам енергетичного сектору, які змінили риторику та почали говорити, що повсюдного блекауту в Україні взимку не буде.

- Відключення електрики будуть – плановими, позаплановими та навіть аварійними. Проте електрики вже знають, як швидко впоратися з тією чи іншою поломкою в мережі, – запевняє заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко. - Більше того, у кожному місті мають працювати пункти обігріву, які будуть створені за допомогою як місцевої влади, так і ДСНС. Для всіх критичних підприємств країни буде надано генератори. Енергетики у разі найгіршого зі сценаріїв готові протягом 1-3 днів все відремонтувати. Отже, немає потреби у тому, щоб терміново залишати територію України.

Коли відновлять нормальне електропостачання?

Все колись закінчується. Зважаючи на те, що енергосистема України, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, зруйнована майже на половину, відновлювати її доведеться довго, але не нескінченно. Так, на думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, яку він висловив у ході національного телемарафону, на відновлення енергосистеми України може знадобитися від 3 до 7-10 днів.

- Якщо станеться повний блекаут, то за сприятливим сценарієм знадобиться три дні, за негативним – 7-10 днів на відновлення системи та повного споживання в системі, – пояснив Харченко.

Ці 7-10 днів на відновлення – за тієї умови, що ніхто не стрілятиме по нашим електростанціям та лініям електропередач. До речі, жодна енергосистема у світі не зазнавала таких потужних повітряних обстрілів, які б загрожували блекаутом цілій державі.

- Ніхто у світі жодного разу ще такого експерименту не проводив, ніхто у світі не кидав у блекаут систему розміром з українську і не намагався потім її підняти. Це унікальний український досвід! – наголосив Олександр Харченко.

І погодьтеся, поки що ми тримаємося.

Чи зможемо ми обійтися без довгих блекаутів?

Сподіватимемося, що так. Міністр енергетики та вугільної промисловості України Герман Галущенко в інтерв'ю «РБК-Україна» розповів, що обстріл по об'єктах енергопостачання не припиняється, а деякі обстрілювалися по 5-9 разів вже після проведення ремонтів.

– Частину пошкоджень вдалося усунути, запустити обладнання в роботу, але в деяких випадках воно не підлягає відновленню та потребує заміни, – зазначив Галущенко.

Через це в Україні банально закінчилися запчастини для ремонту та заміни пошкоджених елементів енергомережі. Оператори «Укренерго» та ДТЕК шукають нові запчастини та обладнання, щось уже замінено, щось чекає на постачання з-за кордону.

- Поки що нам вистачає проміжку в чотири години (планових відключень. – Ред.), щоб стабільно балансувати енергосистему. Ці проміжки зменшуються в пікові години – з 7 до 10 години ранку та з 17 до 22 вечора, – розповів голова «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Якщо періоди відключень перевищуватимуть 4 години, це вважатиметься вже значними перериваннями електропостачання. Але надчотирьохгодинні відключення зараз відбуваються все рідше і рідше, терміни постійно мінімізуються. І найголовніше: Україна пройшла випробування першими заморозками кілька днів тому. Відновлення нормальної роботи української енергосистеми йде цілодобово, і є всі шанси незабаром побачити світ наприкінці темно-претемного тунелю.

До речі

Що робити зараз

Ми вже не раз про це розповідали, але краще повторимо. За будь-якої можливості заряджаємо телефони та пауербанки, докуповуємо запасні батарейки для пристроїв та ліхтариків. Після відключення електрики виймаємо з розеток всі шнури побутових пристроїв – перестрахування на випадок, якщо в момент повернення електрики буде стрибок у мережі.

Оскільки графіки планових відключень електрики є, можна орієнтуватися за ними, і за пів години - годину до і після відключення утриматися від використання ліфтів.

Звичайно, намагатися самостійно провести електропостачання в квартиру від якихось сусідських джерел живлення за допомогою своїх проводів і котушок категорично не вітається – ні лікарями, ні сусідами, ні працівниками електромереж. І до речі, ви знали, що електрогенератор не повинен використовуватися в приміщеннях? Лише на вулиці.

Інші поради українці, напевно, вже можуть дати самі. Берегти продукти (і викидати, якщо зіпсувалися в холодильнику), не обігріватися газовими плитами, подбати про літніх сусідів і вірити у світле майбутнє.

Запас води, консервованих продуктів, сірників та свічок вже має бути у кожного. Перевірте термін придатності.