Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Підраховуємо знеболювальні та ведемо щоденник: як впоратися з головним болем

Підраховуємо знеболювальні та ведемо щоденник: як впоратися з головним болем
Фото: Тумісу з Pixabay

Осінь - пора загострення всіляких болячок. Головний біль – не виняток.

Пацієнта, що скаржиться на головний біль, часто називають медичною сиротою, оскільки існує безліч причин для його появи і маса хвороб, при яких це додатковий симптом. Тому встановити діагноз за стандартні 15 хвилин прийому у невролога – непросте завдання.

– Саме тому лікар повинен мати повну інформацію, вже проаналізовану пацієнтом, бажано записану за пунктами – історію головного болю людини, – розповідає у своєму професійному блозі невролог Варвара Бірюк. - Він має точно знати: як саме він виникає? Який у нього характер? Чим він супроводжується? Чи не приймає людина забагато знеболюючих? Чи не забула вона сказати про підвищений рівень гормонів, проблеми з обміном речовин або інтоксикації, про хронічні захворювання та препарати від них? Чи не провокує біль фізичне навантаження? Скільки разів на день, місяць та рік виникає? І лише тоді, коли ми визначимося із цими критеріями, може призначатися коректне лікування.

Іншими словами, вирішили позбутися головного болю раз і назавжди – підготуйтеся. Це заощадить час, дасть змогу швидше встановити діагноз та отримати ефективне лікування.

Про які серйозні проблеми може сигналізувати головний біль?

Неврологи використовують певні «червоні прапорці», що дозволяють встановити, чи є біль ознакою дуже серйозного, а часом і небезпечного захворювання.

До них відносяться:

  • раптовий, дуже сильний і різкий, як удар кинджала, біль, як правило, у потиличній ділянці після фізичної чи емоційної напруги, іноді на тлі видимого благополуччя – підозра на субарахноїдальний крововилив. Найчастішою його причиною є розрив аневризми;
  • біль, що посилюється вночі, при напрузі, кашлі, нахилах, положенні «на животі» - підозра на підвищення внутрішньочерепного тиску, не виключено, що внаслідок новоутворення головного мозку;
  • мігренеподібний головний біль (односторонній, пульсуючий, може супроводжуватися нудотою, не залежить від артеріального тиску, порушує працездатність), який з'являється вперше після 25-30 років – підозра на новоутворення головного мозку або аневризму судин головного мозку;
  • зміна звичайного характеру головного болю, тобто будь-який новий біль може бути викликаний масою причин;
  • біль, що супроводжується температурою (потрібно виключити менінгіт);
  • біль із втратою свідомості та судомами (виключити інсульт та новоутворення головного мозку);
  • біль з неврологічним дефіцитом: раптове двоїння в очах, порушення ковтання, мови, слабкість у руках і ногах, хиткість ходи, запаморочення (виключити енцефаліт, інсульт, новоутворення та ще багато причин).

Де «відгукуються» у голові різні недуги?

Локалізація болю безпосередньо пов'язана з причиною захворювання і може виявлятися у різних зонах голови.

  • Остеохондроз, протрузії, грижі, шийний спондильоз, підвищений тонус м'язів шийного відділу – біль у потилиці.
  • Підвищений внутрішньочерепний тиск - болить вся поверхня голови або біль концентрується в передній її частині, в районі чола.
  • Застуда та грип – біль у скроневій та лобовій зонах, у надбрівних дугах.
  • Гіпертонія – важкий пульсуючий біль у потиличній частині.
  • Стрес - давлячий тривалий біль, що стискає голову наче у лещатах.
  • Хвороби органів зору, менінгіт – біль у лобовій зоні.
  • Отит, зубні проблеми, хвороби ротової порожнини – бічний біль із боку запалення.
  • Синусит - давлячий або пульсуючий біль в області очей, чола, щік.

Які існують види головного болю?

1. Мігрень - мабуть, один з найвідоміших різновидів, що характеризується сильним пульсуючим болем, який супроводжується слабкістю, сльозотечею, непереносимістю світла і шуму. Поділяють мігрень з аурою та без аури.

– При мігрені з аурою можуть виникати зорові порушення з мерехтінням та зигзагоподібними лініями перед очима, порушення сприйняття мови, – описує Варвара Бірюк. - Симптоми тривають від 5 до 60 хвилин, потім з'являється односторонній пульсуючий біль, що викликає нудоту або блювання. І все, що хочеться пацієнтові, так це зникнути, забитися у темний і тихий кут, де немає подразників.

Мігрень без аури одразу починається з головного болю. Критерії нападу такі: триває від 4 до 72 годин, біль сильний, пульсуючий, односторонній, посилюється при звичайній фізичній активності, наприклад, ходінні сходами. Супроводжується нудотою і блювотою, острахом світла і звуку.

2. Головний біль напруги - найпоширеніший і найпростіший. Викликається фізичною та психоемоційною перенапругою, найчастіше виникає у тих, хто довгий час перебуває в одному положенні, наприклад, сидить за комп'ютером. Стрес, порушення у шийному чи спинному відділі хребта – фактори ризику.

Це двосторонній симетричний біль, що давить як обруч, з найбільш болючими відчуттями в області потилиці та чола. Може тривати від кількох годин до двох днів, людина при цьому важко переносить світло і шум, погано спить, важко концентрується. Такий біль активізується після нервової перенапруги чи фізичних навантажень.

3. Кластерний біль - це серія атак, що виникає досить рідко і, на відміну від мігрені та головного болю напруги, частіше вражає чоловіків.
Для нього характерні інтенсивні пульсуючі болі з одного боку голови, часто – ближче до ока. Тривати можуть 1-1,5 години, супроводжуються почервонінням очей та обличчя, нежиттю, сльозотечею, підвищеною тривожністю. Іноді напади бувають абсолютно нестерпними.

За словами невролога, спровокувати такі атаки можуть сезонні зміни, алергени, стреси та навіть нітрогліцерин. У 5% випадків кластерний біль голови є спадковим, а ось майже у 70% пацієнтів його викликають підшкірні ін'єкції гістаміну.

До поширених видів, але які легко усуваються, в відноситься головний біль від ліків. Найчастіше це стискаючі відчуття,  які переслідують у першій половині дня. Жінки піддаються їм більше, ніж чоловіки, і це цілком пояснюється причиною виникнення - безконтрольним прийомом ліків. Як тільки-но схема прийому налагоджується під наглядом лікаря, такий біль зникає.

Коли час звертатися за допомогою?

Наш могутній больовий поріг, тотальна зайнятість, нелюбов до відвідування лікарень та життя у воєнних умовах дозволяють терпіти головний біль до критичних моментів. Однак він має свої сигнали тривоги, після отримання яких краще не зволікати.

  • Зниження працездатності та якості життя в цілому.
  • Тривога та паніка в очікуванні нового нападу.
  • Підвищення дози препаратів зі зняття болю.
  • Зміна характеру болю: він частішає, посилюється, змінює місця локації.
  • Поява болю на тлі перепадів тиску.
  • Супровід симптомами у вигляді підвищення температури, сильної слабкості, порушення координації рухів, проблем з концентрацією та мовленням, блювання, оніміння кінцівок, зниження чутливості.
  • Раптове виникнення болю, що супроводжується стрімким погіршенням самопочуття.
  • Наростання болю за будь-яких, навіть мінімальних, рухів.
  • Приєднання до неприємних відчуттів у голові болю у серці.

Чи можна допомогти собі?

Мова не про чудову пігулку «випив і одужав», а про можливість скоротити частоту нападів самотужки.

На думку лікаря-невролога Анастасії Гончар, при головному болі напруги, який є для нас звичайним, потрібно перш за все подумати, чому він міг виникнути, і пригадати можливі тригери. Ними можуть бути: недосипання, нервова напруга, прийом алкоголю, пропуск їжі, низький або високий артеріальний тиск, нестача води в організмі, надто інтенсивна робота, стрес.

– Якщо головний біль має набридливий хронічний характер, добре було б вести щоденник, – розповіла лікар на вебінарі, організованому проєктом «ЛікарТУТ». - Записувати, як болить, наскільки інтенсивно, потім раз на місяць ви його відкриваєте, аналізуєте і вже розумієте, чому біль міг виникати.

Чи потрібно терпіти біль голови?

У разі мігрені цього краще не робити, попереджають неврологи. При встановленому діагнозі для усунення нападів є лікування, яке визначає лікар.

– Це можуть бути звичні знеболювальні – ібупрофен, парацетамол, аспірин у певних високих дозах, – каже Анастасія Гончар. – Або специфічні препарати – триптани, які призначає лікар. Випивається пігулка, велика кількість води – і напад знімається.

А ось у разі головного болю напруги можна допомогти собі і без таблетки – просто фізичною активністю. Невролог рекомендує невелику прогулянку, самомасаж шиї чи шкіри голови, гімнастику.

- Не завжди одразу потрібні пігулки, до того ж вони несуть певну загрозу, – попереджає експерт. – При хронічному головному болю та частому прийомі знеболюючих виникає рикошетний головний біль від їх надмірного вживання – достатньо трьох місяців. Як не парадоксально, це так і працює, а ми дивуємось, чому пили цитрамон, а тепер від нього тільки гірше. І вже в таких випадках впоратися з болем самостійно не вийде, треба звертатися до лікаря.

Чи існує норма для прийому знеболюючих?

Щоб не допустити звикання до таблеток та поггіршення ситуації, не можна приймати більше 10 таблеток на місяць, якщо це триптани – препарати від мігрені. І не більше 15 штук на місяць у разі звичайних знеболювальних. І якщо за день ви п'єте три таблетки «від голови», то таких днів не повинно бути більше п'яти на місяць. А коли це неможливо через щоденний головний біль, прийміть це за привід звернутися до невролога, щоб він призначив профілактичне лікування.

Що робити з головним болем під час місячних?

Біль, який переслідує величезну кількість жінок, триває два-три дні і від якого нічого не допомагає, може бути менструальною мігренню, попереджає невролог. Міні-профілактикою у разі може бути прийом триптанів чи нестероїдів у перші три дні місячних – схему розписує гінеколог.