19 серпня
Завантажити ще

«Бустер бустера»: що потрібно знати про повторну ревакцинацію

«Бустер бустера»: що потрібно знати про повторну ревакцинацію
Фото: Reuters

МОЗ України схвалило рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, розроблені у червні. Тепер і у нас можна отримати другу бустерну дозу проти COVID-19, що її рекомендували в Європі й давно застосовують в Ізраїлі, США, Великій Британії, Японії. Щоправда, не всім, не скрізь і не зараз.

Що колотимуть і коли?

Друга бустерна доза вводиться не менш як через чотири місяці після першої. Для цього рекомендовано мРНК-вакцину, і наразі в Україні це Comirnaty/Pfizer. У соцмережах точаться дискусії про те, що на початку року ті, хто щепився «Короноваком», могли за бажанням і перший бустер зробити цією ж вакциною. І чому тоді вибору немає нині, враховуючи, як багато людей похилого віку вакцинувалися ним, оскільки «Короновак» легше переноситься?

У рекомендаціях НТГЕІ у відповідь зазначено: дані про застосування бустерних доз є тільки для мРНК-вакцин. Отримано їх у результаті досліджень, що оцінюють ефективність четвертої дози через чотири місяці після третьої.

- Дослідження демонструють, що особи, які отримали другу ревакцинацію через 4 місяці після першої, мали в десятки разів перевищуючі рівні нейтралізуючих антитіл проти SARS-CoV-2 дикого типу, варіантів «Дельта» та «Омікрон» порівняно з тими, хто отримав тільки одну бустерну дозу, - наголошується у заяві НТГЕІ.

Те, що бустер робиться "Пфайзером", підтвердили і в кількох пунктах вакцинації. Щоправда, йдеться про першу ревакцинальну дозу.

- У новинах бачили, але нам поки що жодних розпоряджень про другий бустер не надходило, - розповіли «КП в Україні» в одному з вакцинальних пунктів на Дніпропетровщині. – Це не в один день відбувається, та й тут хоч б на перший прийшли – затишшя вже котрий тиждень.

У соцмережах найсвідоміші діляться історіями, як безуспішно намагалися записатися на четверте щеплення. За словами Тетяни з Києва, сімейний лікар відповіла, що поки що це технічно неможливо – база даних не розрахована на другий бустер, він у ній просто не відображається. Тому всім, кому він призначений, доведеться почекати, доки оновиться функціонал електронної системи.

Кому показано «бустер бустера»?

Згідно з рекомендаціями МОЗ, поки що у цьому переліку шість категорій:

  1. Ті, кому понад 60 років.
  2. Ті, хто живе в будинках для людей похилого віку, геріатричних пансіонатах, у будь-яких установах, де здійснюється догляд за літніми людьми.
  3. Люди з інвалідністю.
  4. Пацієнти з імуносупресією.
  5. Люди віком від 18 до 59 років з медичними станами, що підвищують ризик важкого перебігу коронавірусу (перелік станів – нижче).
  6. Пацієнти віком від 18 до 59 років з численними хронічними захворюваннями, що підвищують ризик важкого перебігу хвороби.

Хто може одержати четверту дозу не чекаючи 60 років?

У рішенні Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, де перераховано ці категорії, зазначено: перелік не вичерпний, лікарі можуть його розширювати.

З якими діагнозами точно рекомендовано другий бустер:

  • онкопатологія: зокрема, діагностована в останні 5 років онкологія, проведення хіміотерапії та променевої терапії, імунотерапія, прогресування хвороби незалежно від лікування;
  • хронічні запальні стани, що вимагають лікування протиревматичними препаратами або імуносупресивної терапії: у тому числі лікування червоного вовчаку, ревматоїдного артриту, хвороби Крона, виразкового коліту;
  • хронічні хвороби легень: у тому числі хронічна обструктивна хвороба легень, муковісцидоз, інтерстиціальна хвороба легень, тяжкий ступінь бронхіальної астми;
  • хронічні захворювання печінки: у тому числі цироз, аутоімунний гепатит, неалкогольна жирова хвороба печінки, алкогольна хвороба печінки;
  • тяжкі захворювання нирок: 4-я чи 5-а стадії;
  • хронічні неврологічні хвороби: зокрема інсульт, деменція, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, церебральний параліч, міопатії, епілепсія;
  • цукровий діабет, що потребує лікування;
  • хронічні захворювання серця: зокрема ішемічна хвороба, застійна серцева недостатність, кардіоміопатія, погано контрольована гіпертензія, легенева гіпертензія, захворювання клапанів серця, тяжкі вроджені вади серця;
  • люди зі складними проблемами у здоров'ї або численними супутніми хворобами, що підвищують ризик тяжкого перебігу ковіда: наприклад, синдром Дауна або комплекс мультисистемних розладів;
  • третій рівень ожиріння з індексом маси тіла більше 40кг/м2;
  • виражена мала маса тіла з індексом менше 16,5 кг/м2.

Кому поки що не рекомендовано?

Якщо коротко, то без проблем зі здоров'ям вагітним, медикам та решті, кому ще не виповнилося 60. Обґрунтовують це експерти тим, що дані про користь бустера для молодих і здорових дуже обмежені, а ті, що є, демонстрували її мінімальність.

Тому поки що другу ревакцинальну дозу не отримають: люди до 60 років, які не мають жодних факторів ризику для тяжкого перебігу ковіда; вагітні без супутніх захворювань; люди з професійної групи ризику, зокрема медики, які не мають супутніх хвороб, що підвищують ризики.

Щодо «недопуску» здорових медиків у багатьох є питання, оскільки вони здебільшого вакцинувалися давно і після першого бустера минуло вже 4 та більше місяців. А перед загрозою осінньої хвилі хтось, а медпрацівники  насамперед мають бути захищені, інакше хто нас лікуватиме? Але, можливо, дозвільний список другого бустера до осені розшириться.

Чи ефективні «старі» вакцини?

Цієї осені світ чекає на новий бустер, який розробляють фармкомпанії і який повинен захищати від нових штамів «Омікрона» ВА.4/5. Тих, які вже підняли коронавірусну хвилю в США, Європі, Індії.

Подваріант ВА.5, який ухиляється від імунного захисту і після хвороби, і після вакцинації, вчені вже назвали еволюцією цього вірусу. І, здається, який сенс тепер у вакцинації, якщо щеплення не є надійним захистом від зараження?

Про сенс свідчать цифри: за даними Центру контролю та профілактики захворювань США, ймовірність інфікування цим варіантом серед невакцинованих приблизно у п'ять разів вища, ніж у щеплених. У них у 7,5 разу вищий ризик госпіталізацій та у 15 разів – ймовірність летального результату.

І вакцинацію наразі слід розглядати не як гарантію не захворіти, а як захист від смерті, госпіталізації чи підключення до апарату штучної вентиляції легень. Тим більше що ВА.5 вражає легені сильніше, ніж ранні версії «Омікрону», а це означає підвищення ризику перебігу хвороби для найуразливіших груп. Особливо для людей похилого віку: у Європі кількість нових пацієнтів старше 65 років щотижня зростає в середньому на 30%.

Що стосується надії на осінній бустер від нових різновидів «Омікрона», то вчені не надто покладаються на його ефективність. Як працюватимуть препарати, що виробляють імунітет до кількох різновидів коронавірусу, покаже час.

На думку американського епідеміолога, директора Центру досліджень та політики в галузі інфекційних захворювань Майкла Остерхолма, велика ймовірність, що за кілька місяців на зміну ВА.5 прийде щось інше. І переслідуючи вірус і створюючи нові вакцини, людство завжди буде на день спізнюватися. Тому найкраще, що може зробити кожен, – отримати ту вакцину, яка доступна прямо зараз.

Де щепитися?

За інформацією МОЗ, отримати другий бустер можна у будь-якому пункті чи центрі вакцинації, перелік яких можна переглянути тут.

Але краще все ж таки заздалегідь уточнити у сімейного лікаря, чи все вже налагоджено, або зателефонувати за загальним для України телефоном 16-77 чи безпосередньо до пункту вакцинації. Несподіванки можуть бути різні: не відображається вакцина, не працює сам центр, не завезли препарат. Судячи з відгуків у соцмережах, і перший бустер змогли зробити не всі, хто хотів, причому йдеться не лише, наприклад, про Чернігівську область, куди зайшла війна, а й про тихий у цьому сенсі Луцьк.

Тим часом

«Все одно всі помремо», або Чому люди похилого віку не йдуть і за першим бустером

Сімейні лікарі констатують: вакцинальне пожвавлення, яке сталося наприкінці минулого року після смертоносного сплеску «Дельти», змінилося на повний штиль. І черг нема, і вакцина є, але люди не йдуть.

– Із вакцинацією літніх пацієнтів просто біда, – каже сімейний лікар Ірина Лебідь. – За ці кілька місяців на тлі стресу загострилася вся «хроніка» – навіть та, про яку не пам'ятали. Але коли починаєш говорити, що добре б до осені прищепитися, або зробити бустер, або хоча б доробити почате, а багато хто як зробив перед війною одне щеплення, так і забув, – відмахуються. Зрозуміло, що когось підштовхували діти, котрі тепер поїхали. Хтось став жити за принципом «все одно все помремо», хтось вирішив, що це була «змова», тому що тепер ніхто не хворіє. І переконувати, як рік тому, наразі нема кому, хіба що сімейним лікарям – і то якщо вистачає часу та енергії.

Медики просять усіх, хто входить до групи ризику, за першої ж нагоди і «наздогнати» пропущений бустер, і доробити або розпочати первинну вакцинацію. Заразитися буде легко: і імунітет не захищає від нових штамів, і захисту ніхто не дотримується, і восени навіть без «Омікрона» зростають темпи поширення вірусних інфекцій. А з урахуванням війни це ще й додаткове навантаження на лікарів, які й так працюють на межі своїх можливостей.