Завантажити ще

Заступник директора української школи в Польщі Антоніна Михайловська: Викладачі у нас теж біженці

Заступник директора української школи в Польщі Антоніна Михайловська: Викладачі у нас теж біженці
Фото: facebook.com/SzkoUA

Багато українців, які втекли від війни до Польщі, опинилися перед вибором – віддавати дітей до місцевої школи без знання польської мови чи вчитися в українській школі дистанційно. У першому випадку діти не розуміли місцевих учителів, у другому – були позбавлені спілкування з однолітками. Проблему вирішили спеціальні українські школи, що їх відкрили після початку вторгнення Росії в Україну.

Чим така школа відрізняється від місцевих загальноосвітніх закладів і чи діятиме наступного навчального року? Про це розповіла заступник директора першої української школи у Варшаві SzkoUA Антоніна Михайловська.

Навчаються за українською програмою

- Антоніно, у чому особливість першої Варшавської української школи?

Заступник директора першої української школи у Варшаві SzkoUA Антоніна Михайловська. Фото: facebook.com/SzkoUA

Заступник директора першої української школи у Варшаві SzkoUA Антоніна Михайловська. Фото: facebook.com/SzkoUA

- Ми відкрилися 11 квітня 2022 року та працюємо досі. Організатори школи намагалися створити звичне та безпечне середовище, в якому можна навчатися знайомою дітям мовою. Поки що таких шкіл небагато, і розташовані вони у великих містах – Варшаві, Кракові, Вроцлаві.

Наша школа була започаткована без підтримки держави, силами волонтерів. За три тижні ми були готові до праці. Це було б неможливо без щасливих випадків - особливі люди зібралися в особливий час за особливих обставин.

– А хіба до цього у Польщі не було українських шкіл?

– У Варшаві до початку цієї жахливої війни працювала одна українська школа, проте вона призначалася для мігрантів з України, а не для дітей біженців. Раніше ця школа була дуже маленькою, але зараз розрослася зі зрозумілих причин. Але, на відміну від нашої, школа для українських мігрантів у Польщі мала інші цілі та створювалася за нормальних умов.

- Розкажіть, чим ваша школа відрізняється від польської, до якої пішли багато українських дітей?

- Усім! (Сміється.) Вчителями, дітьми, програмою. У нас – справжня українська школа: польське МОН не має до неї жодного відношення. Наші діти навчаються за українською програмою та отримуватимуть такі ж документи, як після закінчення української школи.

Створено 10 партнерських шкіл у «Давидівській громаді», яка погодилася прийняти наших дітей, хоча фізично вони перебувають у нас.

– У вашій школі є уроки польської мови?

- Є, але вони не схожі на уроки у польських школах. У місцевих школах – польська література, польська граматика, а у нас у школі польську мову викладають як другу іноземну. Перша мова – українська – «Рідна мова», друга – англійська чи польська.

Для українських дітей навчання у польській школі – додатковий стрес.

- Українським дітям зручніше навчатися у такій школі: багато хто скаржився на те, що діти нічого не розуміють на уроках у польських школах.

- Я вже багато разів пояснювала, польським медіа у тому числі, що прийом українських дітей до місцевих шкіл – це екстрене рішення нашої влади, спричинене бажанням допомогти дітям з України. Проте стратегічного підходу у цьому питанні не було. Для українських дітей навчання у польській школі – додатковий стрес.

Якщо людина приїхала рятуватися від війни і планує повернутися додому після її закінчення, то така школа, як у нас, – найкраща.

Викладачі теж біженці

- Скільки дітей навчається у SzkoUA?

– Нині близько 250 дітей. Однак у нас велика плинність - одні їдуть, інші приїжджають. Як правило, у нас навчається не менше 230 дітей та не більше 270.

Зважаючи на те, що хтось постійно виїжджає, ми завжди готові прийняти нових дітей.

- Ви маєте вільні місця, до вас можна приходити?

- Можна, звичайно! Зважаючи на те, що хтось постійно виїжджає, ми завжди готові прийняти нових дітей.

- Вчителі вашої школи – теж біженці з України?

- Так, майже всі. Адміністративна частина – дирекція, обслуговування – майже всі біженці. Один поляк займається закупівлею для школи, і є людина, яка вирішує технічні проблеми. Він також біженець, але не з України, а з Таджикистану. Я – теж полячка: у школі потрібна людина, яка була б містком між українською школою та зовнішнім світом – тому я тут.

- Вчителі не виїжджають так часто, як учні?

- Наш колектив учителів досить стабільний. З початку роботи змінився лише один педагог. Наш директор – Оксана Колесник – теж українка, свого часу вона була директором однієї із чернігівських шкіл. Якби вона нам відмовила, то нашої школи могло б не бути. Тому розраховуємо на її роботу і наступного навчального року.

– Українські вчителі ще можуть влаштуватися до вас на роботу?

- Поки що, на жаль, ні. Можливо, щось зміниться на новий  навчальний рік, якщо хтось із педагогів поїде. Цього літа ми збираємося прийняти ще максимум 3-4 людини.

- Ви працюватимете і наступного навчального року?

- Так. Наша школа діятиме ще мінімум рік: скоро підпишемо договір із нашим спонсором, щоб навчати дітей українських біженців наступного навчального року.

Зараз у SzkoUA навчається близько 250 дітей. Фото: facebook.com/SzkoUA

Зараз у SzkoUA навчається близько 250 дітей. Фото: facebook.com/SzkoUA

Вільний доступ до інтернету та безкоштовний обід

- Якщо ви не пов'язані з польською державою, хто спонсор вашої школи?

- Ініціаторами школи був «Клуб католицької інтелігенції у Варшаві», який поєднався з «Українським будинком у Варшаві», фонд «Наш вибір». Далі до нас приєдналися ще дві організації, включаючи «Фонд польської школи». Вони створили нашу школу і через «Український дім» знайшли спонсора – Save the children international – ця організація давно допомагає дітям із зон конфліктів.

- На допомогу з підручниками, шкільним приладдям та харчуванням можна розраховувати?

- Так, у нас у школі все безкоштовно. Діти отримали зошити та пенали – майже нічого не потрібно було купувати. У нашій школі є вільний доступ до інтернету і обід у нас безкоштовний.

- А як із підручниками?

- Із підручниками складніше. Ми отримали літературу через посольство та інших спонсорів, але поки що багатьох посібників не вистачає. І тут на допомогу приходить інтернет. Сподіваємося, наступного навчального року ситуація із підручниками покращиться.

Ми отримали літературу через посольство та інших спонсорів, але поки що багатьох посібників не вистачає. На допомогу приходить інтернет.

- Що кажуть учні? Наскільки комфортно дітям?

- Це у них треба питати. (Сміється.) Проте, окрім освіти, ми спочатку були налаштовані на психологічну підтримку дітей – намагаємось, щоб у нас їм було комфортно.

- Як і де ви навчаєтесь?

- Ми знаходимося не в самому центрі Варшави, але місце розташування добре. Нам дуже пощастило з приміщенням: на виділені кошти ми орендували будівлю, де раніше знаходився вищий навчальний заклад, і адаптували його до своїх потреб.

У нас повна школа – 11 класів, у наявності – 9 залів, тому 2 класи ми перевели на другу зміну. Решта навчається з 8.30, у кожного є свій клас і по 2 класних керівника.

Закриється після війни

- В українських школах навчання закінчилося наприкінці травня, у польських навчаються до 24 червня, а у вас?

– Ми продовжуємо вчитися. Спочатку вирішили, що допрацьовуватимемо втрачений березень. Плануємо закінчити навчальний рік 24 червня.

- Під час занять чи перерв українські діти перетинаються із польськими?

Ми бачимо, що українська школа в Польщі потрібна і наступного навчального року, тому закриватися не будемо, продовжимо роботу.

- З польськими дітьми наші учні поки що не спілкувалися, лише з місцевими вчителями польської мови. Натомість наступного року плануємо партнерство з іншими польськими школами. Ми ж поки що існуємо лише 2 місяці! Весь цей час ми працювали над тим, щоб у нас було безпечно, приємно, щоб усі себе почували добре.

- Читала, що деякі школи організували навчання для українських учнів по обіді, щоб діти не відмовлялися від дистанційного навчання у своїй школі.

– Ми так не робили. Так робили інші українські школи, які також перебувають у Варшаві. Другу зміну вони обрали тому, що вранці у школі займаються польські діти, а по обіді з'являлася можливість навчатися в українців.

- Отже, у Польщі, зокрема у Варшаві, існує таки не одна українська школа?

- Мені відомо про три українські школи в нашій столиці, які зараз відкрилися. Ми просто зробили це раніше за всіх.

Ми спочатку хотіли дати можливість дітям біженців закінчити навчальний рік та отримати українські документи. Як буде далі – побачимо. Ми бачимо, що українська школа у Польщі потрібна і наступного навчального року, тому закриватися не будемо, продовжимо роботу.

- Виходить, SzkoUA існуватиме лише на час війни?

- Ідея була така, що наша школа потрібна дітям біженців на час воєнних дій в Україні. Тому я сподіваюся, що в майбутньому в ній уже не буде потреби.

Довідка КП

Як потрапити до школи. Зараз йде набір дітей лише у 3, 4, 5, 7, 8 та 10 класи. Якщо ви зацікавлені, звертайтесь до секретаріату SzkoUA за телефоном у Польщі: +48 733 200 128. Або безпосередньо у Варшаві за адресою вул. Груєцька 128 А, 1 поверх.

Докладніше ви можете дізнатися на сайті SzkoUA: https://www.vshkolu.edu.pl/