29 червня
Завантажити ще

Зіткнення з Європою: юридичні нюанси для тих, хто виїхав і хто планує їхати

Зіткнення з Європою: юридичні нюанси для тих, хто виїхав і хто планує їхати
Фото: REUTERS/Джон Наска

З початку війни юрист Яків Гольдарб займається юридичним волонтерством – безкоштовно консультує українців. Причому, як тих, хто залишився в Україні, так і тих, хто виїхав за кордон.

У нас прийнято вважати, що ті, хто евакуювалися в благополучні європейські країни, потребують юридичної допомоги найменше – мовляв, у них і так у шоколаді. Але самі вимушені переселенці готові з цим посперечатися, та й наш співрозмовник визнає: запитань від таких людей – десятки, хоч багато хто й повторюється.

Що вигідніше отримати – тимчасовий захист чи статус біженця? Чи мають чоловіки 18-60 років, які виїхали з країни до початку війни, повернутися назад? Чи можна продовжити термін дії закордонного паспорта за кордоном? Чи не доведеться працюючим у Європі сплачувати податки двічі?

Ці та багато інших питань ми обговорили з юристом Яковом Гольдарбом.

Про статус

- Яків, незважаючи на те, що сьогодні за кордоном знаходяться мільйони українських вимушених емігрантів, багато хто так і не визначився, на якому правовому статусі їм зупинитися – біженця, тимчасового захисту, тимчасового притулку?

Яків Гольдарб. Фото: Особистий архів

Яків Гольдарб. Фото: Особистий архів

- На сьогодні таких варіантів два – набуття тимчасового захисту або набуття статусу біженця (він же - тимчасовий притулок).

Відразу зазначу, що процедура набуття статусу біженця дуже зарегульована. І найголовніше полягає в тому, що цей статус можна отримати лише в першій країні, куди людина потрапила після перетину українського кордону. Тобто з огляду на те, що літаки не літають, статус біженця українці можуть отримати лише в країнах, з якими у нас є кордони. Логіка тут будується на тому, що людина опиняється у статусі біженця у критичній ситуації, коли вона рятується втечею. А якщо він в одній країні побував, в іншу прокотився, то вже трохи нагадує туриста.

Крім того, після подачі документів потрібно довго чекати на рішення – в середньому близько півроку, але процес може затягнутися. І весь цей час людина дуже обмежена у правах: вона не має права працювати і не має права залишати територію країни, у тому числі й повертатися додому. Житло нададуть, але, найімовірніше, це буде місце у таборі для біженців.

Тому я раджу набувати статусу тимчасового захисту. З 4 березня європейські країни надають українцям такий статус терміном на 1 рік із можливістю пролонгації та врахуванням місцевого законодавства. До плюсів статусу відносяться швидкість його отримання (в середньому близько місяця), доступ до роботи, соціальної допомоги, медицини, а також свобода пересування. Тобто, ті, кому не підійшла обрана країна, можуть без проблем обрати іншу.

Наприклад, до мене зверталися по консультацію люди, які зупинилися в Болгарії. Але потім вони вирішили, що Болгарія їм не підходить навіть через дуже скромні виплати, і вони перебралися до Німеччини.

- Тобто, після отримання тимчасового захисту в одній із країн ЄС, місце проживання можна легко змінювати?

- Так, ні Директива ЄС 2001/55/ЄС щодо тимчасового захисту від 20.07.2001, ні Рішення Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 не обмежують отримувачів тимчасового захисту з України у праві вибору місця проживання. Але, звісно, ​​не можна забувати законодавстві конкретної країни перебування.

Потрібно повідомити місцеву владу про виїзд в інший регіон, іншу країну або про повернення додому. Але в кожній країні і навіть регіоні країни можуть бути свої нюанси.

- До речі, ті, хто сьогодні планують повернутись з Європи додому, вже лякають один одного, що при від'їзді доведеться оформити не менше документів, ніж при отриманні статусу…

– Не думаю, що це буде складно. У загальному випадку потрібно повідомити місцеву владу про виїзд до іншого регіону, іншої країни або повернення додому. Але з огляду на те, що в кожній країні і навіть регіоні країни можуть бути свої нюанси, гадаю, неважко зайти до місцевої поліції та попросити роз'яснити порядок зміни місця перебування.

Про документи

– Питання, яке сьогодні хвилює дуже багатьох, стосується чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон до 24.02.2022. Чи зобов'язані вони повернутися назад, і яка відповідальність на них чекає у разі неповернення?

- Чинним законодавством України такий обов'язок не передбачено. Тому неповернення на батьківщину чоловіка призовного віку не може розцінюватися як правопорушення, тому відповідальності за це немає. Відповідний законопроект справді був, але він так і не став законом.

Крім того, хочу нагадати, що згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.

- Ще одне популярне питання стосується прострочених документів. Чи можна перебуваючи за кордоном продовжити термін дії закордонного паспорта?

Термін дії закордонного паспорта може бути продовжено до п'яти років Заяву разом із паспортом потрібно подати до територіального органу або територіального підрозділу Державної міграційної служби, посольства або консульської установи України, за місцем обігу.

- Так, таку можливість передбачено, зокрема, Постановою Кабміну №170 від 28.02.2022 року, яка затвердила Тимчасовий порядок внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до пункту 18 цього Тимчасового порядку, у разі закінчення терміну дії паспорта для виїзду за кордон цей термін може бути продовжено до п'яти років на підставі заяви особи або її законного представника.

Заяву разом із паспортом потрібно подати до територіального органу або територіального підрозділу Державної міграційної служби, посольства або консульської установи України за місцем обігу.

Інформацію про продовження терміну дії паспорт вносять безкоштовно в день звернення.

Про матеріальну допомогу

- Якщо людина в Україні є, скажімо, приватним підприємцем, чи має вона право отримувати матеріальну допомогу від країни ЄС? Чи не спричинить отримання цієї допомоги подальших штрафів від податкової служби в Україні?

- Право на отримання всіх складових тимчасового захисту, у тому числі й матеріальної допомоги від країн ЄС, мають громадяни України (і громадяни інших країн, які до 24.02.2022 проживали в Україні на законних підставах), які виїхали за її межі через загрозу для життя та здоров'я. Отримання допомоги залежить від колишнього роду занять, професії, наявності чи відсутності статусу підприємця, раніше задекларованих доходів тощо.

Справа в тому, що людина отримує допомогу саме як громадянин України, і її отримання ніяк не пов'язане із веденням підприємницької діяльності, а суми допомоги не вважаються прибутком від такої діяльності. Підсумовуючи, резюмуємо: отримання такої допомоги не може спричинити застосування штрафних санкцій з боку українських податківців.

- Останнім часом неодноразово чула про те, що, якщо «помітитись», можна отримати тимчасовий захист у двох країнах і, відповідно, отримувати дві матеріальні допомоги. Чи справді це технічно можливо і чим загрожує така «винахідливість»?

- Так, деякі справді так і роблять. Мої знайомі, які зараз живуть у невеликому містечку неподалік Франкфурта, розповіли, що їхню щомісячну допомогу розділили на частини та платять раз на тиждень. І зроблено це було саме після того, як наші «підприємливі» співгромадяни реєструвалися, отримували допомогу на місяць уперед, переїжджали на інше місце, знову реєструвалися та знову отримували допомогу.

Хочу застерегти: робити так не варто. Наприклад, відповідно до українського Кримінального кодексу такі дії кваліфікуються як шахрайство. У Європі зараз на це іноді дивляться крізь пальці – є лояльність до українців, спрацьовує політичний момент. Але довго так продовжуватись не буде. Вже сьогодні в Європі заговорили про економію та здійснення контролю за витратами отримувачів допомоги. Тож шахрайство рано чи пізно спливе, і за цим підуть стягнення отриманих сум, штрафи, можливо, депортація та заборона на в'їзд. Словом, зловживати гостинністю Європи не варто.

Уже сьогодні в Європі заговорили про економію та здійснення контролю за витратами одержувачів допомоги. Так що шахрайство рано чи пізно спливе, і за цим підуть стягнення отриманих сум, штрафи, можливо, депортація та заборона на в'їзд".

- Нещодавно в одному з гуртів прочитала таке повідомлення: дівчина повернулася в Україну, а через тиждень їй прийшли гроші на польську карту. Щоправда, на жаль, її питання було не про те, як ці гроші повернути, а про те, як їх перекинути на картку українського банку.

- Це те, про що ми говорили вище – про свій від'їзд необхідно попереджати місцева влада. Використання цих грошей навряд можна вважати правомірним, враховуючи, що це цільові гроші, а ситуація, судячи з усього, в одержувачки змінилася. Тому якщо є технічна можливість, гроші треба повернути.

Про роботу та податки

- Мої знайомі зіштовхнулися із питанням щодо податкового резидентства. Вони зараз живуть у Польщі, але продовжують віддалено працювати в українській компанії. При отриманні PESEL (польський айді) їх попередили: через 180 днів вони мають бути готові сплачувати податки у Польщі, оскільки вважатимуться польськими податковими резидентами. А як податки в Україні?

- Справді, багато країн вважають, що, якщо людина прожила на їхній території понад 183 дні (тобто понад півроку), вона вважається їх резидентом і має сплачувати податки в країні проживання. Тут проблема в тому, що за українськими законами громадянин України не втрачає податкового резидентства через те, що він мешкає півроку за кордоном.

Та й з морального погляду це нелогічно: країна претендує на частину доходу особи, яка вимушено переїхала, продовжує працювати в Україні та будь-якої миті може повернутися додому.

Але, на жаль, сьогодні це питання не врегульоване.

- То що робити? Сплачувати податки і у Польщі, і в Україні?

- Якщо говорити про Польщу, то з цією країною в України укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування. Якщо людина працювала в Польщі та сплачувала податки, то перед поверненням до України вона має взяти у податкового органу довідку про отримані за період перебування в Польщі доходи та про утримані (виплачені) з них податки. Вони зараховуватимуться. Тобто, згідно із законом, ці суми потрібно буде декларувати в Україні як іноземний дохід, але наявність даної довідки допоможе не сплачувати податки двічі.

- А як взагалі українські податківці дізнаються, що людина працювала у Польщі? Може, все ж таки діяти за ситуацією і, якщо можна, взагалі про це промовчати?

- Можуть дізнатися, а можуть і не впізнати. Але треба брати до уваги, що взаємообмін такою інформацією відбувається, щоб уникнути приховування доходів.

- З якими країнами Україна ще укладена угоди про уникнення подвійного оподаткування?

– це десятки країн, серед яких Німеччина, Австрія, Угорщина, Чехія, Хорватія, Італія, Португалія, Словаччина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Греція, Кіпр, Ісландія, Ірландія, Данія, Норвегія, Люксембург. Повний список країн можна переглянути тут.

- Вдома в Україні наші співгромадяни звикли, що податки можна не платити та отримувати зарплату у «конверті». Чим загрожує несплата податків у Європі?

Багато дзвінків (про легалізацію коштів) від гравців крипторинка, які заробили просто космічні гроші і тепер хочуть їх легалізувати без сплати податків. Мені це незрозуміло: заробив величезну суму - сплати податки.

- Говорячи відверто - часто нічим не загрожує. Якщо людина не хоче легалізувати свій дохід і досягла з цього питання угоди з роботодавцем, податкова може про це ніколи не дізнатися.

До того ж, говорячи про нелегальні заробітки в Європі, треба розуміти, що йдеться про низькооплачувані вакансії. Великих грошей у «конверті» в Європі не платитимуть.

Вся система влаштована так, що доходи періодично доводиться підтверджувати, і людина невдовзі розуміє: треба офіційно працевлаштовуватися.

Накопичити нелегальні заробітки та вивезти їх в Україну теж не вдасться: згідно із законом, ввезення суми понад 10 тис. євро підлягає декларації, тобто походження грошей потрібно підтверджувати документально.

- Наскільки часто до вас сьогодні звертаються люди із консультацією щодо легалізації коштів?

– Це дуже частий запит. Багато дзвінків від гравців крипторинка, які заробили просто космічні гроші, і тепер хочуть їх легалізувати без сплати податків. Мені це незрозуміло: заробив величезну суму – сплати податки. Стань героєм не тільки для країни в цей непростий час, а й у певному сенсі для себе. Але не всі бажають бути героями.

Наприклад, нещодавно до нас був запит на надання волонтерської, тобто безкоштовної юридичної допомоги від людини, яка цікавилася, як вивезти з України 100 тисяч доларів готівкою. Я навіть не знаю, що тут дивує більше – зміст прохання чи той момент, що людина, маючи 100 тис. доларів на руках, просить про безкоштовну консультацію.

– І що ви йому відповіли?

- Надіслали посилання на інформацію про правила вивезення та заповнення декларації.