Всі фани «МастерШеф» пам’ятають Юлію Жигуліну як учасницю проєкту «МастерШеф. Професіонали-2», який вона залишили за крок до фіналу. Сьогодні ж Юля працює на кулінарному фронті й готує страви для наших воїнів у Боярці.
- Юлю, ми коли з вами переписувалися, ви говорили, що немає зв’язку. Яка ситуація у Боярці зараз?
- Обстрілюють з «Градів». Багато поранених, є загиблі. Дружина нашого бійця загинула у Святопетрівському.
- Ви, як і багато «мастершефівців», зараз годуєте наших бійців. Що готуєте? Що потрібно?
- Я відповідальна за все харчування нашої територіальної громади – годуємо бійців тероборони, різні підрозділи бійців ЗСУ, а також цивільних людей, які цього потребують, - самотніх бабусь, родини з дітками.
В основному нам постачають курятину, тому дуже багато страв йдуть з курятиною. В першу чергу перепрацьовується те, що швидко псується. Це кисломолочна продукція – йогурти, сир, які нам надають в якості гуманітарної допомоги, картопля, овочі, у яких закінчується строк зберігання. Це все перепрацьовується в страви.
Малозабезпеченим чи багатодітним родинам потрібне молоко, яйця, дитячі суміші, тому ми формуємо такі набори, і раз на тиждень люди отримують харчову допомогу.
Також групам бійців, які від’їжджають на 2-3 дні, потрібно збирати сухпайки. Тому є потреби в якихось хлібцях, тушонках, паштетах, різних намазках, щоб наші хлопці могли це з’їсти в дорозі.
- Допомагають більше продуктами чи й грошима?
- І так, і так є. Ми подаємо офіційні запити від Боярської ТрО, нам присилають продукти, також перераховують кошти і люди. Зараз дуже бракує одноразових та сміттєвих пакетів, одноразового посуду. Побутова хімія потрібна. Олію і яйця для кухні самі купували за кошти, що надсилають люди.
- Пару днів тому читала у вас пост, де ви пишете, що одна туша свині може забезпечити обід для 1350 воїнів ЗСУ і ТрО. Також це 80 шматків сала на перекус і їжа для 150 покинутих тварин. І це треба щодня. Скільки в середньому коштує туша?
- Якщо закуповувати тушу, то це приблизно 86 грн за кілограм. Зазвичай туша важить 150 кг (тобто в середньому 13 тис. грн). Останній раз мені привезли тушу на 19 тисяч, поки що я закрила потреби в м‘ясі. Але це капля в морі. В мене зараз постійно готують в трьох школах і три приватних підприємця, щоб закривати потреби в харчуванні нашої тероборони і ЗСУ. Бійці у нас їдять постійно, наші кухні увесь час відкриті. Принаймні дворазове харчування їм забезпечене.
- У вас є фото в Інстаграмі, де ви викопуєте яму, і – підпис: «Готуємося до зустрічі з «асвабадітєлямі». Це таке образне фото чи, може, городину саджаєте? Питаю так тому, бо, наприклад, мої друзі у Києві збираються саджати город, кажуть – треба жити і щоб було що далі їсти.
- Насправді на території шкіл, де ми готуємо їжу, ми вирили компостні ями. Все сміття ми сортуємо, бо з вивозом сміття сьогодні не так все добре. Тому органічне сміття, як, наприклад, овочеві очистки, викидаємо в компостну яму.
Харчові відходи теж збираємо і годуємо собак. Люди повиїжджали з якихось баз, кооперативів, будівель, а тварини лишилися. Тому наші волонтери забирають для них їжу. Так за рахунок сортування ми ще й годуємо тварин.
Є школи, де опалення на пелетах, туди віддаємо на спалювання картонні ящики, одноразовий паперовий посуд і таке подібне. І це все дуже прекрасно горить.
- В такий складний час ви ще й про сортування дбаєте!
- Так, звісно, сортуємо. Інакше просто буде екологічна катастрофа. Відходи вже немає куди дівати, тому щось - у компостні ями, щось – тваринам, щось - спалюємо.
- Ви тепер волонтерите. Як ви виживаєте?
- Я волонтер 24/7, і в мене взагалі зараз ніяких особистих потреб немає. Я постійно знаходжуся у школі, через мене увесь час проходить вся інформація і у мене навіть немає часу замислюватися про якісь свої потреби. Якщо є їжа й кава, це вже добре, лише кава – теж добре, каву випила і побігла. От і все. Це вся моя потреба.
- У вас маленька донечка. Як ви пояснюєте їй, що йде війна?
- Свою донечку я відправила з батьками і молодшим братом в іншу область, де безпечніше. Вчора вона приїжджала на добу до мене, але я знову їх відправила назад, бо зараз у нас ідуть сильні обстріли і в Боярці, і по Боярці, і навколо Боярки, їй не потрібно це чути, вона розуміє прекрасно, що їй тут страшно. А я бути з нею постійно не можу, тому що у мене є мій обсяг роботи. Тому прийняла рішення відправити доньку з батьками в інший регіон, щоб вони були в безпеці і вона не боялася пострілів.
- Чому ви вирішили залишатися вдома і нікуди не їхати?
- У мене є мій багаж знань, як працювати з продуктами і харчоблоками. Тому якщо я можу бути корисна тут, чому я буду відсиджуватися десь там?! Це неправильно. І вважаю, що це негарно.
- Яким буде ваш День перемоги? Ми всі про нього мріємо, і кожен, думаю, малює собі в голові свою картинку.
- Напевно, буде дуже-дуже багато свиней зарізано і буде дуже великий-великий шашлик (посміхається). Я працюю з мангалами понад 10 років, тому особисто стану біля мангалу і буду готувати шашлик 24/7, щоб порадувати наших бійців.