21 листопада
Завантажити ще

Глава космічного агентства України Володимир Тафтай: За п'ять років ми плануємо запустити ще 7 супутників

Глава космічного агентства України Володимир Тафтай: За п'ять років ми плануємо запустити ще 7 супутників
Фото: facebook.com/oleguruskyi/Особистий архів Володимира Тафтая

2022 рік розпочався для України із запуску власного супутника «Січ-2-30». І це ознаменувало повернення України до великого космосу. На цьому плани Державної космічної агенції України та української космічної галузі не обмежуються. «КП" в Україні» поспілкувалася з головою ДКАУ Володимиром Тафтаєм і дізналася про плани, перспективи та нинішню ситуацію у вітчизняній космічній галузі.

У планах - будівництво космодрому на воді

- Володимире Володимировичу, з'явилася інформація про те, що в Україні можуть побудувати космодром на кордоні Одеської та Миколаївської областей. Чи так це?

- У рамках космічної програми ми не розглядаємо варіант створення на материковій частині України космодрому з цілої низки причин. Насамперед – через географічне розташування. Навколо – густонаселені райони. І зони падінь сходинок дуже обмежені.

Володимир Тафтай: У рамках космічної програми ми не розглядаємо варіант створення на материковій частині України космодрому

Можливо, є якісь інші ініціативи.

- Але загалом план будівництва космодрому є?

- Ми ведемо мову лише про створення плавучого космодрому, який може бути розташований в Атлантичному океані та (за потреби) переміщатися в інші місця. Таким чином, ми зможемо реалізувати ідею створення власного космодрому.

- Як ви вважаєте, чи потрібен Україні такий об'єкт, як власний космодром? Чи буде це вигідно?

- Однозначно так - це цікаво та економічно доцільно. Тому що обсяг корисних вантажів, що запускаються в космос, вже дуже великий і продовжує зростати. Це затребуваний напрямок, перспективний ринок і, безумовно, це правильне застосування тим знанням та технологіям, що є в Україні.

- Чи можна розташувати космодром у водах Чорного моря?

– Такої можливості немає. Україна і Чорне море, як я вже казав, оточені густонаселеними територіями. При плануванні запуску ракет слід передбачати місця для падіння першої та другої сходинок. У разі запуску з Чорного моря з одного боку у нас Туреччина, з іншого – Європа. Це не дозволяє планувати безпечні траєкторії запуску з Чорного моря.

Рішення у вигляді плавучого космодрому дозволяє розташувати його, наприклад, в Атлантичному або Індійському океані. Там є чималі площі для зон падіння.

Проблема зв'язку з супутником «Січ-2-30» буде вирішена

- Минулого тижня з'явилися новини про те, що виникли проблеми зі зв'язком із супутником «Січ-2-30». Що саме сталося?

- Будь-який супутник, який запускається, проходить певний цикл налаштування та введення в експлуатацію. Це називається льотними випробуваннями. У технологічній документації на супутник «Січ-2-30» передбачено проведення льотних випробувань упродовж двох місяців. У цей час має бути проведена робота з встановлення сталого зв'язку, його орієнтації. І лише потім – передача в експлуатацію.

Тому наразі технічні фахівці ведуть роботу з налаштування апарату. У рамках цієї роботи виникла позаштатна ситуація із встановлення сталого зв'язку з космічним апаратом. Але питання вирішується, і, я думаю, найближчим часом зв'язок буде встановлено.

- Чи передбачалося, що така ситуація може виникнути?

– Це питання до головного конструктора апарату. Проте можу сказати, що всі можливі варіанти розвитку подій на орбіті прораховуються. Особливість роботи з супутником полягає в тому, що після того, як він виведений на орбіту, до нього немає доступу, до нього не можна підійти, не можна його підправити і налаштувати. Тому враховуються всі варіанти поведінки супутника на орбіті та можливість виникнення різних ситуацій.

– Багато років Україна не запускала власних космічних апаратів. І ось нарешті повернулася до цього. Чи це було свого роду тестом на життєздатність галузі?

- Так, сам факт запуску космічного апарату дуже важливий. Минулого року, після 11-річної перерви, було проведено досить серйозну роботу і КБ «Південне», і всією галузевою кооперацією з підготовки цього супутника. Він був запущений, і отримана з борту інформація говорить про те, що всі системи працюють штатно, нині ведеться робота з налаштування. Це говорить про те, що галузь впоралася з поставленим завданням.

Паралельно було підготовлено проект Космічної програми України: він уже схвалений урядом і наразі перебуває у парламенті. До 2025 року ми плануємо запустити ще 7 апаратів: 6 супутників з роздільною здатністю від 1 до 2 метрів і один супутник надвисокої роздільної здатності - близько 0,5 метра.

Сподіваюся, найближчим часом Рада розгляне та підтримає Космічну програму. У нас, космічної галузі, є серйозна підтримка і з боку уряду, і з боку президента. Отже, ми налаштовані досить оптимістично.

- Чи є приблизні дати найближчого запуску одного із цих семи апаратів?

– Орієнтовно запуск наступного апарату ми плануємо на кінець 2023 року. Це за Космічною програмою.

- На якій стадії розробки наразі знаходяться ці апарати, зокрема найближчий до запуску?

- Виробники постійно розробляють апарати, це для них звичайна робота. Щойно Верховна Рада ухвалить Космічну програму, буде проведено відбір найкращого проекту. Потім - підписано контракт, опісля – виділено фінансування. Результатом цієї роботи має бути новий запуск.

Україна бере участь у створенні Місячних поселень

Голова космічної агенції України Володимир Тафтай. Фото: Фото Особистий архів Володимира Тафтая.

Голова космічної агенції України Володимир Тафтай. Фото: Фото Особистий архів Володимира Тафтая.

- Чи є ще якісь цікаві проекти, які наразі перебувають на розробці Державного космічного агентства України?

- Ще один важливий проект, який є ключовим для поточної космічної програми окрім космічних апаратів, – легкий ракетоносій, який можна буде запускати з водної, морської платформи.

У фокусі уваги також дуже важливий та довгостроковий проект, який може бути реалізований Україною та українськими підприємствами, – Artemis. Це створення Місячного модуля та удосконалення місячних технологій для майбутнього Місячного поселення. Вже є серйозні напрацювання.

- А можете докладніше розповісти про проект Artemis?

- Україна є частиною програми Artemis – програми з освоєння Місяця – з 2020 року. На Artemis наразі сконцентровано дуже велику увагу Європейського космічного агентства та NASA. В рамках Космічної програми ми плануємо створити посадковий Місячний модуль і запустити його. Цей модуль дозволить відпрацювати технології, які ми зможемо комерціалізувати вже в рамках створення Місячного поселення. Це дуже цікавий проект.

І я сподіваюся, найближчим часом ми зможемо його презентувати.

- Чи підтримуєте контакт з NASA та Space-X та з яких питань? Можливо, є цікаві проекти у роботі чи планах?

– Американські партнери завжди були одними з ключових партнерів для нас у сфері космосу. Наприклад, окрім Artemis, "Південмаш" та КБ "Південне" працюють у рамках кооперації з компанією Northrop Grumman за проектом Antares. Ми запускали супутник у рамках кооперації із компанією Space-X. Є й низка інших проектів. І, на мою думку, найцікавішим і одним із найперспективніших є проект створення Місячного поселення спільно з NASA.

І ми оптимістично дивимося на розвиток наших відносин.

Ситуація в космічній галузі була важкою

- Ви були призначені головою ДКАУ приблизно рік тому. Що за цей рік зробити вдалося, а що планується? І чи є щось таке, що не вийшло?

– Основним моїм завданням була і залишається Державна космічна програма. По суті, це закон про космічну діяльність в Україні, основний програмний документ, який визначає стратегію, тактику, пріоритети, обсяги замовлень та фінансування. Це майбутнє усієї галузі.

- Якими є приблизні терміни прийняття Космічної програми?

- Проект Космічної програми вже пройшов узгодження Комітету з економічного розвитку Верховної Ради – нашого профільного комітету. Це законопроект 6129, він внесений до порядку денного Ради, і ми чекаємо, коли до нас дійде черга у сесійній залі. Ми зацікавлені в тому, щоб депутати розглянули Космічну програму якнайшвидше, але, як ви знаєте, наразі Рада йде на карантин. Сподіваюся, після виходу з карантину цей законопроект буде ухвалено.

- Як ви можете охарактеризувати стан справ в українській космічній галузі на сьогодні?

- Після 2014 року стався розрив історичних коопераційних зв'язків із Російською Федерацією, і у зв'язку з цим підприємства української космічної галузі втратили близько 80% своїх замовлень.

З 2017 року в Україні Космічної програми не було – протягом 4 років Космічне агентство не змогло її ані створити, ані затвердити. Відповідно, ситуація в галузі була важкою – зовсім не було  держпідтримки.

Космічна галузь жодної країни не розвивається без підтримки з боку держави та уряду. Нині у нас підтримка є – президент України особисто турбується про космічну галузь.

Я впевнений, що 2022 буде значною мірою переломним, роком розвороту. Прийняття Космічної програми дозволить реанімувати підприємства галузі, змінити негативну ситуацію, і найближчим часом ми побачимо досить серйозні роботи з проектів та запуску супутників.

- Як ви вважаєте, космічна галузь України має йти шляхом побудови через державну підтримку чи через залучення приватних інвестицій? Або ж у симбіозі цих двох підходів?

– Це однозначно комбінований процес. І я вам скажу більше: космічна галузь України всі попередні роки існувала фактично за рахунок комерційної кооперації. Але комерційна кооперація дозволяє реалізовувати лише наявний потенціал. Розвиватися стратегічно, глобально, серйозно інвестувати в R&D можна лише за держпідтримки та за наявності політичної волі ключових лідерів країни.

Тому - так: майбутнє українського космосу - у симбіозі держави та приватного бізнесу.

З 2020 року приватним компаніям в Україні дозволено працювати у сфері космічних технологій, приватний бізнес у цій галузі вже легалізований. Базу для подальшого приватного інвестування в космос створено.

Володимир Тафтай: Майбутнє українського космосу - в симбіозі держави та приватного бізнесу.

Але ринок так влаштований, що приватні інвестиції охоче йдуть туди, де є сильна державна політика.

Тепер вона є в Україні.