Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
Завантажити ще

Експерт про будівництво космодрому: Свій Байконур Україні не потрібний

Експерт про будівництво космодрому: Свій Байконур Україні не потрібний
Фото: flickr.com/people/roscosmos

А чи не замахнутись Україні на власний космодром? Ця тема знову стала актуальною після Об'єднавчої конференції регіональних інноваційно-космічних кластерів України, яка відбулася днями в Одесі. Було заявлено про рішення розгорнути будівництво власного космодрому. Місце під нього вже знайдено: на межі Одеської та Миколаївської областей.

Про те, чи реально нашій країні потягнути таке будівництво та чи буде безпечним для оточуючих запуск ракет, «КП в Україні» поговорила з колишнім радником голови Державного космічного агентства України Андрієм Колесником.

Запускати за "класичною" схемою, швидше за все, не вийде

Андрій Колесник, екс-радник голови Державної космічної агенції України. Фото: Фото https://www.facebook.com/andrii.a.kolesnyk

Андрій Колесник, екс-радник голови Державної космічної агенції України. Фото: Фото https://www.facebook.com/andrii.a.kolesnyk

– Розмови про будівництво космодрому, особливо на Одещині, ведуться вже не перший рік. Ще наприкінці 90-х з ініціативи державних органів проводились відповідні дослідження, – каже Андрій Колесник. – А три роки тому незалежно один від одного до вивчення цього питання приєдналися приватна компанія Space Logistic Ukraine та КБ «Південне». Отримані результати відрізняються, хоча це й не дивно, оскільки оцінки проводилися в рамках тих завдань, які ставилися на користь замовників.

Але всі дослідження проводилися з розрахунку, що пуски будуть проводитись за «класичною» схемою. Тобто з одноразовими ракетами-носіями з некерованим падінням на землю їх складових – ступенів та обтічника.

- Тому пуски повинні здійснюватися тільки в південному напрямку у бік Чорного моря, щоб райони падіння обмежувалися міжнародними водами. Через це застосування ракет-носіїв класу «Зеніт» та «Циклон» взагалі неможливе, - додав Колесник. - Потрібна згода Туреччини на будівництво космодрому, а домогтися її дуже проблематично.

Знову ж таки згода Туреччини буде потрібною, якщо для запуску використовувати легші ракети-носії «Циклон-1». Тоді перший ступінь і обтічник упадуть у Середземне море. Але ракета все одно полетить над турецькою територією, а у разі аварійної ситуації частина деталей може впасти на землю.

Вихід із становища є, але його в дослідженнях не враховували.

- Жодне дослідження не згадувало про застосування новітніх технологій виведення корисного вантажу на орбіту за допомогою ракетоносіїв з керованими відпрацьованими ступенями та складових обтічника

, – пояснює Андрій Колесник.

Тоді запуск виявиться максимально безпечним, але набагато дорожчим.

Ціна питання: до 200 мільйонів доларів

Саме будівництво космодрому вимагатиме серйозних інвестицій.

– Наприклад, для космодрому «з нуля» у канадській провінції Нова Шотландія під українську ракету-носій «Циклон-4» заклали 200 мільйонів доларів США. Але це під ракетно-космічний комплекс середнього класу, – наводить приклад Андрій Колесник.

Розмір космодрому безпосередньо залежить саме від кількості пускових майданчиків та необхідних споруд для підготовки до запуску.

- Кожен стартовий комплекс складається з двох типів позицій – технічної та стартової. Зазвичай стартова позиція є унікальною для конкретної ракети-носія. Тоді як технічна позиція, якщо йдеться про багатофункціональний космодром, може використовуватись для кількох ракет-носіїв одного класу, - продовжує експерт.

Технічна позиція призначена для підготовки ракети-носія та корисного вантажу до пуску. Там же знаходиться і випробувальна споруда, де збирають та випробовують окремі складові ракетоносіїв, а потім пристиковують їх один до одного. Корисний вантаж також підлягає перевірці.

На стартовій позиції ракета-носій разом з корисним вантажем встановлюється на спеціалізований під цей тип ракети пусковий стіл і приєднується до паливних, електричних, пневматичних та інших комунікацій, заправляється компонентами ракетного палива і за необхідності здавленим газом, а також проводиться перевірка функціонування окремих елементів ракети-носія безпосередньо перед самим запуском.

- Як бачимо, наведений перелік підготовчих робіт вимагає досить розвиненої інфраструктури космодрому, отже, її створення є дуже витратною справою. І, звичайно, чим легший клас ракети-носія, там меншы потрібні витрати на «наземку», – пояснює Андрій Колесник.

Можна використовувати військові полігони

Однак Україні можуть і не знадобитися такі астрономічні витрати і все перелічене вище. Якщо держава вирішить розпочати з малого – ракет надлегкого класу, то первинні інвестиції мінімальні.

- Для такого завдання вистачить на етапі відпрацювання території будь-якого військового полігону, де проводяться стрільби з ракетного озброєння

, – продовжив Андрій Колесник.

Це підтверджують дослідження приватної компанії: в Україні є можливості для забезпечення умов пуску для ракетоносіїв надлегкого класу, які виводять на орбіту наносупутники масою до 15 кг.

Орієнтовна ціна такого невеликого космодрому становить близько 40 мільйонів доларів на стаціонарну наземну інфраструктуру. Плюсом такого підходу може стати поступове залучення інвестицій під конкретні завдання, які можуть виникнути в процесі розвитку проекту.

Будівництво ж класичних космодромів (типу Байконур чи Мис Канаверал) для України, на думку нашого співрозмовника, не має сенсу. Як ми вже говорили, надто складно вирішити питання із «зонами відчуження» для відпрацьованих ступенів.

В ТЕМУ

А чи не краще запускати з екватора?

Існує думка, що космодроми краще будувати на екваторі, бо запуск звідти дозволяє заощаджувати паливо.

- Таке правило більше стосується корисного вантажу, який слід розмістити на геостаціонарній орбіті. Наприклад, телекомунікаційні супутники, які «зависають» над певною точкою земної поверхні, – продовжує Андрій Колесник. – Для інших орбіт це не так критично. Особливо, якщо йдеться про сонячно-синхронні орбіти або полярні. За таких запусків немає сенсу намагатися бути ближчим до екватора, що підтверджує наявність у світі космодромів у високих широтах. Як і у нашому випадку.