Дев'ять із десяти українців відзначають зростання цін, яке не помічати в останні кілька місяців дійсно стає дедалі важчим. Зростає все – від продуктів до оренди, і лише зарплати тупцюють на місці.
Про те, як українці реагують на зростання цінників та за рахунок чого знижують витрати – у сьогоднішньому матеріалі "КП в Україні".
- Ти помітила, що із цінами відбувається? Коли все це закінчиться?
З цього питання все частіше починається наше спілкування з друзями та знайомими.
За даними Держстату, з початку року подорожчало все – від їжі та одягу до комуналки та оренди. Щоправда, статистичні цифри змушують засумніватися у їхній реальності – лише 7,5% з початку року. Але ж всі ми ходимо до магазинів і бачимо, що за цей час цінники зросли щонайменше на чверть. І акції, які часом трапляються то в одному, то в іншому супермаркеті, ситуацію не рятують.
Як показало дослідження, проведене компанією Gradus у жовтні 2021-го, зростання цін помітили 90% українців. Решта, мабуть, у від'їзді, бо не помітити цінники, що ростуть, просто неможливо.
- Я зазвичай не звертаю уваги, що і скільки коштує, але, мабуть, відбувається справді щось нетривіальне, – каже колега. – За останній тиждень уже кілька разів мою увагу на ціни звертали самі продавці зі словами: "Бачите, як подорожчало? А буде ще дорожче!"
Автори опитування, про яке йшлося вище, дізналися в українців, як в умовах постійного подорожчання змінилася їхня купівельна поведінка.
З'ясувалося, що чверть наших співвітчизників таки взяли на озброєння поради ексміністра соціальної політики Андрія Реви і стали менше їсти.
Загалом відповіді на питання, як споживачі відреагували на зростання цін протягом останніх кількох місяців, розподілилися так (можна було вибирати кілька варіантів відповідей):
При цьому четверо з п'яти опитаних зазначають, що найбільше грошей, як і раніше, витрачають на їжу. Не дивно, що кожен шостий українець намагається заощадити саме на цій опції.
Серед інших статей економії респонденти відзначили подорожі (61%), розваги у вигляді кіно та кафе (57%), покупку техніки (47%), покупку одягу (43%). А кожен п'ятий (21%) змушений заощаджувати на медоглядах, аналізах та ліках, і все це в умовах пандемії, про яку сьогодні трубять на кожному розі.
Те ж дослідження показало, що топ-5 стресів українців нерозривно пов'язані з пандемією та безгрошів'ям. Якщо говорити конкретно, то основними причинами постійного життя "на нервах" опитані назвали фінансові проблеми (49%), стан здоров'я близьких (40%), робочі проблеми (39%), пандемію та карантин (37%), а також власне здоров'я ( 36%).
Треба сказати, що Україна у цьому шаленому зростанні цін не самотня: як повідомили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО), міжнародні ціни на продовольчі товари у жовтні досягли 10-річного максимуму. За даними ФАО, вони піднялися до нового пікового значення, перевищивши рівень липня 2011 року. У жовтні середнє значення індексу продовольчих цін зросло на 3%, тобто зростання продовжується третій місяць поспіль.
Порівняно з попереднім місяцем індекс цін на зернові в жовтні зріс на 3,2%, на олію - на 9,6%, на молочну продукцію - на 2,6%.
Останніми роками у нас подібні новини було прийнято зустрічати дружними оплесками, оскільки зростання цін на те саме зерно обертається для України збільшенням експортної виручки. Словом, суцільний позитив.
Але при цьому нас зазвичай забувають попередити про те, що зростання на міжнародних ринках тягне за собою зростання цін і всередині України. І те саме зростання цін на зерно вже за кілька місяців виллється у подорожчання борошна, хліба, макаронів, кондитерських виробів тощо. Крім того, це подорожчання боляче вдарить по переробниках, для яких ціни на сировину вже сьогодні є шоком.
В результаті Україна потрапляє в замкнене коло: переробні підприємства, не витримавши зростання цін на сировину та енергоносії, закриваються, і країна дедалі більше наближається до того, щоб стати виключно джерелом сировини для зовнішніх ринків. Українці виробляють все менше доданої вартості, відповідно стають дедалі біднішими. Але при цьому високі чиновники продовжують радіти зростанню цін на сировину та подавати це як чергову "перемогу".
Мабуть, перемогу над здоровим глуздом.