Соціалізуємо першокласника: як знайти друзів і не стати ізгоєм
Початок школи - важлива пора і для дітей, і для батьків. Особливо багато хвилювань у тих, хто тільки-но починає свій шлях. Як складуться стосунки у класі? Чи буде дитина встигати в навчанні? Чи знайде нових друзів? Про те, які є тонкощі у побудові відносин між дітьми в початковій школі, розповіла психолог Ольга Крушельницька.
Першокласники зазвичай всі "новенькі". Вони ще не знають один одного, не встигли почати щось робити разом.
- У першому класі на основі симпатії складаються дружні стосунки між двома-трьома, а може, й більшою кількістю однокласників. З'являється об'єднувальне почуття "ми" в мікрогрупі учнів, які симпатизують один одному. У перші кілька тижнів шкільного життя стає ясно, що якісь діти більше подобаються однокласникам. Їх починають сприймати як лідерів, чиї слова та справи впливають на інших і служать прикладом для наслідування, - говорить Ольга Крушельницька.
На те, хто може стати лідером класу, а хто опиниться осторонь, в ролі аутсайдера, крім просто симпатії впливають і особистісні особливості дітей.
- Аутсайдерами більше за інших ризикують стати діти, що відстають у навчанні, замкнуті, які не вміють адекватно спілкуватися, зі зниженою або завищеною самооцінкою, агресивні, високотревожні, неохайні. Велике значення має те, як дитина вміє спілкуватися і проявляти себе. Лідируючі позиції дістаються товариським, доброзичливим та інтелектуально просунутим дітям, - вважає психолог.
Велику роль в тому, як складуться відносини в класі, в молодшій школі грає вчитель. У нього є можливості впливати на взаємодію однокласників. Якоїсь жорсткої ієрархії за типом дідівщини в цьому віці зазвичай немає. Але лідери і аутсайдери найчастіше є.
Що робити батькам
Щоб першокласник гармонійно увійшов в шкільне життя, важливо розвивати в ньому вміння справлятися з сильними емоціями відповідно до ситуації. Як це можна зробити?
- Запитуйте, що було в школі цікавого, що давалося важко. Все, що дитина вам розповідає, важливо! Чим довше розмовляєте, розмірковуєте про шкільне життя, тим краще. Не обривайте розмову якимось однозначними рішеннями - розбирайтеся в ситуації разом. В одних випадках дитина зможе з вашою допомогою вирішити ситуацію самостійно, а в інших, можливо, знадобиться втручання дорослих.
- Не варто висловлювати сумнів у особистості вчителя або авторитеті школи в цілому. Підрив довіри призводить до неуспішності у навчанні та взаєминах.
- Навчіть дитину відповідати на неприємні дії однокласників неагресивно, нейтрально або з гумором. Наприклад, на образливе прізвище найчастіше не варто реагувати. "Нападник" зрозуміє, що потролити не вдалося, й відстане. Можна повернути образу: "Хто як обзивається, той сам так і називається"; "Приємно познайомитися, а мене Саша звуть". Або дати зрозуміти однокласникові, що той сам собі шкодить: "Щось мені не хочеться дружити з тобою".
А в цей час в середній школі....
Коли діти стають підлітками, ієрархія, яка збудувалася у класі, може змінитися настільки, що колишні лідери часом виявляються аутсайдерами. У підлітків спілкування з однолітками стає більш важливим для розвитку. Кожен тепер прагне виявити власну індивідуальність. Хтось краще за інших вчиться або вміє гасити конфлікти, а хтось частіше б'ється, сміливо лихословить. В одному класі схвалюються навчальні досягнення, в іншому вважається немодним виконувати домашні завдання, а лідерами визнають найагресивніших учнів. Залежно від сформованої системи цінностей високий статус в групі можуть одержати і хулігани, і відмінники. І ще: підлітки не люблять однолітків, яких вважають любимчиками вчителів.
Цькування однокласників - найбільш часта проблема саме в підліткових класах. Її ініціаторами можуть стати ті, хто з різних причин прагне до самоствердження й домінування, хоче бути в центрі уваги.
Крім ініціаторів завжди є й підспівувачі - послідовники та мовчазні свідки, всі вони волею чи неволею погіршують становище того, хто ними призначений на роль жертви.
- Найчастіше підлітки знущаються з однокласника через незначущі причини: у нього, скажімо, проблеми з промовою, він гірше за інших міркує, не так одягнений, - каже Ольга Крушельницька. - І знущаються просто тому, що це "весело", не усвідомлюючи, наскільки це боляче та образливо... На питання "А якби ти був на його місці?" можуть відповісти, що це неможливо, адже тільки він такий, і тому його можна тролити. У підлітковому віці недостатньо розвинені здатність до осмислення того, що відбувається, емпатія, співчуття. Тому дорослі повинні навчати дітей усвідомлювати власні дії і те, як вони відбиваються на інших.
... і у старшокласників
Найбільшою повагою в групі старшокласників користуються ті, хто більше орієнтований в дорослому житті: обрав майбутню професію і готується до неї, багато знає про взаємини між людьми, ерудований, вміє міркувати і вибудовувати свою позицію, ті, хто активно і систематично готується до того, щоб стати дорослим.
Якщо учня цькують
- Батькам не треба чекати, що проблема сама собою вирішиться. Як правило, цього не відбувається. Проникніться розповіддю сина чи доньки про шкільні події, особливо якщо ображають їх не вперше.
- Постарайтеся розібратися в проблемі, проаналізувати ситуацію за допомогою дитини. Що саме відбувається? Її ображають словесно? Не приймають в компанію? Б'ють? Псують його речі? Хто це робить? Як реагують інші? Тільки вивчивши проблему, можна рухатися далі.
- Надайте дитині підтримку: скажіть, що любите її і завжди будете на її боці, що б не трапилося. Поясніть, що такі ситуації - не рідкість. Це, наприклад, показано у фільмі "Опудало". Можна подивитися його разом і обговорити, що з подібними ситуаціями і можна, і потрібно боротися.
- Скажіть - "ми обов'язково вирішимо цю проблему". Навіть якщо дитина зробила щось неправильне, не можна її звинувачувати .
- Коли цькування обмежується словесними нападками, часто буває досить порадити не помічати образи, не реагувати. Приміром, якщо кривдник навмисне перекручує ім'я або прізвище дитини - не відгукуватися. Адже агресор саме домагається бурхливої реакції і буде більше нападати, якщо її отримає.
- Можна відповісти жартом, щоб оточуючі посміялися над кривдником. Те, що стає смішним, втрачає силу.
- Батькам потрібно пам'ятати: якщо дитина виглядає набагато гірше однокласників, сильно вибивається з їх ряду, це з великою часткою ймовірності може спровокувати образи. Відсутність мобільного, коли вони є у всіх, підкреслено старомодний або не за розміром одяг тощо можуть стати тригером для цькування.
- Варто подумати про якісь захоплення поза шкільних занять, що підвищить авторитет підлітка в класі. Запишіть дитину в спортивну секцію - це підніме її самооцінку, зробить більш впевненою. Тобто такою, до кого зазвичай не пристають.
- Але головне - проблему краще попередити, аніж вирішувати. І завдання батьків - сприяти високій самооцінці дитини та її впевненості в собі, розвивати у неї самоповагу. Це можливо при вибудовуванні рівноправних відносин, коли в родині немає більш важливих чи менш важливих людей, коли незалежно від віку, статусу на роботі, чогось іншого всі поважають всіх. Імовірність, що впевнена в собі та підтримці "з тилу" людина стане жертвою цькування, дуже мала.
- Якщо ситуація загрожує психічному або фізичному здоров'ю дитини (дитина стала ізгоєм у класі, її цькують), треба йти до школи - розмовляти з класним керівником, психологом, директором. Зрештою перевести дитину до іншоі школи, якщо адміністрація бездіяльна. По суті, коли цькують одного - це проблема всього колективу, питання моральних цінностей і норм поведінки. І дорослі в школі зобов'язані працювати з усім класом, інакше в ньому постійно будуть з'являтися все нові жертви й агресори.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
