Анатолій Захаренко, якого звинувачують у вбивстві сімох людей на ставку в травні 2020 року, оголосив голодування і вимагає зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Триває третій рік судових засідань у справі про вбивство сімох бійців АТО на ставку в Новоселиці Житомирської області. Обвинуваченому у масовому розстрілі, 60-річному Анатолію Захаренко, загрожує довічне ув'язнення або, якщо судді будуть "добрими", 15 років позбавлення волі. Весь цей час рішення суду він чекає у СІЗО.
Анатолій Захаренко – сердечник. Він має інвалідність – на цю пенсію і жив. Ще до трагедії мешканці села Новоселиця Житомирської області, де він мешкав, збирали гроші йому на операцію. У СІЗО йому стало гірше – у зв'язку зі станом здоров'я він вимагає переглянути запобіжний захід та замінити утримання під вартою на домашній арешт.
– У медзакладі при СІЗО немає можливості пройти обстеження та немає потрібних ліків, – пояснює «КП в Україні» один із адвокатів Анатолія Захаренка Андрій Шкварко. – Дружина із сином передають пігулки, у медустанові підшукують їхні аналоги, але вони Анатолію Петровичу не підходять. За яким принципом замінюють ліки – мені незрозуміло. А вдома він міг би отримати доступ до обстежень і зміг би сам купувати ті ліки, які справді покращили б його стан здоров'я. Самі розумієте, коли людина у СІЗО - вона не рухається належним чином, а для сердечника закрите приміщення та відсутність руху – майже вирок.
Кілька днів тому Анатолій Захаренко вирішив оголосити голодування. Реакції адміністрації установи на його протест ще немає.
– Він заявляє, що йому не надають належного лікування, – продовжує адвокат обвинуваченого. – Подає клопотання до медустанови та до СІЗО, але суд не реагує і не приймає бажаного для нього рішення. Я не зовсім підтримую спосіб, якому віддав перевагу Анатолій Петрович, але це його вибір, він так вирішив.
Адвокат вважає, що до справи треба підійти глобально, починаючи з доказів, що у травні 2020 року на ставку у Новоселиці Анатолія Захаренка фактично змусили стріляти.
- Потрібно врахувати, що він діяв під тиском, маючи на увазі і те, в якій ситуації це все сталося, - вважає Андрій Шкварко. - Тільки після цього ми можемо вимагати звільнення з-під варти.
За те, щоб «житомирського стрільця» відпустили під домашній арешт, виступають і деякі жителі села Новоселиця. Перед початком останнього судового засідання такі клопотання подали 24 особи, які згодні взяти його на поруки.
– Є підписи, є бажання односельців поручитись за Анатолія Петровича. Вони з розумінням ставляться до того, що трапилося, - зазначає адвокат Анатолія Захаренка.
Цікаво, що одразу після гучної події жителі Новоселиці Анатолія не жаліли. Тоді проблемами із серцем їх важко було розжалобити. За словами місцевих, сусідом він був неприємним.
Та й сьогодні багато хто в селі наляканий чутками про те, що хтось збирається взяти Анатолія Захаренка на поруки і він може повернутися.
– Як почали про це говорити, я одразу побігла до сільради, – розповідає «КП в Україні» одна з місцевих мешканок. - Кажу голові: "Сашо, скажи мені чесно, це правда?" Він: «Андріївно, я вперше таке чую!» Ну ви подумайте, як він може повернутись. Довічне за вбивство двох-трьох людей дають, а він сімох ветеранів позбавив життя, які б зараз воювали…
Співчуття до «стрільця», попри слова адвоката, у селі не відчувають.
– Господи, та якби нормальна людина була, а це вбивця, який розстріляв людей, – продовжує наша співрозмовниця. - Має бути соромно навіть таке говорити – серце у нього…
Але все ж таки в селі знайшлися поручителі… Кажуть, що це друзі Анатолія Захаренка.
Голодівка, оголошена Анатолієм Захаренком, мешканців Новоселиці теж не вразила.
- Та хай голодує, хай хоч здохне! Він за себе дуже боїться, а в Маріуполі, он, люди пили воду з батарей, - обурюється одна із його односельчан. - Його б прикувати, і хай би там сидів. Навіть говорити за таку гидоту не хочу, тим більше – війна. Я не хочу навіть слухати про це!
Син Анатолія Захаренка Олексій одружився, мешкає у Києві. Із батьком не спілкується.
- До нього не пускають нікого, все через адвоката. Не знаю, що там відбувається – нічого не можу сказати щодо цього, - відповів «КП в Україні» Олексій Захаренко.
У селі залишилася жити дружина Анатолія Ольга із онукою від свого середнього сина. Ось її мешканці села жаліють.
Самого Анатолія, якби не регулярні чутки, що його можуть випустити, у селі б і не згадували. Кажуть – забули одразу ж, як його забрали. І сподіваються, що у Новоселиці його більше не побачать.
– Якщо не дай боже його зберуться випускати, звичайно, ми проситимемо, щоб його тримали під вартою. Не уявляю, хто його візьме на поруки? Та його тут розстріляють! Він переживе інфаркт. Думаю, він боятиметься їхати додому… – каже Марія.
21 травня 2020 року на ставки на хуторі Краснянка за селом Новоселиця на Житомирщині приїхали із Києва вісім знайомих орендаря водойми. Серед них – колишні учасники ООС, військовослужбовці Нацгвардії та волонтери. З Анатолієм Захаренком вони були у приятельських відносинах – спілкувалися понад десять років.
У ніч на 22 травня орендар водоймища розстріляв сімох із своїх гостей, які приїхали відпочити, восьмому вдалося врятуватися. Той, хто вижив, зумів дістатися до села і викликав поліцію. На місці знайшли мисливську рушницю ІЖ-58, яка належала орендарю – Анатолію Захаренку. Однією з головних причин злочину поліція називала здирництво. Захаренко напередодні «здав» поліції співробітника правоохоронних органів, який нібито вимагав данину за користування ставком. Через це могли початися розбірки з тими, хто приїхав.