Українці, які намагаються виїхати з окупованих російськими військовими міст, можуть зробити це, лише пройшовши через процес, який окупанти називають «фільтрацією». При цьому у людей вилучають телефони та вивчають їх соцмережні акаунти. Все, що здається перевіряючим підозрілим, може призвести до побиття або навіть тортур струмом, пише ВВС з посиланням на мирних жителів. Багатьох силою відправляють до Росії.
28-річний маркетолог Андрій спробував виїхати з Маріуполя на початку травня. Знаючи про процедуру "фільтрації", він видалив з телефону все "підозріле" - текстові повідомлення про російське вторгнення в Україну та фотографії рідного міста, зруйнованого російською артилерією за тижні обстрілів.
Однак, оскільки інтернету в Маріуполі не було з початку російської облоги, чоловік не встиг видалити деякі пости в соцмережах. А там були перепости кількох антиросійських повідомлень та промов Володимира Зеленського.
Крім того, росіян «зацікавила» борода Андрія – її вважали ознакою приналежності до полку "Азов". Переконати їх не змогло навіть те, що насправді Андрій навіть не служив.
Прийшовши на допит, чоловік побачив п'ятьох чоловіків за столом. Троє з них були у балаклавах. Вони показали Андрієві його пост із промовою Зеленського, а потім почали бити. У цей час до тенту, де проходив «допит», спробувала зайти мати Андрія, але її зупинили зі словами про те, що хлопця «перевиховують». Цей «процес» зайняв близько двох із половиною годин. Андрія навіть змусили записати відеозвернення зі словами "Слава російської армії!", пародію на гасло "Слава Україні!".
Після Андрія із сім'єю відправили до РФ, звідки він поїхав до Німеччини. За його словами, під час тортур солдати поводилися так, ніби це для них "вид розваги" та "задоволення свого его".
34-річний вчитель історії Дмитро виїжджав із Маріуполя наприкінці березня. Побиття почали спочатку за те, що військові знайшли у нього в телефоні повідомлення другові зі словом "рашист". Після відвезли в колишню поліцейську дільницю в селищі Микільське, яка теж стала фільтраційним пунктом.
Там солдати, які допитували його, говорили, що такі вчителі, як він, займаються поширенням проукраїнської пропаганди. Після повторної перевірки телефону загарбники знайшли фото книжкової обкладинки із ясною літерою "Г" у назві. Його почали бити, стверджуючи, що буква означає першу букву імені Гітлера.
49-річний сталевар Максима у Безіменному повністю роздягався під час перевірки. Співробітники перевіряли навіть шви на його вбранні. Коли його запитали, чому хоче виїхати з Маріуполя, він відповів: "Взагалі, це ви на українській землі". Після цих слів Максима сильно побили, після чого відвели до приміщення, яке він називає "клітиною". Там тримали і решту. Полоненим не давали ані їжі, ані води, а в туалет ходили в кутку, у всіх на очах.
Людей вели на допит, а коли повертали, то було видно, що їх били. При цьому серед полонених були жінки.
Через 4-5 годин Максима випустили та дозволили покинути Маріуполь. За кілька днів він дістався до контрольованої Україною території та до лікарні. У Максима не припинявся біль у грудях. Лікарі виявили у нього перелом чотирьох ребер.
43-річний Вадим до війни працював у держкомпанії. Був на фільтрації у березні у Безіменному. Спочатку його разом із дружиною побили за те, що жінка "лайкнула" сторінку ЗСУ у Фейсбуці і зробила пожертву на адресу армії. Після того як окупанти дізналися, де працював чоловік, його відвели в іншу будівлю, де ставили "дурні питання" та били. Серед тортур був електрострум. Він був настільки сильним, що у чоловіка випали з зубів пломби, якими Вадим і подавився.
Вадима звільнили з однією умовою: він повинен був вирушити до Росії. З початку війни близько 1,2 млн українців, у тому числі тисячі маріупольців, були відправлені до Росії насильно, кажуть українські власті. Після цього він за допомогою друзів переїхав до іншої європейської країни.
Після катувань Вадим частково втратив зір, і лікарі вважають, що це сталося через удари в голову. Відновлення проходитиме довго і займе не один місяць.